Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:



ЧЕТВЕР, 23 ЛИСТОПАДА 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

RSS

ЗАБУТИЙ КРАЄЗНАВЕЦЬ, ЯКОГО НЕ ЗАБУЛИ 14.10.2016
ЗАБУТИЙ КРАЄЗНАВЕЦЬ, ЯКОГО НЕ ЗАБУЛИ

«Про цих людей не писали газети, лише час від часу публікувалися, найбільше у місцевих виданнях, їхні короткі, часто дуже цензуровані статті. Загалом для багатьох подолян і навіть кам’янчан (бо всі вони мешкали свого часу в Кам’янці-Подільському) ці справжні патріоти краю залишилися непоміченими. Їхні краєзнавчі здобутки не афішувались у радянські часи, а самі вони часто мали проблеми з тодішніми правоохоронними органами через власні переконання.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

МИХАЙЛО ДМИТРОВИЧ БЛИЗЬКИЙ І ДАЛЕКИЙ 07.10.2016
МИХАЙЛО ДМИТРОВИЧ БЛИЗЬКИЙ І ДАЛЕКИЙ
Місяць тому, 5 вересня, одночасно відійшли у вічність знані в місті та районі люди - Михайло Аносов й Антон Малик. Першому з них 11 жовтня виповнилося би 70 років. Пропонуємо увазі читачів статті, присвячені світлій пам’яті цих достойних діячів.

«КАБІНЕТ, ТЕЛЕФОН І СОВІСТЬ» 07.10.2016
«КАБІНЕТ, ТЕЛЕФОН І СОВІСТЬ»
Місяць тому не стало Антона Малика - активного громадського діяча, Почесного ветерана України, Почесного громадянина Кам’янець-Подільського району, кавалера ордена «Знак Пошани», голови районної організації ветеранів України. Люди старшого покоління обов’язково згадають цього чоловіка та скажуть про нього найкращі слова як про педагога, вихователя, хлібороба, депутата районної ради.

ПАТРІАРХ І «ГАЙДАМАКА У СПІДНИЦІ» 30.09.2016
ПАТРІАРХ І «ГАЙДАМАКА У СПІДНИЦІ»
Для Кам’янця-Подільського вересневі дні - це традиційно дні Микити Годованця, адже письменник, який перетворив місто над Смотричем на столицю української байки, народився 1893 року саме у вересні: 14-го - за тодішнім старим чи 26-го - за сучасним новим стилем. Про Микиту Павловича вже стільки написано, але щоразу з’являються нові матеріали, які додають важливі штрихи й деталі до життєпису цієї чудової людини й майстра красного письменства. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ГРУШЕВСЬКИЙ - РЕЦЕНЗЕНТ РОЛЛЕ Й СІЦІНСЬКОГО 23.09.2016
ГРУШЕВСЬКИЙ - РЕЦЕНЗЕНТ РОЛЛЕ Й СІЦІНСЬКОГО
29 вересня виповнюється 150 років від дня народження Михайла Грушевського (1866-1934) - українського історика, державного й громадсько-політичного діяча. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

БРОВАРІ 16.09.2016
БРОВАРІ
Невеличке село Броварі, що в Кам’янець-Подільському районі, має досить прозору назву, але дещо заплутану історію. Що ж, зробимо спробу її розплутати.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ІСТОРІЯ БЕЗ ІСТОРІЇ 09.09.2016
ІСТОРІЯ БЕЗ ІСТОРІЇ
Загадка заснування Кам’янця-Подільського була та досі залишається серйозним подразником як для професійних істориків, так і для любителів минувшини. Нещодавно поділився роздумами на цю тему і Володимир Білінський - автор тритомної «Країни Моксель» (2008-2010), двотомної «Москви Ординської» (2011-2012) та найсвіжішого тритомного історичного дослідження «Україна-Русь» (2013-2016).

