Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:



П'ЯТНИЦЯ, 24 ТРАВНЯ 2019 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

RSS

СПОГАДИ КОСТЯ ТУРКАЛА 17.05.2019
СПОГАДИ КОСТЯ ТУРКАЛА
Продовжуємо публікувати розпочаті 3 і 9 травня «Спогади» українського громадсько-політичного діяча, інженера-­хіміка, публіциста Костя Туркала (1892-1979), видані в Нью-Йорку за рік до смерті автора. У цих спогадах детально йдеться про навчання Костя в Кам’янці-Подільському в духовному училищі та духовній семінарії. Подано спогади за сучасним правописом, необхідні коментарі зробив Олег Будзей.

СПОГАДИ КОСТЯ ТУРКАЛА 09.05.2019
СПОГАДИ КОСТЯ ТУРКАЛА

Продовжуємо публікувати розпочаті 3 травня «Спогади» українського громадсько-політичного діяча, інженера-хіміка, публіциста Костя Туркала (1892-1979), видані у Нью-Йорку за рік до смерті автора. У цих спогадах детально йдеться про навчання Костя в Кам’янці-Подільському в духовному училищі та духовній семінарії. Подано спогади за сучасним правописом, необхідні коментарі зробив Олег Будзей.

СПОГАДИ КОСТЯ ТУРКАЛА 03.05.2019
СПОГАДИ КОСТЯ ТУРКАЛА
Пропонуємо Вашій увазі «Спогади» українського громадсько-політичного діяча, інженера-хіміка, публіциста Костя Туркала (1892-1979), видані в Нью-Йорку за рік до смерті автора. У цих спогадах детально йдеться про навчання Костя в Кам’янці-Подільському в духовному училищі та духовній семінарії. Подано спогади за сучасним правописом, необхідні коментарі зробив Олег Будзей.

РОДОВІД МИКОЛИ БАЖАНА. ЩЕ ПОРЖЕЦЬКІ 26.04.2019
РОДОВІД МИКОЛИ БАЖАНА. ЩЕ ПОРЖЕЦЬКІ
У «Подолянині» від 29 березня та 5 квітня ми почали розповідати про родовід українського поета Миколи Бажана (1904—1983), який, як відомо, з’явився на світ у Кам’янці-Подільському. Його мама, Галина Аркадіївна, походила зі священицької родини Поржецьких, три покоління яких були наставниками храму в селі Чернелівка Старокостянтинівського повіту Волинської губернії (нині це село Красилівського району Хмельницької області). Серед випускників Волинської духовної семінарії ми бачимо сім Поржецьких, родичів Миколи Бажана. Про двох з них, Іларіона та Юліана, ми розповімо детальніше.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

НЕВИЧЕРПНЕ ДЖЕРЕЛО ДЛЯ ПІЗНАННЯ МИНУЛОГО 19.04.2019
НЕВИЧЕРПНЕ ДЖЕРЕЛО ДЛЯ ПІЗНАННЯ МИНУЛОГО
11 квітня на базі Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка відбулася Міжнародна нау­ково-практична конференція «Архівістика: теорія, методика, практика». Наукове зібрання присвячено сторіччю з часу створення архівної комісії на Поділлі. 

ГОТЕЛЬ «BELL-VUE» 12.04.2019
ГОТЕЛЬ «BELL-VUE»
Дореволюційна газета «Подолянин», яка виходила у 1910-1917 роках, досить часто в «Місцевій хроніці» подавала тих, хто прибув у справах до губернського Кам’янця-Подільсь­кого, вказувала, в яких саме готелях вони поселилися. Серед цих готелів ми бачимо такі: «Європейський», «Паризький», «Німецький», «Петербурзький», «Київський», «Гранд-готель», «Метрополь», «Бристоль», Йосипа Стерника та «Бель-в’ю» (або «Bell-vue»). Остання назва у перекладі з французької означає «Чудовий краєвид». Історії готелю «Bell-vue» буде присвячено нашу статтю напередодні Дня пам’яток історії та культури.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

РОДОВІД МИКОЛИ БАЖАНА. ІНШІ ПОРЖЕЦЬКІ 05.04.2019
РОДОВІД МИКОЛИ БАЖАНА. ІНШІ ПОРЖЕЦЬКІ
У минулому числі «Подолянина» ми почали розповідати про родовід україн­ського поета Миколи Бажана (1904-1983), який, як відомо, з’явився на світ у Кам’янці-Подільському. Наш матеріал було побудовано на знахідках у Центральному державному історичному архіві Санкт-Петербурга. Також ми висвітлили життєпис поетового діда по лінії матері - Аркадія Костянтиновича Поржецького. Сьогодні продовжимо наші дослідження.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

РОДОВІД МИКОЛИ БАЖАНА. ДІД АРКАДІЙ 29.03.2019
РОДОВІД МИКОЛИ БАЖАНА. ДІД АРКАДІЙ
2019 року виповнюється 115 років від дня народження українського поета Миколи Бажана (1904-1983), який, як відомо, з’явився на світ у Кам’янці-Подільському. Пропонуємо увазі читачів низку статей, присвячених родоводу Миколи Платоно­вича. Почнемо з його матері - Галини Аркадіївни Поржецької: дослідимо, наскільки це можливо, материн рід Поржецьких.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КАМ’ЯНЕЦЬ ОЧИМА ОФІЦЕРА-ІСТОРИКА 22.03.2019
КАМ’ЯНЕЦЬ ОЧИМА ОФІЦЕРА-ІСТОРИКА
Як правило, про Кам’янець-Подільський, який 26 березня 1944 року звільнено від німецько-нацистської окупації, пишуть ті, які або брали участь у штурмі міста над Смотричем, або ж у його наступній обороні. Ми пропонуємо увазі читачів поглянути на звільнений Кам’янець у квітні 1944 року очима офіцера-історика. Мова йде про Бориса Тар­таковського (1911-2002) та його посмертно видані спогади «З щоденників воєнних років».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ГРУШЕВСЬКИЙ ПРО ШЕВЧЕНКА В КАМ’ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ 08.03.2019
ГРУШЕВСЬКИЙ ПРО ШЕВЧЕНКА В КАМ’ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ
Півтора місяця (від 14 лютого до 31 березня 1919 року) український історик Михайло Грушевський мешкав і пра­-цював у Кам’янці-Подільському. Діяльність та публікації Михайла Сергійовича в місті над Смотричем найкраще ви­світлено в другій книзі четвертого тому 50-томного зібрання творів Грушевського, де вміщено суспільно-політичні статті, написані з листопада 1918 до жовтня 1926 року. Вийшов цей том 2013 року в Львові. Коли Михайло Сергійович мешкав у Кам’янці, якраз відзначалися Шевченківські дні. Історик відгукнувся на них двома статтями у місцевих виданнях.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КОШИЦЬ: «З ПІСНЕЮ ЧЕРЕЗ СВІТ» 01.03.2019
КОШИЦЬ: «З ПІСНЕЮ ЧЕРЕЗ СВІТ»

24 березня 1919 року Українська республіканська капела під орудою Олександра Кошиця виїхала з Кам’янця-Подільського, щоб зачарувати та підкорити 17 країн Європи, Північної та Південної Америки нашою піснею. Потім керівник капели описав цю мандрівку впродовж 1919-1923 років у книжці спогадів «З піснею через світ».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КОШИЦЬ У КАМ’ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ 22.02.2019
КОШИЦЬ У КАМ’ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ
У двох попередніх числах «Подолянина» ми ознайомили читачів з життєвим шляхом Кирила Миколайчука (1888-1960), який був членом Української республіканської капели під мистецьким керівництвом Олександра Кошиця, та нотатками Кирила Миколайчука «Записки з подорожі Української республіканської капели», опублікованими 1969 року в журналі «Сучасність». Сьогодні настала пора ближче познайомитися із самим маестро - головним диригентом капели Олександром Кошицем (1875-1944), а також з його побутом у Кам’янці-Подільському.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ДОВГА ДОРОГА ДО КАМ’ЯНЦЯ 15.02.2019
ДОВГА ДОРОГА ДО КАМ’ЯНЦЯ
У минулому числі «Подолянина» ми розповіли про життєвий шлях Кирила Миколайчука (1888-1960) - члена Української республіканської капели під мистецьким керівницт­вом Олександра Кошиця. Великий читацький інтерес мають його нотатки «Записки з подорожі Української республіканської капели», опубліковані 1969 року в журналі «Сучасність». Подаємо фрагменти з них.

ПАРИЗЬКЕ ЖИТТЯ КИРИЛА МИКОЛАЙЧУКА 08.02.2019
ПАРИЗЬКЕ ЖИТТЯ КИРИЛА МИКОЛАЙЧУКА
Сто років тому, 17 лютого 1919 року, прибув до Кам’янця-Подільського знаменитий хоровий диригент Олександр Кошиць, а 24 березня вирушив звідси зі своєю капелою у закордонне турне, яке принесло українській пісні світову славу. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЦЕРКВА НА ПІДЗАМЧІ 25.01.2019
ЦЕРКВА НА ПІДЗАМЧІ
В українській мові є тільки одне слово на позначення невеликого населеного пункту в Україні - «село». В російській ж у XIX - на початку XX століття сформувалися два терміни: «село» та «деревня». 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ДЕЩО ПРО ТЕАТР І ПУБЛІКУ 18.01.2019
ДЕЩО ПРО ТЕАТР І ПУБЛІКУ
Саме так, «Дещо про театр і публіку», називалася стаття, опублікована в газеті «Подолянин» 15 жовтня (28 жовтня за новим стилем) 1910 року. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

«БЕРЕЖІТЬ УКРАЇНУ, ЯК ЗМОЖЕТЕ» 04.01.2019
«БЕРЕЖІТЬ УКРАЇНУ, ЯК ЗМОЖЕТЕ»
2019 рік славний сторічними ювілеями, пов’язаними з бурхливими подіями в Україні 1919 року. Зокрема, виповниться сто років, як Кам’янець на Поділлі (так тоді часто величали наше місто) майже на півроку став головним містом нашої держави, що називалася Українською Народною Республікою (скорочено - УНР). Але про все по порядку.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ДОВКОЛА ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГАГЕНМЕЙСТЕРА 07.12.2018
ДОВКОЛА ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГАГЕНМЕЙСТЕРА
Сталося так, що через 5 років по закінченні педінституту, опинившись без роботи, я про всяк випадок звернувся в історичний музей-заповідник, хоча за фахом своїм не був істориком, мав філологічну освіту. Але тодішній директор музею Григорій Хотюн все ж прийняв мене спочатку на посаду рядового екскурсовода, а через деякий час я вже був завідувачем відділу. Мабуть, мені треба щиро подякувати долі, яка привела мене до цього закладу. 

СТОЛІТНЯ АКАДЕМІЯ І СТОЛІТНІЙ ЇЇ ПРЕЗИДЕНТ 07.12.2018
СТОЛІТНЯ АКАДЕМІЯ І СТОЛІТНІЙ ЇЇ ПРЕЗИДЕНТ
>27 листопада 1918 року відбулося перше установче спільне зібрання Української академії наук (УАН, пізніше називалася Всеукраїнською - ВУАН), на якому президентом академії обрано Володимира Вернадського. До речі, саме цього дня, 27 листопада 1918 року, народився Борис Патон, який з 1962 року досі очолює Національну академію наук України (НАНУ). 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПОЛІТИЧНІ РЕПРЕСІЇ В РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ 30.11.2018
ПОЛІТИЧНІ РЕПРЕСІЇ В РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ
 21 листопада в головному корпусі Подільського державного аграрно-техніч­ного університету відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Політичні репресії в Радянській Україні в 1930-ті роки», приурочена до 80-ї річниці Великого терору 1937-1938 років та Дня пам’яті жертв Голодомору.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КАМ’ЯНЕЦЬ ОЧИМА ПЬОТРА МАНЬКОВСЬКОГО 23.11.2018
КАМ’ЯНЕЦЬ ОЧИМА ПЬОТРА МАНЬКОВСЬКОГО
Завершуємо публікацію спогадів Пьотра Маньковського, розпочату в газеті «Подолянин» 9 і 16 листопада. Ці спогади пов’язані з Кам’янцем-Подільським й опубліковані 2004 року в журналі «Молода нація». Переклав із польської тодішній дисертант, а нині доктор історичних наук Віталій Михайловський, його ж примітки.

КАМ’ЯНЕЦЬ ОЧИМА ПЬОТРА МАНЬКОВСЬКОГО 16.11.2018
КАМ’ЯНЕЦЬ ОЧИМА ПЬОТРА МАНЬКОВСЬКОГО
Пропонуємо увазі читачів продовження спогадів Пьотра Маньковського, розпочаті в газеті «Подолянин» 9 листопада. Вони пов’язані з Кам’янцем-Подільським й опубліковані 2004 року в журналі «Молода нація». Переклав із польської тодішній дисертант, а нині доктор історичних наук Віталій Михайловський, його ж примітки.

КАМ’ЯНЕЦЬ ОЧИМА ПЬОТРА МАНЬКОВСЬКОГО 09.11.2018
КАМ’ЯНЕЦЬ ОЧИМА ПЬОТРА МАНЬКОВСЬКОГО
30 жовтня в конференц-залі НІАЗу «Кам’янець» відбулася урочиста зустріч «Римо-католицька церква на Поділлі у ХХ столітті», присвячена сотій річниці відновлення Кам’янець-Подільської дієцезії, яка сталася 1918 року. 

СПОГАДИ МИКИТИ ГОДОВАНЦЯ 02.11.2018
СПОГАДИ МИКИТИ ГОДОВАНЦЯ
Закінчуємо публікувати спогади байкаря Микити Годованця, розпочаті
21 і 28 вересня, 5 і 12 жовтня. Матеріали газеті надав член Національної спілки письменників України, директор Хмельницького обласного літературного музею Василь Горбатюк.

СПОГАДИ ПРО УНІВЕРСИТЕТ ТА ЙОГО БІБЛІОТЕКУ 26.10.2018
СПОГАДИ ПРО УНІВЕРСИТЕТ ТА ЙОГО БІБЛІОТЕКУ
Завершуємо публікацію спогадів, розпочату 19 жовтня. Їх автор - Лев Биковський (1895-1992), український бібліограф, книгознавець, бібліотекознавець, геополітик, історик, журналіст та мемуарист. 

СПОГАДИ ПРО УНІВЕРСИТЕТ ТА ЙОГО БІБЛІОТЕКУ 19.10.2018
СПОГАДИ ПРО УНІВЕРСИТЕТ ТА ЙОГО БІБЛІОТЕКУ
22 жовтня виповнюється сто років з дня відкриття Кам’янець-Подільського державного українського університету. У зв’язку з цим ми публікуємо спогади про перші роки вогнища освіти на Поділлі. 

СПОГАДИ МИКИТИ ГОДОВАНЦЯ 12.10.2018
СПОГАДИ МИКИТИ ГОДОВАНЦЯ
Продовжуємо публікувати спогади байкаря Микити Годованця, розпочаті 21 і 28 вересня, 5 жовтня. Матеріали газеті надав член Національної спілки письменників України, директор Хмельницького обласного літературного музею Василь Горбатюк, його ж примітки.

СПОГАДИ МИКИТИ ГОДОВАНЦЯ 05.10.2018
СПОГАДИ МИКИТИ ГОДОВАНЦЯ
Продовжуємо публікувати спогади байкаря Микити Годованця, розпочаті 21 і 28 вересня. Матеріали газеті надав член Національної спілки письменників України, директор Хмельницького обласного літературного музею Василь Горбатюк.

35 РОКІВ ГОЛОВНИМ АРХІТЕКТОРОМ 05.10.2018
35 РОКІВ ГОЛОВНИМ АРХІТЕКТОРОМ
7 серпня 2018 року депутати Кам’янець-Подільської міської ради на сесії підтримали таку ухвалу: встановити в місті меморіальну дошку на будинку №1 на вулиці Шевченка на честь архітектора Ізяслава Медведовського. Це було клопотання Хмельницької обласної організації Національної спілки архітекторів України. Підставою стало таке: невдовзі Ізяславу Іллічу, який понад 35 років був головним архітектором Кам’янця-Подільського, виповнилося би 90 років.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

СПОГАДИ МИКИТИ ГОДОВАНЦЯ 28.09.2018
СПОГАДИ МИКИТИ ГОДОВАНЦЯ
Продовжуємо публікувати спогади байкаря Микити Годованця, розпочаті 21 вересня. Матеріали газеті надав член Національної спілки письменників України, директор Хмельницького обласного літературного музею Василь Горбатюк, його ж примітки.

«БАГАТСТВО, НАБУТЕ З ЧИТАНОГО» 21.09.2018
«БАГАТСТВО, НАБУТЕ З ЧИТАНОГО»
В історію української літератури видатний байкар Микита Годованець (26 (14) вересня 1893 - 28 липня 1974) за свого життя входив з неодмінним означенням «радянський». Так, він справді був письменником радянської епохи. Але хіба ж сама людина вибирає, в який час їй народитися, жити, творити?

В ОБ’ЄКТИВІ ГРЕЙМА 21.09.2018
В ОБ’ЄКТИВІ ГРЕЙМА
Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець», державний історичний музей-заповідник і міська організація Національної спілки краєзнавців України 12 вересня провели круглий стіл «Поділля і подоляни в об’єктиві Міхала Грейма», присвячений 190-річчю від дня народження художника фотографа, друкаря, громадського діяча, колекціонера, нумізмата та краєзнавця. Заслухано 11 доповідей, які глибоко розкрили особу та плідну працю Грейма.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

РОЗСТРІЛИ ЄВРЕЇВ ОЧИМА ШУЦМАНА 14.09.2018
РОЗСТРІЛИ ЄВРЕЇВ ОЧИМА ШУЦМАНА
2015 року в Москві побачила світ під редакцією письменників Василя Гроссмана (1905-1964) та Іллі Еренбурга (1891-1967) «Чорна книга». Вона розповідала про злочинне повсюдне вбивство євреїв німецько-нацистськими загарбниками в тим­часово окупованих районах Радянського Союзу та в гітлерівських таборах на території Польщі під час війни 1941-1945 років. Написав післямову та уклав примітки до «Чорної книги» Ілля Альтман.

РОЗСТРІЛИ ЄВРЕЇВ ОЧИМА ШУЦМАНА 07.09.2018
РОЗСТРІЛИ ЄВРЕЇВ ОЧИМА ШУЦМАНА
2015 року в Москві побачила світ під редакцією письменників Василя Гроссмана (1905-1964) та Іллі Еренбурга (1891-1967) «Чорна книга». Вона розповідала про злочинні повсюдні вбивства євреїв німецько-нацистськими загарбниками в тимчасово окупованих районах Радянського Союзу та гіт­лерівських таборах на території Польщі під час війни 1941-1945 ро­ків. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ОЛЕСЬ ГОНЧАР І МИКОЛА БАЖАН 31.08.2018
ОЛЕСЬ ГОНЧАР І МИКОЛА БАЖАН
У минулому числі газети в статті «Олесь Гончар і Кам’янець-Подільський» ми розповіли про взаємини письменника з містом над Смотричем. Сьогодні поговоримо про те, як спілкувалися Олесь Терентійович та уродженець Кам’янця-Подільського, поет Микола Бажан.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ОЛЕСЬ ГОНЧАР І КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ 24.08.2018
ОЛЕСЬ ГОНЧАР І КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
Сто років тому, 3 квітня 1918 року, народився Олександр Терентійович
Біличенко, який увійшов у літературу як Олесь Гончар. Помер письменник 14 липня 1995 року вже в незалежній Україні, проживши 77 років. 

ПРОФЕСОР ГЕРИНОВИЧ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ПАМ’ЯТОК КАМ’ЯНЦЯ 17.08.2018
ПРОФЕСОР ГЕРИНОВИЧ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ПАМ’ЯТОК КАМ’ЯНЦЯ
2018-й - рік охорони культурної спадщини в Україні та Європі. Питання реставрації архітектурної спадщини Кам’янця-Подільського, зокрема Старої фортеці, неодноразово порушували ще в далекі 1920-ті роки. 

ТАКУ КРАСУ ПОБАЧИВ Я УПЕРШЕ 17.08.2018
ТАКУ КРАСУ ПОБАЧИВ Я УПЕРШЕ
Борис Шлапак - український поет, перекладач, художник, від 2000 року - член Національної спілки письменників України. Борис Григорович народився 12 червня 1933 року в містечку Вендичани (нині селище міського типу Могилів-Подільського району Вінницької області).
1964 року він заочно закінчив факультет журналістики Київського університету.

КОЛИ ПОШТАРІ БУЛИ НА ВАГУ ЗОЛОТА 10.08.2018
КОЛИ ПОШТАРІ БУЛИ НА ВАГУ ЗОЛОТА
Написати листа за кордон сьогодні просто: e-mail дійде у будь-яке місце світу за секунду. Дешево і сердито. А як працювала пошта в Кам’янці у ті часи, коли місто було частиною Речі Посполитої?

«ПОСТРАХ БУДИНКУ - ТАРАС БОЖКО» 10.08.2018
«ПОСТРАХ БУДИНКУ - ТАРАС БОЖКО»
Як відомо, Харків був столицею Української Соціалістичної Радянської Республіки (скорочено - УСРР) майже 15 років - з 19 грудня 1919 року до 24 червня 1934 року. В місті концентрувалося наукове та мистецьке життя працівників української культури. Там був зведений для них окремий будинок, на­званий «Слово». Про одного з його мешканців - Тараса Савовича Божка - піде надалі мова, адже яскравими спогадами про малого Тарасика поділилося чимало мешканців «Слова».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КАМ’ЯНЕЦЬКІ  ПЕРЕХРЕСТЯ 03.08.2018
КАМ’ЯНЕЦЬКІ ПЕРЕХРЕСТЯ
Закінчуємо публікувати розділ «Поділля. Сава Божко» із автобіографічного твору українського поета Тереня Масенка «Роман пам’яті», виданого 1970 року в Києві (початок зроблено 13, 20 та 27 липня). 

ВИКЛЮЧЕННЯ ТА ПОНОВЛЕННЯ В ПАРТІЇ 27.07.2018
ВИКЛЮЧЕННЯ ТА ПОНОВЛЕННЯ В ПАРТІЇ
Продовжуємо публікувати розділ «Поділля. Сава Божко» із автобіографічного твору українського поета Тереня Масенка «Роман пам’яті», виданого 1970 року в Києві (попередні публікації зроблено 13 та 20 липня).
Необхідні пояснення наведено в дужках.

ВЕСІЛЛЯ В ЯНЧИНЦЯХ ТА ДРУЖИНА НАТАЛЯ 20.07.2018
ВЕСІЛЛЯ В ЯНЧИНЦЯХ ТА ДРУЖИНА НАТАЛЯ
Продовжуємо публікувати розділ «Поділля. Сава Божко» із автобіографічного твору українського поета Тереня Масенка «Роман пам’яті», виданого 1970 року в Києві (першу публікацію зроблено 13 липня). Невеличкий уривок із роману під заголовком «Весілля в Янчинцях» вмістила 22 травня 1971 року газета «Прапор Жовтня».

ДІВЧИНА З «ВЕЛИКОПАНСЬКОГО ГНІЗДА» ТА ЇЇ ДЕБЮТ 20.07.2018
ДІВЧИНА З «ВЕЛИКОПАНСЬКОГО ГНІЗДА» ТА ЇЇ ДЕБЮТ
У доповнення до розповіді Тереня Масенка наведемо ще фрагмент із книжки мемуарів Григорія Костюка «Зустрічі і прощання», який має заголовок «Дівчина з «великопанського гнізда» та її дебют» і присвячений Наталі Забілі.

ПЕРШЕ ЧИСЛО «ЧЕРВОНОГО КОРДОНУ» 13.07.2018
ПЕРШЕ ЧИСЛО «ЧЕРВОНОГО КОРДОНУ»
У першій половині 1920-х років у Кам’янці-Подільському (чи Кам’янці-Подільську, як його офіційно називали) було бурхливе літературне життя. Його яскраво описано у мемуарному творі українського поета Терентія Германовича Масенка (1903-1970) «Роман пам’яті», який свої книжки незмінно підписував як Терень Масенко.

НА ПОРОЗІ ІСТОРИЧНИХ ЗМІН 06.07.2018
НА ПОРОЗІ ІСТОРИЧНИХ ЗМІН
Кам’янець-Подільський відомий своїми культурно-історичними пам’ятками, частина з яких знаходиться на балансі Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець». 

УЧИТЕЛЬ БЄЛЯЄВА ТА ВІКТЮКА 06.07.2018
УЧИТЕЛЬ БЄЛЯЄВА ТА ВІКТЮКА
У першому розділі першої книжки трилогії «Стара фортеця» письменник Володимир Бєляєв яскраво змалював учителя Валеріана Лазарєва. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ДИПЛОМАТ ІЗ ЧАБАНІВКИ 28.06.2018
ДИПЛОМАТ ІЗ ЧАБАНІВКИ
Останнім часом, через війну на сході, Україна стала одним із центрів міжнародної уваги. Сьогодні важливим є не лише вирішення внутрішніх викликів, а й об’єктивне висвітлення ситуації та дипломатична діяльність на міжнародній арені. Допомогти цьому може досвід діяльності визначних дипломатів періоду Української революції 1917-1921 років. 

ПОЕТ ЗІ ЖВАНЦЯ ПАНЬКО ПЕДА І ГОДОВАНЕЦЬ 22.06.2018
ПОЕТ ЗІ ЖВАНЦЯ ПАНЬКО ПЕДА І ГОДОВАНЕЦЬ
Цього листа відомий український сатирик-байкар Микита Годованець одержав від не менш знаного гумориста Степана Олійника. Лист датований 14 серпня 1961 року.

ГАРТ ВІДБУВСЯ В КАМ’ЯНЦІ 15.06.2018
ГАРТ ВІДБУВСЯ В КАМ’ЯНЦІ
7 червня в національному університеті ім. Івана Огієнка відбулася зустріч із доктором політичних наук, професором, учасником бойових дій на сході України, випускником вишу 1989 року Миколою Лазаровичем. У її рамках проведено презентацію його книги «Російсько-українська війна (2014-2017 роки): короткий нарис», що побачила світ торік в Івано-Франківську у видавництві «Лілея-НВ».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

САМОБУТНІЙ ОЛЕКСАНДР ГРЕН 08.06.2018
САМОБУТНІЙ ОЛЕКСАНДР ГРЕН
Шість років тому я писав: «Серед імен, знакових для Кам’янця-Подільського, бачимо ціле гроно на літеру Г. Наведемо їх за абеткою: Гагенмейстер, Гайх, Гаморак, Ганицький, Гарнага, Геринович, Годованець, Грейм, Грен, Гульдман. Майже про кожного з цієї чудової десятки ми вже розповідали. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЛИЦАР СКРИПКИ ЗДЕНЕК КОМІНЕК 01.06.2018
ЛИЦАР СКРИПКИ ЗДЕНЕК КОМІНЕК
У 1963/64 навчальному році, коли я вчився в четвертому класі початкової школи №11 на Підзамчі, музику та співи в мене викладав Володимир Комінек. Якщо традиційно такі педагоги грали на баяні, то інструментом Володимира Зденековича була скрипка. Затамувавши подих, ми слухали його розповідь про історію пісні «Орлятко» (тоді ще вірилося, що «у влади орлиної орляток мільйони»). 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

АПОЛЛОН ІЗ ПІДЗАМЧА 25.05.2018
АПОЛЛОН ІЗ ПІДЗАМЧА
Найстаріша у світі україномовна газета «Свобода», котра і нині видається в США, а перше число її побачило світ у Джерсі-Сіті ще в XIX столітті - 15 вересня 1893 року, повідомила на першій сторінці 6 березня 1968 року: «Аполлон Трембовецький, видатний громадянин і публіцист, помер на 55-му році життя».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ХВИЛЮЄТЬСЯ ТА ІНШИХ ХВИЛЮЄ 25.05.2018
ХВИЛЮЄТЬСЯ ТА ІНШИХ ХВИЛЮЄ

Останній дзвінок для кам’янецьких школярів пролунає вже сьогодні, 25 травня. 

ВІБРАЦІЇ ДУШІ ТА ПЕНЗЛЯ 18.05.2018
ВІБРАЦІЇ ДУШІ ТА ПЕНЗЛЯ
Сьогодні у Виставковій залі на Соборній відкриється вис­тавка художника Аркадія Данилюка «Вібрації душі та пензля». Хоча Аркадій Михайлович виставлявся не раз, але в колективі своїх колег, а персональна виставка 81-річного митця, одного з корифеїв Кам’янець-Подільської дитячої художньої школи, як це не дивно, відбудеться вперше.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ТРИ ЗУСТРІЧІ 18.05.2018
ТРИ ЗУСТРІЧІ
Сім років тому, 24 травня 2011 року, відійшов у вічність незмінний, із грудня 1992 року, засновник і головний редактор «Подолянина» Віталій Бабляк, не доживши три місяці до свого 60-річчя. 

ДЛЯ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ ПЕРЕМОГА В ХАОСІ 11.05.2018
ДЛЯ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ ПЕРЕМОГА В ХАОСІ
Гібридна війна - це словосполучення ввійшло в наше життя разом із протистоянням на сході України. Проте не кожен розуміє, наскільки специфічною і непередбачуваною вона може бути. Розставити всі крапки над «і» та продемонструвати відмінність гібридної війни від звичайної вирішили кам’янецькі науковці з національного університету Олександр РИБЩУН, Вадим МАРКІТАНТОВ та Юрій СТОЛЯР у своїй книзі «Російська гібридна війна: від доктрини до тактики».

ВОЮВАВ І ЗНОВУ МРІЄ ПРО ПЕРЕМОГУ 11.05.2018
ВОЮВАВ І ЗНОВУ МРІЄ ПРО ПЕРЕМОГУ
Щороку 9 Травня сивочолий ветеран Іван ДРОБНИЙ одягає жакет із медалями і нагородами та чекає на найрідніших гостей - онуків Івана та Юрія. Цей день для нього є радісним і особливим.

