Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:



ЧЕТВЕР, 21 ВЕРЕСНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

21.08.2015

ТРИПІЛЬСЬКІ ТАЄМНИЦІ КАМ’ЯНЦЯ

13 серпня, незадовго до Дня археолога, в Ратуші відбувся круглий стіл «Трипільська культура: історія, дослідження, проблема охорони пам’яток». У ній, зокрема, взяли участь кандидати історичних наук Едуард Овчинников, Павло Нечитайло, Тарас Ткачук, Анатолій Трембіцький, директор Борщівського краєзнавчого музею Михайло Сохацький, молодший науковий співробітник відділу охорони пам’яток історії та культури в Хмельницькій області Володимир Захар’єв, молодший науковий співробітник Інституту археології НАН України Дмитро Чорновол.

Кожна з доповідей, що пролунала під час круглого столу, викликала жвавий інтерес. Чи то мова йшла про Бернашівку, Небелівку, Круті Броди, околиці Городка або печеру Вертеба, було цікаво послухати та глянути на демонстровані зображення. Але наше найбільше зацікавлення викликала доповідь начальника постійно діючої археологічної експедиції «Кам’янець»  ДП ОАСУ «Подільська археологія» Ігоря Старенького «Трипільські пам’ятки на території Кам’янця-Подільського». Доповідач люб’язно погодився надати нам викладений ним матеріал, тож маємо можливість ознайомити читачів із основними викладками доповіді Ігоря Старенького.

Усе почалося з того, що 1955 року краєзнавець Микола Борковський зафіксував трипільське поселення в урочищі Татариски. Дещо пізніше тут знайшли унікальну мідну сокиру-тесло місцевого походження з характерними підтрикутними виступами по боковинах втулки та з боку черевця. Того ж року той же Микола Семенович зафіксував матеріали Трипільської культури в передмісті Кубачівка та в центрі Старого міста на Польському ринку (тоді це була Центральна площа).

Фрагмент горщика із зображенням лука чи півмісяця з розкопок на вулиці Зарванській, 7/1

1958 року краєзнавець і археолог-любитель Сергій Шкурко відкрив багатошарове поселення в сквері Танкістів. Там зафіксовано матеріали Трипільської культури без датування періоду. Наступного року Сергій Кирилович зафіксував Трипільську культуру в передмісті Цибулівка біля млина. Того ж 1959 року на замковому подвір’ї біля башти Папської (Кармалюкової) директор Кам’янець-Подільського музею-заповідника Григорій Хотюн і Сергій Шкурко виявили трипільські старожитності.

1960 року Шкурко зафіксував Трипільську культуру на хуторі Козак поблизу Кам’янця. 1961 року він же виявив трипільські старожитності на вулиці Татарсь-кій, 17. На сьогодні це найпівнічніша точка Старого міста, де знайдено Трипільську культуру. 1963 року Сергій Кирилович у східній частині подвір’я швейної фабрики (Вірменський ринок) в 6-7 м від стіни будівлі на глибині 1,5 м зафіксував трипільську піч і чимало керамічного матеріалу. Того ж року трипільські старожитності зафіксовано на Руських фільварках.

1966 року пізній етап Трипільської культури виявлено на вулиці Іоанно-Предтеченській. Зокрема, зафіксовано пізньотрипільське житло. Того ж року Трипільську культуру (ранній етап) виявлено біля Іоанно-Предтеченської церкви, на вулиці Довгій біля колонки навпроти цього храму. Крім того, в 1960-х роках Шкурко виявив трипільський матеріал біля міської друкарні на глибині 0,7 м (зафіксовано ями однакового діаметру та глибини з трипільським заповненням), біля Вірменського колодязя (там вдалося зібрати чимало трипільських крем’яних скребків), на Вірменському ринку біля будинку канцелярії губернатора, між приміщенням швейної фабрики та будинком 7 Вірменського ринку, вздовж будівлі швейної фабрики на Вірменському ринку, причому місцями виявлено скупчення кераміки. У 1960-х роках Тамара Сис виявила Трипільську культуру в урочищі Зіньковецьке поле.