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПІДЗАМЕЦЬКЕ ОКОПИСЬКО 02.09.2016
ПІДЗАМЕЦЬКЕ ОКОПИСЬКО
Від народження мешкаю я практично поряд із давнім єврейським кладовищем: його та мою садибу на Підзамчі на вулиці Кіргізова (колишній Татарській) розділяє неширока й неглибока долина. Ще в дитинстві засіла в пам’яті народна назва місця, де розташувалося кладовище, - Окописько, але з роками ледь не вивітрилася з голови. Спливло півстоліття - і тільки нещодавно, коли я детальніше й прискіпливіше розглядав план Кам’янця-Подільського 1773 року, з глибин пам’яті виринуло напівзабуте наймення…

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЩЕ ОДНА ПІЧ - ЩЕ ОДНА СЕНСАЦІЯ! 02.09.2016
ЩЕ ОДНА ПІЧ - ЩЕ ОДНА СЕНСАЦІЯ!
Чергову сенсацію розкопали минулого тижня кам’янецькі археологи на Польському ринку - добре збережену піч першої половини XVIII ст. Різного роду й давності печі стали справжнім «хітом» археологічного сезону-2016.

Автор:  Наталія ЯРОВА

«ХАБАР» СТУПКИ З КАМ’ЯНЕЦЬКОГО БАЗАРУ 26.08.2016
«ХАБАР» СТУПКИ З КАМ’ЯНЕЦЬКОГО БАЗАРУ
Завтра знаменитому українському акторові, шляхетному й іронічному Богданові Ступці (1941-2012) виповнилося би 75 років. Творча й життєва доля закидала Богдана Сильвестровича в різні куточки. Не обминув він і Кам’янця-Подільського. Нинішній начальник міського управління культури та туризму Петро Гаврилюк підрахував, що Ступка щонайменше п’ять разів із різних нагод відвідував місто над Смотричем.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

«АРИСТОКРАТИ» 47 РОКІВ ПОТОМУ 26.08.2016
«АРИСТОКРАТИ» 47 РОКІВ ПОТОМУ
1969 року педагогічний інститут, а сьогодні університет, мав другий випуск філологічного факультету після розділення історико-філологічного на історичний та філологічний. Сталося так, що, на відміну від інших курсів, цей, який налічував 50 осіб, жодного разу не зміг зустрітися в стінах альма-матер. Така ситуація склалася не через те, що курс був недружній, а, мабуть, тому, що ніхто не брав на себе ініціативи організації такого заходу.

ТАРНАВСЬКОМУ - ТАРНАВСЬКЕ 19.08.2016
ТАРНАВСЬКОМУ - ТАРНАВСЬКЕ
Геніальний український генетик і мислитель. Такого надзвичайно високого визнання удостоївся наш земляк - уродженець Мукші Китайгородської, випускник Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту Микола Тарнавський (1906-1953). На жаль, вагомі досягнення вченого належно оцінили аж через 55 років після його смерті. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

НЕ ЖОВТНЕВЕ. АЛЕ ЧОМУ НЕ ТАРНАВСЬКЕ? 12.08.2016
НЕ ЖОВТНЕВЕ. АЛЕ ЧОМУ НЕ ТАРНАВСЬКЕ?
Коротка назва завжди зручніша, ніж довга. Чи не тому ми досить часто рідне місто іменуємо не Кам’янцем-Подільським, а просто Кам’янцем? Та й у часи Російської імперії два адміністративні утворення з центром у місті над Смотричем офіційно мали підкорочені назви: повіт - Кам’янецький, губернія - Подільська. От і сьогодні мешканці одного приміського села, якому повернули довгу історичну назву, незадоволено крутять носом: їм не хочеться знову бути Мукшею Китайгородською, якщо цілих 70 років вони були Жовтневим, хоча, звісно, всі чудово розуміють ідеологічну заангажованість недавнього наймення свого села.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

В АРХЕОЛОГІВ - ВЕЛИКЕ ПЕРЕСЕЛЕННЯ 12.08.2016
В АРХЕОЛОГІВ - ВЕЛИКЕ ПЕРЕСЕЛЕННЯ
Колекція археологічних пам’яток Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника поповнюється цього тижня ще одним унікальним експонатом. На постійне місце зберігання до відділу старожитностей днями буде перевезено залишки гончарного горна ХV ст., знайденого у червні на ділянці на вул.Троїцька, 4а.