Автор:  Галина МИХАЛЬСЬКА

БОЙОВИЙ КУХАР 04.05.2018
БОЙОВИЙ КУХАР

Як відомо, у березні 1944 року Кам’янець-Подільський від нацистів визволяли бійці 10-го гвардійського Уральського добровольчого танкового корпусу. До його складу входила 63-я гвардійська танкова Челябінська бригада. Командиром цієї бригади був Михайло Фомічов (1911-1987), який пізніше став генерал-лейтенантом танкових військ, двічі Героєм Радянського Союзу. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ТЕНДІТНА СОПІЛКА 27.04.2018
ТЕНДІТНА СОПІЛКА
«Середнього зросту, тендітна, з натхненним обличчям, густим, посрібленим сивиною каштановим волоссям, карими очима, що завжди випромінювали тепло і приховано-мрійливу задуму».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ДВІ РОМАНТИЧНІ ІСТОРІЇ 20.04.2018
ДВІ РОМАНТИЧНІ ІСТОРІЇ
«Ластівки літають, бо літається, і Ганнуся любить, бо пора…» - писав на зорі своєї творчості Максим Рильський. Це завжди диво, коли зустрічаються він і вона та «раптово потраплять в такт такого же нерівного дихання», як проспівав Володимир Висоцький. Тож увазі читачів пропонується дві романтичні історії.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КАМ’ЯНЕЦЬ НА ПОЧАТКУ ЛИПНЯ 1941 РОКУ 13.04.2018
КАМ’ЯНЕЦЬ НА ПОЧАТКУ ЛИПНЯ 1941 РОКУ

Яким був Кам’янець-Подільський на початку липня 1941 року, напередодні вступу німецьких нацистів та їхніх союзників у місто, описано в книжці спогадів Олександра Свиридова «Батальйони вступають у бій», виданої 1967 року в Москві. Спочатку трохи про автора мемуарів.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

РІДНОМУ МІСТУ 06.04.2018
РІДНОМУ МІСТУ
Він прожив 75 років. Народився 12 квітня 1928 року в Кам’янці-По­дільському, а помер 23 липня 2003 року в Києві. Мова йде про українського архітектора, художника, графіка й педагога Юрія Химича, який змалював архітектурні пам’ятки всієї України, не забуваючи і про рідне місто.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ВОСКРЕСІННЯ 06.04.2018
ВОСКРЕСІННЯ
Перше, що приходить на думку, коли ми чуємо це слово, - Воскресіння нашого Господа Ісуса Христа. Однак, при глибшому аналізі, стає зрозуміло, що воскресіння з мертвих є одним із найрозповсюдженіших сюжетів не тільки в християнстві, але й в інших релігіях та світовій міфології загалом. Це й не дивно: смерть та все, що з нею пов’язано, завжди були найбільшою загадкою та найбільшим страхом для людини. 

ПОРТРЕТИ ЗАГОВОРИЛИ 30.03.2018
ПОРТРЕТИ ЗАГОВОРИЛИ
В Алма-Аті у видавництві «Жазуши», що в перекладі з казахської означає «письменник», 1974 року побачило світ історико-літературне дослідження про Пушкіна «Портрети заговорили». Воно видано російською мовою, мало 408 сторінок і наклад 100 тисяч примірників. Автором дослідження був Микола Раєвський (1894-1988), який 1913 року із золотою медаллю закінчив Кам’янець-Подільську гімназію (нині в її корпусі розмістився історичний факультет Кам’янець-Подільського національного університету ім.Івана Огієнка).

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПЕТРУШЕВИЧ У КАМ’ЯНЦІ НА ПОДІЛЛІ 23.03.2018
ПЕТРУШЕВИЧ У КАМ’ЯНЦІ НА ПОДІЛЛІ
У попередньому числі газети ми пропонували увазі читачів уривок із роману українського письменника Євгена Куртяка (1936-1996) «Спалені обози», який змальовує перебування Євгена Петрушевича, диктатора Західноукраїнської Народної Республіки, у Кам’янці-Подільському та його зустріч із Симоном Петлюрою. Завершуємо публікацію цього уривку.

МОНАСТИР СВЯТОЇ ТРІЙЦІ 16.03.2018
МОНАСТИР СВЯТОЇ ТРІЙЦІ
На високому пагорбі височіє кам’яний, мурований, аскетичний, як відгомін сивої давнини, храм. Своєрідна візитівка східного фасаду Старого міста - греко-католицька церква святої Трійці комплексу Свято-Троїцького монастиря. Вона відновлена на фундаментах давньої церкви отцями-василіанами Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні й освячена 10 липня 2010 року.

ПЕТРУШЕВИЧ У КАМ’ЯНЦІ НА ПОДІЛЛІ 16.03.2018
ПЕТРУШЕВИЧ У КАМ’ЯНЦІ НА ПОДІЛЛІ
Пропонуємо увазі читачів уривок із роману українського письменника Євгена Куртяка (1936-1996) «Спалені обози», який змальовує перебування Євгена Петрушевича, дикта­тора Західноукраїнської Народної Республіки, у Кам’янці-­Подільському та його зустріч із Симоном Петлюрою.

ВИДАТНА ДІЯЧКА ОСВІТИ З КАМ’ЯНЦЯ 08.03.2018
ВИДАТНА ДІЯЧКА ОСВІТИ З КАМ’ЯНЦЯ
9 лютого 2002 року Президент України Леонід Кучма видав розпорядження «Про призначення довічних державних стипендій видатним діячам освіти». Перелічено 19 осіб, які досягли сімдесятирічного віку. Із них усього дві жінки. Одна із них - Людмила Марисова, кандидат психологічних наук, доцент, відмінник освіти України - народилася в Кам’янці-Подільському. Тож розповімо докладніше про неї.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

УВІЧНИМО ПАМ’ЯТЬ ПРО ЯНА ДЕ ВІТТЕ 08.03.2018
УВІЧНИМО ПАМ’ЯТЬ ПРО ЯНА ДЕ ВІТТЕ
4 липня 2017 року депутати Кам’янець-Подільської міськ­ради перейменували вулицю Люби Берлін на Руських фільвар­ках на вулицю Яна де Вітте, зважаючи на її первісну на­зву - Віттовська. 28 лютого 2018 року в конференц-залі Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» відбувся круглий стіл, присвячений Яну де Вітте, щоб продовжити увічнення пам’яті цього видатного архітектора XVIII століття. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

МІСТО І РАЙОН У ЗОБРАЖЕННІ НАПОЛЕОНА ОРДИ 02.03.2018
МІСТО І РАЙОН У ЗОБРАЖЕННІ НАПОЛЕОНА ОРДИ
й1 травня 2014 року та 20 лютого 2018 року Національний історико-архітектурний за­повідник «Кам’янець» зробив щедрий подарунок любителям старовини: презентовано дві колекції літографій Наполеона Орди з фон­дів НІАЗу. Представлені відповідно Подільська та Волинська губернії. Хто ж такий Наполеон Орда (наголос у прізвищі художни­ка падає на перший склад)? Скористуємося матеріалом української Вікіпедії, щоб детальніше освітити його шлях.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ДИНАСТІЯ РЕСТАВРАТОРІВ 23.02.2018
ДИНАСТІЯ РЕСТАВРАТОРІВ
Династія (від грецького слова «будинок») - буквально покоління правлячих осіб, які були родичами і правили один за одним, або відрізок часу, коли правила та чи інша династія.
В Україні династією називають також родину, яка передає своє ремесло від батька до сина чи від діда до внука. 

ПОВЕРНЕННЯ СПРАВЖНЬОЇ ІСТОРІЇ 23.02.2018
ПОВЕРНЕННЯ СПРАВЖНЬОЇ ІСТОРІЇ

17 лютого в готелі «Рейкарц» відбулася зустріч із тележурналістом Акімом Галімовим, натхненником якої стала організатор проекту «Літературний туризм» Лариса Підгірна.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

«ТРОЄ ВАС У МЕНЕ: УКРАЇНА, ЛЕСЯ І ТИ» 16.02.2018
«ТРОЄ ВАС У МЕНЕ: УКРАЇНА, ЛЕСЯ І ТИ»
Наш земляк - український письменник Геннадій Щипківський (народився 8 травня 1944 року в селі Бучая, нині Новоушицького району Хмельницької області) - написав історичний роман «Товтри». Спочатку він складався з трьох книг. 

ІВАХ ОЧИМА СТУДЕНТА, АСПІРАНТА, КОЛЕГИ І КЕРІВНИКА 09.02.2018
ІВАХ ОЧИМА СТУДЕНТА, АСПІРАНТА, КОЛЕГИ І КЕРІВНИКА
30 січня в національному університеті ім.Івана Огієнка відбувся круглий стіл, присвячений 100-річчю від дня народження колишнього ректора вишу, вченого, великого патріота педагогічної справи Івана Іваха (1918-1989). Пропонуємо одну з доповідей цього заходу. 

АНГЕЛ З ОБЛИЧЧЯМ ДЕЛЬФІНИ 02.02.2018
АНГЕЛ З ОБЛИЧЧЯМ ДЕЛЬФІНИ

У Кафедральному костелі святих апостолів Петра і Павла можна побачити кілька прекрасних витворів мистецтва з мармуру - фігуру Ісуса Христа Воскреслого з написом латиною «З цим знаком ти переможеш», ангела з хрестом та знаменитий пам’ятник Лаурі Пшездзецькій роботи Віктора Бродзького. Створений скульптором образ прекрасної молодої дівчини, поетеси, що зарано пішла з цього світу, є надзвичайно зворушливим.

ПОДІЛЬСЬКІ АРХІТЕКТОРИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ 02.02.2018
ПОДІЛЬСЬКІ АРХІТЕКТОРИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
Знайомимо і далі читачів із подільськими архітекторами, користуючись книжкою Гаврила Барановського «Ювілейний збірник відомостей про діяльність колишніх вихованців Інституту цивільних інженерів (Будівельного училища), 1842-1892», виданої 1892 року в Санкт-Петербурзі.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПРИСЯГНУЛИ НА ВІРНІСТЬ УНР 26.01.2018
ПРИСЯГНУЛИ НА ВІРНІСТЬ УНР
У попередньому числі газети ми навели документи, які стосуються історичного дня в історії Кам’янця-Подільського – 14 жовтня 1919 року: Директорія, уряд і військо перший раз урочисто присягали на вірність Українській Народній Республіці. Сьогодні докладніше розповімо про сам перебіг урочистої обітниці. Для цього скористуємося працею Олександра Доценка «Літопис Української революції», виданої 1923 року.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПОДІЛЬСЬКІ АРХІТЕКТОРИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ 19.01.2018
ПОДІЛЬСЬКІ АРХІТЕКТОРИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
Знайомимо і далі читачів із подільськими архітекторами. Правда, цього разу ми не скористуємося книжкою Гаврила Барановського «Ювілейний збірник відомостей про діяльність колишніх вихован­-ців Інституту цивільних інженерів (Будівельного училища), 1842-1892», виданої 1892 року в Санкт-Петербурзі, бо цих навчальних закладів герой нашої розповіді не закінчував.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПРИСЯГНУЛИ НА ВІРНІСТЬ УНР 19.01.2018
ПРИСЯГНУЛИ НА ВІРНІСТЬ УНР
14 жовтня 1919 року в Кам’янці-Подільському Директорія, уряд і військо перший раз урочисто присягали на вірність Українській Народній Республіці. Цей день був історичним, тому докладніше зупинимося на його перебігові.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

НАВКОЛО ГРУШЕВСЬКОГО ТА ПЕТЛЮРИ 12.01.2018
НАВКОЛО ГРУШЕВСЬКОГО ТА ПЕТЛЮРИ
І обласна Вінниця, і обласний Хмельницький значно випереджають колишній губернський центр Кам’янець-Подільський, який усе більше скочується до рівня провінційного містечка. Зокрема, це стосується вшанування видатних постатей Української революції 1917-1921 рр. Так, меморіальну дошку Михайлові Грушевському відкрито у Хмельницькому, пам’ятник Симонові Петлюрі - у Вінниці, хоч саме Кам’янець на Поділлі, де двічі плідну діяльність проводив Михайло Сергійович, де понад сто днів провів Симон Васильович, заслуговують, передусім, на увічнення їхньої пам’яті. Натомість ми ніяк не можемо перейменувати вулицю Суворова.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

СТОЛІТНІЙ УНІВЕРСИТЕТ 05.01.2018
СТОЛІТНІЙ УНІВЕРСИТЕТ
Безумовно, найпомітнішим ювілеєм 2018 року для міста над Смотричем буде столітній ювілей Кам’янець-Подільського національного уні­верситету імені Івана Огієнка.

СОБАКИ НА ВІЙНІ 05.01.2018
СОБАКИ НА ВІЙНІ
Наш давній друг - собака - був приручений одним із найперших, ще в період мезоліту. За тисячі років життя поряд із людиною ці розумні тварини не тільки стали ще розумнішими, але немов перебрали на себе людські вади та слабкості й змушені поділяти їх разом зі «старшим братом».

ПРИСВЯЧЕНО ЛЕОНТОВИЧУ 22.12.2017
ПРИСВЯЧЕНО ЛЕОНТОВИЧУ
14-15 грудня в Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка відбулася V Міжнародна науково-практична конференція «Микола Леонтович і сучасна освіта та культура», присвячена 140-річчю від дня народження композитора.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЗУСТРІЧ НА ІСТОРИЧНОМУ ФАКУЛЬТЕТІ 22.12.2017
ЗУСТРІЧ НА ІСТОРИЧНОМУ ФАКУЛЬТЕТІ
Центральному державному архіву зарубіжної україніки (ЦДАЗУ) виповнилося 10 років. Його утворено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року. 12 грудня 2017 року на історичному факультеті Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка відбулася зустріч із представниками цього архіву. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПОДІЛЬСЬКІ АРХІТЕКТОРИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ 22.12.2017
ПОДІЛЬСЬКІ АРХІТЕКТОРИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
Знайомимо і далі читачів з подільськими архітекторами, користуючись книжкою Гаврила Барановського «Ювілейний збірник відомостей про діяльність колишніх вихованців Інституту цивільних інженерів (Будівельного училища), 1842-1892», виданої 1892 року в Санкт-Петербурзі.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

111 ЕКСПОНАТІВ РОДИНИ РОЛЛЕ 15.12.2017
111 ЕКСПОНАТІВ РОДИНИ РОЛЛЕ
Вважається, що свята Катерина є покровителькою вчителів, освічених людей і науковців. Тому, мабуть, наукові працівники Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника започаткували гарну традицію: презентувати на день святої Катерини, 7 грудня, свої досягнення. Знайшлося чим похвастатися і цього разу.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПОДІЛЬСЬКІ АРХІТЕКТОРИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ 01.12.2017
ПОДІЛЬСЬКІ АРХІТЕКТОРИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
Знайомимо і далі читачів із подільськими архітекторами, користуючись книжкою Гаврила Барановського «Ювілейний збірник відомостей про діяльність колишніх вихованців Інституту цивільних інженерів (Будівельного училища), 1842-1892», виданої 1892 року в Санкт-Петербурзі.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПОДВИЖНИК ТУРИСТИЧНОЇ СПРАВИ НА ПОДІЛЛІ 01.12.2017
ПОДВИЖНИК ТУРИСТИЧНОЇ СПРАВИ НА ПОДІЛЛІ
29 жовтня 2017 року після важкої хвороби на 75-му році пішов із життя Олександр Степанович Юрков.

УЧЕНИЙ ІЗ ГРИНЧУКА 24.11.2017
УЧЕНИЙ ІЗ ГРИНЧУКА
Про уродженця Гринчука, випускника Чернівецького університету, доктора технічних наук Івана Леонтійовича Григоришина немає відомостей ні в книжці Павла Гладченка «Кам’янеччина: села і люди» (Кам’янець-Подільський, 2016), ні у відповідному томі «Енциклопедії сучасної України», хоч те й інше видання вміщують матеріали про всіх докторів наук. Зате довідка про вченого є у п’ятому томі 18-томної «Білоруської енциклопедії», що видавалася білоруською мовою у 1996-2004 роках.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПОДІЛЬСЬКІ АРХІТЕКТОРИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ 24.11.2017
ПОДІЛЬСЬКІ АРХІТЕКТОРИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
Знайомимо і далі читачів із подільськими архітекторами, користуючись книжкою Гаврила Барановського «Ювілейний збірник відомостей про діяльність колишніх вихованців Інституту цивільних інженерів (Будівельного училища), 1842-1892», виданої 1892 року в Санкт-Петербурзі.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПОДІЛЬСЬКІ АРХІТЕКТОРИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ 17.11.2017
ПОДІЛЬСЬКІ АРХІТЕКТОРИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
Російський імператор Микола I 17 грудня 1842 року заснував у Санкт-Петербурзі Будівельне училище, в яке злились два спеціальні училища - архітектурне і цивільних інженерів. Із 1882 року навчальний заклад іменувався як Інститут цивільних інженерів, а нині це - Санкт-Петербурзький державний архітектурно-будівельний університет. Випускник вишу Гаврило Барановський до 50-річчя указу Миколи I уклав ювілейний збірник, в якому вміщено біографії та портрети, наскільки то було доступно автору, випускників навчального закладу. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПОДІЛЬСЬКІ АРХІТЕКТОРИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ 10.11.2017
ПОДІЛЬСЬКІ АРХІТЕКТОРИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
Не секрет, що в часи Російської імперії (з 1793-го до 1917-го, тобто за 124 роки) Кам’янець-Подільський змінив своє обличчя. По-перше, введено в дію Новопланівський міст, внаслідок чого виник великий масив міста, який так і назвали - Новим планом. По-друге, і Старе місто не стояло на місці: з’явилася низка споруд, яких раніше не було. Кам’янець-Подільський був центром Подільської губернії, тож за обличчя міста, як і губернії загалом, відповідав губернський архітектор. Прослідкуємо, хто ж були ці особи.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ШКОЛА ІМЕНІ КОСТЮКА НА ВУЛИЦІ ІМЕНІ КОСТЮКА 03.11.2017
ШКОЛА ІМЕНІ КОСТЮКА НА ВУЛИЦІ ІМЕНІ КОСТЮКА
«Село Боришківці, в семи кілометрах від Кам’янця-Подільського, це та точка на земній кулі, де 1902 року 12 жовтня за старим, а 25 жовтня за новим календарем я вперше побачив світ». Так у книжці спогадів «Зустрічі і прощання» починає розповідь про себе український літературознавець, критик, публіцист і суспільно-громадський діяч Григорій Костюк.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ВАРТО ПОВЧИТИСЯ В ОРИНИНА 27.10.2017
ВАРТО ПОВЧИТИСЯ В ОРИНИНА
У 1923-1959 роках Оринин був районним центром. Сьогодні село є центром сільської ради, куди, крім Оринина, входять ще два села - Ріпинці та Теклівка. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

МАВРИЦІЙ ГОСЛАВСЬКИЙ І РОКСОЛАНА 27.10.2017
МАВРИЦІЙ ГОСЛАВСЬКИЙ І РОКСОЛАНА
Як відомо, 1793 року Поділля увійшло до складу Російської імперії. У 1820-1830 роках серед прогресивної частини польської інтелігенції - письменників, поетів, публіцистів, етнографів - сформувалася «українська школа» в польській літературі. Вони прихильно ставилися до українського народу, його культури, славного минулого. Для них Україна стала рідною домівкою. До яскравих представників «української школи» в польській літературі належить Маврицій Гославський (1802-1834) - польський поет, фольклорист, революціонер.

«КЛИЧЕ РІДНЕ ГНІЗДО - КАМ’ЯНЕЦЬ» 20.10.2017
«КЛИЧЕ РІДНЕ ГНІЗДО - КАМ’ЯНЕЦЬ»
Подільський письменник Микола Мачківський 2005 року видав 448-сторінковий роман-життєпис «До вежі черленої», присвячений українській письменниці (поетесі, прозаїку, перекладачу) Наталі Кащук. Наталя Омелянівна народилася 25 жовтня 1937 року, тож їй виповнюється 80 років. На жаль, 2 липня 1991 року вона відійшла у вічність, не доживши півтора місяця до незалежності України.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КОНТРРОЗВІДКА Богдана ХМЕЛЬНИЦЬКОГО 13.10.2017
КОНТРРОЗВІДКА Богдана ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
Пропонуємо уривок із книжки доктора історичних наук Валерія Степанкова «Розвідка і контррозвідка Богдана Великого (1648-1657 рр.)». Третє видання, перероблене та розширене, побачило світ 2008 року в Кам’янці-Подільському.

КАМ’ЯНЕЦЬ Сергія СВІТОСЛАВСЬКОГО 06.10.2017
КАМ’ЯНЕЦЬ Сергія СВІТОСЛАВСЬКОГО
Знаменитий український співак, народний артист СРСР Дмитро Гнатюк 1984 року передав Державному музеєві українського образотворчого мистецтва (нині - Національний художній музей України) дві картини українського живописця Сергія Світославського, на яких зображено дореволюційний Кам’янець-Подільський 1900-х років.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ОЦИФРУВАННЯ АРХІВІВ 29.09.2017
ОЦИФРУВАННЯ АРХІВІВ
22 вересня у Кам’янці-Подільському відбувся дискусійний клуб «Оцифрування архівних фондів: проблеми і перспективи» в рамках Всеукраїнського форуму «Літсторія». Були присутні генеалоги, історики, науковці, письменники та митці, всі ті, хто є користувачами у читальних залах.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

«ЗЛИЙ ГЕНІЙ» Олександра КОШИЦЯ 29.09.2017
«ЗЛИЙ ГЕНІЙ» Олександра КОШИЦЯ
Виповнюється 130 років від дня народження Олекси Приходька (1887-1977) - українського диригента та педагога. Коротенькі статті про нього є в шостому томі діаспорної «Енциклопедії українознавства» та у вітчизняному біографічному довіднику «Мистецтво України».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПОГАШЕННЯ КОНВЕРТА 22.09.2017
ПОГАШЕННЯ КОНВЕРТА
З нагоди відзначення 230-ї річниці від дня народження Устима Кармалюка, яке минуло ще 10 березня, через півроку - 15 вересня - в приміщенні зали Магдебурзького права Кам’янець-Подільської Ратуші провели урочисте погашення спеціальним поштовим штемпелем маркового художнього конверта.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

СИНЬО-ЖОВТИЙ ЧИ ЖОВТО-СИНІЙ, АБО ПРОВОКАЦІЇ ЩОДО УКРАЇНСЬКОГО ПРАПОРА 22.09.2017
СИНЬО-ЖОВТИЙ ЧИ ЖОВТО-СИНІЙ, АБО ПРОВОКАЦІЇ ЩОДО УКРАЇНСЬКОГО ПРАПОРА
Нещодавно Кам’янець-Подільським державним історичним музеєм-заповідником було придбано декілька фотографій із Австрійського державного архіву (Відень). На одному із фото зображено шикування австро-угорської кавалерії у Кам’янці-Подільському навесні 1918 року. 

ТЕРЕНТІЙ  ТРОХИМОВИЧ  ТАРАДАЙКА 08.09.2017
ТЕРЕНТІЙ ТРОХИМОВИЧ ТАРАДАЙКА
Поет і гуморист Степан Риндик (1887-1972), 130-річчя якого відзначаємо 13 вересня, народився в Дунаївцях, гімназію закінчив у Кам’янці, політехнічний інститут
у Києві. Після поразки української революції мешкав за кордоном, зокрема у США.
Оповідання «Терентій Трохимович Тарадайка» видано 1943 р. в Празі. Пропонуємо фрагмент цього оповідання, правопис збережено. Хоч місто і не названо, але, з повною ймовірністю, це Кам’янець.

ПРОФЕСОР ХВЕДОРІВ - ПРОРЕКТОР І РЕКТОР 01.09.2017
ПРОФЕСОР ХВЕДОРІВ - ПРОРЕКТОР І РЕКТОР
У часи Української революції його величали Хведорів, а в радянські часи - Федоров. Він був проректором Кам’янець-Подільського державного українського університету, а в часи більшовицької навали виконував обов’язки ректора - самого Івана Огієнка. В радянський час Михайло Михайлович викладав до 1923 року у двох кам’янець-подільських вишах: інституті народної освіти та сільськогосподарському інституті, на які розділився університет, став дійсним членом Академії наук Української РСР. У вересні виповнюється 150 років від дня народження видатного вченого.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

НЕВІДСТУПНЕ МИНУЛЕ 25.08.2017
НЕВІДСТУПНЕ МИНУЛЕ
У серії «Видатні особистості України» 20 грудня 2005 року Національний банк України ввів в обіг пам’ятну монету номіналом дві гривні «Всеволод Голубович». Її присвячено 120-річчю від дня народження українського політичного та державного діяча. Для нас же цікаво, що Всеволод Олександрович у Кам’янці-Подільському закінчив Подільську духовну семінарію, вів активну роботу в місті над Смотричем і під час Української революції.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

«СПРАВДІ ЧУДОВЕ МІСТЕЧКО» 11.08.2017
«СПРАВДІ ЧУДОВЕ МІСТЕЧКО»
Наприкінці 1956 року побачило світ перше та єдине число літературно-художнього альманаху «Кам’янець-Подільський». Його підписано до друку 30 листопада 1956 року. Вступну статтю до альманаху написав відомий письменник, уродженець Кам’янця-Подільського, автор знаменитої трилогії про рідне місто «Стара фортеця» Володимир Бєляєв. Він тоді мешкав у Львові. А називалася ця стаття «Багаті і славні традиції».

МОНОГРАФІЯ-РЕКОРДСМЕН 11.08.2017
МОНОГРАФІЯ-РЕКОРДСМЕН
984 сторінки містить монографія кандидата історичних наук Олександра Комарніцького. Книжки такого обсягу – надзвичайна рідкість. Присвячено монографію студентам-педагогам радянської України 1920-1930-х років. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КАМ’ЯНЕЦЬКІ СТОРІНКИ ОФМАЛЬТОЛОГА ФЕДОРОВА 04.08.2017
КАМ’ЯНЕЦЬКІ СТОРІНКИ ОФМАЛЬТОЛОГА ФЕДОРОВА
Знаменитий офтальмолог Святослав Федоров (1927-2000), який 1960 року зробив першу в СРСР імплантацію кришталика, а 1973 року вперше у світі розробив і провів операції з лікування глаукоми на ранніх стадіях, у перший клас пішов у Кам’янці-Подільському. 8 серпня Святославу Миколайовичу виповнилося би 90 років.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

«ВУЛИЧКА НА ОКОЛИЦІ МІСТА» 28.07.2017
«ВУЛИЧКА НА ОКОЛИЦІ МІСТА»
Для кам’янчан найважливішим твором Павла Цибульського (1917-1984), уродженця Кам’янця-Подільського, буде роман «Вуличка на околиці міста», дві частини якого побачили світ 1973 та 1976 року в ужгородському видавництві «Карпати», адже цей твір присвячено рідному місту письменника.

ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКА ЦЕРКВА В ПЕРЕДМІСТІ КАРВАСАРИ 21.07.2017
ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКА ЦЕРКВА В ПЕРЕДМІСТІ КАРВАСАРИ
Єдина пам’ятка дерев’яної архітектури Кам’янця-Подільського - Хрестовоздвиженська церква - розташована в каньйоні, попід замком у давньому передмісті з незвичною назвою Карвасари. 

ВИХВАТНІВЦІ 21.07.2017
ВИХВАТНІВЦІ
Коротка довідка про Вихватнівці (25 рядків) вміщена в книжці «Парафії та церкви Подільської єпархії», виданій 1901 року під редакцією священика Юхима Сіцінського. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ОРБІТА КРАЄЗНАВЦЯ 21.07.2017
ОРБІТА КРАЄЗНАВЦЯ

Легендами та переказами охоплена вся історія Поділля, її міст, містечок і сіл.
Із глибини століть доходять вони до сьогодення у вигляді трагічних історій, які довелося пережити давнім мешканцям нашого краю.


ШАХИ, ЯКІ ВОНИ Є 14.07.2017
ШАХИ, ЯКІ ВОНИ Є

Про шахи, звичайно, пишуть дуже мало. І, на жаль, майже ніколи не розповідають про перебіг боротьби, який за своїм сюжетом, як правило, нагадує справжній трилер.
Тому я вирішив спробувати розкрити внутрішній світ шахіста, його думки й емоції протягом турнірної дистанції. Нещодавно мені довелося зіграти у престижному турнірі на Кубок Хмельницького, де грали троє майстрів спорту. В стартовому списку я виявився шостим за рейтингом.