Новий етап у вивченні Трипільської культури на території Кам’янця почався недавно. 2008 та 2010 року на території Північного двору Старої фортеці проведено масштабні археологічні дослідження під керівництвом Лариси Виногродської. У їх ході виявлено матеріал Трипільської культури кількох етапів. При цьому зафіксовано штучно вибиті в скелі рови, що йшли по периметру схилу півострова, на якому розміщується фортеця. Вони відігравали роль укріплення і стосувалися трипільського часу.

Важливим етапом для дослідження на території Кам’янця археологічних нашарувань, зокрема і Трипільської культури, стало створення 2012 року постійно діючої археологічної експедиції «Кам’янець» у складі «Подільської археології» (директор Богдан Строцень), яку спочатку очолив Валерій Мегей, а з червня 2014 року - Петро Болтанюк. Уже в першому польовому сезоні трипільські нашарування виявлено біля Вірменського бастіону, на вулиці Францисканській. Тут нашарування Трипільської культури можна виділити в межах трьох хронологічних етапів і датувати серединою V - серединою ІІІ тис. до н.е.

На 2013 рік припадає сенсаційна знахідка - пізньотрипільське житло на Польському ринку, 3/2А. Проте відкрито лише його північно-східний кут на території власника ділянки, який замовив проведення археологічних досліджень, а вся інша його частина залягала під проїжджою частиною історичного провулка Ламаного. Знайдений об’єкт законсервовано, його дослідження планується продовжити восени 2015 року. Крім того, Трипільську культуру зафіксовано на Вірменському ринку поруч із фундаментом будівлі Вірменського магістрату та ін.

2014 рік теж позначився фіксацією трипільських старожитностей у кількох місцях Старого міста. На початку польового сезону культурний шар зафіксовано на Францисканській, 10. Пізніше у двох шурфах та траншеї Трипільську культуру виявлено на Польському ринку, 3/1. Стратиграфічний зріз показав, що нульовою відміткою для середньовічного міста постав верхній шар Трипільської культури. У квадраті №3 траншеї №1 виявлено господарську яму, а на її верхньому рівні розвал горщика класичного періоду Трипілля. Товщина культурного шару становила 0,8 м, що дає можливість припустити існування в цій частині Старого міста трипільського поселення в межах трьох хронологічних етапів існування цієї культури. Як зауважувала Тетяна Пассек, одне нашарування Трипілля утворює шар завтовшки близько 0,3 м.

Археологічні дослідження 2015 року теж відрадні. У ході розкопок на Зарванській, 7/1 зафіксовано нашарування Трипільської культури. Матеріал проходить камеральну обробку, уточнюється його датування. Проте вже можна говорити про унікальність знахідок. Зокрема, виявлено фрагменти кераміки, які мають поліхромний розпис, уламок стінки горщика, на якому зберігся орнамент, що нагадує зображення лука чи півмісяця. Також трипільські старожитності простежуються в ході досліджень на Татарській, 17/1.

Виступає Ігор Старенький. Фото Петра Ігнатьєва

Висновок Ігоря Старенького такий: «На сьогодні в багатьох частинах Старого міста, а також в інших мікрорайонах Кам’янця виявлено нашарування Трипільської культури. За розміром, широтою хронологічного діапазону існування, унікальністю знахідок, наявністю укріплень із великою вірогідністю можна стверджувати, що трипільське поселення на території сучасного Кам’янця займало домінуючу позицію щодо навколишніх поселень цієї культури. Грунтовне вивчення культурних нашарувань періоду Трипілля розпочалося лише в останні роки, тому потребує певного часу для узагальнення».


Автор:  Олег БУДЗЕЙ

Повернення до списку