Автор:  Наталія ЯРОВА

А ЧИ БУЛИ ТРИПІЛЬЦІ КАМ’ЯНЧАНАМИ? 12.08.2016
А ЧИ БУЛИ ТРИПІЛЬЦІ КАМ’ЯНЧАНАМИ?
Знахідка в Кам’янці трипільської ливарні, що датується 3800-3600 р. до н.е., не лише стала археологічною сенсацією, але й «зірвала» минулого тижня Інтернет.  

Автор:  Наталія ЯРОВА

КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ ХРЕЩАТИК 05.08.2016
КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ ХРЕЩАТИК
На початку XX століття слово «шарлотка» було дуже популярним у мешканців Кам’янця-Подільського. Здебільшого вони мали на увазі не солодкий пиріг із яблук, запечених у тісті, як ми би подумали сьогодні, а улюблене місце для прогулянок і розваг. У такому разі слово «Шарлотка» варто писати з великої літери, як, скажімо, це зробив Віктор Приходько в книжці спогадів «Під сонцем Поділля», де охарактеризував Шарлотку як «Кам’янецький Хрещатик».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

«БОМБА» ДЛЯ КАМ’ЯНЦЯ ВІД ОБЕР-ПРОКУРОРА 29.07.2016
«БОМБА» ДЛЯ КАМ’ЯНЦЯ ВІД ОБЕР-ПРОКУРОРА
Совині крила, розпростерті над Росією. Саме такою вбачалася Олександрові Блоку, надзвичайно чутливому поетові, діяльність Костянтина Побєдоносцева, який аж чверть століття, в 1880-1905 роках, був обер-прокурором Найсвятішого Синоду. Якщо заглянути до підшивок журналу «Церковні відомості», офіційного органу Синоду, то можна пересвідчитися, що призначення на всі посади в духовні семінарії та училища, мережа яких охоплювала неозору Російську імперію, здійснювалися наказами обер-прокурора. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЛІКАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ 22.07.2016
ЛІКАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ
У селі Підзамче біля Кам’янця-Подільського жив хлопчик, який, вивчившись, лікував Лесю Українку. Це Модест Левицький, 150-річчя від дня народження якого відзначатимемо через кілька днів. Утім Модест Пилипович прославився не тільки як лікар. Він увійшов в історію і як письменник, публіцист, перекладач-поліглот, мовознавець, громадський і політичний діяч, педагог, композитор і навіть дипломат. Саме таку довгу вервечку означень найпомітнішої діяльності Левицького подає багатотомна «Енциклопедія історії України».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЩО ВИПІКАЛИ БІЛЯ ЛЮДВИСАРНІ? 22.07.2016
ЩО ВИПІКАЛИ БІЛЯ ЛЮДВИСАРНІ?
Ще декілька цікавих знахідок відкрились археологам на Західному бульварі (Францисканська, 10). Поруч зі знайденою раніше вежею-людвисарнею (див. «Подолянин» від 1 липня ц.р.) було виявлено доволі велику піч (2х1,5 м), а також артилерійський насип (валганг) і ще декілька цікавих посудин.

Автор:  Наталія ЯРОВА

КАМ’ЯНЕЦЬ ЧАСІВ ПЕТЛЮРИ ОЧИМА ЄВРЕЯ 15.07.2016
КАМ’ЯНЕЦЬ ЧАСІВ ПЕТЛЮРИ ОЧИМА ЄВРЕЯ
«Перша людина, яку я побачив у Кам’янці-Подільському того вечора, коли я туди приїхав, був Корчинський», - так починає детальну розповідь про своє триденне перебування в службових справах у тимчасовій столиці Української Народної Республіки восени 1919 року юрист Арнольд Марголін. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ


Новини 81 — 100 з 433
Початок | Поперед. | 3 4 5 6 7 | Наст. | Кінець Всі