ДОЛЯ СТАНІСЛАВА КАУНОВА 14.07.2017
ДОЛЯ СТАНІСЛАВА КАУНОВА
8 жовтня Кам’янець-Подільський відвідав письменник Станіслав Каунов. Зустріч відбулася в готелі «Рейкарц», а її організатором і модератором стала Лора Підгірна. Станіслав Якович народився 9 листопада 1925 року в Донецьку, тобто йому виповнився вже 91 рік. Познайомилися вони з Лорою в соціальній мережі «Facebook».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

РІШУЧЕ «НІ» ГІТЛЕРУ ТА СТАЛІНУ 07.07.2017
РІШУЧЕ «НІ» ГІТЛЕРУ ТА СТАЛІНУ
Торік кам’янчанину Едуардові Сікорі виповнилося 90 років. Він - полковник Радянської армії у відставці, учасник бойових дій проти німецьких нацистів у війні 1941-1945 років. Нині Едуард Пилипович мешкає у Харкові. У 2004-2012 роках він написав і видав у Харкові низку книжок російською мовою: автобіографічну «Про час і про себе», присвячену рідному місту «Квітка на камені», та «Обличчя Кам’янця-Подільського», посібник із фізкультури «Поможи собі!».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ВЕРБКА 07.07.2017
ВЕРБКА
Поки що найповніше про Вербку написано ще понад сто років тому - 1895 ро-ку. Це зроблено в капітальній праці священика Юхима Сіцінського, яку присвячено церквам і парафіям Кам’янецького повіту Подільської губернії Російської імперії. Тож скористуємося працею священика Сіцінського.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ІНСПЕКТОР КАМ’ЯНЕЦЬКОЇ ГІМНАЗІЇ 30.06.2017
ІНСПЕКТОР КАМ’ЯНЕЦЬКОЇ ГІМНАЗІЇ
2012 року читач уперше отримав можливість ознайомитися з повним текстом спогадів російською мовою «Моє життя» видатної української письменниці Зінаїди Тулуб (1890-1964), авторки історичних романів «Людолови» і «В степу безкрайнім за Уралом». Ця 435-сторінкова книжка – панорамна художньо-документальна повість про історію чотирьох поколінь сім’ї Тулубів – державних службовців, юристів, медиків, письменників і поетів. На жаль, смерть перервала роботу письменниці над спогадами, які зупинилися на Лютневій революції 1917 ро-ку в Російській імперії. Низку сторінок спогадів присвячено Кам’янцеві-Подільському, адже дід письменниці Олександр Данилович Тулуб сім років, у 1865-1872 роках, працював інспектором місцевої чоловічої гімназії.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

СІНЮКАЄВ ВІДКРИВАЄ ТАЄМНИЦІ 23.06.2017
СІНЮКАЄВ ВІДКРИВАЄ ТАЄМНИЦІ
Про художника Віктора Сінюкаєва, що мешкає в Естонії, а дитинством і юністю пов’язаний із Кам’янцем-Подільським, я знав давно. Торік, 20 грудня, відбулася презентація капітальної 240-сторінкової книжки доктора мистецтвознавства Наталії Урсу «Митці Кам’янця-Подільського», майже ціла сторінка якої присвячена Сінюкаєву. Зокрема, зазначено, що художник «відійшов у вічність 19 лютого 2010 року».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ВОНИ ПРОСЛАВИЛИ ВЕЛИКІ ВІРМЕНИ (ВЕЛИКОЗАЛІССЯ) 16.06.2017
ВОНИ ПРОСЛАВИЛИ ВЕЛИКІ ВІРМЕНИ (ВЕЛИКОЗАЛІССЯ)
Завдяки доступним джерелам - дореволюційним, радянським і українським - у числі газети від 2 червня ми в загальному розповіли про село Великі Вірмени (з 1946 року – Великозалісся). Сьогодні наша розповідь про особистості, які народилися або мешкали у Великих Вірменах (Великозаліссі).

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ВІЧНИЙ ГАГЕНМЕЙСТЕР 09.06.2017
ВІЧНИЙ ГАГЕНМЕЙСТЕР
Володимиру Гагенмейстеру таки повезло: останнім часом на нього пильну увагу звернули фахівці. Спочатку 23 лютого 2014 року захистив кандидатську дисертацію «Мистецька діяльність Володимира Гагенмейстера в контексті розвитку культури Кам’янеччини у першій половині ХХ століття»...

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ВЕЛИКОЗАЛІССЯ 02.06.2017
ВЕЛИКОЗАЛІССЯ
Було собі в Орининському районі село Великі Вірмени. Але 7 березня 1946 року його Указом Президії Верховної Ради Української РСР перейменовано у Великозалісся. Того ж дня в тому ж районі Великовірменську сільську раду перейменовано у Великозаліську, село Малі Вірмени - в Малозалісся, село Вірменські Хутори - в Залісся, а Вірменохуторську сільську раду - в Заліську.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

«РОЗГУЛ ЧЕРВОНОГО ДИЯВОЛА» 26.05.2017
«РОЗГУЛ ЧЕРВОНОГО ДИЯВОЛА»
Кам’янець-Подільська міська організація Національної спілки краєзнавців України спільно з Кам’янець-Подільським державним історичним музеєм-заповідником та історичним факультетом Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка провела 16 травня в Ратуші круглий стіл «Політичні репресії на Поділлі: причини, сутність та наслідки». 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КОЖЕН ДОСТОЙНИЙ ЕНЦИКЛОПЕДІЇ 26.05.2017
КОЖЕН ДОСТОЙНИЙ ЕНЦИКЛОПЕДІЇ
Знову Кам’янець-Подільська міська організація Національної спілки краєзнавців України, цього разу з кафедрою образотворчого й декоративно-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва національного університету імені Івана Огієнка, провела 18 травня регіональну науково-практичну конференцію «Володимир Гагенмейстер. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

СКІЛЬКИ РОКІВ ЧЕМЕРІВЦЯМ? 26.05.2017
СКІЛЬКИ РОКІВ ЧЕМЕРІВЦЯМ?

Селище міського типу Чемерівці розташоване на території, яка здавна була заселена. Про це свідчать археологічні матеріали, виявлені в урочищах «За гуральнею» і «Дубина». Під час археологічних обстежень зібрано шматки глиняної обмазки стін і керамічні вироби часів трипільської культури IV-III тисячоліть до н.е. За даними професора Іона Винокура, на території Чемерівців та околиць зафіксовано рештки кількох урнових трупоспалень, є також залишки давньоруського поселення IХ-ХIII століть і земляних валів. Траплялися і знахідки середньовічних срібних монет.

СОРОК РОКІВ ПОСТУПУ 19.05.2017
СОРОК РОКІВ ПОСТУПУ
За сорок років існування він двічі змінював статус, тричі - підпорядкування і чотири рази - директорів. Мова йде про наш історико-архітектурний заповідник, якому вчора виповнилося рівно сорок років.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

УРОДЖЕНЕЦЬ КАМ’ЯНЦЯ, ГОРДІСТЬ ПОЛЬЩІ 12.05.2017
УРОДЖЕНЕЦЬ КАМ’ЯНЦЯ, ГОРДІСТЬ ПОЛЬЩІ
Гортаючи сторінки минулого нашого краю, щоразу зустрічаєш спогади про видатних земляків, уродженців і мешканців Поділля, зокрема й нашого рідного Кам’янця, чиї славні імена занесло пісками часу, і пам’ять про котрих, на жаль, втрачена для наступних поколінь.

ШЛЯХЕТНА «ЛІСТОМАНІЯ» ПО-УКРАЇНСЬКИ 12.05.2017
ШЛЯХЕТНА «ЛІСТОМАНІЯ» ПО-УКРАЇНСЬКИ
Свідчення про майже річні гастролі видатного піаніста Ференца Ліста в Україні 1847 р. залишилися в публікаціях у тогочасних газетах. Для нас інтерес представляють спогади нашого земляка, лікаря, письменника й історика Юзефа Антонія Ролле, котрий жив і працював у Кам’янці. Його нарис під назвою «Францішек Ліст у південних провінціях» про гастролі Ліста й деяких інших тогочасних «зірок» у наших краях був опублікований у «Газеті Львівській» за 1911 р. із нагоди 100-річного ювілею Ліста.

Автор:  Наталія ЯРОВА

ВРЯТУВАТИ РОЗВІДНИКА СУВОРОВА 05.05.2017
ВРЯТУВАТИ РОЗВІДНИКА СУВОРОВА
Велика Перемога складається з окремих епізодів і залежить від кожного бійця - від його героїзму, мужності, відваги і здатності на самопожертву заради визволення своєї Батьківщини. Про одного з таких воїнів наша розповідь. Та вона буде неповною і несправедливою, якщо не згадаємо наших дорогих кам’янчан - стомлених ворожою окупацією, які в роки війни з великим ризиком для життя допомагали нашим…

«МАХНУ СЕРЕБРЯНЫМ ТЕБЕ КРЫЛОМ...» 05.05.2017
«МАХНУ СЕРЕБРЯНЫМ ТЕБЕ КРЫЛОМ...»
...1943 рік. Кам’янеччина окупована нацистськими військами. Раптом над селом Вихватнівці чути звук двигунів літака. Як потім з’ясувалося, боєць Іван Твердохліб із товаришем прилетів на бойовому літаку і приземлився біля хати батьків. Вони поїли, випили за перемогу над ворогом і на очах у німців злетіли, помахавши крилами літака, та сховалися у хмарах. Цю історію як легенду досі розповідають у селі.

ЗУСТРІЧІ З ГОДОВАНЦЕМ 05.05.2017
ЗУСТРІЧІ З ГОДОВАНЦЕМ
Він появився на світ рівно сто років тому. Як день, так і рік його народження виявився вельми символічним: 9 травня 1917 року. Такий сюрприз доля піднесла гумористу Іванові Сочивцю. 26 років свого життя (якщо відкинути війну, то 22) віддав він нашим теренам: з 19 до 45 років.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПЛАНИ ДОПОВНЮЮТЬ ВРАЖЕННЯ 28.04.2017
ПЛАНИ ДОПОВНЮЮТЬ ВРАЖЕННЯ
Хочете побачити, як Кам’янець-Подільський відбивали польські війська від Османської імперії або як наше місто виглядало під владою турків? А можливо, вас зацікавить, якою бачили нашу «Квітку на камені» французькі гравери XVII століття. Цікаво? Тоді гайда до НІАЗу.

Автор:  Вікторія КОЖЕВНІКОВА

ГІРКІ ЖНИВА НА ПОДІЛЛІ 21.04.2017
ГІРКІ ЖНИВА НА ПОДІЛЛІ
На екрани 45 країн одночасно вийшов художній фільм «Гіркі жнива» - масштабна картина про вірне кохання та незламність української нації, що пережила Голодомор 1932-1933 років. «Гіркі жнива» торкнулися і Поділля, зокрема Кам’янеччини.

НЕПІДЙОМНА СПАДЩИНА 14.04.2017
НЕПІДЙОМНА СПАДЩИНА
«Свято зі сльозами на очах» - так можна охарактеризувати День пам’яток історії та культури для нашого міста. Адже, з одного боку, Кам’янець справді може пишатися і кількістю, і рівнем визнання своїх історичних пам’яток. 

Автор:  Наталія ЯРОВА

БУВ ВЕЛИКИМ ПАТРІОТОМ МІСТА 14.04.2017
БУВ ВЕЛИКИМ ПАТРІОТОМ МІСТА
Історично наше місто особливе. Колишній центр однієї з 50 губерній царської Росії, колишній центр Кам’янець-Подільської області, долею зведений до провінційного міста. Але всупереч історичній несправедливості Кам’янець зберіг дух високої культури, великого інтелекту, і в обмін на історичну несправедливість місту дуже щастить із керівництвом.

ПРО ЩО РОЗПОВІЛИ ФРЕСКИ ЦЕРКВИ ПЕТРА І ПАВЛА 14.04.2017
ПРО ЩО РОЗПОВІЛИ ФРЕСКИ ЦЕРКВИ ПЕТРА І ПАВЛА

У північно-західній частині Старого міста - заповідника Кам’янця-Подільського, за високими кам’яними мурами заховалася перлина архітектурного зодчества - церква Петра і Павла. Сучасників вражає її простота в архітектурі. Адже це невеличка тридільна (конхова) приземкувата споруда, стіни якої посилені контрфорсами. Такого типу церкви (конхові) були найбільш розповсюджені на Поділлі, Буковині, Галичині в XV - на початку XVI ст.

СУЧАСНИЙ МУЗЕЙ - МІКС ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІДЕЙ 07.04.2017
СУЧАСНИЙ МУЗЕЙ - МІКС ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІДЕЙ
Коли очікуємо туристів до нашого міста, варто пам’ятати: як би ми не любили свій Кам’янець, але наші гості, поза сумнівом, бували і в інших туристичних містах України та за кордоном. А отже - мають із чим порівняти як рівень готелів, закладів харчування, міської інфраструктури, так і того, по що вони приїжджають, - туристичного продукту. Та й чудові фотографії Кам’янця викликають очікування чогось надзвичайного. Виправдати ці сподівання, не розчарувати - ось важливе завдання і головний критерій якості туристичного продукту.

Автор:  Наталія ЯРОВА

У БАКОТІ РОЗКОПАЛИ МОГИЛУ 07.04.2017
У БАКОТІ РОЗКОПАЛИ МОГИЛУ
Давньоруське поховання розкопали археологи біля скельного монастиря в Бакоті. 

Автор:  Наталія ЯРОВА

ЯК РОСІЯ 1783 РОКУ СОБІ КРИМ ПРИВЛАСНИЛА 31.03.2017
ЯК РОСІЯ 1783 РОКУ СОБІ КРИМ ПРИВЛАСНИЛА
Династія Гиреїв правила кримським ханством із 1443 по 1776 р. Засновником династії був Ази-Гирей із роду Тохтамиша, який проживав у Литві. Доблесть і хоробрість Гиреїв призвели до появи слова «герой».
Хан вважався верховним правителем Криму. При допомозі беїв він міг зібрати численне кінське військо, яке було більш спроможне «робити набіги і грабувати», ніж воювати.

КОПАТИ ТРЕБА СИСТЕМНО 31.03.2017
КОПАТИ ТРЕБА СИСТЕМНО
22 березня в залі Магдебурзького права міської Ратуші відбувся круглий стіл з археології, що зібрав науковців із різних міст України, котрі займаються дослідженням найглибших пластів історії нашого міста.

Автор:  Наталія ЯРОВА

«КОТЕЛ ХУБЕ» 24.03.2017
«КОТЕЛ ХУБЕ»
У березні 1944 р. увага світу була прикута до території, яка розташована між двома містами України - Проскуровим і Кам’янцем-Подільським…

ЮВІЛЯР КУПРІКОВ 24.03.2017
ЮВІЛЯР КУПРІКОВ
Місту над Смотричем у 70-80-ті рр. минулого століття незрівнянно пощастило - було створено новий завод «Кам’янець-Подільськкабель», слава про який із часом поширилася на весь колишній Радянський Союз. Флагманом цієї величної ходи був талановитий фахівець і організатор, випускник Томського політехнічного інституту Юрій Купріков.

ЕКСКАВАТОР СПОТИКАННЯ, або ГРОМАДСЬКІ АКТИВІСТИ ВЖЕ ВЗЯЛИСЬ І ЗА АРХЕОЛОГІВ 17.03.2017
ЕКСКАВАТОР СПОТИКАННЯ, або ГРОМАДСЬКІ АКТИВІСТИ ВЖЕ ВЗЯЛИСЬ І ЗА АРХЕОЛОГІВ
Археологічні розкопки на ділянці на вул.Кузнечна, що розпочалися цієї зими, сенсацій не передбачали, адже було достеменно відомо, що тут розташовувався будинок Фаренгольца, зруйнований у роки Другої світової війни, і є багато його фотографій та креслень. Однак екскаватор на археологічному майданчику не на жарт стурбував і обурив громадськість.

Автор:  Наталія ЯРОВА

ХЛІБНЕ ПОДІЛЛЯ ПЕРІОДУ КАПІТАЛІЗМУ 17.03.2017
ХЛІБНЕ ПОДІЛЛЯ ПЕРІОДУ КАПІТАЛІЗМУ
Жителі Поділля здавна не лише повністю забезпечували себе зерновим хлібом, але й продавали його назовні. І хоча вивезення хліба на зовнішній ринок із 1820-х до другої половини 1840-х рр. у регіоні майже не збільшився, збут його на внутрішньому ринку зростав упродовж усього дореформеного часу (до селянської реформи 1861 р.).

ВІД ЄЗУЇТСЬКОЇ БУРСИ ДО БУДИНКУ ФАРЕНГОЛЬЦА 17.03.2017
ВІД ЄЗУЇТСЬКОЇ БУРСИ ДО БУДИНКУ ФАРЕНГОЛЬЦА
Будинок Фаренгольца, що не зберігся до нашого часу, разом із виходами, що ведуть у долину Смотрича, колись був окрасою панорами північно-західної частини Старого міста. Велика 4-поверхова споруда на краю скелі й романтичні кам’яні сходи - таку картину зберегли нам численні фотографії та поштові листівки кінця XIX - початку XX ст. Будинок Фаренгольца і кам’яні сходи з’явилися тільки у середині XIX ст. А що було на їхньому місці в давні часи?

НАРОДНИЙ МЕСНИК - УСТИМ КАРМАЛЮК 10.03.2017
НАРОДНИЙ МЕСНИК - УСТИМ КАРМАЛЮК
На початку цієї статті хочу подати деякі рідкісні факти з історії нашого народу. За часів Богдана Хмельницького в Україні проживало 3 мільйони людей, а через 100 років уже було 6 мільйонів. 1800 року було 9 мільйонів, а після цього стався великий демографічний приріст, бо 1900 року було 32 мільйони українців. 1927 року з тисячі чоловіків 967 одружилися на українках, а з тисячі шлюбів було тільки два розлучення. У містах жило 13% населення, а решта працювали на землі. Тільки 6% мали понад 60 років, а решта була молодшою. Великий приріст населення тривав до тридцятих років ХХ століття.

ІСАКІВЦІ ОЧИМА ПИСЬМЕННИКА 03.03.2017
ІСАКІВЦІ ОЧИМА ПИСЬМЕННИКА
У попередньому номері «Подолянина» ми розповіли про те, як український письменник Борис Антоненко-Давидович двічі - 1926 та 1958 року - побував у Жванці й опублікував свої враження у нарисах «Де когут піє на три держави» та «Нема Збруча» в збірках «Землею українською» (1930) та «Збруч» (1958). Тоді ж Борис Дмитрович двічі відвідав сусідні із Жванцем Ісаківці, тож сьогодні подамо враження письменника від села, розташованого при впадінні Збруча в Дністер. Саме тут при першому візиті Антоненка-Давидовича півень співав на три держави - СРСР, Польщу та Румунію, а при другому - вже на три області: Хмельницьку, Тернопільську та Чернівецьку.

«КАМ’ЯНЕЧЧИНА ВІДКРИТА ДЛЯ СВІТУ» 03.03.2017
«КАМ’ЯНЕЧЧИНА ВІДКРИТА ДЛЯ СВІТУ»
Під такою назвою побачив світ 24-сторінковий великоформатний кольоровий путівник, який розповідає про Кам’янець-Подільський район. Сам ошатного вигляду, він потрапив до не менш ошатно оформленої папки. 

ІСПИТ ДОСЛІДНИКА ДОСЛІДЖУВАНИМ 24.02.2017
ІСПИТ ДОСЛІДНИКА ДОСЛІДЖУВАНИМ
Про книги, видані науковцями наших університетів, «Подолянин», як правило, повідомляє у своїй традиційній рубриці «Видано в Кам’янці». Але бувають і приємні випадки, коли нашим землякам удається видати книгу у Львові чи Києві й привернути до свого творіння всеукраїнську аудиторію. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ВІДРОДЖЕНИЙ МИКОЛАЇВСЬКИЙ ХРАМ 24.02.2017
ВІДРОДЖЕНИЙ МИКОЛАЇВСЬКИЙ ХРАМ
Лунають дзвони над древнім Кам’янцем. Дзвони двох храмів на честь святих апостолів Петра та Павла, церкви та Кафедрального костелу, перекликаються зі дзвонами церкви Успіння Святої Богородиці. В ранішню симфонію витончено вписуються дзвони церкви святого Йосафата. В південній частині Старого міста понад шість століть кличе на службу найдавніша кам’янецька церква святого Миколая. Потічками великими й малими з усього міста стікаються на службу вірні православні, греко-католики та католики

ПАМ’ЯТІ НІНИ РОЗДОБУДЬКО -  ЖІНКИ-ВОЇНА, ЖІНКИ-УПРАВЛІНЦЯ 17.02.2017
ПАМ’ЯТІ НІНИ РОЗДОБУДЬКО - ЖІНКИ-ВОЇНА, ЖІНКИ-УПРАВЛІНЦЯ
20 лютого виповнюється 100 років від дня народження Ніни Кирилівни Роздобудько - учасника бойових дій Другої світової війни та ветерана праці, життя якої пов’язане з Вінницькою та Хмельницькою областями.

ДРАГОМАНИ В КАМ’ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ 10.02.2017
ДРАГОМАНИ В КАМ’ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ
Слово «драгоман» походить від французького dragoman, а те в свою чергу від арабського «тарджуман» - перекладач. Так називали перекладачів при дипломатичних представництвах і консульствах переважно в країнах Сходу, особливо в Туреччині (Оттоманській Порті). 

КАМ’ЯНЕЦЬ ЧИ МЕЛЕТІЙГРАД? 10.02.2017
КАМ’ЯНЕЦЬ ЧИ МЕЛЕТІЙГРАД?
20 січня «Подолянин» у рубриці «Точка зору» розмістив статтю «Геть колоніальні топоніми!», в якій пенсіонер Борис Дерикоз запропонував перейменувати основні вулиці та площі Старого міста, щоб «виправити спотворену, цілеспрямовано знищувану та корчовану історичну пам’ять народу».

ПЕРШЕ РІЗДВО НА ВІЛЛІ «СОВА» 03.02.2017
ПЕРШЕ РІЗДВО НА ВІЛЛІ «СОВА»
Хоча від Різдва нас уже відділяє місяць, але завжди приємно ще раз зануритися в атмосферу свята. Тим паче, якщо це щира й невимушена розповідь відомого письменника-земляка. Отже, пропонуємо читачам «Подолянина» одну з 13 різдвяних історій, що увійшли до збірки, яка так і називається - «13 різдвяних історій». 

ЩО ТАКЕ ЧАС? 27.01.2017
ЩО ТАКЕ ЧАС?
Немає на світі чогось загадковішого й одночасно зрозумілішого, ніж час. На перший погляд, достатньо лише глянути на годинник - і ось він, перед нами. Стрілки роблять звичні оберти, які вимірюють шлях від минулого до майбутнього. За весною прийде літо, за літом - осінь. Маленькі діти зі своїми маленькими проблемами виростуть і з ними виростуть їхні проблеми, як стверджує англійське прислів’я.

УКРАЙ НЕДОРЕЧНО 27.01.2017
УКРАЙ НЕДОРЕЧНО
Подоляни віками славляться гостинністю, добротою та толерантністю. Вірмени, євреї, поляки, українці (русини) завжди жили поруч у злагоді та порозумінні. Кожен п’ятий подолянин носить горде шляхетне прізвище на -ський, -цький, -евич. Візитівки Поділля хизуються світлинами замків, церков і костелів, збудованих у добу першої Речі Посполитої та царської Росії. Пишаймося нашим європейським минулим: коли в дикій Північній Америці процвітала работоргівля, руська православна, польська та литовська шляхта на демократичних виборах у сеймах обирала королів для своєї держави.

ГЕТЬ КОЛОНІАЛЬНІ ТОПОНІМИ! 20.01.2017
ГЕТЬ КОЛОНІАЛЬНІ ТОПОНІМИ!
Під час моєї традиційної прогулянки до мене звернулася група молодих людей із картою Старого міста й попрохала підказати, де тут Руський ринок. Зустріч була біля будинку з адресою Зарванська, 1, зазначеною на табличці, тобто в історичному центрі Руського ринку. Але жоден топонім поблизу не свідчив і найменшим натяком про колишній центр суспільно-політичного життя української громади міста, про існування саме тут упродовж майже 220 років українського магістрату.

СТАРОМУ МІСТУ - НОВУ ТОПОНІМІКУ? 20.01.2017
СТАРОМУ МІСТУ - НОВУ ТОПОНІМІКУ?
Сучасне Старе місто - це 4 майдани, 21 вулиця, 2 узвози та 5 провулків, тобто 32 топографічні об’єкти. У додатках до своєї статті Борис Дерикоз пропонує залишити без змін майдан Руський ринок, П’ятницьку вулицю та Тісний провулок, а решті дати нові імена.

СТОЛІТНІЙ «ЩЕДРИК» 05.01.2017
СТОЛІТНІЙ «ЩЕДРИК»
Рівно сто років тому в Києві під час святкування Різдва сталася знаменита подія. 7 січня 1917 року (25 грудня 1916 року за старим стилем) хоровий колектив університету святого Володимира (нині це Київський національний університет імені Тараса Шевченка) під керівництвом диригента Олександра Кошиця вперше виконав знаменитий «Щедрик» Миколи Леонтовича - українського композитора, який 1899 року закінчив Подільську духовну семінарію в Кам’янці-Подільському.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

СВЯЩЕНИК ІЗ ДОКОБЛІВСЬКИХ ЧАСІВ 05.01.2017
СВЯЩЕНИК ІЗ ДОКОБЛІВСЬКИХ ЧАСІВ

Як відомо, в радянські часи влада нещадно витравлювала віру з життя «будівників світлого майбутнього». Так, у Кам’янці-Подільському в 1960-1980-х роках діяв тільки один православний храм - Покровська церква на Руських фільварках. У 1964-1992 роках її настоятелем був Лаврентій Кобля (1925-2004), який у часи перебудови став першим у Кам’янці священиком, обраним депутатом міськради. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

НЕВІДОМЕ ФОТО ВІДОМОЇ ЛЮДИНИ 05.01.2017
НЕВІДОМЕ ФОТО ВІДОМОЇ ЛЮДИНИ
У фондах Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника зберігається особова справа Григорія Степури (1881-1944) - українського адвоката, славного уродженця Жванця, який століття тому, під час буремних 1917 та 1918 років, був членом Української Центральної Ради та губернським комісаром Поділля. 

АЛКОГОЛЬ НА ПОДІЛЛІ 29.12.2016
АЛКОГОЛЬ НА ПОДІЛЛІ
Споживання алкоголю має тривалу історію, однак проблеми з ним у людини почалися порівняно недавно - з винаходу арабами перегінного кубу в X столітті. Саме тоді з’явилися висококонцентровані алкогольні напої - самогон, коньяк, віскі тощо. Вони токсичніші, ніж вино й пиво, але за рахунок інтенсивного сп’яніння виявилися привабливішими для людини.

ШІСТЬ ДЕСЯТИЛІТЬ БЕЗ КУПЮР 23.12.2016
ШІСТЬ ДЕСЯТИЛІТЬ БЕЗ КУПЮР
Режисер театру й кіно, народний депутат України п’яти скликань Лесь Танюк (1938-2016) усе доросле життя вів щоденник. Перший запис зробив 17-річним юнаком - 16 січня 1956 року. Обірвала цю титанічну працю важка хвороба і смерть 77-річного Леся Степановича 18 березня 2016 року. Залишилося 217 машинописних і рукописних томів на полицях у квартирі Танюка. Частину щоденників він устиг видати за життя власним коштом.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЕЛІКСИР ПАМ’ЯТІ ВІД «ЗАБУДЬ-РІЧКИ» 16.12.2016
ЕЛІКСИР ПАМ’ЯТІ ВІД «ЗАБУДЬ-РІЧКИ»
Братів-близнюків двоє, але письменник один - Брати Капранови, тож і перше слово як невід’ємну складову цього творчого псевдоніма теж потрібно писати з великої літери. Саме так - Брати Капранови - зазначено на обкладинках й у вихідних даних їхніх книжок. Там навіть натяку немає, що один із братів - Дмитро Віталійович, а інший - Віталій Віталійович. Нещодавно зі свіжим романом «Забудь-річка» вони завітали до нашої області. 7 грудня відбулася зустріч у Хмельницькій обласній універсальній науковій бібліотеці, а наступного дня - дві презентації в Кам’янці-Подільському.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЧАРІВНИК САДОВСЬКИЙ 09.12.2016
ЧАРІВНИК САДОВСЬКИЙ
«В іконостасі нашої пам’яті великі українці іноді не тримаються, бо нам нема з ким їх порівнювати. Про Садовського мало сказати - великий артист. Такого артиста у нас просто більше не було ні до, ні опісля», - так натхненно написав про українського актора й режисера Миколу Садовського (1856-1933) сучасний український театрознавець Віталій Жежера. 13 грудня виповнюється 160 років від дня народження Миколи Карповича, якого театральна доля двічі - 1907 та 1919 року - виводила на сцену в Кам’янці-Подільському.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

«ХЛОПЦІ ВІД ТАКОГО ПРОСТО ПРУТЬСЯ» 02.12.2016
«ХЛОПЦІ ВІД ТАКОГО ПРОСТО ПРУТЬСЯ»
Легко й зрозуміло розповісти про складні речі. Таке непросте завдання ставить перед собою кожен, хто намагається донести до широких мас результати, здобуті серйозними й виснажливими науковими дослідженнями. Тоді, читаючи талановито написану популярну книжку чи статтю або переглядаючи з любов’ю відзнятий документальний фільм, наочно переконуєшся, що фізика й математика - це не тільки зашкарублі й надокучливі формули, а історія - зовсім не хаотичне нагромадження дат, подій, імен.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ОРЕНБУРЗЬКИЙ СИН ВЕЛИКОЇ МУКШІ 18.11.2016
ОРЕНБУРЗЬКИЙ СИН ВЕЛИКОЇ МУКШІ
У Російській Федерації на її кордоні з Казахстаном розташувалося невеличке село Каменецьк. Всеросійський перепис населення 2010 року зафіксував тут 192 мешканці. Адміністративно Каменецьк підпорядковано Брацлавській сільській раді Адамовського району Оренбурзької області. Назва села не випадкова, адже 1908 року його заснували вихідці з Кам’янецького повіту Подільської губернії, а саме із села Велика Мукша, яке нині відоме як Велика Слобідка.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЛЕГЕНДАРНИЙ ТУРЧИН 11.11.2016
ЛЕГЕНДАРНИЙ ТУРЧИН
16 листопада виповнилося би 80 років легендарному Ігореві Турчину (1936-1973). Ігор Євдокимович - видатний тренер в історії світового гандболу, який упродовж багатьох років очолював київський «Спартак» і жіночу збірну СРСР. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ВЕЛИКА СЛОБІДКА 04.11.2016
ВЕЛИКА СЛОБІДКА
У давнину люди часто селилися в гирлах річок - там, де зливаються води двох життєдайних артерій. Так, наприклад, при впадінні в Дністер Збруча розмістилися Ісаківці, Жванчика - Жванець, Смотрича - Устя, а Мукші - Велика Слобідка, яку спочатку називали так само, як і Дністрову притоку, - Мукшею. Взагалі-то, історія Великої Слобідки - це історія двох сусідніх поселень на березі невеликої подільської річки Мукші, з яких давніше, більше та сильніше село - Мукша - врешті поглинуло свого молодшого, меншого та слабкішого сусіда - Слобідку-Мукшанську.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ВИПЛЕКАНИЙ ПЕТЛЕЮ 28.10.2016
ВИПЛЕКАНИЙ ПЕТЛЕЮ
Кам’янець-Подільський і його пам’ятки описували неодноразово. Попри це, зробимо спробу ще один раз поглянути уважно на місто та на одну з його пам’яток.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

«ТАК І СТАВ ФЕЙЛЕТОНІСТОМ» 21.10.2016
«ТАК І СТАВ ФЕЙЛЕТОНІСТОМ»
Як відомо, Остап Вишня (справжні ім’я та прізвище - Павло Губенко) у часи Української Народної Республіки перебував у Кам’янці-Подільському, де опублікував перші фейлетони. Письменник Василь Горбатюк у романі «Слово і меч», виданому 2013 року й присвяченому Павлу Богацькому, не обминув увагою і його тезка - Павла Губенка. Пропонуємо увазі читачів уривок з роману, де йде мова про майбутнього Остапа Вишню, а також розлогий коментар письменника на цю тему.

ЗАБУТИЙ КРАЄЗНАВЕЦЬ, ЯКОГО НЕ ЗАБУЛИ 14.10.2016
ЗАБУТИЙ КРАЄЗНАВЕЦЬ, ЯКОГО НЕ ЗАБУЛИ

«Про цих людей не писали газети, лише час від часу публікувалися, найбільше у місцевих виданнях, їхні короткі, часто дуже цензуровані статті. Загалом для багатьох подолян і навіть кам’янчан (бо всі вони мешкали свого часу в Кам’янці-Подільському) ці справжні патріоти краю залишилися непоміченими. Їхні краєзнавчі здобутки не афішувались у радянські часи, а самі вони часто мали проблеми з тодішніми правоохоронними органами через власні переконання.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

МИХАЙЛО ДМИТРОВИЧ БЛИЗЬКИЙ І ДАЛЕКИЙ 07.10.2016
МИХАЙЛО ДМИТРОВИЧ БЛИЗЬКИЙ І ДАЛЕКИЙ
Місяць тому, 5 вересня, одночасно відійшли у вічність знані в місті та районі люди - Михайло Аносов й Антон Малик. Першому з них 11 жовтня виповнилося би 70 років. Пропонуємо увазі читачів статті, присвячені світлій пам’яті цих достойних діячів.

«КАБІНЕТ, ТЕЛЕФОН І СОВІСТЬ» 07.10.2016
«КАБІНЕТ, ТЕЛЕФОН І СОВІСТЬ»
Місяць тому не стало Антона Малика - активного громадського діяча, Почесного ветерана України, Почесного громадянина Кам’янець-Подільського району, кавалера ордена «Знак Пошани», голови районної організації ветеранів України. Люди старшого покоління обов’язково згадають цього чоловіка та скажуть про нього найкращі слова як про педагога, вихователя, хлібороба, депутата районної ради.

ПАТРІАРХ І «ГАЙДАМАКА У СПІДНИЦІ» 30.09.2016
ПАТРІАРХ І «ГАЙДАМАКА У СПІДНИЦІ»
Для Кам’янця-Подільського вересневі дні - це традиційно дні Микити Годованця, адже письменник, який перетворив місто над Смотричем на столицю української байки, народився 1893 року саме у вересні: 14-го - за тодішнім старим чи 26-го - за сучасним новим стилем. Про Микиту Павловича вже стільки написано, але щоразу з’являються нові матеріали, які додають важливі штрихи й деталі до життєпису цієї чудової людини й майстра красного письменства. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ГРУШЕВСЬКИЙ - РЕЦЕНЗЕНТ РОЛЛЕ Й СІЦІНСЬКОГО 23.09.2016
ГРУШЕВСЬКИЙ - РЕЦЕНЗЕНТ РОЛЛЕ Й СІЦІНСЬКОГО
29 вересня виповнюється 150 років від дня народження Михайла Грушевського (1866-1934) - українського історика, державного й громадсько-політичного діяча. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

БРОВАРІ 16.09.2016
БРОВАРІ
Невеличке село Броварі, що в Кам’янець-Подільському районі, має досить прозору назву, але дещо заплутану історію. Що ж, зробимо спробу її розплутати.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ІСТОРІЯ БЕЗ ІСТОРІЇ 09.09.2016
ІСТОРІЯ БЕЗ ІСТОРІЇ
Загадка заснування Кам’янця-Подільського була та досі залишається серйозним подразником як для професійних істориків, так і для любителів минувшини. Нещодавно поділився роздумами на цю тему і Володимир Білінський - автор тритомної «Країни Моксель» (2008-2010), двотомної «Москви Ординської» (2011-2012) та найсвіжішого тритомного історичного дослідження «Україна-Русь» (2013-2016).

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПІДЗАМЕЦЬКЕ ОКОПИСЬКО 02.09.2016
ПІДЗАМЕЦЬКЕ ОКОПИСЬКО
Від народження мешкаю я практично поряд із давнім єврейським кладовищем: його та мою садибу на Підзамчі на вулиці Кіргізова (колишній Татарській) розділяє неширока й неглибока долина. Ще в дитинстві засіла в пам’яті народна назва місця, де розташувалося кладовище, - Окописько, але з роками ледь не вивітрилася з голови. Спливло півстоліття - і тільки нещодавно, коли я детальніше й прискіпливіше розглядав план Кам’янця-Подільського 1773 року, з глибин пам’яті виринуло напівзабуте наймення…

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЩЕ ОДНА ПІЧ - ЩЕ ОДНА СЕНСАЦІЯ! 02.09.2016
ЩЕ ОДНА ПІЧ - ЩЕ ОДНА СЕНСАЦІЯ!
Чергову сенсацію розкопали минулого тижня кам’янецькі археологи на Польському ринку - добре збережену піч першої половини XVIII ст. Різного роду й давності печі стали справжнім «хітом» археологічного сезону-2016.

Автор:  Наталія ЯРОВА

«ХАБАР» СТУПКИ З КАМ’ЯНЕЦЬКОГО БАЗАРУ 26.08.2016
«ХАБАР» СТУПКИ З КАМ’ЯНЕЦЬКОГО БАЗАРУ
Завтра знаменитому українському акторові, шляхетному й іронічному Богданові Ступці (1941-2012) виповнилося би 75 років. Творча й життєва доля закидала Богдана Сильвестровича в різні куточки. Не обминув він і Кам’янця-Подільського. Нинішній начальник міського управління культури та туризму Петро Гаврилюк підрахував, що Ступка щонайменше п’ять разів із різних нагод відвідував місто над Смотричем.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

«АРИСТОКРАТИ» 47 РОКІВ ПОТОМУ 26.08.2016
«АРИСТОКРАТИ» 47 РОКІВ ПОТОМУ
1969 року педагогічний інститут, а сьогодні університет, мав другий випуск філологічного факультету після розділення історико-філологічного на історичний та філологічний. Сталося так, що, на відміну від інших курсів, цей, який налічував 50 осіб, жодного разу не зміг зустрітися в стінах альма-матер. Така ситуація склалася не через те, що курс був недружній, а, мабуть, тому, що ніхто не брав на себе ініціативи організації такого заходу.

ТАРНАВСЬКОМУ - ТАРНАВСЬКЕ 19.08.2016
ТАРНАВСЬКОМУ - ТАРНАВСЬКЕ
Геніальний український генетик і мислитель. Такого надзвичайно високого визнання удостоївся наш земляк - уродженець Мукші Китайгородської, випускник Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту Микола Тарнавський (1906-1953). На жаль, вагомі досягнення вченого належно оцінили аж через 55 років після його смерті. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

НЕ ЖОВТНЕВЕ. АЛЕ ЧОМУ НЕ ТАРНАВСЬКЕ? 12.08.2016
НЕ ЖОВТНЕВЕ. АЛЕ ЧОМУ НЕ ТАРНАВСЬКЕ?
Коротка назва завжди зручніша, ніж довга. Чи не тому ми досить часто рідне місто іменуємо не Кам’янцем-Подільським, а просто Кам’янцем? Та й у часи Російської імперії два адміністративні утворення з центром у місті над Смотричем офіційно мали підкорочені назви: повіт - Кам’янецький, губернія - Подільська. От і сьогодні мешканці одного приміського села, якому повернули довгу історичну назву, незадоволено крутять носом: їм не хочеться знову бути Мукшею Китайгородською, якщо цілих 70 років вони були Жовтневим, хоча, звісно, всі чудово розуміють ідеологічну заангажованість недавнього наймення свого села.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

В АРХЕОЛОГІВ - ВЕЛИКЕ ПЕРЕСЕЛЕННЯ 12.08.2016
В АРХЕОЛОГІВ - ВЕЛИКЕ ПЕРЕСЕЛЕННЯ
Колекція археологічних пам’яток Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника поповнюється цього тижня ще одним унікальним експонатом. На постійне місце зберігання до відділу старожитностей днями буде перевезено залишки гончарного горна ХV ст., знайденого у червні на ділянці на вул.Троїцька, 4а.

Автор:  Наталія ЯРОВА

А ЧИ БУЛИ ТРИПІЛЬЦІ КАМ’ЯНЧАНАМИ? 12.08.2016
А ЧИ БУЛИ ТРИПІЛЬЦІ КАМ’ЯНЧАНАМИ?
Знахідка в Кам’янці трипільської ливарні, що датується 3800-3600 р. до н.е., не лише стала археологічною сенсацією, але й «зірвала» минулого тижня Інтернет.  

Автор:  Наталія ЯРОВА

КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ ХРЕЩАТИК 05.08.2016
КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ ХРЕЩАТИК
На початку XX століття слово «шарлотка» було дуже популярним у мешканців Кам’янця-Подільського. Здебільшого вони мали на увазі не солодкий пиріг із яблук, запечених у тісті, як ми би подумали сьогодні, а улюблене місце для прогулянок і розваг. У такому разі слово «Шарлотка» варто писати з великої літери, як, скажімо, це зробив Віктор Приходько в книжці спогадів «Під сонцем Поділля», де охарактеризував Шарлотку як «Кам’янецький Хрещатик».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

«БОМБА» ДЛЯ КАМ’ЯНЦЯ ВІД ОБЕР-ПРОКУРОРА 29.07.2016
«БОМБА» ДЛЯ КАМ’ЯНЦЯ ВІД ОБЕР-ПРОКУРОРА
Совині крила, розпростерті над Росією. Саме такою вбачалася Олександрові Блоку, надзвичайно чутливому поетові, діяльність Костянтина Побєдоносцева, який аж чверть століття, в 1880-1905 роках, був обер-прокурором Найсвятішого Синоду. Якщо заглянути до підшивок журналу «Церковні відомості», офіційного органу Синоду, то можна пересвідчитися, що призначення на всі посади в духовні семінарії та училища, мережа яких охоплювала неозору Російську імперію, здійснювалися наказами обер-прокурора. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЛІКАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ 22.07.2016
ЛІКАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ
У селі Підзамче біля Кам’янця-Подільського жив хлопчик, який, вивчившись, лікував Лесю Українку. Це Модест Левицький, 150-річчя від дня народження якого відзначатимемо через кілька днів. Утім Модест Пилипович прославився не тільки як лікар. Він увійшов в історію і як письменник, публіцист, перекладач-поліглот, мовознавець, громадський і політичний діяч, педагог, композитор і навіть дипломат. Саме таку довгу вервечку означень найпомітнішої діяльності Левицького подає багатотомна «Енциклопедія історії України».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЩО ВИПІКАЛИ БІЛЯ ЛЮДВИСАРНІ? 22.07.2016
ЩО ВИПІКАЛИ БІЛЯ ЛЮДВИСАРНІ?
Ще декілька цікавих знахідок відкрились археологам на Західному бульварі (Францисканська, 10). Поруч зі знайденою раніше вежею-людвисарнею (див. «Подолянин» від 1 липня ц.р.) було виявлено доволі велику піч (2х1,5 м), а також артилерійський насип (валганг) і ще декілька цікавих посудин.

Автор:  Наталія ЯРОВА

КАМ’ЯНЕЦЬ ЧАСІВ ПЕТЛЮРИ ОЧИМА ЄВРЕЯ 15.07.2016
КАМ’ЯНЕЦЬ ЧАСІВ ПЕТЛЮРИ ОЧИМА ЄВРЕЯ
«Перша людина, яку я побачив у Кам’янці-Подільському того вечора, коли я туди приїхав, був Корчинський», - так починає детальну розповідь про своє триденне перебування в службових справах у тимчасовій столиці Української Народної Республіки восени 1919 року юрист Арнольд Марголін. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ СЛІД УТОЧКІНА 08.07.2016
КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ СЛІД УТОЧКІНА
Людина із нестримною жагою звідати все. Таким увійшов в історію легендарний Сергій Уточкін (1876-1916). Світові його подарувала Одеса, упокоїв передреволюційний столичний Петроград. Але краєчком свого таланту Сергій Ісайович черкнув і далекий від центрів Кам’янець.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

НЕ ВСЕ КАНУЛО У ВІЧНІСТЬ 01.07.2016
НЕ ВСЕ КАНУЛО У ВІЧНІСТЬ
На початку XX століття активними в громадському житті Кам’янця-Подільського були сім’ї двох чудових людей - міського садівника Кіндрата Приходька (заклав дендропарк, що тягнеться від Новопланівського мосту до Руських фільварків) і настоятеля Хрестовоздвиженської церкви на Карвасарах, мешканця Підзамча Костянтина Ватича. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

БАШТА? МАЙСТЕРНЯ? ЛАЗНЯ? ВІДПОВІДЬ ЗНАЙДЕНО! 01.07.2016
БАШТА? МАЙСТЕРНЯ? ЛАЗНЯ? ВІДПОВІДЬ ЗНАЙДЕНО!
На Західному бульварі, де вже місяць ведуться розкопки, кандидати й доктори історичних наук і в спеку, і в зливу власноруч перелопачують кубометри грунту, скрупульозно вишукуючи серед будівельного сміття уламки історії, які мають скластися в цілісний пазл.

Автор:  Наталія ЯРОВА

САТАНІВ: РАЙ ДЛЯ ОКА, ТІЛА ТА ДУШІ 24.06.2016
САТАНІВ: РАЙ ДЛЯ ОКА, ТІЛА ТА ДУШІ
Дев’ять років тому Фонд Миколи Томенка «Рідна країна» започаткував Загальнонаціональну акцію «7 чудес України». Першими 2007 р. визначено 7 історико-архітектурних чудес України. Чудом визнано і Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ОБЛИЧЧЯ ОКУПОВАНОГО КАМ’ЯНЦЯ 17.06.2016
ОБЛИЧЧЯ ОКУПОВАНОГО КАМ’ЯНЦЯ
«Кам’янець-Подільський виявився трохи меншим містом, ніж я собі уявляв. Від Старого міста лишилися самі руїни, а так званий Новий план - був цілісінький. Уціліли й обидві - на протилежних кінцях - околиці міста, що мають стародавню назву - Руські фільварки і Польські фільварки. Коли я запитав когось, чому зруйноване Старе місто, то почув: «Там самі жиди мешкали...». Пізніше я побачив, що не тільки в Кам’янці, а й у Смотричі, Дунаївцях, Балині та інших містечках були поруйновані ті дільниці (переважно в центрі міст), де мешкали євреї. Зробили це есесівці».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ВЕЛИКИЙ БУДІВНИЧИЙ ДОРІГ І ПЕРЕПРАВ 10.06.2016
ВЕЛИКИЙ БУДІВНИЧИЙ ДОРІГ І ПЕРЕПРАВ
Важко повернувшись у ліжку, Станіслав Антонович сумно подивився у вікно й поринув у невеселі думи. Підступна й зла хвороба прикувала його до ліжка. Йому, колишньому начальникові 5-ї дільниці станції Кам’янець-Подільський, депутатові трьох скликань міськради та президентові депутатського клубу, активному учасникові ветеранського руху, 

А ПРО ТРЕТЮ ЗАБУЛИ? 10.06.2016
А ПРО ТРЕТЮ ЗАБУЛИ?
27 травня «Подолянин» опублікував статтю «Перший директор тринадцятої», присвячену життю та діяльності чудового педагога й організатора Євдокії Лісневич. Її 24 квітня 1961 року призначили керівником середньої школи №13, будівництво якої, розпочате 1958 року, добігало до кінця. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПЕРША ХВИЛЯ ДЕКОМУНІЗАЦІЇ: 15+9-2 03.06.2016
ПЕРША ХВИЛЯ ДЕКОМУНІЗАЦІЇ: 15+9-2
Ще 21 квітня 2015 року сесія міськради затвердила список із 15 вулиць і 9 провулків, які потрібно перейменувати в зв’язку із законами про декомунізацію. Тільки через рік вдалося зібрати пропозиції про нові назви. Розглянувши їх, топонімічна комісія 11 і 25 травня сформувала рекомендації, які виносяться на обговорення громадськості з наступним затвердженням депутатами.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ТРИЄДИНІ «ПРОСВІТА», СОЛУХА Й БІБЛІОТЕКА 27.05.2016
ТРИЄДИНІ «ПРОСВІТА», СОЛУХА Й БІБЛІОТЕКА
На нинішній травень припали одразу два взаємно пов’язані ювілеї: 110-річчя заснування Подільської «Просвіти» та 155-річчя від дня народження її першого очільника - лікаря та громадського діяча Костя Солухи. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПЕРШИЙ ДИРЕКТОР ТРИНАДЦЯТОЇ 27.05.2016
ПЕРШИЙ ДИРЕКТОР ТРИНАДЦЯТОЇ
Організатори шкільної освіти радянської повоєнної доби. Що ми сьогодні знаємо про них? Усі вони, звісно, були комуністами. А як же інакше? Хоч яким талановитим педагогом і чудовим організатором була би людина, але без чарівної червоної партійної книжечки в кишені біля серця ніхто би не дозволив їй стати Організатори шкільної освіти радянської повоєнної доби. Що ми сьогодні знаємо про них? Усі вони, звісно, були комуністами. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

БРАГА 20.05.2016
БРАГА
Невеличке село Брага лежить на лівому березі Дністра між селами Жванець і Бабшин. На протилежному березі розкинулося старовинне місто Хотин - нині один із районних центрів Чернівецької області, який приваблює багатьох своєю знаменитою фортецею. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ТАЛАНТ ДЛЯ ОБРАНИХ 13.05.2016
ТАЛАНТ ДЛЯ ОБРАНИХ
Минув рік, коли покинув цей світ Анатолій Лучко, відомий художник і громадський діяч. На жаль, відомий обмеженій групі його особистих друзів і людей, доля яких пов’язана якимось чином із мистецтвом. А про його громадську діяльність уже забулося, бо останні роки свого життя через недугу він рідко з’являвся в громадських місцях.

БУДИНОК СОЛУХИ 13.05.2016
БУДИНОК СОЛУХИ
Гортаючи підшивку старих газет, які зберігаються в архіві «Подільського Братства», в номері «Прапора Жовтня» за 19 квітня 1972 року мені вдалося натрапити на зухвале на ті часи повідомлення кам’янецького краєзнавця Сергія Шкурка про те, де мешкав Кость Солуха - перший голова «Подільської Просвіти», лікар за фахом. Це, безумовно, викликало зацікавленість, бо довго це питання не давало мені спокою.

ЖИТТЯ, ВІДДАНЕ «ІНДУСТРІЇ» 13.05.2016
ЖИТТЯ, ВІДДАНЕ «ІНДУСТРІЇ»
16 травня виповнилося б 70 років неординарній особистості, харизматичному лідерові, педагогові, громадському діячеві Анатолієві Чорному. Проте вже 7 років ми живемо спогадами про цю талановиту й творчу людину.

В ОСАДЕ 06.05.2016
В ОСАДЕ
Письменник Віктор Старіков (1910-1982) у часи воєнного лихоліття був військовим кореспондентом. У журналі «Уральский следопыт» він опублікував спогади «Память моя - солдаты», які невдовзі вийшли окремою книжкою. Цілий розділ Віктор Олександрович присвятив описові подій у Кам’янці-Подільському наприкінці березня 1944 р. Пропонуємо увазі читачів цей розділ із деякими скороченнями.

ТУТ ДУХ РОСІЇ, ТУТ НЕЮ ПАХНЕ 29.04.2016
ТУТ ДУХ РОСІЇ, ТУТ НЕЮ ПАХНЕ
У замітці «Не везе Пушкіну з Бенкендорфами» («Подолянин» від 8 квітня) ми писали про ініціативу фракції ВО «Свобода» в міськраді перейменувати в Кам’янці-Подільському Пушкінську на вулицю Івана Мазепи. Сьогодні пропонуємо читачам ознайомитися з роздумами про постаті поета й гетьмана кам’янчанина Едуарда Крилова - громадського діяча й одного з активних дописувачів «Подолянина».

П’ЯТЬ СПОГАДІВ ПРО КАМ’ЯНЕЦЬ 22.04.2016
П’ЯТЬ СПОГАДІВ ПРО КАМ’ЯНЕЦЬ
Два тижні тому, 8 квітня, в публікації «Кам’янець очима письменників» ми розповіли про дев’ятьох майстрів красного письменства, які у своїх творах звернули увагу - хто більшу, хто меншу - на місто над Смотричем, процитували фрагменти з цих творів. Сьогодні звернемося до літературно-художнього альманаху «Кам’янець-Подільський», перший і єдиний випуск якого побачив світ наприкінці 1956 року. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ВДЯЧНІСТЬ БЛАГОДІЙНИКАМ - МІРИЛО ЛЮДЯНОСТІ 15.04.2016
ВДЯЧНІСТЬ БЛАГОДІЙНИКАМ - МІРИЛО ЛЮДЯНОСТІ
Як відомо, аж 29 березня 2016 року нарешті успішно завершилася п’ятирічна епопея з надання Кам’янець-Подільській міській центральній бібліотеці імені Костя Солухи - видатного діяча, який на початку XX століття незмінно очолював у місті Подільську «Просвіту» й чимало зробив для започаткування в нашому краї україномовних бібліотек. 

КАМ’ЯНЕЦЬ ОЧИМА ПИСЬМЕННИКІВ 08.04.2016
КАМ’ЯНЕЦЬ ОЧИМА ПИСЬМЕННИКІВ
Колись, можливо, і видадуть антологію «Кам’янець-Подільський очима письменників», а сьогодні спробуємо прикинути: хто з майстрів красного письменства та якими творами міг би увійти до такого колективного збірника, присвяченого місту над Смотричем. Оскільки чимало поетів і прозаїків приділили увагу Кам’янцеві-Подільському в своїй творчості, то обмежимося в цій розповіді давнішими авторами.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЯК НІМЦІ ВІДСТУПАЛИ НАВЕСНІ 1944-го 01.04.2016
ЯК НІМЦІ ВІДСТУПАЛИ НАВЕСНІ 1944-го
Як відомо, 4 квітня 1944 року повністю завершено визволення Кам’янець-Подільського району, а разом із тим і Кам’янець-Подільської (нині Хмельницької) області від німецько-нацистських загарбників. Цього дня частини 67-го стрілецького корпусу 38-ї радянської армії визволили Жванець. Того ж 4 квітня полки 101-го стрілецького корпусу звільнили Ісаківці, Ляшковицю (нині Збруч), Вітківці, Завалля, Кудринці, Кізю-Кудринецьку, Мілівці, Чорнокозинці, Параївку, Фридрівці (нині Залісся Перше), Шустівці, Ніверку, Кізю, Адамівку, Привороття, Добровілля.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

БЕРЕЗЕНЬ 1944-го ОЧИМА ЖУРНАЛІСТА 25.03.2016
БЕРЕЗЕНЬ 1944-го ОЧИМА ЖУРНАЛІСТА
Письменник Яків Рєзник (1912-1988) пішов на фронт як військовий журналіст і пройшов у складі Уральського добровольчого танкового корпусу від Орла до Праги. 

ПРОГУЛЯНКА СМОТРИЦЬКИМ КАНЬЙОНОМ 18.03.2016
ПРОГУЛЯНКА СМОТРИЦЬКИМ КАНЬЙОНОМ
У тій частині каньйону, де розкинулися сади Вітте, до річки вели штучно влаштовані в скелях проходи. Біля самісінької води розташовувалася ще одна унікальна будівля - єврейська ритуальна міква, побудована у бароковому стилі, яка до наших днів не збереглася. Від неї вгору до міста піднімався Фурлейський провулок. 

У ПОШУКАХ «КАМ’ЯНЕЦЬКОСТІ» 11.03.2016
У ПОШУКАХ «КАМ’ЯНЕЦЬКОСТІ»
Пам’ятаєте давню щемливу пісню Булата Окуджави про вартових кохання? У знаменитого барда вони на Смоленській і Волхонці стоять, біля Нікітських і на Неглинній не сплять, по Петровці й Арбату йдуть. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПРОГУЛЯНКА СМОТРИЦЬКИМ КАНЬЙОНОМ 11.03.2016
ПРОГУЛЯНКА СМОТРИЦЬКИМ КАНЬЙОНОМ
Передмістя Карвасари з давніх часів було наче передпокоєм при в’їзді до Кам’янця. Тут зупинялися купці зі сходу й із заходу, яким за розпорядженням кам’янецького старости під страхом тюремного ув’язнення не дозволялося жити в місті більше ніж три дні. Постоялі торговельні двори для купців називали «караван-сараями», від того й виникла назва «Карвасари».

ПРОГУЛЯНКА СМОТРИЦЬКИМ КАНЬЙОНОМ 04.03.2016
ПРОГУЛЯНКА СМОТРИЦЬКИМ КАНЬЙОНОМ
Сьогодні місто активно взялося за відновлення зони відпочинку в каньйоні Смотрича. Поки плани ушляхетнення занедбаного куточка Кам’янця-Подільського уточнюються, пропонуємо читачам здійснити пізнавальну прогулянку Смотрицьким каньйоном. Вашими екскурсоводами в цій захопливій мандрівці стануть Ганна Ківільша та Галина Осетрова, які багато років пропрацювали в науковому відділі Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець».

УКРАЇНСЬКИЙ ЛИЦАР ЛОТОЦЬКИЙ 26.02.2016
УКРАЇНСЬКИЙ ЛИЦАР ЛОТОЦЬКИЙ
Вашому серцю про щось говорить це ім’я: Олександр Гнатович Лотоцький? А між тим в Україні, починаючи з 2001 року, вже троє людей, ретельно вивчивши його життя та творчість, зуміли стати кандидатами історичних наук.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЯК У ЖВАНЦІ Й ІСАКІВЦЯХ ІЗ П’ЯНСТВОМ БОРОЛИСЯ 19.02.2016
ЯК У ЖВАНЦІ Й ІСАКІВЦЯХ ІЗ П’ЯНСТВОМ БОРОЛИСЯ
У містечку Жванці, ведучи літопис Свято-Троїцької церкви, її настоятель - парафіяльний священик Жванця та сусіднього села Ісаківців Василь Яворський - під 1874 р.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

У ПЕРЕМОЖНИЦІ 84 ЗІ СТА 29.01.2016
У ПЕРЕМОЖНИЦІ 84 ЗІ СТА
На сайті активного дозвілля «Вічний Кам’янець» однією з найпопулярніших розваг стала вікторина «Хто знає де?». Суть її доволі проста: треба, уважно розглянувши виставлену фотографію, відповісти на цілком логічне запитання: а де це? Всі знімки, звісно, зроблено в межах Кам’янця-Подільського.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ГЕНЕРАЛ ВІД САНІТАРІЇ 29.01.2016
ГЕНЕРАЛ ВІД САНІТАРІЇ
Відривний «Український народний календар» на 2016 рік сухо повідомляє, що 1 лютого виповнюється «100 років від дня смерті А.Л.Смідовича (1872-1916), українського санітарного лікаря». Спробуємо оживити цей лаконічний запис, оскільки Антон Людвігович - наш земляк. Він народився в Кам’янці-Подільському.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЖВАНЕЦЬКІ «ГРЕЧАНИКИ» ХАРКІВ’ЯНИНА 22.01.2016
ЖВАНЕЦЬКІ «ГРЕЧАНИКИ» ХАРКІВ’ЯНИНА
Харківський театрознавець Іполит Зборовець (одразу ж попереджу, що в його прізвищі наголос падає на перший склад) завжди з приємністю згадує подільські села Гаврилівці та Жванець, адже тут промайнуло його дитинство.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПОДІЛЬСЬКІ ПЕРЕХРЕСТЯ ПАВЛА ТИЧИНИ 22.01.2016
ПОДІЛЬСЬКІ ПЕРЕХРЕСТЯ ПАВЛА ТИЧИНИ
Хоча славний український поет Павло Тичина (1891-1967), 125-річчя від дня народження якого ми відзначаємо 23 січня, родом із Чернігівщини, а працював практично все доросле життя в столичних Харкові та Києві, проте чимало конкретних ниточок пов’язує його з Поділлям. Декілька разів він бував у наших краях, але до Кам’янця-Подільського, очевидно, так і не добрався (принаймні, згадок про це не виявлено). 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ДОЛЯ ДОЛИНЮЧКИ 15.01.2016
ДОЛЯ ДОЛИНЮЧКИ
У головному корпусі Подільського державного аграрно-технічного університету привертає увагу дошка видатних випускників навчального закладу. Серед них, безперечно, яскравою зіркою сяє постать двічі Героя Соціалістичної Праці Євгенії Долинюк. Сьогодні це ім’я призабуте, а колись слава про трудові подвиги Євгенії Олексіївни та очолюваної нею колгоспної ланки гриміла на весь Радянський Союз.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

СТЕПАН, ЩО СТАВ СИЛЬВЕСТРОМ 07.01.2016
СТЕПАН, ЩО СТАВ СИЛЬВЕСТРОМ
Серед народжених на теренах нинішньої Хмельницької області були й ті, хто зумів залишити помітний слід у житті української діаспори на далекому зеленому континенті, як досить часто полюбляють образно величати Австралію. Один із таких наших земляків - це Степан Гаєвський (1876-1975), 140-річчя від дня народження якого припадає на 9 січня. Був у 99-річному житті Степана Юхимовича й чотирирічний період, коли він мешкав і працював у Кам’янці-Подільському.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

АСКОЧЕНСЬКИЙ, АННЕНКОВИ ТА ІНШІ 18.12.2015
АСКОЧЕНСЬКИЙ, АННЕНКОВИ ТА ІНШІ
Для об’єктивнішого пізнання минулого дуже багато важать і суб’єктивні дані - спогади, щоденникові записи, листи. Звісно, до них потрібно ставитися досить критично, але саме вони дають живу картину подій, віддалених від нас десятиліттями, а то й століттями. Сьогодні нашим гідом у минуле стане щоденник російського прозаїка, журналіста й історика Віктора Аскоченського (1813-1879), який у 1849-1851 роках працював у Кам’янці-Подільському головою совісного суду.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ДО ЖВАНЦЯ З Катериною МЕЛЬНИК 18.12.2015
ДО ЖВАНЦЯ З Катериною МЕЛЬНИК
(Продовження. Початок у газеті від 11 грудня)

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

«НА РОТАЦІЮ ДО РАЮ» 11.12.2015
«НА РОТАЦІЮ ДО РАЮ»
Український письменник Сергій Пантюк, видавши свіжу книгу та проводячи тур Україною для її презентації, ніколи не обминає Кам’янця-Подільського, адже тут він закінчив школу, філологічний факультет педагогічного інституту. Цей рік був плідним для Сергія Дмитровича: побачили світ його науково-фантастична повість для дітей «Вінчі й Едісон» та подвійна поетична книжка, що містить дві збірки - «Поранений херувим» і «Оченята кольору антрациту». 

ТРИЛЬЯРДИ ПОЕТА З ВІННИЦІ 04.12.2015
ТРИЛЬЯРДИ ПОЕТА З ВІННИЦІ
Якщо щодня писати десь так зо три вірші, то за рік їх можна створити тисячу, а за 50 років безперервної плідної творчої праці - 50 тисяч. Поет із Вінниці Віктор Мельник ухитрився написати й видати книжку, яка містить… мільярди віршів. Про це та про інше йшла мова під час зустрічі Віктора Івановича зі студентами факультету української філології та журналістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, що відбулася 25 листопада в одній з аудиторій навчального закладу.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

НЕРОЗГАДАНИЙ СУСЛОПАРОВ 27.11.2015
НЕРОЗГАДАНИЙ СУСЛОПАРОВ
Є люди, які стають відомими після смерті. Саме така доля випала Миколі Суслопарову (1901-1974). Відрадно відзначити, що путівку в життя Миколі Захаровичу дав Кам’янець-Подільський: тут він закінчив спочатку гімназію, а потім - інститут народної освіти.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

НАРОДНА ПІСНЯ БУЛА ЧАСТИНОЮ ЇЇ ДУШІ 20.11.2015
НАРОДНА ПІСНЯ БУЛА ЧАСТИНОЮ ЇЇ ДУШІ
Хтось пише музику, а хтось і про неї та її видатних творців. До когорти славних українських музикознавців належить Онисія Шреєр-Ткаченко (1905-1985), сторінки біографії якої тісно пов’язані з Поділлям і його головним містом - Кам’янцем-Подільським.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КОЗАЦЬКИЙ ЛІТОПИСЕЦЬ ПРО КАМ’ЯНЕЦЬ 13.11.2015
КОЗАЦЬКИЙ ЛІТОПИСЕЦЬ ПРО КАМ’ЯНЕЦЬ
2015 року виповнилося 345 років від дня народження Самійла Величка - видатного українського літописця, літератора, канцеляриста Генеральної військової канцелярії Війська Запорізького. У його «Літописі», виданому 1991 року в двох томах у перекладі сучасною українською мовою, не раз ішлося і про Кам’янець.

ЧОМУ КАМ’ЯНЕЦЬ ТІЛЬКИ ТРЕТІЙ? 13.11.2015
ЧОМУ КАМ’ЯНЕЦЬ ТІЛЬКИ ТРЕТІЙ?
Цієї осені побачила світ монографія історика з Хмельницького Сергія Єсюніна про міста Поділля у другій половині XIX - на початку XX століття.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

БАГОВИЦЯ 06.11.2015
БАГОВИЦЯ
Здавалося, що спільного може бути між подільським селом Баговицею та знаменитим Папою Римським Іваном-Павлом II, якого 2014 року канонізовано як святого Католицької церкви? 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

1280 СТОРІНОК ПРО 28 РОКІВ 06.11.2015
1280 СТОРІНОК ПРО 28 РОКІВ
Не так давно доктор мистецтвознавства Наталія Урсу та кандидат мистецтвознавства Іван Гуцул порадували нас першою монографією про життя та творчість видатного подільського художника-педагога Володимира Гагенмейстера (див. статтю в «Подолянині» від 29 травня ц.р., яка так і називається - «Перша монографія про Гагенмейстера»). 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЗНАВЕЦЬ КРОВІ З ВЕЛИКОЇ СЛОБІДКИ 30.10.2015
ЗНАВЕЦЬ КРОВІ З ВЕЛИКОЇ СЛОБІДКИ
Відривний «Український народний календар» на 2015 рік лаконічно повідомляє, що 2 листопада минає сто років від дня народження Семена Лаврика (1915-1990) - українського терапевта, гематолога. Ця подія значима відразу для двох сіл нинішнього Кам’янець-Подільського району: у Великій Слобідці майбутній видатний лікар народився, навчався в початковій школі, в сусідній Баговиці закінчив семирічку. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ДИТЯЧИМИ ОЧИМА ФРАЦУЗЬКОЇ ПИСЬМЕННИЦІ 23.10.2015
ДИТЯЧИМИ ОЧИМА ФРАЦУЗЬКОЇ ПИСЬМЕННИЦІ
Улітку єврейська дівчинка, якій не виповнилося й восьми років, гостювала з мамою в дядька й тітки в Кам’янці-Подільському. Ця нічим не примітна подія, звісно, не заслуговувала би на жодну увагу та згадку, але сталося так, що дівчинка виросла, стала знаменитою французькою письменницею, а спогади про пам’ятні кам’янецькі дні включила до автобіографічної повісті «Дитинство», що побачила світ навесні 1983 року в Парижі в одному з найпотужніших інтелектуальних французьких видавництв «Галлімар».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

УП’ЯТЕ ПРО АРХЕОЛОГІЮ ТА ФОРТИФІКАЦІЮ 16.10.2015
УП’ЯТЕ ПРО АРХЕОЛОГІЮ ТА ФОРТИФІКАЦІЮ
7 жовтня уже вп’яте зібралися дослідники з різних куточків України в Кам’янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику, щоб традиційно провести Всеукраїнську наукову-практичну конференцію «Археологія та фортифікація України». Крім музею, співорганізатором заходу стала міська організація Національної спілки краєзнавців України.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

БАГОВИЦЯ 16.10.2015
БАГОВИЦЯ
Сьогодні ми продовжимо розповідь про уродженців Баговиці, які зуміли залишити певний слід в історії.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

БАГОВИЦЯ 09.10.2015
БАГОВИЦЯ
Баговиця залишила помітний слід в історії Української революції 1917-1921 років. Ті імена та події з історії села, якими ми сьогодні оперуємо, стали нам доступними передусім завдяки низці праць Романа Коваля - українського громадського діяча, письменника, краєзнавця, дослідника історії визвольної боротьби українського народу першої половини XX століття.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

«ВІД УСІЄЇ ДУШІ» 02.10.2015
«ВІД УСІЄЇ ДУШІ»
У суботній вечір 16 вересня 1978 року ледь не весь Кам’янець прикипів до екранів телевізорів. Адже у найзручніший для телеглядачів час (його пізніше називатимуть прайм-таймом) - о 19.45, якраз перед інформаційною програмою «Час», перша програма Центрального телебачення з Москви демонструвала популярну передачу «Від усієї душі». Це був ювілейний - двадцять п’ятий випуск. Його повністю (годину й 15 хвилин) було присвячено зустрічі з трудівниками Кам’янця-Подільського.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

БАГОВИЦЯ 02.10.2015
БАГОВИЦЯ
У минулому номері ми розпочали розповідати про Баговицю. Сьогодні ж згадаємо її відомих уродженців. Серед них Яків Старенький (1896-1921) - старшина Армії Української Народної Республіки, ім’я якого вибито серед інших на меморіалі Героїв Базару, Борис Монкевич (1896-1971) - сотник Армії УНР, учасник бою під Крутами, Анатолій Сваричевський (1930-2014) - літературознавець, подільський краєзнавець, Микола Новицький (1935-2008) - композитор, музичний педагог, Віктор Грабовський (народився 1942 р.) - письменник. Розповімо детальніше про одного з них.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

УЧЕТВЕРТЕ В КАМ’ЯНЦІ ПРО ЛИТВУ Й УКРАЇНУ 25.09.2015
УЧЕТВЕРТЕ В КАМ’ЯНЦІ ПРО ЛИТВУ Й УКРАЇНУ
Коли мова заходить про українсько-литовські зв’язки та їхню історію, то одне із чільних місць у цьому контексті посідає Кам’янець-Подільський. Тому немає нічого дивного, що 16 вересня 2015 року в місті над Смотричем уже вчетверте зібралися дослідники на Міжнародну наукову конференцію «Україна та Велике князівство Литовське в XIV-XVIII століттях: політичні, економічні, міжнаціональні та соціокультурні відносини в загальноєвропейському вимірі».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

БАГОВИЦЯ 25.09.2015
БАГОВИЦЯ
До сіл Кам’янець-Подільського району, назву яким дала водна артерія, належить і Баговиця, розташована на однойменній річці за три кілометри від її впадіння в Дністер. Але якщо Смотрич (колишні Татариски) та Збруч (колишня Ляшковиця) отримали «річкові» назви вже в радянський час, коли чомусь безпідставно прибиралися в іменах сіл натяки на інші народи, то Баговиця здавна живе з таким іменем.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЯК У ДАВНИНУ ЦЕРКВИ ЗАХИЩАЛИ КАМ’ЯНЕЦЬ 18.09.2015
ЯК У ДАВНИНУ ЦЕРКВИ ЗАХИЩАЛИ КАМ’ЯНЕЦЬ
Протягом XV-XVІІ століть на Поділлі, яке першим з українських земель відбивало набіги татарських орд, виник своєрідний тип поселень - міста-фортеці. 

«РОЗВОРУШИЛА МЕРТВЕ ЦАРСТВО - КАМ’ЯНЕЦЬ» 18.09.2015
«РОЗВОРУШИЛА МЕРТВЕ ЦАРСТВО - КАМ’ЯНЕЦЬ»
У Галичині знаменитою родиною діячів українського театру були Стадники. Це передусім актор, режисер, педагог і перекладач Йосип Стадник (1876-1964) і його дружина Софія Стадникова (1888-1959) - драматична акторка й співачка (драматичне сопрано). На театральну стезю стали і їхні діти - актор, співак і режисер Ярема Стадник (1903-1946) та драматична актриса й співачка (сопрано) Стефа Стадниківна.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

БАБШИН 28.08.2015
БАБШИН
Список сіл Кам’янець-Подільського району, що починаються на літеру Б, відкриває Бабшин. Сьогодні він входить до складу Гринчуцької сільської ради. Цікаво, що на відміну від Абрикосівки й Адамівки, про які ми розповідали раніше, інших Бабшинів в Україні немає.

АДАМІВКА 21.08.2015
АДАМІВКА
Розпочату минулого разу розповідь про Адамівку продовжимо сьогодні мемуарними свідченнями ветерана космічної галузі України Германа Барановського (1926-2007). І хоча Герман Олексійович народився 15 серпня 1926 року в Кам’янці-Подільському в родині агронома, ниточка його родоводу по лінії батька тісно пов’язана з Адамівкою.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ТРИПІЛЬСЬКІ ТАЄМНИЦІ КАМ’ЯНЦЯ 21.08.2015
ТРИПІЛЬСЬКІ ТАЄМНИЦІ КАМ’ЯНЦЯ
13 серпня, незадовго до Дня археолога, в Ратуші відбувся круглий стіл «Трипільська культура: історія, дослідження, проблема охорони пам’яток». У ній, зокрема, взяли участь кандидати історичних наук Едуард Овчинников, Павло Нечитайло, Тарас Ткачук, Анатолій Трембіцький, директор Борщівського краєзнавчого музею Михайло Сохацький, молодший науковий співробітник відділу охорони пам’яток історії та культури в Хмельницькій області Володимир Захар’єв, молодший науковий співробітник Інституту археології НАН України Дмитро Чорновол.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПОДІЛЬСЬКА МУЗА ЛІСТА 07.08.2015
ПОДІЛЬСЬКА МУЗА ЛІСТА
Ференц Ліст (1811-1886) увійшов в історію як композитор, піаніст, диригент, педагог, публіцист, представник музичного романтизму, засновник угорської композиторської школи. Він став першим піаністом, який виступав із сольними концертами. Ними він заслужив визнання як професіоналів, так і публіки. Попри те, що немає жодного запису гри піаніста, його вважають одним із найвпливовіших піаністів своєї епохи. Є в біографії Ліста і подільські сторінки, його виконавчою майстерністю насолоджувалися також у Кам’янці-Подільському.

АБРИКОСІВКА 07.08.2015
АБРИКОСІВКА
Село Абрикосівка Кам’янець-Подільського району має ту щасливу особливість, що відкриває упорядкований за абеткою список населених пунктів цього територіального утворення. Справді, майже неможливо конкурувати з назвою, яка починається з літери А, а продовжується літерою Б. Не має суперників Абрикосівка і на теренах Хмельницької області. А ось в Україні є кілька хитріших сіл, і першість тут утримують дві Абазівки - одна з Полтавщини, а інша з Харківщини.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

МИНУЛЕ В МАЙБУТНЬОМУ 31.07.2015
МИНУЛЕ В МАЙБУТНЬОМУ
Непросто сягнути в минуле й уявити його. Але якось люди дають собі раду, створюючи музеї, зберігаючи пам’ятки минулого, яке може виступати у вигляді речей, споруд, записів. А зробити узагальнення - це вже проблема аналітичних умів.

ВОЖДІ ТА ЇХНІ БАЛЬЗАМАТОРИ 31.07.2015
ВОЖДІ ТА ЇХНІ БАЛЬЗАМАТОРИ
У радянські часи в Кам’янець-Подільському історичному музеї-заповіднику не було більш популярної лекції, аніж «Ім’я Леніна на карті Хмельницької області». Хоча Ленін ніколи не бував ані на Поділлі, ані в Україні, проте тільки в Кам’янці-Подільському до 1991 року були проспект і площа Леніна, а на ній посередині пам’ятник вождя, друкарня імені Леніна. Кам’янчани лікувалися в Ленінській лікарні, відпочивали в парку імені Леніна, який прикрашала ще одна статуя вождя.

АНДРЕЙ ШЕПТИЦЬКИЙ І КАМ’ЯНЕЦЬ 24.07.2015
АНДРЕЙ ШЕПТИЦЬКИЙ І КАМ’ЯНЕЦЬ
29 липня виповнюється 150 років від дня народження Андрея Шептицького (1865-1944), який увійшов в історію України як церковний, культурний і громадський діяч, митрополит Галицький, архієпископ Львівський, єпископ Кам’янець-Подільський. Напередодні славного ювілею видатного греко-католицького подвижника детальніше поговоримо про один з його титулів - єпископ Кам’янець-Подільський.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ГУБЕРНСЬКИЙ КОМІСАР ЗІ ЖВАНЦЯ 17.07.2015
ГУБЕРНСЬКИЙ КОМІСАР ЗІ ЖВАНЦЯ
За комуністичних часів вітчизняна біографістика була позбавлена імен українців, які б активно впроваджували та обстоювали ідею державності.
Одним із них ьув Григорій Калістратович Степура (1881-1944) - державний, громадсько-політичний діяч, губернський комісар Поділля.

МІСЬКА ДУМА У 1917-1918 РОКАХ 10.07.2015
МІСЬКА ДУМА У 1917-1918 РОКАХ
«Формування та діяльність місцевих державних адміністрацій та самоврядування в період Української революції 1917-1920 рр.» - такою була тема круглого столу, що відбувся 2 липня в міській Ратуші. Організаторами заходу стали історичний музей-заповідник, історичний факультет національного університету та міська організація Національної спілки краєзнавців України.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ХТО НАЙКРАЩЕ ЗНАВ ДЕ? 03.07.2015
ХТО НАЙКРАЩЕ ЗНАВ ДЕ?
Однією із родзинок сайту «Вічний Кам’янець» стала організація різноманітних змагань. Серед них особливо популярною є вікторина «Хто знає де?». Суть її проста: на сайті виставляється фото якогось куточка міста, а учасникам змагань треба за кілька днів (до відкриття відповідей) вказати, де саме розташовується зображений на світлині об’єкт.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ФАЯНСОВИЙ ПОСУД ІЗ ВОЛИНІ 03.07.2015
ФАЯНСОВИЙ ПОСУД ІЗ ВОЛИНІ
У фондах Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника зберігається колекція фаянсового посуду XIX - початку XX століття, що виготовлявся на мануфактурах Волині. Розповімо детальніше про цю колекцію та про тодішнє виробництво посуду.

ПРИЗАБУТА ГОРДІСТЬ УНІВЕРСИТЕТУ 26.06.2015
ПРИЗАБУТА ГОРДІСТЬ УНІВЕРСИТЕТУ
Серед випускників, якими має повне право пишатися Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, є і доктор біологічних наук, професор, лауреат премії імені Данила Заболотного Академії наук Української РСР Клавдія Бельтюкова (1900-1971). Правда, навчалася вона у виші надто давно: вступила до нього 1918 року, коли ректором працював сам Огієнко, а закінчила 1923 року, коли це вже був Інститут народної освіти. Та й фігурувала тоді в документах під дівочим прізвищем Повстянко. Напевно, тому й випала з поля зору дослідників історії навчального закладу й не потрапила до тритомника «Університет в особах».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ХТО ЗНАЄ СПРАВЖНЮ ІСТОРІЮ УКРАЇНИ? 19.06.2015
ХТО ЗНАЄ СПРАВЖНЮ ІСТОРІЮ УКРАЇНИ?
Майже два роки тому, у жовтні 2013 року, Кам’янець-Подільський відвідав Володимир Білінський - автор популярних книг: тритомника «Країна Моксель, або Московія» та двотомника «Москва ординська». Володимир Броніславович побував тоді в національному університеті імені Івана Огієнка, в Подільському державному аграрно-технічному університеті, де презентував свою нову працю - першу книгу «Споконвічна земля» з багатотомника «Україна-Русь». Навесні цього року побачила світ друга книга багатотомника - «Князі Галицько-Острозькі».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КИТАЙГОРОДСЬКА ТВЕРДИНЯ 19.06.2015
КИТАЙГОРОДСЬКА ТВЕРДИНЯ
240 років виповнилося храму «Відвідин святої Єлизавети Пресвятою Дівою Марією» в селі Китайгород - 30 травня тут провели урочисту месу. Костел є пам’яткою архітектури, його заснування овіяне легендами, але для вірян цей храм став сакральним зовсім з іншої причини. В часи комуністичного гоніння на християн костел залишався єдиною католицькою «оазою» на Кам’янеччині, де можна було взяти шлюб чи потай підготувати дітей до першої сповіді.

Автор:  Віталій ГОРБУЛЕНКО

ДОНБАС ГОЛОВНОГО МОЗКУ 12.06.2015
ДОНБАС ГОЛОВНОГО МОЗКУ
Уже понад рік нашим душам не те що не дає спокою, а терзає їх нестерпним болем одне-однісіньке слово - Донбас. Як сталося, що цей чудовий і багатий край, де люди могли би щасливо й заможно жити, палає у вогні війни, там усе руйнується, там щодня гинуть люди? Коли це закінчиться? Як це зупинити? Однозначної відповіді на ці запитання, на жаль, немає…

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПОЧЕСНИЙ ГРОМАДЯНИН: КОЛИСЬ І ТЕПЕР 05.06.2015
ПОЧЕСНИЙ ГРОМАДЯНИН: КОЛИСЬ І ТЕПЕР
Почесний громадянин області, району, міста, села - такі звання сесії відповідних рад надають громадянам, які мають особливі заслуги перед відповідними територіальними громадами. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПОТРІЙНИЙ УДАР ІСТОРИКІВ 29.05.2015
ПОТРІЙНИЙ УДАР ІСТОРИКІВ
Остання декада травня стала плідною на заходи для істориків Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. 21, 22 та 25 травня в стінах вишу було проведено круглий стіл, семінар і конференцію всеукраїнського масштабу. Варто відзначити, що в перших двох заходах узяли участь і вчені з Росії та Молдови.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПОСМЕРТНА МАСКА КОБЗАРЯ ТА КАМ’ЯНЕЦЬ 08.05.2015
ПОСМЕРТНА МАСКА КОБЗАРЯ ТА КАМ’ЯНЕЦЬ
Ми вже писали в «Подолянині» від 24 квітня в рубриці «Видано в Кам’янці», що наприкінці 2014 року в кам’янецькому видавництві «Медобори-2006» побачила світ збірка, присвячена 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка та 135-річчю від дня народження Олімпіади Пащенко-Шульмінської. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

МУЗЕЙ НА ЗЛАМІ ЕПОХ 01.05.2015
МУЗЕЙ НА ЗЛАМІ ЕПОХ
Сьогоднішня наша розповідь про Кам’янець-Подільський історичний музей-заповідник стосуватиметься останніх років комуністичної влади та першого 20-річчя незалежної України. На цей перехідний період керувати музеєм випало послідовно двом жінкам - Стефанії Баженовій і Людмилі Станіславській.

ЧЕРВОНИМИ ЗАЛИШАТЬСЯ ЛИШ МАКИ 24.04.2015
ЧЕРВОНИМИ ЗАЛИШАТЬСЯ ЛИШ МАКИ
9 квітня, саме у Чистий четвер, коли українські господині дружно вимивали від бруду свої оселі, Верховна Рада врешті прийняла закони, яких українські патріоти чекали ще з моменту здобуття Україною Незалежності - з 1991 р.

Автор:  Наталія ЯРОВА

ДОЧИСТИМО БІЛЬШОВИЦЬКИЙ ІКОНОСТАС! 24.04.2015
ДОЧИСТИМО БІЛЬШОВИЦЬКИЙ ІКОНОСТАС!
За часів комуністичної влади мапа Кам’янця-Подільського засмітилася величезною кількістю імен з більшовицького іконостаса. Здебільшого ці діячі не мали жодного стосунку до історії міста над Смотричем, але залізна рука партії веліла давати їхні імена майданам, вулицям, провулкам.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЯК ЗМІНЮВАЛАСЯ ВІЗИТКА ДАВНЬОГО КАМ’ЯНЦЯ 17.04.2015
ЯК ЗМІНЮВАЛАСЯ ВІЗИТКА ДАВНЬОГО КАМ’ЯНЦЯ
Невеличку Старобульварну вулицю в Старому місті я пам’ятаю ще з 1960-х років, коли щодня ходив нею, добираючись із Підзамча на заняття в першій школі. Щоправда, тоді вона мала, відповідно до радянських традицій, іменну революційну назву - імені Урицького. Сьогодні саме Старобульварною вулицею тисячі й тисячі туристів, оглянувши Кафедральний костел й Ратушу, прямують до Старої фортеці. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

НАЙКРАЩІ В ОБЛАСТІ 17.04.2015
НАЙКРАЩІ В ОБЛАСТІ
Кам’янець-Подільська міська організація Національної спілки краєзнавців України (НСКУ) налічує 51 особу, серед них 14 докторів наук, професорів, 23 кандидати наук, доценти. Нині вона за якісними показниками є найпотужнішою в області. Такими промовистими показниками розпочав 8 квітня звіт про роботу міської організації НСКУ за 2014 рік її голова - кандидат історичних наук, доцент Олександр Комарніцький.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

«ОБЛОГА», ЯКУ ЧИТАЮТЬ СТУДЕНТИ 03.04.2015
«ОБЛОГА», ЯКУ ЧИТАЮТЬ СТУДЕНТИ
26 березня в актовому залі історичного факультету національного університету відбулася презентація збірки повістей і оповідань Віталія Нечитайла «Облога». Віталій Васильович 1968 року закінчив історичний факульте Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

МІЙ КУРКУЛЬСЬКИЙ СПАДОК 03.04.2015
МІЙ КУРКУЛЬСЬКИЙ СПАДОК
Чи бувало з вами таке, що банальна цікавість підштовхувала покопатися в таємницях своєї родини, і від цих відкриттів кров холола в жилах? Історія мого прадіда Юзефа, котрого я ніколи не бачила навіть на фотографіях, соталася з уривків спогадів і випадкових знахідок мало не три десятки років. Правда виявилася настільки страшною, що знадобився ще не один рік, аби її прийняти. Та не знаю, чи стане й життя, аби пробачити…

Автор:  Наталія ЯРОВА

СТАЛІНІЗМ - ПРОКЛЯТТЯ XX СТОЛІТТЯ 03.04.2015
СТАЛІНІЗМ - ПРОКЛЯТТЯ XX СТОЛІТТЯ
Полковник у відставці Едуард Сікора, який нині мешкає у Харкові, а народився 10 листопада 1926 року в Кам’янці-Подільському (точніше, на хуторі Дембицького, відомому тепер як селище Смирнова), продовжує працювати над багатотомним виданням «Під знаком тризуба», яке має підзаголовок «Від вільного козацтва до Української держави». 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПРО ХУДОЖНИКА-САМОУКА ГРЕНА. І НЕ ТІЛЬКИ 03.04.2015
ПРО ХУДОЖНИКА-САМОУКА ГРЕНА. І НЕ ТІЛЬКИ
У Кам’янець-Подільському історичному музеї-заповіднику зберігаються понад чотири тисячі художніх творів, що мають значну історичну цінність. Більшість із них придбана у 50-80-х роках ХХ століття, коли музеєм керував Григорій Хотюн, століття від дня народження якого відзначалося 4 лютого 2015 року. 

КИЇВСЬКИЙ НЕВИДИМКА РОДОМ ІЗ КАМ’ЯНЦЯ 27.03.2015
КИЇВСЬКИЙ НЕВИДИМКА РОДОМ ІЗ КАМ’ЯНЦЯ
Коли мова заходить про театр, ми згадуємо передусім акторів, режисерів і драматургів. Але сьогодні поговоримо не про них, а про театрального невидимку - суфлера. Він не виходить на поклони, про нього не пишуть газети. Але репутацію скількох акторів урятував у критичний момент саме суфлер, вчасно пошепотівши виконавцеві ролі несподівано забуту репліку.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

АТЛАС ВІД ГУБЕРНАТОРА 20.03.2015
АТЛАС ВІД ГУБЕРНАТОРА
Серед численних очільників Подільської губернії зовсім небагато було таких, що запам’яталися конкретними яскравими справами. До таких нечисленних винятків належить Карл Фліге, який очолював губернію всього рік. Але укладений ним ще 1842 року «Атлас Подільської губернії» не втратив свого значення і сьогодні. Так, досі розповіді про перебування Петра Першого в Сатанові обов’язково ілюструються картинками, запозиченими у Фліге. Бо інших просто немає!

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ФІСГАРМОНІЯ ДЛЯ ЛЕОНТОВИЧА 13.03.2015
ФІСГАРМОНІЯ ДЛЯ ЛЕОНТОВИЧА
У фондах Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника, який входить до сімки найдавніших музеїв України, зберігаються понад 150 тисяч експонатів. Деякі з них мають цікаву історію.

ЧИ ТАК МИ ВШАНОВУЄМО НАШИХ ГЕРОЇВ? 06.03.2015
ЧИ ТАК МИ ВШАНОВУЄМО НАШИХ ГЕРОЇВ?
Побачила світ книжка «Герой нової доби», присвячена Героєві Небесної сотні, Героєві України Анатолію Корнєєву. 26 лютого відбулася її презентація в залі засідань Кам’янець-Подільської районної ради.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

БЕЗСМЕРТНА ПОМИЛКА СВЯЩЕНИКА З МЛИНІВ 27.02.2015
БЕЗСМЕРТНА ПОМИЛКА СВЯЩЕНИКА З МЛИНІВ
Торік на початку березня ми відзначали 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Цього ж року на початку березня маємо ще одне славне 200-річчя - ювілей композитора Михайла Вербицького, який, помилково думаючи, що пише пісню на вірш Шевченка, насправді створив мелодію Державного Гімну України.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

Іван ЛИПА - СПРАВЖНІЙ УКРАЇНЕЦЬ 20.02.2015
Іван ЛИПА - СПРАВЖНІЙ УКРАЇНЕЦЬ
Із Кам’янцем на Поділлі, який у 1919-1920 роках був важливим центром боротьби за незалежну Україну, пов’язано чимало славних імен. Серед них - український письменник, лікар, громадсько-політичний і державний діяч Іван Липа, 150-річчя з дня народження якого відзначається 24 лютого.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КАМ’ЯНЕЦЬКІ ВРАЖЕННЯ БРАТІВ РОМАНОВИХ 13.02.2015
КАМ’ЯНЕЦЬКІ ВРАЖЕННЯ БРАТІВ РОМАНОВИХ
Візит до міста першої особи держави - це подія, яка жваво обговорюється сучасниками та потім здебільшого мляво розглядається істориками, адже, як правило, такі відвідини не мають якогось важливого значення ні для життя міста, ні тим паче для життєпису першої особи. Приїхав, оглянув, похвалив або посварив, поїхав - що ж тут вивчати й аналізувати? І все ж цікаво дізнатися, що думала перша особа, коли завітала до твого рідного міста.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПІДЗЕМЕЛЛЯ СТАРОГО МІСТА 13.02.2015
ПІДЗЕМЕЛЛЯ СТАРОГО МІСТА
Супутником таємничих речей часто є темрява. Як же манить людей те, що заховане від їхніх очей. Підземний світ нашого Старого міста не виняток...

Автор:  Віталій ГОРБУЛЕНКО

НАЙКРАЩИЙ ЧАС У ТОВАРИСТВІ КАМ’ЯНЧАН 06.02.2015
НАЙКРАЩИЙ ЧАС У ТОВАРИСТВІ КАМ’ЯНЧАН
Для любителів російської поезії 10 лютого - двічі пам’ятна дата. Цього дня 1837 року помер Олександр Пушкін, а 1890 року народився Борис Пастернак.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

МУЗЕЙ: СІМ РАДЯНСЬКИХ ДЕСЯТИЛІТЬ 30.01.2015
МУЗЕЙ: СІМ РАДЯНСЬКИХ ДЕСЯТИЛІТЬ
23 січня статтею Валентини Волкової «Музей: перші 30 років із 125» ми розпочали низку публікацій до 125-ї річниці Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. Сьогодні оглянемо 7 десятиліть, які припали на радянські часи. Звісно, за браком місця це будуть тільки штрихи до історії музею.

МУЗЕЙ: ПЕРШІ 30 РОКІВ ІЗ 125 23.01.2015
МУЗЕЙ: ПЕРШІ 30 РОКІВ ІЗ 125
Кам’янець-Подільський історичний музей-заповідник - один із найстаріших в Україні. За 125 років він прилучив до історії не одне покоління подолян.
Як же зароджувався музей у місті над Смотричем?

ВИННИЧЕНКО ТА КАМ’ЯНЕЦЬ 16.01.2015
ВИННИЧЕНКО ТА КАМ’ЯНЕЦЬ
Аж трьома епітетами - «малесенький, гарний, чепурненький» - охарактеризував Кам’янець-Подільський у щоденниковому записі від 6 серпня 1919 року український письменник Володимир Винниченко, перебуваючи в еміграції. Але Володимир Кирилович був ще й політиком, тож не втримався і відразу додав ще четверте означення - «але безумно стомлений» - для тодішнього міста над Смотричем, яке випадком долі два місяці тому, у червні 1919-го, стало тимчасовою столицею Української Народної Республіки. Ми ще повернемося до цього щоденникового запису, який став реакцією письменника на отримане вітання з Кам’янця столичного, але спочатку поговоримо про реальні зустрічі Володимира Винниченка з Квіткою на камені.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ДО ДЖЕРЕЛ ПДАТУ 09.01.2015
ДО ДЖЕРЕЛ ПДАТУ
Нинішній Подільський аграрно-технічний університет (ПДАТУ) веде відлік від урочисто відкритого 22 жовтня 1919 року сільськогосподарського факультету Кам’янець-Подільського державного українського університету.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

БУЛЬВАРНИЙ ГУБЕРНАТОР 26.12.2014
БУЛЬВАРНИЙ ГУБЕРНАТОР
Він прожив майже 92 роки. У Харкові підлітком, навчаючись у духовному колегіумі, бачив українського мандрівного філософа Григорія Сковороду - і на все життя запам’ятав цю зустріч. У Санкт-Петербурзі вже 60-річним мешкав на березі Мойки в одному будинку з Олександром Пушкіним фатального для поета 1837 року. А в Кам’янці-Подільському одна з вулиць Старого міста - Старобульварна - до сьогодні нагадує нам про запроваджене ним у місті над Смотричем на початку далеких 1830-х маленьке зелене диво - бульвар. Мова йде про Федора Луб’яновського (1777-1869), який у 1831-1833 роках обіймав у Кам’янці-Подільському високу посаду подільського цивільного губернатора.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ВІД МІСЬКОЇ БРАМИ ДО РАТУШІ 19.12.2014
ВІД МІСЬКОЇ БРАМИ ДО РАТУШІ
Сьогодні наша мандрівка Кам’янцем-Подільським, розпочата на шпальтах «Подолянина» ще на початку літа, завершується. Нам залишилося здолати зовсім небагато: пройшовшись від Замкового мосту Замковою та Старобульварною вулицями Старого міста, вийти знову в центр стародавнього Кам’янця - на майдан Польський ринок, де біля Ратуші закінчити подорож пам’ятними місцями чудового міста над Смотричем. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ХИТРА ПОДОЛЯНСЬКА КАЧКА 12.12.2014
ХИТРА ПОДОЛЯНСЬКА КАЧКА
Шанувальники сайту «Вічний Кам’янець» (kampod.at.ua/) залюбки беруть участь у двох традиційних конкурсах «Хто знає де?» (на 16 грудня заплановано нагородження переможців дев’я-того сезону) та «Фотополювання» (у листопаді змагання проводилося вшосте), які виявляють найкращих знавців рідного міста. Цього разу нагода проводити фотополювання (бути єгерем у лісі кам’янецьких пам’яток і цікавих місць) випала мені, тож детальніше розповім про цей конкурс.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КАМ’ЯНІ КОРЕСПОНДЕНЦІЇ З МИНУЛОГО 05.12.2014
КАМ’ЯНІ КОРЕСПОНДЕНЦІЇ З МИНУЛОГО
Ще в липні на полицях кам’янецьких книгарень з’явилася 64-сторінкова книжка старшого наукового співробітника Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» Галини Осетрової «Латинські написи в пам’ятках архітектури Кам’янця», випущена накладом 500 примірників видавництвом «Медобори-2006» (див. замітку автора цих рядків «Хоч латинь і вийшла з моди» в «Подолянині» від 18 липня). 12 серпня ця ж замітка в розширеному варіанті з’явилася на всеукраїнському журналістському сайті «ХайВей».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ДВА ЗАМКИ ТА МІСТ 28.11.2014
ДВА ЗАМКИ ТА МІСТ
Йдучи дорогою від Замкового мосту на Підзамче, після Нової Східної башти другою в північній лінії башт Старого замку ми побачимо Лянцкоронську. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ВІН БУВ ЛІДЕРОМ 21.11.2014
ВІН БУВ ЛІДЕРОМ
Завтра Володимирові ЯРЕМЧУКУ, який залишив помітний слід на Кам’янеччині, виповнилося би 75... На жаль, Володимир Андрійович не дожив до славного ювілею: вісім місяців тому, 14 березня цього року, він відійшов у вічність.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

НА ЗУСТРІЧ ІЗ ФОРТЕЦЕЮ 14.11.2014
НА ЗУСТРІЧ ІЗ ФОРТЕЦЕЮ
У попередній розповіді фактично ми вже почали ознайомлення з вірменськими кварталами Старого міста. Продовжимо його, йдучи Вірменською вулицею мимо уцілілої Вірменської дзвіниці та руїн Вірменського собору, відбудувати який має намір вірменська громада міста. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КУДИ ЗНИКАЮТЬ ТРИПІЛЬСЬКІ ЦІННОСТІ? 14.11.2014
КУДИ ЗНИКАЮТЬ ТРИПІЛЬСЬКІ ЦІННОСТІ?
У долині річки Ушиці, в темних хащах із колючих кущів, дерев і височенних трав, де влітку комарі зграями насідають на будь-яку людину, яка сюди забрела, на площі близько 8 гектарів містяться сотні викопаних ям. Біля них - купи черепків трипільської кераміки. Що ж змушує людей таємно рити землю на околиці села Тимків Новоушицького району?

Автор:  Віталій ГОРБУЛЕНКО

КАМ’ЯНЧАНИН, ЯКИЙ  ЗІСТАРИВ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ 07.11.2014
КАМ’ЯНЧАНИН, ЯКИЙ ЗІСТАРИВ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
Докторові історичних наук Віталієві Михайловському, який народився в Кам’янці-Подільському, 10 листопада виповнюється всього 40 років. Приємно, що список наукових публікацій Віталія Миколайовича відкривається статтею «Були колись на Кам’янеччині замки і замочки...», вміщеній у «ПОДОЛЯНИНІ» від 5 травня 1994 р.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ВІДЛУННЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ 07.11.2014
ВІДЛУННЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ
29 жовтня на базі нашого національного університету відбулася науково-практична конференція «Воєнні аспекти історії Поділля ХХ-ХХІ століть». Співорганізаторами виступили міська організація Національної спілки краєзнавців України та історичний музей-заповідник. Участь у конференції взяли близько 100 осіб: викладачі та студенти історичного факультету університету, наукові співробітники музею-заповідника, слухачі університету третього покоління.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЗАПІЗНІЛИЙ КАМ’ЯНЕЦЬ ЗАЛІЗНИЧНИЙ 31.10.2014
ЗАПІЗНІЛИЙ КАМ’ЯНЕЦЬ ЗАЛІЗНИЧНИЙ
У часи Російської імперії Кам’янець-Подільський був центром Подільської губернії, що складалася з 12 повітів, а Вінниця та Проскурів (нинішній Хмельницький) - повітовими центрами цієї губернії, підпорядкованими Кам’янцеві. Проте при радянській владі старовинне місто над Смотричем, побувши кілька років перед війною обласним центром, скотилося врешті до рівня райцентру (щоправда, з підсолодженим статусом міста обласного значення)

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

МИНУЛО СТО РОКІВ... 31.10.2014
МИНУЛО СТО РОКІВ...
Нині залізнична станція Кам’янець-Подільський хоч і не з’єднує Європу з Росією та мало чим нагадує «Слов’янський шлях», але все ж таки обслуговує десятки вантажно-пасажирських потягів.

Автор: 

УСІХ ЗІБРАВ ВОЛОДИМИР БОНІФАТІЙОВИЧ 17.10.2014
УСІХ ЗІБРАВ ВОЛОДИМИР БОНІФАТІЙОВИЧ
Уже вчетверте до Кам’янця-Подільського на Всеукраїнську науково-практичну конференцію, яку традиційно проводить історичний музей-заповідник, завітали археологи та дослідники фортифікації з усієї України. Крім музею, співорганізаторами вченого зібрання стали інші місцеві організації, зацікавлені у вивченні минувшини. Це національний університет імені Івана Огієнка, НІАЗ «Кам’янець» і міська організація Національної спілки краєзнавців України. Серед організаторів бачимо і обласне управління культури, національностей і релігії.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ДО ALMA MATER ЧЕРЕЗ ТРИ ДЕСЯТИЛІТТЯ	17.10.2014
ДО ALMA MATER ЧЕРЕЗ ТРИ ДЕСЯТИЛІТТЯ
Кандидат історичних наук Володимир Собчук, який 1977 р. закінчив історичний факультет Кам’янець-Подільського педінституту, понад три десятиліття не був у місті над Смотричем. Володимир Дмитрович, котрий народився 6 березня 1956 р. в с.Лідихів Кременецького району Тернопільської області, надійно осів у рідних краях. Від 2005 р. він - доцент кафедри суспільних дисциплін Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім.Тараса Шевченка й одночасно вчений секретар Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЦЕНТРОМ ПОПРИ САМ ЦЕНТР 10.10.2014
ЦЕНТРОМ ПОПРИ САМ ЦЕНТР
Минулого разу наша мандрівка містом завершилася біля колишньої чоловічої гімназії, в корпусі якої нині розмістився історичний факультет національного університету. Перш ніж рушити Татарською вулицею далі, заглянемо на невеличку вуличку, що пролягла поруч і має загадкову назву - Зантуська.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КАМ’ЯНЕЦЬ - ЛИТОВСЬКИЙ ЧИ РУСЬКИЙ? 03.10.2014
КАМ’ЯНЕЦЬ - ЛИТОВСЬКИЙ ЧИ РУСЬКИЙ?
Можна щиро позаздрити містам і містечкам, про які є записи в давніх літописах. Так, у «Літописі Руському» в записах під 1146 роком читаємо (в перекладі Леоніда Махновця): «Ізяслав же, водивши Всеволодовича Святослава до хреста, дав йому Божський і Межибоже», а з коментаря перекладача довідуємося, що Межибоже на лівому березі Південного Бугу біля правого берега устя Бужка - це сучасне селище міського типу Меджибіж Летичівського району.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПРО НАШ КРИМ ВІД НАШОГО РУСИНА З КАНАДИ 03.10.2014
ПРО НАШ КРИМ ВІД НАШОГО РУСИНА З КАНАДИ
22 вересня до студентів і викладачів історичного факультету національного університету завітали професор історії та політології Торонтського університету Павло-Роберт Магочій і видавець з Ужгорода Валерій Падяк. Завітали, звісно, не з порожніми руками, а з виданою цього року у видавництві Валерія Падяка книжкою «Крим: наша благословенна земля», написаною професором із Канади.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПОСЛАННЯ З МИНУЛОГО: КРІЗЬ ТОВЩУ ЗЕМЛІ Й ПРОПАГАНДИ 03.10.2014
ПОСЛАННЯ З МИНУЛОГО: КРІЗЬ ТОВЩУ ЗЕМЛІ Й ПРОПАГАНДИ
...Вона лежала зовсім сама серед білих стін, прибита до постелі невблаганним болем. І знала, що це лише початок. Попереду - допити й тортури. Чи здатна вона, тендітна дівчина, пройти ці випробування? Чи вистоїть, чи не зрадить своїх побратимів? Ті, що за дверима, й не таких «розколювали»... Ледь зносячи біль і втрачаючи свідомість, кволими руками вона один за одним зірвала бинти з кривавих ран і втекла від своїх катів назавжди...

Автор:  Наталія ЯРОВА

ВНИЗ, УГОРУ Й ПО ТАТАРСЬКІЙ 26.09.2014
ВНИЗ, УГОРУ Й ПО ТАТАРСЬКІЙ
Минулого разу перше знайомство зі Старим містом ми завершили біля північних воріт Кам’янця - Вітряної брами. Сьогодні завершимо огляд укріплень угорі, спустимося вниз до Смотрича. Після ознайомлення з об’єктами на березі річки піднімемося вгору до Вітряної брами й почнемо оглядати найцікавіші пам’ятки Татарської вулиці.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КАМ’ЯНЕЦЬКІ  ПЕРЕХРЕСТЯ 19.09.2014
КАМ’ЯНЕЦЬКІ ПЕРЕХРЕСТЯ
Художник Борис Негода став київським генерал-губернатором Бібіковим, хлопці з військово-історичного товариства - пацієнтами Михайла Булгакова, журналісти з кам’янецького громадського телебачення - семінаристами-однокурсниками Миколи Леонтовича, а голова товариства шанувальників історії фортифікації Ігор Данілов постав в образі подільського губернатора Радищева.

Автор:  Ольга МІРКОТАН

ПЕРШІ П’ЯТЬ ІЗ МІЛЬЙОНА 19.09.2014
ПЕРШІ П’ЯТЬ ІЗ МІЛЬЙОНА
Ні для кого не відкрию секрету, якщо скажу, що Кам’янець-Подільський має надзвичайно багатющу історію, що з долею Квітки на камені перетнулися долі тисяч і тисяч неординарних особистостей. Про місто над Смотричем пишуть наукові статті історики, поети - вірші, композитори - пісні, його краєвиди й численні пам’ятки малюють художники, фіксують фотографи. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

«ЗОЛОТИЙ ВЕРЕСЕНЬ» 1939 РОКУ 12.09.2014
«ЗОЛОТИЙ ВЕРЕСЕНЬ» 1939 РОКУ
75 років тому, 1 вересня 1939 року, нападом гітлерівської Німеччини на Польщу розпочалася Друга світова війна - одна з найжахливіших воєн в історії людства. Через кілька тижнів радянські війська увійшли на терени Західної України. Ці події в радянській історичній науці часто називали так званим «золотим вереснем». Тож маємо ще один «ювілей». Згадуючи події 75-річної давнини, спробуємо провести паралелі між ними та сьогоднішніми, пов’язаними з агресією Росії щодо України.

ВІД НОВОГО ДО СТАРОГО 05.09.2014
ВІД НОВОГО ДО СТАРОГО
Минула наша мандрівка містом завершилася на вулиці Князів Коріатовичів біля оленя на пагорбі. Сьогодні на нас чекає перехід через Новопланівський міст і перше знайомство з перлинами Старого міста.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ОСТАННІЙ ШАНС «ЧОРНОМОРА» 29.08.2014
ОСТАННІЙ ШАНС «ЧОРНОМОРА»
Півтора місяці, від 14 лютого до 31 березня 1919 року, в Кам’янці-Подільському жив і плідно працював 52-річний професор Михайло Грушевський - автор багатотомної «Історії України-Руси», який ще рік тому як голова Української Центральної Ради (УЦР) перебував на вершині влади відроджуваної держави, поіменованої Українською Народною Республікою (УНР).

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЩО ПРИХОВУЮТЬ МОЛОЧНІ БІДОНИ 29.08.2014
ЩО ПРИХОВУЮТЬ МОЛОЧНІ БІДОНИ
Ні, ці листівки надруковані не сьогодні. Хоча їхня суть майже повністю характеризує сучасні думки про агресію Росії щодо України.

Автор:  Ольга МІРКОТАН

БУРХЛИВИЙ КАМ’ЯНЕЦЬ СТОЛИЧНИЙ 22.08.2014
БУРХЛИВИЙ КАМ’ЯНЕЦЬ СТОЛИЧНИЙ
Здається, ніколи Кам’янець-Подільський не жив таким бурхливим політичним і культурним життям, як у лютому-березні та червні-листопаді 1919 року, коли був тимчасовою столицею Української Народної Республіки (УНР). У місті перебували Директорія, уряд, різні міністерства, центральні органи політичних партій.

ВОДЯНЕ КОЛЕСО ЖИТТЯ 22.08.2014
ВОДЯНЕ КОЛЕСО ЖИТТЯ
Одні з найпоширеніших в Україні прізвищ, безліч пісень, приказок, казок і щедру пригорщу благ для нашого народу принесли млини. Колись люди розселялися переважно в долинах річок, які, крім інших принад, давали їм силу, що крутить жорна. Відтоді багато води утекло, вже й сама вода майже перестала крутити колеса млинів. Люди знайшли інші джерела сили. Але як забути те, що століттями живило наш народ?

Автор:  Віталій ГОРБУЛЕНКО

ПОДІЛЬСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЕЛІТА 15.08.2014
ПОДІЛЬСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЕЛІТА
Говорячи про Поділля XIV-XVIII століть, коли воно перебувало під владою спочатку литовців, а потім поляків, чи правомірно буде в контексті української історії говорити про подільську національну еліту? На прикладах низки подільських родів спробуємо це з’ясувати.

КУЗНЯ ДЛЯ МАЙБУТНІХ МАТУШОК 08.08.2014
КУЗНЯ ДЛЯ МАЙБУТНІХ МАТУШОК
150 років тому, влітку 1864 року, губернський Кам’янець-Подільський збагатився на ще один навчальний заклад. На Польських фільварках урочисто відкрили училище для попівен. Або, як офіційно називали подільське освітнє немовля, - жіноче училище для дівчат духовного звання.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПРО ОРИНИНСЬКІ ЗАГАДКИ, СКАРБИ І ЗДОБУТКИ 01.08.2014
ПРО ОРИНИНСЬКІ ЗАГАДКИ, СКАРБИ І ЗДОБУТКИ
Коли водиш пальцем по мапі Кам’янець-Подільського району, де б ти його не зупинив, розумієш - кожне місце особливе по-своєму. Але коли підбираєшся до великої кольорової цятки із надписом Оринин, то спотикаєшся об цілий сховок унікальностей: багатюща історія, непересічні люди, власний герб і прапор. І це лише дещиця аргументів, які переконують, що саме тут потрібно зупинитись надовше, заглянути в кожен закуток, дізнатись якомога більше, познайомитись ближче із цим неповторним окрайцем Кам’янеччини. 
Власне, що ми сьогодні й пропонуємо нашим читачам.

Автор:  Ганна РОГОЖИНСЬКА

ВЕЛИКА ЧОТИРИЛІТНЯ НА ПОДІЛЛІ 25.07.2014
ВЕЛИКА ЧОТИРИЛІТНЯ НА ПОДІЛЛІ
Перша світова війна 1914-1918 рр. (або, як її ще називали в історіографії, Велика чотирилітня війна) стала для Європи першим глобальним потрясінням. З початком війни Україна перетворилася на прифронтову зону, тож майже на всій її території ввели воєнний стан. Згадаємо і ми події, що почалися сто років тому та боляче зачепили і Поділля, і його адміністративний центр - Кам’янець-Подільський.

ЧОТИРИ АРЕШТИ ПОДОЛЯНИНА КОСТЯ ТУРКАЛА 18.07.2014
ЧОТИРИ АРЕШТИ ПОДОЛЯНИНА КОСТЯ ТУРКАЛА
Доля подолянина Костя Туркала пов’язана з Городоччиною та Кам’янцем-Подільським, де пройшли його дитячі і юнацькі роки. Йому довелося бути учасником і свідком багатьох історичних подій: падіння самодержавства, Першої світової війни, формування Української Центральної Ради (УЦР), членом якої був від військових, національно-визвольної боротьби 1917-1920 рр., голодомору, репресій.

ТАЄМНИЦЯ КАМ’ЯНЕЦЬКОГО АРХІВУ ОГІЄНКА 11.07.2014
ТАЄМНИЦЯ КАМ’ЯНЕЦЬКОГО АРХІВУ ОГІЄНКА
Ректор Кам’янець-Подільського державного українського університету професор Іван Огієнко з болем у серці згадував про свій науковий архів, науково-бібліографічну картотеку, присвячену творчості Тараса Шевченка, які він залишив у місті над Смотричем. Уже перебуваючи в еміграції, Іван Іванович зазначив, що йому зовсім не відома їхня подальша доля.

ДВА СКВЕРИ, ДВА БУДИНКИ Й ОЛЕНЬ 11.07.2014
ДВА СКВЕРИ, ДВА БУДИНКИ Й ОЛЕНЬ
Оглянувши найцікавіші пам’ятки на вулиці Шевченка, продовжимо наш рух вулицею Князів Коріатовичів у напрямку Новопланівського мосту та оглянемо ще два сквери - Васильєва та Молодіжний.  

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ВІД ДВОХ ВАЛЕРІЇВ ДО ТРЬОХ ОЛЕКСАНДРІВ 04.07.2014
ВІД ДВОХ ВАЛЕРІЇВ ДО ТРЬОХ ОЛЕКСАНДРІВ
Коли ця зустріч заздалегідь планувалася, якось не спало на думку, що понеділок 30 червня буде офіційним вихідним днем, оскільки День Конституції України, що відзначається 28 червня, цього року припав на суботу. І все ж запланована зустріч відбулася: 30 червня в гості до професорів, викладачів, докторантів і аспірантів історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка завітали з Києва три Олександри з Інституту історії України Національної академії наук України - всі доктори історичних наук, професори. Це Олександр Реєнт, Олександр Гуржій і Олександр Лисенко.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

НАЙБАГАТША НА ПАМ’ЯТКИ 27.06.2014
НАЙБАГАТША НА ПАМ’ЯТКИ
Серед вулиць Нового плану найбагатшою на пам’ятні будинки та місця є вулиця Шевченка (колишня Бульварна), з якою ми почали ознайомлюватися тиждень тому. Детально описувати кожен будинок не будемо, але згадаємо найприкметніше, пов’язане з розглядуваними визначними місцями, почавши з найдавнішої споруди Нового плану.

у «Подолянині» від 6, 13 і 20 червня)

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

НАЙЦЕНТРАЛЬНІША СЕРЕД СЕСТЕР 20.06.2014
НАЙЦЕНТРАЛЬНІША СЕРЕД СЕСТЕР
Якщо з центральним майданом Кам’янця геть усе зрозуміло - це нинішній майдан Відродження, то на центральну вулицю міста є щонайменше шість претендентів. Це вже розглянуті нами три вулиці, що оточують майдан Відродження, - Соборна, Огієнка та Лесі Українки. Це також побіжно згаданий нами єдиний у місті проспект, названий на честь видатного українського історика Михайла Грушевського. До речі, Михайло Сергійович у лютому - березні 1919 року мешкав у Кам’янці-Подільському. Важливість проспекту Грушевського полягає в тому, що через нього проліг автомобільний шлях національного значення Житомир - Чернівці. Нарешті, ще одним кандидатом на роль центральної є вулиця Шевченка, яку ми, рухаючись у Старе місто, невдовзі перетнемо.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

МАНДРУЄМО МІСТОМ 13.06.2014
МАНДРУЄМО МІСТОМ
«Малесенький, гарний, чепурненький». Так тепло й лаконічно охарактеризував Кам’янець-Подільський український письменник Володимир Винниченко в щоденниковому записі від 6 серпня 1919 року, зробленому в австрійському місті Земмерінг. «Не такий уже і малесенький», - не погодяться з Володимиром Кириловичем утомлені екскурсанти, коли наша мандрівка
добігатиме до кінця. Але сьогодні вона тільки починається - згідно із детальним планом,
викладеним тиждень тому.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

МАНДРУЄМО МІСТОМ 06.06.2014
МАНДРУЄМО МІСТОМ
Кожне стародавнє місто, а Кам’янець-Подільський має щастя належати саме до таких міст, має багатющу та нерідко доволі заплутану історію, в якій переплелися долі не тільки багатьох людей, але й народів. Розплутувати клубок давніх подій можна по-різному. Історики, перелопативши в архівах чимало справ і нагромадивши достатньо матеріалу про якийсь період з історії міста чи з якоїсь проблеми його життєдіяльності, після творчого осмислення зібраного багатства видають на-гора товстезні монографії. Такі книги стають неоціненним подарунком для фахівців. Але звичайні кам’янчани та численні гості міста, що теж прагнуть пізнати його таємниці, потребують доступнішого та цікавішого викладу. Тож ідея захопливої мандрівки містом із попутним ознайомленням з подіями та людьми, пов’язаними з місцями, через які ми проходимо, лежить, як кажуть, на поверхні.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

МІЦНІЮТЬ РЯДИ ЗНАВЦІВ РІДНОГО КРАЮ 30.05.2014
МІЦНІЮТЬ РЯДИ ЗНАВЦІВ РІДНОГО КРАЮ
Звітно-виборні збори Кам’янець-Подільської міської організації Національної спілки краєзнавців України (НСКУ), що відбулися 20 травня, засвідчили: краєзнавці міста над Смотричем посідають чільне місце не тільки в Хмельницькій області, але й в Україні.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЯК МИ СТОЛИЦЕЮ СТАЛИ 30.05.2014
ЯК МИ СТОЛИЦЕЮ СТАЛИ
Як дослідили історики, упродовж трьох років, від січня 1918 до грудня 1920 року, влада в Кам’янці-Подільському змінювалася ні багато ні мало - 11 разів. Попри калейдоскопічність подій тих буремних днів, можна виділити два часові острівці стабільності в цій чехарді поворотів.  

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЧВЕРТЬ ВІКУ ПОТОМУ… 23.05.2014
ЧВЕРТЬ ВІКУ ПОТОМУ…
Відтоді минуло рівно 25 років. За металевим столиком під кущем жасмину сидить той самий принциповий, прямолінійний і наполегливий Микола Васильович. Щоправда, зморщок на обличчі побільшало, і погляд став дещо спокійнішим, та все ж не без іскринки. На наше запитання, що змінилося в його житті за чверть віку, з усмішкою відповідає: «А що змінилося? Хіба що я постарів. 12 червня сімдесят сьомий рік проводжатиму. Все решта ніби вчора було».

Автор:  Алла БАБЛЯК / Ганна РОГОЖИНСЬКА

ПРО ВЕЛИКОГО ПОДОЛЯНИНА 23.05.2014
ПРО ВЕЛИКОГО ПОДОЛЯНИНА
Українська мова поповнилася двома новими словами - «сіцінськознавство» та «сіцінськознавець». Це один із приємних висновків, який зафіксувала науково-практична конференція «Юхим Сіцінський - визначний дослідник Подільської землі», що відбулася 15 травня в Ратуші та була присвячена 155-річчю з дня народження Юхима Йосиповича.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ  ОЧИМА КАМ’ЯНЧАН  16.05.2014
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ОЧИМА КАМ’ЯНЧАН
Весна 2014 р. порадувала кам’янчан двома гарними книжками з історії України. У Кам’янці-Подільському історик Олександр Комарніцький видав навчальний посібник для студентів технікумів, училищ, коледжів, а в Харкові полковник у відставці Едуард Сікора, який народився в Кам’янці-Подільському, видав російською мовою третю частину популярного викладу історії України, де охоплено драматичні події 1917-1921 рр.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ДОСЛІДНИЦЯ БРОНЗОВОГО ВІКУ 09.05.2014
ДОСЛІДНИЦЯ БРОНЗОВОГО ВІКУ
«Календар знаменитих і пам’ятних дат Хмельниччини на 2014 рік» лаконічно повідомляє, що 15 травня святкуватиме 90-річчя археолог, доктор історичних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки й техніки, уродженка Кам’янця-Подільського Софія Березанська.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

«КОГДА БРАЛИ КАМЕНЕЦ-ПОДОЛЬСК…» 09.05.2014
«КОГДА БРАЛИ КАМЕНЕЦ-ПОДОЛЬСК…»
Нещодавно потрапив мені на очі цікавий, як для кам’янчанина, запис у виданні «Книжная летопись» за 1944 рік. У підрозділі «Великая Отечественная война советского народа» розділу «Художественная продукция. Плакаты. Портреты» я виявив короткі відомості про плакат «Когда брали Каменец-Подольск…».Цей плакат розміром 83 на 52 см побачив світ 1944 р. не в Києві, Москві чи Ленінграді, а в… Тбілісі, у видавництві «Комуністі», в серії «Штиком і пером». «Книжная летопись» також наводить зроблений на плакаті віршований напис:

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

СУЧАСНА ЗАГРОЗА «ЛІНІЇ СТАЛІНА» 09.05.2014
СУЧАСНА ЗАГРОЗА «ЛІНІЇ СТАЛІНА»
Рани війни загоюються довго. З кожним роком все менше залишається людей, які були очевидцями страшних подій середини минулого століття. Про ту війну нам досі нагадують знахідки, яких, здавалося б, уже не повинно було залишитися: артилерійські міни, снаряди тощо.

Автор:  Віталій ГОРБУЛЕНКО

БУДИНОК ТЕРЛЕЦЬКОГО (РУСЬКА, 100) 01.05.2014
БУДИНОК ТЕРЛЕЦЬКОГО (РУСЬКА, 100)
Крім пам’яток, добре відомих усім, хто цікавиться історією міста над Смотричем, є в Кам’янці-Подільському досить скромні споруди. Але часто і про них можна повідати чимало цікавого. Сьогоднішня наша розповідь якраз про одну з таких непримітних пам’яток.

СУЧАСНИК ШЕВЧЕНКА 01.05.2014
СУЧАСНИК ШЕВЧЕНКА
У Кам’янці-Подільському в 1920-ті роки проживав 80-річний Мартин Данилович Васьковський, який, будучи ще юнаком, зустрічався з Тарасом Шевченком.

ОСВІТНІ ЗАКЛАДИ НА ЧЕСТЬ ШЕВЧЕНКА 01.05.2014
ОСВІТНІ ЗАКЛАДИ НА ЧЕСТЬ ШЕВЧЕНКА
Сьогодні завершуємо розповідь про об’єкти Кам’янця-Подільського, названі іменем великого українського поета. Перед цим було опубліковано статті: 4 квітня - «Вулиця Шевченка», 25 квітня - «Шевченківський театр».

У ЦЕНТРІ  СЕРЕДНЬОВІЧНОГО МІСТА  25.04.2014
У ЦЕНТРІ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО МІСТА
У центрі середньовічної частини Кам’янця-Подільського (сучасна адреса - Польський ринок, 1) стоїть Ратуша - пам’ятка архітектури XV-XIX століть (охоронний №738). Вона відома ще як будинок магістрату - польського (1496-1670 рр.), українсько-польського (1670-1790 рр.), українсько-польсько-вірменського (1790-1793 рр.). Ратуша є головним елементом в історико-архітектурному ансамблі майдану. В ній на другому поверсі засідали законодавча та виконавча влада міста (Лава і Рада).

ЗАГАДКА 24 КВІТНЯ 18.04.2014
ЗАГАДКА 24 КВІТНЯ
Є в Кам’янці-Подільському невеликий сквер Васильєва. Він прилягає до дендропарку (чи навіть є його частиною) і розташований на розі вулиць Шевченка та Князів Коріатовичів (по другий бік від будинків банку й бібліотеки). Це своєрідний меморіальний комплекс у центрі міста, де увічнено пам’ять про борців за владу Рад, в’язнів нацистських концтаборів, жертв Голодомору. Тут є могили воїнів, що загинули під час Великої Вітчизняної війни.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЩО «НОВИЙ ЧАС» ПИСАВ ПРО НАС? 18.04.2014
ЩО «НОВИЙ ЧАС» ПИСАВ ПРО НАС?
Рівно 30 років тому, 18 квітня 1984 р., у світі вперше відзначили Міжнародний день пам’яток і історичних місць. Цей день, девізом якого став заклик «Збережемо нашу історичну батьківщину!», встановила 1982 р. Асамблея Міжнародної ради з питань охорони пам’яток і визначних місць (ICOMOS), створена при ЮНЕСКО.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

«НА НЕЇ БІГАВ БИ ВЕСЬ ПАРИЖ» 11.04.2014
«НА НЕЇ БІГАВ БИ ВЕСЬ ПАРИЖ»
Сьогодні виповнюється 160 років від дня народження видатної російської актриси Марії Савіної (1854-1915), яка з 1874 року працювала в знаменитому Александринському театрі в Петербурзі, була його примою (першою актрисою). Як відомо, Марія Гаврилівна Подраменцова (таке її справжнє прізвище) народилася в Кам’янці-Подільському, де її батько викладав у місцевій гімназії. Проте вже 1860 року, коли Марії було всього шість років, Подраменцови назавжди покинули місто над Смотричем. «Подолянин» уже не раз писав про Марію Савіну. Сьогодні детальніше розповімо про батьків актриси та про її романтичні взаємини з великим російським письменником Іваном Тургенєвим.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ТАЄМНИЦЯ ПОПУЛЯРНОГО ЗНІМКУ 04.04.2014
ТАЄМНИЦЯ ПОПУЛЯРНОГО ЗНІМКУ
Цю стару фотографію можна побачити, напевно, у всіх виданнях, що детально оповідають історію Кам’янець-Подільського національного університету ім.Івана Огієнка.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

СЬОМОГО ЛИСТОПАДА,  ЛЮТОГО ЧИ СІЧНЯ?  28.03.2014
СЬОМОГО ЛИСТОПАДА, ЛЮТОГО ЧИ СІЧНЯ?
Як уже повідомляв «Подолянин», 14 березня в Ратуші історичний музей-заповідник, історичний факультет національного університету та міська організація Національної спілки краєзнавців України провели круглий стіл «Самоврядування у Кам’янці-Подільському: історія та сучасність», присвячений 640-й річниці отримання містом магдебурзького права. Пропонуємо вашій увазі дві доповіді, заслухані на цьому зібранні.

ДАВНІ ГРАМОТИ В ЕКСПОЗИЦІЇ МУЗЕЮ 28.03.2014
ДАВНІ ГРАМОТИ В ЕКСПОЗИЦІЇ МУЗЕЮ
Відомо, що середньовічні законодавчі писемні джерела (грамоти) фіксують не тільки і не стільки правову практику, скільки спроби законодавців змінити цю практику, упорядкувати суспільні відносини. Грамоти писали на пергаменті, а з ХІІІ-ХV ст. їх укладали на папері чорнилами. 

КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ: ВІД ОКУПАЦІЇ ДО ВИЗВОЛЕННЯ 21.03.2014
КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ: ВІД ОКУПАЦІЇ ДО ВИЗВОЛЕННЯ
26 березня виповнюється 70 років, як Кам’янець-Подільський був звільнений військами Червоної армії від німецько-фашистських загарбників. Перегорнемо сторінки історії міста над Смотричем за 1941-1944 роки.

БОЙОВІ ОРДЕНИ ГЕРОЯ 21.03.2014
БОЙОВІ ОРДЕНИ ГЕРОЯ
У тихому куточку скверу, що біля собору Олександра Невського, застиг стрімкий обеліск, де покоїться прах командира 29-ї гвардійської моторизованої стрілецької Унечської бригади гвардії полковника Михайла Семеновича СМИРНОВА. Він загинув 29 березня 1944 року під час контратак гітлерівців на Кам’янець-Подільський. Ратні подвиги героя не забуті: вдячні кам’янчани назвали його іменем мікрорайон міста.

ПРО ЩО РОЗПОВІЛИ РУЇНИ «ВЕРВОЛЬФУ» 14.03.2014
ПРО ЩО РОЗПОВІЛИ РУЇНИ «ВЕРВОЛЬФУ»
Напередодні 70-річчя визволення Поділля від німецько-фашистських загарбників ми друкуємо статтю кам’янчанина, підполковника медичної служби у відставці Анатолія БЕРНАДІНА.

КАРІ ОЧІ, ЧОРНІ БРОВИ 07.03.2014
КАРІ ОЧІ, ЧОРНІ БРОВИ
Тарас Шевченко, проживши 47 років, так і не одружився. Хоча закохувався сам, закохувалися в нього. Але не судилося поетові зазнати омріяного щастя сімейного затишку. За кілька місяців до смерті, 4 листопада 1860 р. (тут і далі подаємо дати за старим стилем), Шевченко в одному з останніх віршів розпачливо вигукнув: «Ні, треба одружитись, хоча б на чортовій сестрі!»

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КОБЗАР І КАМ’ЯНЕЦЬ. ДОКУМЕНТИ ТА ВЕРСІЇ 07.03.2014
КОБЗАР І КАМ’ЯНЕЦЬ. ДОКУМЕНТИ ТА ВЕРСІЇ
У попередній статті (від 28 лютого) ми навели п’ять документів від 21 вересня (за старим стилем) 1846 р., які описували підготовку Тараса Шевченка для відрядження до Київської, Подільської та Волинської губерній за завданням археографічної комісії (тимчасової комісії для розгляду давніх актів). Це єдині офіційні документи, які збереглися, що мають стосунок до перебування Тараса Григоровича в Подільській губернії та її адміністративному центрі - Кам’янці-Подільському. Щоправда, ще є три свідчення про те, що Шевченко побував у місті над Смотричем.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КОБЗАР І КАМ’ЯНЕЦЬ. ДОКУМЕНТИ 28.02.2014
КОБЗАР І КАМ’ЯНЕЦЬ. ДОКУМЕНТИ
Як відомо, восени 1846 р. за завданням Тимчасової комісії для розгляду давніх актів (скорочено - Київської археографічної комісії) Тарас Шевченко як художник відвідав Кам’янець-Подільський. На жаль, збереглося надто мало документів про цей факт із біографії Тараса Григоровича.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КАМ’ЯНЕЦЬКА «ВЫПИСЬ» ДЛЯ НЕКРАСОВА 21.02.2014
КАМ’ЯНЕЦЬКА «ВЫПИСЬ» ДЛЯ НЕКРАСОВА
Восени 1832 року 11-річний Микола Некрасов, майбутній великий російський поет, готувався стати учнем першого класу Ярославської гімназії. Для вступу потрібна була довідка про його народження та хрещення. По таку довідку батько Колі, відставний майор Олексій Сергійович Некрасов, звернувся в Кам’янець-Подільський - в розташовану в цьому губернському місті Подільську духовну консисторію.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

НАВЧАТИ МЕДИКІВ МОВОЮ ШЕВЧЕНКА 21.02.2014
НАВЧАТИ МЕДИКІВ МОВОЮ ШЕВЧЕНКА
Медична освіта на Поділлі бере початок від утвореної 1876 р. в Кам’янці школи повитух. На початку 1920-х рр. постала потреба відкрити вищий навчальний заклад, який би готував медичні кадри в західному регіоні Радянської України. Флагманом національної освіти на Поділлі тоді був Кам’янець-Подільський державний український університет, який міг стати першим осередком вищої медичної освіти регіону.

ТАРАСОВИМИ СТЕЖКАМИ 14.02.2014
ТАРАСОВИМИ СТЕЖКАМИ
Про перебування Тараса Шевченка в Кам’янці-Подільському створено низку легенд. Одну з них 1955 р.

ВЗІРЦЕВИЙ КАМ’ЯНЕЦЬ 14.02.2014
ВЗІРЦЕВИЙ КАМ’ЯНЕЦЬ
Широке відзначення у Кам’янці-Подільському 50-х роковин смерті Шевченка мало відгук у колах київських інтелектуалів. Причому на події в подільській столиці відреагували люди з діаметрально протилежними поглядами.

Автор:  Ольга БУДЗЕЙ

«СКАЖИ-БО, ДЯДЮ…» 07.02.2014
«СКАЖИ-БО, ДЯДЮ…»
Ще зі шкільної лави в наші голови міцно засіли початкові рядки зі знаменитого вірша Лермонтова «Бородіно»: «Скажи-ка, дядя, ведь не даром Москва, спаленная пожаром, французу отдана?». До речі, в перекладі українського поета Івана Цитовича (1895-1980) ці рядки звучать так: «Скажи-бо, дядю, таж недаром Москва, спустошена пожаром, залишена була?». Пам’ятаємо ми і те, що Лев Толстой назвав вірш «Бородіно» зерном, з якого проросла його чотиритомна «Війна і мир».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КАМ’ЯНЕЦЬ ДОСТОЛИЧНИЙ У ЛЮТОМУ 1919-го 31.01.2014
КАМ’ЯНЕЦЬ ДОСТОЛИЧНИЙ У ЛЮТОМУ 1919-го
Цього року Кам’янець-Подільський відзначатиме 95-річчя свого столичного статусу в часи української революції 1917-1921 рр., коли до міста над Смотричем тимчасово перемістилися найвищі державні установи Української Народної Республіки. Вже 2 лютого 1919 р. Директорія та уряд УНР із Києва переїхали до Вінниці, а далі їхній шлях проліг до Кам’янця, який у березні уперше, хоч і ненадовго, прийняв у себе державні інституції. Але і в лютому місто над Смотричем не дрімало.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ТАЄМНИЦЯ ПАКЕТА №7248 24.01.2014
ТАЄМНИЦЯ ПАКЕТА №7248
Серед документів, з якими восени 1846 р. Тарас Шевченко їхав до Кам’янця-Подільського, був і пакет №7248. Він містив коротенький лист київського генерал-губернатора Дмитра Бібікова до подільського цивільного губернатора. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ОСІНЬ ПАТРІАРХА 17.01.2014
ОСІНЬ ПАТРІАРХА
85 років тому, 23 січня 1929 р., в селі Благодатне на Донбасі в сім’ї робітника Антона Денисенка та його дружини Меланії народився син, якого назвали Михайлом. Нині це Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет - Предстоятель Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП). Тож згадаємо сьогодні його життєвий шлях, розповімо про відвідини Патріархом нашого міста - духовної столиці Поділля.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

МАЙЖЕ НЕВІДОМИЙ РООТ 17.01.2014
МАЙЖЕ НЕВІДОМИЙ РООТ
Розглянемо одну маловідому сторінку з історії одного кам’янецького навчального закладу, який згодом увійшов в історію як Кам’янець-Подільська художньо-промислова школа.

640, 200, 100, 95, 70 10.01.2014
640, 200, 100, 95, 70
Як і кожен рік, 2014-й багатий на ювілеї. Ми розповімо про найпомітніші з них, особливу увагу звернемо на події та постаті, пов’язані з нашим краєм.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ДИТЯЧІ ВРАЖЕННЯ ЕНЦИКЛОПЕДИСТА 10.01.2014
ДИТЯЧІ ВРАЖЕННЯ ЕНЦИКЛОПЕДИСТА
120 років тому, 1(13) січня 1894 р., у Глухові народився український дипломат, журналіст, енциклопедист, мемуарист, державний і політичний діяч Євген Онацький.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПЕРШИЙ ДОКУМЕНТ З ІСТОРІЇ КАМ’ЯНЦЯ 10.01.2014
ПЕРШИЙ ДОКУМЕНТ З ІСТОРІЇ КАМ’ЯНЦЯ
Скільки би наші славні археологи не копали ділянок, скільки би допитливі архітектори-реставратори не висували гіпотез, а прискіпливі історики не аналізували давніх літописів, але досі першим документом, з якого починається реальна історія Кам’янця-Подільського, залишається лист-сповіщення литовських князів Юрія й Олександра Коріатовичів, виданий 1374 р. в день святого Івана Хрестителя, тобто 7 січня за старим стилем. Сьогодні за новим стилем цей день, коли Іван Предтеча взяв усі свята на плечі, припадає на 20 січня. У XIV ст., коли Поділля належало Коріатовичам, нового стилю (григоріанського календаря) ще не ввели, проте сучасні укладачі довідників і календарів для уніфікації і тодішні дати переводять на сучасне літочислення. Оскільки для XIV ст. різниця між стилями становила всього 8 днів (а не 13, як тепер), то 640-річчя першого документа з історії Кам’янця припадає на 15 січня.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КОБЗАРЕВИЙ ДАРУНОК КАМ’ЯНЦЕВІ 03.01.2014
КОБЗАРЕВИЙ ДАРУНОК КАМ’ЯНЦЕВІ
У бібліотеці Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника зберігається альбом «Древности», виданий улітку 1846 р. в Києві. Цілком імовірно, що його восени 1846 р. привіз до Кам’янця Тарас Шевченко, який як художник був залучений до підготовки цього альбому.

МОЛОЧНІ МОРЯ МАРІЇ 27.12.2013
МОЛОЧНІ МОРЯ МАРІЇ
75 років тому, 27 грудня 1938 р., в СРСР встановили звання Героя Соціалістичної Праці. Відкрив список Героїв 20 грудня 1939 р. сам Сталін. Другим це звання 2 січня 1940 р. надали конструкторові зброї Василеві Дегтярьову.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

НА ФІНІШІ РОКУ 27.12.2013
НА ФІНІШІ РОКУ
Для історичного музею-заповідника двома завершальними акордами року стали звітна конференція наукових працівників і круглий стіл «Українізація: сутність, наслідки та уроки», присвячена 90-річчю впровадження радянської політики «українізації».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

АПТЕКИ Й АПТЕКАРІ КАМ’ЯНЦЯ 27.12.2013
АПТЕКИ Й АПТЕКАРІ КАМ’ЯНЦЯ
Кілька століть тому аптек у Європі та наших краях не було, але їх з успіхом заміняли знахарі, травники, які збирали рослини і створювали лікувальні відвари, настоянки, різні мазі. У давнину вважали, що цілющі сили містяться «in herbis, in verbis et in lapidibus» - «у травах, у словах і в каменях». Тому лікували рослинами, молитвами та примовляннями, мінералами, дорогоцінними каменями, частинами й органами тварин, риб, комах, металевими пластинками тощо. Щось схоже на аптеки в Європі з’явилося наприкінці XIII ст. Саме слово «Apotheca» має грецьке коріння.

РОМАННІ КРУТЕЖІ БУКОВИНСЬКОЇ ПОДОЛЯНКИ 20.12.2013
РОМАННІ КРУТЕЖІ БУКОВИНСЬКОЇ ПОДОЛЯНКИ
Таки Чорнокозинці - особливе село. Воно невідступно манить до себе любителів старовини, особливо якщо вони в цьому чудовому подільському селі народилися. Два роки тому побачив світ гарно ілюстрований 124-сторінковий історико-публіцистичний нарис «Чорнокозинці. Крізь горнило воєн і пожеж», який підготували й видали два уродженці стародавнього села на лівому березі Збруча - фотомитець, заслужений працівник культури України Станіслав Стояновський і підприємець Ігор Гончарук.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

АРХЕОЛОГІЧНІ СЕНСАЦІЇ  З ПОЛЬСЬКОГО РИНКУ ТА ДОВГОЇ  13.12.2013
АРХЕОЛОГІЧНІ СЕНСАЦІЇ З ПОЛЬСЬКОГО РИНКУ ТА ДОВГОЇ
10 грудня в конференц-залі НІАЗу «Кам’янець» зроблено підсумки архео¬логічного сезону 2013 року в Кам’янці-Подільському.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

«ОН НЕ ИМЕЕТ ПОРЯДОЧНОЙ ВОДЫ» 13.12.2013
«ОН НЕ ИМЕЕТ ПОРЯДОЧНОЙ ВОДЫ»
Продовжуємо друкувати фрагменти з книжки «Подоль. Записки проезжего», виданої 1866 р. Попередні публікації подано 1, 8, 15, 22 листопада та 6 грудня.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ОДИН  ІЗ САДИБИ СТАРОСТ  06.12.2013
ОДИН ІЗ САДИБИ СТАРОСТ
Наприкінці 2012 року завершилося зведення будинку на вулиці Домініканській напроти костелу святого Миколая. Його побудовано на фундаменті двоповерхового будинку XVI століття, зруйнованого під час Другої світової війни та розібраного у повоєнний час.

«САМОЕ ПЕЧАЛЬНОЕ В КАМЕНЦЕ» 06.12.2013
«САМОЕ ПЕЧАЛЬНОЕ В КАМЕНЦЕ»
Продовжуємо друкувати фрагменти з книжки «Подоль. Записки проезжего», виданої 1866 р. Попередні публікації подано 1, 8, 15 та 22 листопада.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

І В СТУДЕНИЦІ БУВ МОНАСТИР 29.11.2013
І В СТУДЕНИЦІ БУВ МОНАСТИР
Печери біля Студениці - колишнього містечка, яке нині покоїться на дні Дністровського водосховища, одні з найбільш згадуваних в історичній і краєзнавчій літературі. Одне з перших свідчень наведено у виданій 1721 року книзі письменника Габріеля Жончинського. Автор згадує печеру, як нібито сховок місцевих жителів від татар. Однак ці відомості мали явно фантастичний характер, як, наприклад, повідомлення, що в печерах Студениці могли ховатися близько 15 тисяч осіб.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВЕКТОР КАМ’ЯНЦЯ, ЗАКЛАДЕНИЙ КОРІАТОВИЧАМИ 29.11.2013
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВЕКТОР КАМ’ЯНЦЯ, ЗАКЛАДЕНИЙ КОРІАТОВИЧАМИ
Кам’янець-Подільський здавна відігравав важливу роль у торговельній політиці провідних європейських держав. Основи європейського курсу міста заклали ще князі Коріатовичі. Наприкінці XIV - на початку XV ст. вдало склалися торговельні відносини з державами Західної та Центрально-Східної Європи: Шотландією, Німеччиною, Литвою, Польщею, Угорщиною, Молдавією, Чехією.

РЕКТОР І МАРСІЯНИ 22.11.2013
РЕКТОР І МАРСІЯНИ
Чи знаєте ви, що першим, хто українською мовою видав науково-популярну працю про марсіян, був географ Володимир Геринович, який згодом, у 1923-1928 рр., працював ректором Кам’янець-Подільського інституту народної освіти? Брошура Володимира Олександровича «Жителі Марса» побачила світ ще 1911 р. Через три роки її перевидали в Канаді. Згадали ми про Гериновича неспроста: сьогодні виповнюється рівно 130 років з дня його народження.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ
Кількість коментарів:  1

«СМОТРЕТЬ ХОРОШЕНЬКИХ» 22.11.2013
«СМОТРЕТЬ ХОРОШЕНЬКИХ»
Продовжуємо друкувати фрагменти з надзвичайно цікавої книжки «Подоль. Записки проезжего», виданої 1866 р. в Києві. Автор нотаток сховався за підписом «И-товъ». Попередні публікації вміщено в «ПОДОЛЯНИНІ» від 1, 8 і 15 листопада.

«ЗБУЛАСЯ КРАЩА МРІЯ ЮНОСТІ» 15.11.2013
«ЗБУЛАСЯ КРАЩА МРІЯ ЮНОСТІ»
Власні студенти в місті над Смотричем з’явилися 95 років тому, коли тут було відкрито перший на Поділлі вищий навчальний заклад - Кам’янець-Подільський державний український університет. За архівними даними, опрацьованими й оприлюдненими доктором історичних наук Олександром Завальнюком, упродовж 1918-1921 рр. (до розбиття університету на два інститути) його студентами (дійсними, умовно дійсними, вільними слухачами) було 2369 осіб.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ДВА МІРИЛА - БІБЛІОТЕКИ Й ТРАКТИРИ 15.11.2013
ДВА МІРИЛА - БІБЛІОТЕКИ Й ТРАКТИРИ
Продовжуємо друкувати фрагменти з надзвичайно цікавої книжки «Подоль. Записки проезжего», виданої 1866 року в Києві. Автор нотаток сховався за підписом «И-товъ». Попередні публікації вміщено в «ПОДОЛЯНИНІ» від 1 та 8 листопада.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

«ЭТО БЫЛО НЕБО НА ЗЕМЛЕ» 08.11.2013
«ЭТО БЫЛО НЕБО НА ЗЕМЛЕ»
У попередньому числі «ПОДОЛЯНИНА» ми ознайомили читачів із фрагментом книжки «Подоль», виданої 1866 року в Києві. Її автор сховався за скороченням «И-товъ». Пропонуємо вашій увазі ще один фрагмент його подорожніх нотаток.

ВИЩА ОСВІТА:  ЗДІЙСНЕНЕ  І НЕ ЗДІЙСНЕНЕ  08.11.2013
ВИЩА ОСВІТА: ЗДІЙСНЕНЕ І НЕ ЗДІЙСНЕНЕ
Ще один захід, присвячений 95-річчю Кам’янець-Подільського національного університету ім.Івана Огієнка, відбувся 30 жовтня на історичному факультеті. Це науково-практична конференція «Вища освіта на Поділлі». Крім університету, організаторами заходу стали міська організація Національної спілки краєзнавців України та Центр дослідження історії Поділля.

Автор:  Ольга БУДЗЕЙ

СЕМИЛІТ ДЕВ’ЯНОСТО П’ЯТИ ЛІТ 01.11.2013
СЕМИЛІТ ДЕВ’ЯНОСТО П’ЯТИ ЛІТ
43 роки тому, влітку 1970 року, закінчивши в місті над Смотричем першу школу, я став студентом фізико-математичного факультету Кам’янець-Подільського педінституту. Лекції з математичного аналізу нам, п’ятдесяти студентам-першокурсникам математичного відділення, читав 52-річний старший викладач Михайло Семиліт. Сьогодні Михайлові Йосиповичу виповнюється 95 років.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

…І ТУТ ПРИЙШОВ МОСТОБУДІВНИК 25.10.2013
…І ТУТ ПРИЙШОВ МОСТОБУДІВНИК
Цілком імовірно, що праці Володимира Білінського («Країна Моксель», «Москва Ординська» та найсвіжіша «Україна-Русь») містять у собі чимало цінного. А як у них відділити пшеницю від куколю, не знаю.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

УТРЕТЄ В КАМ’ЯНЦІ ПРО ЛИТВУ Й УКРАЇНУ 18.10.2013
УТРЕТЄ В КАМ’ЯНЦІ ПРО ЛИТВУ Й УКРАЇНУ
Уже втретє наш національний університет спільно з Інститутом історії України проводить міжнародну наукову конференцію, присвячену взаємозв’язкам України та Великого князівства Литовського (ВКЛ) у XIV-XVIII ст., на якій учені з різних країн (України, Литви, Польщі, Росії, Білорусі, Молдови) розглядають політичні, економічні, міжнаціональні та соціокультурні відносити в загальноєвропейському вимірі.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ
Кількість коментарів:  1

СЛЬОЗИ БУЧИНСЬКОГО  ТА ІНШІ ПЕРШІ ПРИЄМНІ РЕЧІ  18.10.2013
СЛЬОЗИ БУЧИНСЬКОГО ТА ІНШІ ПЕРШІ ПРИЄМНІ РЕЧІ
Про урочисте відкриття Кам’янець-Подільського державного українського університету
22 жовтня 1918 р. написано вже чимало. Менше відомо, як почалися в ньому навчальні будні. Тож звернемося до опублікованих цього року спогадів літературознавця Леоніда Білецького, який прибув до Кам’янця для викладання в університеті ще 1 вересня 1918 р.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЯК БАБУСЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ   ТРИЧІ З КАМ’ЯНЦЯ ВТІКАЛА  11.10.2013
ЯК БАБУСЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ТРИЧІ З КАМ’ЯНЦЯ ВТІКАЛА
22 жовтня Кам’янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка відзначатиме 95-річчя. Серед тих, хто працював у ньому, була й видатна українська громадська, культурно-освітня діячка й педагог Софія РУСОВА (1856—1940).

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

НЕВІДОМІ ФОТО ПОДІЛЬСЬКИХ СІЛ 27.09.2013
НЕВІДОМІ ФОТО ПОДІЛЬСЬКИХ СІЛ

15 лютого ц.р. «Подолянин» порадував читачів унікальними фото Кам’янця-Подільського 1924 та 1930 років, зробленими мистецтвознавцем із Харкова Стефаном Таранушенком (1889-1976). Світлини було взято з альбому «Місто Кам’янець Подільської губернії», виданого торік Харківським приватним музеєм міської садиби. Його засновник і директор Андрій Парамонов не зупинився на досягнутому. Цього року він порадував подоляків ще одним унікальним альбомом, в основу якого теж лягли давні фотографії Стефана Таранушенка, - «Пам’ятки архітектури Подільської губернії».

Переглянути всю колекцію фото до цього матеріалу...

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

«ХОЛОД, НАЧЕ ШПИК ЗАВЗЯТИЙ…» 20.09.2013
«ХОЛОД, НАЧЕ ШПИК ЗАВЗЯТИЙ…»
Сьогодні Микита ГОДОВАНЕЦЬ (1893-1974), 120-річчя від дня народження якого відзначатимемо 26 вересня, уявляється нам таким, яким його зобразив у дружньому шаржі художник-карикатурист Анатолій Арутюнянц - патріархом української радянської байки, що, мешкаючи в Кам’янці, зробив його, за влучним висловом гумориста Сергія Воскрекасенка, столицею байки. І дуже мало ми знаємо про молодого Микиту Павловича, коли він тільки намацував шлях до байки і мешкав у Кам’янці, який тоді деякий час був столицею Української Народної Республіки.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

У ВУТЛОМУ БУДИНОЧКУ НА ВИСОКІЙ 20.09.2013
У ВУТЛОМУ БУДИНОЧКУ НА ВИСОКІЙ
Для російського інтелектуала Євгенія Гінзбург - це авторка книги спогадів «Крутий маршрут», мати письменника Василя Аксьонова. Але була ще одна Євгенія ГІНЗБУРГ - легенда подільської філології, сторіччя з дня народження якої відзначається 21 вересня.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

«ДЕ ТИ, СЛАВНИЙ БРАТЕ КАРМЕЛЮЧЕ?» 20.09.2013
«ДЕ ТИ, СЛАВНИЙ БРАТЕ КАРМЕЛЮЧЕ?»
24 вересня виповнюється 90 років від дня народження українського поета, публіциста, журналіста Миколи ПОДОЛЯНА (1923-2012). Микола Петрович народився на Підзамчі, яке тоді було приміським селом, а нині входить до складу Кам’янця-Подільського.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ІДЕОЛОГІЧНОГО ТРИДЦЯТОГО 06.09.2013
ІДЕОЛОГІЧНОГО ТРИДЦЯТОГО
30 серпня (за старим стилем) 1878 р. в Кам’янці-Подільському освятили Казанський собор - головний православний храм міста.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПОДІЛЬСЬКА ЗВ’ЯЗКОВА  ЕПОХ І НАРОДІВ  30.08.2013
ПОДІЛЬСЬКА ЗВ’ЯЗКОВА ЕПОХ І НАРОДІВ
Вона народилася в останній мирний рік Російської імперії - 5 вересня 1913 року, основну частину життя прожила в Радянському Союзі (від його народження до смерті), а відійшла у вічність 26 квітня 2009 року, коли незалежна Україна готувалася зустріти своє 18-річчя. Але не тільки завдяки цьому Тамара Андріївна СИС-БИСТРИЦЬКА стала зв’язковою епох, а передусім тому, що все свідоме життя черпала з глибин народної криниці та щедро ділилася з людьми духовними надбаннями різних епох і різних народів рідного їй Поділля.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ КАЛЕЙДОСКОП ВЛАД 23.08.2013
КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ КАЛЕЙДОСКОП ВЛАД
У славній історії Кам’янця, що налічує тільки на основі письмових джерел майже шість з половиною століть, був короткий період, коли влада в місті змінювалася з калейдоскопічною швидкістю: тільки призвичаїшся до однієї, а на порозі - вже нова. Звісно, мова йде про чотири буремні роки - з 1917-го до 1920-го.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

У БАКОТІ 120 РОКІВ ТОМУ 09.08.2013
У БАКОТІ 120 РОКІВ ТОМУ
Старовинна Бакота, яку в роки розвинутого соціалізму безжально поглинули води підкореного радянською людиною Дністра, досі живе в пам’яті. Живе вона на сторінках сучасних і пожовтілих від часу книг. Сьогодні є ще одна нагода поговорити про Бакоту: 120 років тому тут було освячено храм Всемилостивішого Спаса.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПЕРШІ ФОТОГРАФІЇ КАМ’ЯНЦЯ 02.08.2013
ПЕРШІ ФОТОГРАФІЇ КАМ’ЯНЦЯ
У грудні 1859 року опубліковано перші фотографії Кам’янця-Подільського. Що це були за знімки, хто та навіщо їх виконав - про це і буде наша сьогоднішня розповідь.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЛІЦЕЙ ІМЕНІ ГЕРОЇВ БОЮ ПІД КРУТАМИ? 12.07.2013
ЛІЦЕЙ ІМЕНІ ГЕРОЇВ БОЮ ПІД КРУТАМИ?
16 травня Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами». В ній зазначено, що 29 січня 2013 р. виповнилося 95 років із часу бою на залізничній станції Крути між військовими підрозділами Української Народної Республіки та російською більшовицькою армією під командуванням Михайла Муравйова, названо цей бій одним з етапів неоголошеної війни Радянської Росії проти незалежної України у 1917-1920 рр.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ ЄВРЕЙ РОСІЙСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА 05.07.2013
КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ ЄВРЕЙ РОСІЙСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА
Трудова кар’єра російського письменника Сергія Сергєєва-Ценського (1875-1958) почалася у вересні 1896 р. в Кам’янці -Подільському. Тут він до грудня 1897 р. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КАМ’ЯНЕЦЬКІ АДРЕСИ  СОЛТИСЬКИХ  28.06.2013
КАМ’ЯНЕЦЬКІ АДРЕСИ СОЛТИСЬКИХ
Півтора роки тому «ПОДОЛЯНИН» уже коротко писав про санітарного статистика, доктора медичних наук, професора Євгена СОЛТИСЬКОГО (1888-1970), який народився в Кам’янці-Подільському (див. замітку «Почесний полярник із банківського будинку» в газеті від 30 грудня 2011 р.). Сьогодні ми можемо розширити відомості про вченого та його батька - банківського працівника.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КАМ’ЯНЕЦЬКЕ ПЕРЕХРЕСТЯ  РОСІЙСЬКИХ ПОЕТІВ  14.06.2013
КАМ’ЯНЕЦЬКЕ ПЕРЕХРЕСТЯ РОСІЙСЬКИХ ПОЕТІВ
Перелік російських поетів, які в першій чверті XIX століття перебували на військовій службі в Кам’янці-Подільському, досі обмежувався двома іменами. Це Костянтин Батюшков і Володимир Раєвський. Але кілька авторитетних російських видань дають вагомі підстави для того, щоб цей список розширити та поповнити ще однією яскравою особистістю - поетом Денисом Давидовим, який на військовій ниві дослужився до генерала.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЗГАДАЛИ, ЯК МИ СТОЛИЦЕЮ СТАЛИ 07.06.2013
ЗГАДАЛИ, ЯК МИ СТОЛИЦЕЮ СТАЛИ
Напевно, перші дні літа - не найкращий час для проведення наукових конференцій і круглих столів. Але що поробиш, коли саме в перші дні літа 94 роки тому війська Української Народної Республіки визволили Кам’янець-Подільський від більшовиків, унаслідок чого до міста над Смотричем невдовзі перебралися Директорія УНР на чолі із Симоном Петлюрою, уряд, міністерства, інші державні інституції - і Кам’янець майже на півроку (до середини листопада 1919 р.)

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЗА БУЛГАКОВА З ДРУГОЇ СПРОБИ 31.05.2013
ЗА БУЛГАКОВА З ДРУГОЇ СПРОБИ
30 травня на будинку школи-інтернату №2, що на розі вулиць Лесі Українки та Гагенмейстера, урочисто відкрито пам’ятну дошку про те, що 1916 р. в розташованому тут шпиталі працював хірургом всесвітньо відомий письменник Михайло БУЛГАКОВ.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЧИ БУВ СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ АЛКОГОЛІКОМ? 17.05.2013
ЧИ БУВ СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ АЛКОГОЛІКОМ?
Не секрет, що багатьох талановитих людей передчасно звела в могилу надмірна пристрасть до оковитої. Чи був серед них один із найпопулярніших
українських поетів Степан Руданський? На цю тему наприкінці XIX - на початку XX століття навіть розгорілася невелика дискусія між українськими літературознавцями - дослідниками життя та творчості Степана Васильовича.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ХУТІР ОНУКА ПУШКІНА? (закінчення) 09.05.2013
ХУТІР ОНУКА ПУШКІНА? (закінчення)
Лаціс вважав, що весь ланцюжок здогадок про долю позашлюбного сина Пушкіна виглядав би вельми непевним, якби не багатотомне документальне видання «Архив Раевских». П’ять томів підготував до друку та забезпечив примітками Модзалевський-молодший. Лаціс звернув увагу на опубліковану в цьому виданні записку княгині Анни

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ХУТІР ОНУКА ПУШКІНА? (початок) 02.05.2013
ХУТІР ОНУКА ПУШКІНА? (початок)
Час невмолимо стирає минуле, залишаючи, і то не завжди, невиразні розрізнені сліди, виявляючи які, допитливі дослідники намагаються проникнути в таємницю днів, що давно відшуміли. Сьогодні ми познайомимо читачів з одним із таких дослідників («любопытных изыскателей», як він полюбляє говорити про себе) та тією загадкою, яку він настирливо намагається розгадати упродовж останніх років. Тим паче, що доля дослідника перетнулася з Кам’янцем (тут він, зокрема, здобув філологічну освіту), та й зачеплена ним загадка знову вивела його на незабутнє місто над Смотричем.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЗГАДАЛИ ГЕТЬМАНА 02.05.2013
ЗГАДАЛИ ГЕТЬМАНА
29 квітня в Ратуші відкрито цьогорічний сезон круглих столів. Нагодою для першого з них стали дві круглі дати, пов’язані з гетьманом Павлом Скоропадським: 29 квітня виповнилося 95 років з часу створення очолюваної ним Української Держави, а 15 травня виповнюється 140 років із дня народження самого гетьмана.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЧОМУ ВЕЛИКОДНІ РОЗБІГЛИСЯ АЖ НА 5 ТИЖНІВ? 02.05.2013
ЧОМУ ВЕЛИКОДНІ РОЗБІГЛИСЯ АЖ НА 5 ТИЖНІВ?
Цього року католики (точніше кажучи, римо-католики) вже давним-давно відсвяткували Великдень (Пасху) - ще 31 березня. А ось православні, а з ними на наших теренах ще низка конфесій - греко-католики, баптисти, християни віри євангельської та деякі інші - святкуватимуть цей величний день тільки 5 травня. Як бачимо, 2013 року між головними християн­ськими святами у католиків і православних утворилася солідна «дис­танція» аж у п’ять тижнів. Торік же ця «дистанція» становила всього один тиждень: католики зустрічали Великдень 8 квітня, а православні - 15-го. А ось позаторік і три роки тому найголовніші свята у православних і католиків збігалися: 2010 року - 4 квітня, а 2011 року - 24 квітня. Та й, якщо заглянути в майбутнє, то 2014 року католики й православні знову святкуватимуть Пасху разом - 20 квітня. Природно, що виникає низка запитань. По-перше, чому Великдень постійно «мандрує» по календарю? Про-друге, чому він у православних і католиків то припадає на один день, то розбігається, причому іноді навіть більше ніж на місяць? Сьогодні, напередодні православного Великодня, спробуємо якнайзрозуміліше відповіс­ти на ці непрості запитання.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ АРХІВ: 10 РОКІВ КОМИ. ПОПЕРЕДУ ЩЕ СТО 12.04.2013
КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ АРХІВ: 10 РОКІВ КОМИ. ПОПЕРЕДУ ЩЕ СТО
Коли заходиш до будівлі колишнього партархіву на вул.Театральна, 4 в Хмельницькому, вже з порога відчуваєш запах згарища. Саме тут, на другому поверсі, в архівосховищах №№7, 8 та 9 корпусу №2 Державного архіву Хмельницької області, зберігається те, що залишилося від колись найцінніших фондів Кам’янець-Подільського міського державного архіву: фонди Канцелярії Подільського губернатора, Подільського воєнного губернатора, Подільської казенної палати, Подільського губернського в селянських справах присутствія, Кам’янець-Подільської міської управи. Близько 70% документів цих фондів втрачені назавжди. 

Автор:  Наталія ЯРОВА
Кількість коментарів:  1

У ВЕЛИЧНОМУ СТОЛІТТІ І БАШТ БУЛО БІЛЬШЕ, І РІЧКА БУЛА ШИРША 05.04.2013
У ВЕЛИЧНОМУ СТОЛІТТІ І БАШТ БУЛО БІЛЬШЕ, І РІЧКА БУЛА ШИРША
З осені минулого року українські любителі мелодрам, затамувавши подих, щодня переносяться уявою в розкішний палац султана Сулеймана І Пишного та вболівають за долю легендарної співвітчизниці - Насті-Роксолани.

СВИСТ КУЛЬ НАД СТРІХОЮ НАШОЇ ХАТИ 22.03.2013
СВИСТ КУЛЬ НАД СТРІХОЮ НАШОЇ ХАТИ
Професор із міста Новомосковська Тульської області Вільям САВЕЛЬЯНОВ не забуває рідного Кам’янця. Позаторік разом із дружиною Риммою Тимофіївною він відвідав місто свого дитинства, де в 1944-1952 рр. навчався в російській чоловічій середній школі №8. Середню освіту Вільям Петрович здобув у Проскурові, а вищу - в Москві, де 1963 р. закінчив хіміко-технологічний інститут (МХТІ). Після трирічного навчання в аспірантурі облаштувався в Новомосковську, де працює у філії МХТІ (сучасна назва - Новомосковський інститут Російського хіміко-технологічного університету). 1999 р. Вільям Петрович став доктором хімічних наук, 2007 р. видав у Москві навчальний посібник «Загальна хімічна технологія полімерів».

Автор:  Ольга БУДЗЕЙ

КАМ’ЯНЕЦЬ ОЧИМА КОНСЕРВАТИВНОГО КНЯЗЯ 15.03.2013
КАМ’ЯНЕЦЬ ОЧИМА КОНСЕРВАТИВНОГО КНЯЗЯ
Сьогодні, живучи в комфортних квартирах з усіма зручностями, користуючись численними благами сучасної цивілізації, ми, заглянувши до Старого міста Кам’янця-Подільського та вдосталь намилувавшись його архітектурними принадами, звично називаємо його «квіткою на камені»

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

А НА ТІМ РУШНИЧКОВІ - СТОЛІТТЯ 08.03.2013
А НА ТІМ РУШНИЧКОВІ - СТОЛІТТЯ
«Утерлись і далі живемо», - казали колись жінки, беручи до рук вишиваного рушника-утиральника. Здається, саме із цією приказкою на вустах і прокидалась щоранку баба Юстина, на долю якої випало чимало випробувань. Стільки ж випробувань випало і на долю її старенького вишиваного рушничка.

Автор: 

ОРИНИНСЬКЕ ЛІТО МИХАЙЛИНИ КОЦЮБИНСЬКОЇ    22.02.2013
ОРИНИНСЬКЕ ЛІТО МИХАЙЛИНИ КОЦЮБИНСЬКОЇ
З особливим трепетним щемом пригадується, як Михайлина Хомівна, попрацювавши вранці за письмовим столом, важкою ходою йшла на город: пологим спуском до старезної столітньої груші, посадженої ще моїм прадідом. Те місце вона облюбувала із самісінького приїзду, щоденну прогулянку туди здійснювала як ритуал. Батько облаштував їй там зручне сидіння, іноді вона із собою прихоплювала ножик й декілька яблук, підбирала із землі грушки, якими рясно була всипана земля, чистила і їла їх. А тоді затихала в задумі й могла просидіти з годину мовчки, думаючи про своє. Затінок від крислатої груші, дзюркотіння річки в кінці городу, сокотіння розімлілих від спеки курей наслухала як музику. Цей її образ якось по-особливому закарбувався у моїй пам’яті, залишився там назавжди. Була замріяно велична, аж трагічна у цій тихій зажурі, зливалася, споріднювалася із тією грушею, яка теж на своєму віку звідала немало лиха: щедре було на нього 
ХХ століття, перемелюючи на своїх жорнах і моїх предків.

ШПИТАЛІ ТА ЛАЗАРЕТИ КАМ’ЯНЦЯ 25.01.2013
ШПИТАЛІ ТА ЛАЗАРЕТИ КАМ’ЯНЦЯ
За середньовічною традицією, у давні часи при костелах і церквах влаштовували шпиталі та лазарети. Про їх існування в Кам’янці ми знаємо з описів міста XVII-XVIII ст. та інших історичних джерел. Відомо про шпиталі при українських православних і вірменських церквах, католицьких костелах.

ЯК ОЖИЛА ДЗВІНИЦЯ 18.01.2013
ЯК ОЖИЛА ДЗВІНИЦЯ
24 січня 20 років тому були освячені три нові дзвони для Кафедрального собору, які спеціально виготовили зі сплаву міді та олова на ливарні у Перемишлі (Польща).

Автор:  Віталій ГОРБУЛЕНКО

ЩОБ КРАЩЕ ЗРОЗУМІТИ КУПРІНА 11.01.2013
ЩОБ КРАЩЕ ЗРОЗУМІТИ КУПРІНА
Перша субота 1838 року, а вона припала на 3 січня (за тодішнім старим стилем), подарувала Кам’янцеві нове явище - газету. Називалася вона невибагливо, але просто й точно - «Подольские губернские ведомости». Особливої заслуги Кам’янця в тому, що тут стали видавати газету для всієї Подільської губернії, не було. 1838 року ще в 41 губернському місті Російської губернії з’явилися часописи з аналогічною назвою: в Полтаві - «Полтавские губернские ведомости», в Житомирі - «Волынские губернские ведомости» і т.д. Адже так звеліли в Санкт-Петербурзі.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ФІЛОСОФ ІЗ КАМ’ЯНЦЯ 11.01.2013
ФІЛОСОФ ІЗ КАМ’ЯНЦЯ
Цими днями виповнюється 200 років із дня народження видатного філософа Сильвестра ГОГОЦЬКОГО. Доктор філософських наук Марина Ткачук писала:

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ДОЦІЛЬНІСТЬ, ДОЦІЛЬНІСТЬ  І ЩЕ РАЗ ДОЦІЛЬНІСТЬ 11.01.2013
ДОЦІЛЬНІСТЬ, ДОЦІЛЬНІСТЬ І ЩЕ РАЗ ДОЦІЛЬНІСТЬ
Ще одна ювілейна дата цих січневих днів - 160 років від дня народження математика-педагога Семена ШОХОР-ТРОЦЬКОГО.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПОЛІГЛОТ 11.01.2013
ПОЛІГЛОТ
Академік Дмитро Лихачов писав: «Якщо потрібно було би вказати найхарактернішу особливість Бориса Олександровича Ларіна як ученого-ерудита, то варто було би сказати, що він був найосвіченішим лінгвістом нашого часу. Так вважали і лінгвісти старшого покоління, і його учні».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

НАЙСТАРІШИЙ ЗАКЛАД ОСВІТИ 11.01.2013
НАЙСТАРІШИЙ ЗАКЛАД ОСВІТИ
180 років тому, 1(13) січня 1833 р., в Кам’янці-Подільському як губернському центрі було відкрито російську чоловічу гімназію. Спочатку вона розміщувалася аж у трьох місцях. Приміщення були тісними та старими. Так, 1835 р. директор гімназії Андрій Батаровський скаржився: «У всіх класах пічки старі, рами у вікнах майже зогнили, тому, як запевняють пани вчителі, взимку в класах холодно, димно, чадно».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ
Кількість коментарів:  1

ТЕПЕР ТУТ ОСЕЛИЛАСЬ ТИША 07.12.2012
ТЕПЕР ТУТ ОСЕЛИЛАСЬ ТИША
Дивовижної краси природа, своєрідна історія та кадри із кінофільмів - це те, чим може похвалитися Гелетина - колись чимале село в долині річки Тернава, а нині - хутір, який вимирає.

Автор:  Віталій ГОРБУЛЕНКО

МІНІСТР, СКОШЕНИЙ ТИФОМ У КАМ’ЯНЦІ 16.11.2012
МІНІСТР, СКОШЕНИЙ ТИФОМ У КАМ’ЯНЦІ
На що може розраховувати сьогодні талановитий юнак через три роки після закінчення університету? Напевне, щонайбільше на успішний захист кандидатської. В переломні ж епохи все було по-іншому - і такий юнак цілком міг, потрапивши у вир подій, за три роки дорости і до міністра. Саме так сталося з Дмитром ОДРИНОЮ, який 1916 р. закінчив медичний факультет Київського університету, а вже 1919 р. очолив Міністерство народного здоров’я в уряді Української Народної Республіки.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

НЕВІД’ЄМНИЙ ВІД ДОБИ 02.11.2012
НЕВІД’ЄМНИЙ ВІД ДОБИ
Володимир Михайлович Смирнов. Нічим не прикметні ім’я, по батькові та прізвище. І навіть їхня комбінація не дає чогось оригінального. Пошукова система Google (чи якась інша) швиденько підкаже вам, що один Володимир Михайлович Смирнов був лижником із Казахстану і став олімпійським чемпіоном, інший - далекого 1918 року впродовж двох місяців був народним комісаром торгівлі та промисловості Радянської Росії, ще один реалізував себе в науці: він - доктор хімічних наук, професор Санкт-Петербурзького університету. Для мешканців же Кам’янеччини, які пам’ятають її радянське минуле, Володимир Михайлович СМИРНОВ - це, звісно ж, легендарний керівник району, який упродовж 16 років, у 1970-1986 роках, був першим секретарем Кам’янець-По¬дільського райкому Комуністичної партії України.  

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ФАНТОМНІ БОЛІ  ПАНСЬКИХ РЕЗИДЕНЦІЙ  26.10.2012
ФАНТОМНІ БОЛІ ПАНСЬКИХ РЕЗИДЕНЦІЙ
Кінець жовтня - ідеальний час для парків. Меланхолія, жовті клени, останні промені тепла - колись на Поділлі це розуміли добре, адже в багатьох селах краю розташовувалися прегарні панські маєтки, оточені парками. Нам залишилися хіба що залишки колишньої розкоші.

КРАКІВ І ВАРШАВА? НІ, МАКІВ І ШАТАВА! 26.10.2012
КРАКІВ І ВАРШАВА? НІ, МАКІВ І ШАТАВА!
Зворотною дорогою до Кам’янця не проминути Шатави та Макова. Двох сіл, що злилися в одне - не роз’єднати. Навіть затяті туристи проїжджають через них без зупинки. Хіба от церк¬ва-ротонда Івана Богослова (1839 р.) зацікавить готичними вік¬нами. А так, села як села, тільки от Медобори налізають на хатки, збурюють рельєф,
обіцяють передчасні Карпати. Ще, ймовірно, чули про місцевий санаторій і колишній колгосп-мільйонер.

Кількість коментарів:  1

ТРИ ЛІТЕРАТУРНІ  ЮВІЛЕЇ  ОДНОГО ДНЯ 19.10.2012
ТРИ ЛІТЕРАТУРНІ ЮВІЛЕЇ ОДНОГО ДНЯ
Для Кам’янеччини щедрим на літературні ювілеї виявилося 25 жовтня. Цього дня 120 років тому в Кудринцях народився поет-символіст Володимир ОТРОКОВСЬКИЙ, 110 років тому в Боришківцях - літературознавець Григорій КОСТЮК, 75 років тому в Слов’янську - поетеса Наталя КАЩУК, яка п’ятирічною переїхала в Кам’янець-Подільський, на батьківщину матері.

Автор:  Ольга БУДЗЕЙ

ЗЛАМАНА ДОЛЯ НИКАНОРА КРИЖАНІВСЬКОГО  05.10.2012
ЗЛАМАНА ДОЛЯ НИКАНОРА КРИЖАНІВСЬКОГО
У ніч із 24 на 25 червня 1879 року пошта, що виїхала напередодні ввечері з губернського Кам’янця-Подільського та прямувала до залізничної станції «Проскурів», між другою та третьою станціями (поблизу містечка Ярмолинці) піддалася нападу й була пограбована. У поштових сумках цього дня налічувалося 8916 рублів. Сумки виявилися розкритими, а гроші викраденими. Поштаря Поліховського та кур’єра Добровольського було поранено, причому першого настільки серйозно, що він помер наступного дня вранці. Кур’єрові вдалося дістатися до найближчої поштової станції та повідомити про те, що сталося.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

РОЇВКА: ВІД ЗАГАДКИ ДО РОЗГАДКИ  21.09.2012
РОЇВКА: ВІД ЗАГАДКИ ДО РОЗГАДКИ
У наш час інформаційних технологій, коли, здається, усі про все, що є навколо, знають, складається враження, що вже немає недосліджених місць, особливо з явними слідами перебування в них колись якогось поселення. Проте, виявляється, «білі плями» є. Одну з них спробуємо привідкрити у цій публікації. Мова піде про Роївку - місцину десь на прикордонні сучасного Кам’янця-Подільського. Що, не чули? Тоді спробуємо про все розповісти по порядку.

УНІКАЛЬНІ ВІДКРИТТЯ ЗНОВУ ПОРИНУТЬ У ЛЕТУ 21.09.2012
УНІКАЛЬНІ ВІДКРИТТЯ ЗНОВУ ПОРИНУТЬ У ЛЕТУ
І знову будівництво ГЕС на Дністрі спричинило кілька археологічних відкриттів: чудово збережене трипільське городище і незаймані середньовічні печери.

Автор:  Наталія ЯРОВА
Кількість коментарів:  1

ВІД БОРОДІНО ДО «ЗАЛІЗНИХ ПЕРСНІВ» 07.09.2012
ВІД БОРОДІНО ДО «ЗАЛІЗНИХ ПЕРСНІВ»
«Земля тряслась, мов наші груди, змішались в купу коні, люди; за залпом залп і гуркіт всюди», - так яскраво описав криваву Бородінську битву в знаменитому вірші «Бородіно» російський поет Михайло Лермонтов. Сьогодні минає рівно двісті років з того часу, коли 7 вересня 1812 р. біля села Бородіно за 124 км на захід від Москви російські війська під командуванням Михайла Кутузова (132 тисячі чоловік і 624 гармати) зійшлись у герці з французькими військами під командуванням Наполеона I (135 тисяч чоловік і 587 гармат).

Автор:  Ольга БУДЗЕЙ

ДОСЛІДНИК СКАРБІВ ЛУКИ-ВРУБЛОВЕЦЬКОЇ  17.08.2012
ДОСЛІДНИК СКАРБІВ ЛУКИ-ВРУБЛОВЕЦЬКОЇ
Серед знаменитих археологів, які здійснили значні відкриття на теренах сучасного Кам’янець-Подільського району, передусім варто назвати Сергія БІБИКОВА. Провівши впродовж 1945-1950 рр. шість польових сезонів на розкопках ранньотрипільського поселення Лука-Врубловецька, Сергій Миколайович 1953 р. на цю тему захистив докторську дисертацію та видав фундаментальну монографію, яка належить до золотого фонду археологічної літератури XX ст. Тож перегорнемо сторінки біографії видатного дослідника, які написали його колеги - Павло Борисковський, Володимир Збенович і Віктор Миц.

Автор:  Ольга БУДЗЕЙ

ЄВРЕЙ, ЩО ВИВЧАВ ЄВРЕЇВ  10.08.2012
ЄВРЕЙ, ЩО ВИВЧАВ ЄВРЕЇВ
Серед знаменитих уродженців Кам’янця-Подільського ми бачимо представників багатьох національностей - українців, росіян, поляків, вірмен, євреїв. Серед останніх варто згадати американського лікаря та антрополога Моріса ФІШБЕРГА, 140 років від дня народження якого відзначатиметься 16 серпня. На жаль, українські та російські видання побіжно та коротко згадують цього дослідника. Детальнішу його біографію, яку написав Ерік Голдстейн, опубліковано 1999 року у восьмому томі багатотомного видання «American National Biography».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ТРИПІЛЬСЬКІ КОРЕНІ СВЯТА  10.08.2012
ТРИПІЛЬСЬКІ КОРЕНІ СВЯТА
15 серпня в Україні вп’яте офіційно відзначатимуть День археолога. Неофіційне раніше свято узаконив 6 серпня 2008 р. тодішній Президент України Віктор Ющенко Указом з лаконіч­ною назвою «Про День археолога». Текст президентського «рескрипту» теж доволі лаконічний: «Ураховуючи вагомий внесок українських учених-археологів у розвиток вітчизняної археології, дослідження, збереження, популяризацію археологічної спадщини України та на підтримку ініціативи громадськості, постановляю: установити в Україні професійне свято - День археолога, яке відзначати щорічно 15 серпня».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ І СХОДИ ФАРЕНГОЛЬЦА 03.08.2012
МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ І СХОДИ ФАРЕНГОЛЬЦА
У жовтні 1912 р. український письменник Михайло Коцюбинський, що жив у Чер­нігові, поїхав на лікування до Києва. У лікарні його провідував студент Київського університету Микола Любинський, який два роки тому закінчив гімназію в Кам’янці-Подільському. 1928 р. в журналі «Життя і революція» з’являться спогади Любинського «М.Ко­цюбинський у лі­карні», в яких читаємо:

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

03.08.2012
ЧИ ВАРТО СВЯТКУВАТИ ЮВІЛЕЙ ОБЛАСТІ?
Цього року виповнюється 75 років із часу утворення Кам’янець-Подільської області. Спробуємо проаналізувати причини та обставини, за яких вона з’явилася на адміністративній карті Радянської України.

ІНТЕЛІГЕНТ 20.07.2012
ІНТЕЛІГЕНТ
1 серпня 1910 р. статський радник Корнелій Іванович СМОЛИЧ, що працював у Глухівській гімназії на посаді вчителя математики і фізики з виконанням обов’язків інспектора, отримав нове призначення. Цього разу в губернське місто Кам’янець-Подільський. Тут він до 1913 р. працював учителем математики Кам’янець-Подільського восьмикласного середнього технічного училища (сьогодні в цьому приміщенні розмістився головний корпус національного університету). Синів Корнелія Івановича - старшого Ігоря та молодшого Георгія - 12 серпня 1910 р. виключили з Глухівської гімназії та 17 серпня зарахували до Кам’янець-Подільської гімназії (сьогодні в цьому приміщенні працює історичний факультет національного університету).


Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЗА ПІВКРОКУ ДО ПРАВДИ ПРО КАМ’ЯНЕЦЬ? 20.07.2012
ЗА ПІВКРОКУ ДО ПРАВДИ ПРО КАМ’ЯНЕЦЬ?

Несподівана знахідка археологів на ділянці біля Вір­менського бастіону стала науковою сенсацією, яка, можливо, невдовзі остаточно підтвердить давньоруське походження Кам’янця.

Автор:  Наталія ЯРОВА

ДАВНЬОРУСЬКИЙ КАМ’ЯНЕЦЬ: Є НОВИЙ ОСТРІВЕЦЬ! 20.07.2012
ДАВНЬОРУСЬКИЙ КАМ’ЯНЕЦЬ: Є НОВИЙ ОСТРІВЕЦЬ!
Кам’янець-Подільський із його багатющою багатовіковою історією мав би стати справжнім Клондайком для археологічних досліджень. На жаль, ви­стачить пальців однієї руки, щоб перерахувати серйозні здобутки на цій ниві.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

СВЯТО НА ВІДСТАНІ РУКИ 06.07.2012
СВЯТО НА ВІДСТАНІ РУКИ
- Ти бачив вар’ятів? - спитав мене Мирослав Мошак, керівник «Подільського братства», коли він та невеличка купка його товаришів у національному вбранні з атрибутами купальського свята покинули своє затишне помешкання на вулиці Шевченка і ступили під дрібний, але надокучливий дощ.

КАМ'ЯНЕЦЬКА ПРОЩА І ЗАГАДКА МОЛДАВАН 06.07.2012
КАМ'ЯНЕЦЬКА ПРОЩА І ЗАГАДКА МОЛДАВАН
Кам’янець здавна був не тільки столицею Поділля, але і його духовним центром (можливо, не тільки Поділля, але й усього Придністров’я), про що свідчить кіль­кість християнських святинь. Це, до речі, відображено й на гербі По­ділля - над сонечком рівнораменний хрест.

КУПАЛА НА ЙВАНА 06.07.2012
КУПАЛА НА ЙВАНА
А в цьому нам допоможуть опубліковані в тодішніх газетах матеріали та зроблені тоді ж знімки
з архіву «Подільського братств«Зірки відгорять, погаснуть зірки, та в серці не згасне їх полум’я вічне, бо з нами та ніч, бо з нами та ніч, та ніч на Купала і ніч новорічна», - ці слова Романа КУДЛИКА, покладені на музику Володимиром ІВАСЮКОМ, досі звучать у душі незабутніми голосами ансамблю «Смерічка». І якщо ніч новоріч­на - це сучасна традиція, то романтична та чарівна ніч на Купала - це надзвичайно давня традиція нашого народу. Два десятиріччя тому історико-культорологічне «Подільське братство» на чолі з Мирославом МОШАКОМ успішно відродило в Кам’янці-Подільському цю призабуту українську традицію. Причому це була не «шароварщина», до якої надто часто скочується наша офіційна культура, а чистісінької води автентика. Кілька років поспіль 6 липня, о 20.00, на протилежному від ресторану «Стара фортеця» березі річки Смотрич «Подільське братство» розпочинало купальську забаву та запрошувало всіх охочих прилучитися до неї. Тож сьогодні, 6 липня, ностальгічно пригадаймо, як то було 20 років тому.

ЗАДОВГО ДО ХРУЩОВА 29.06.2012
ЗАДОВГО ДО ХРУЩОВА

Талант, який на злеті обі­р­вала війна. Так коротко мож­на охарактеризувати до­лю нашого земляка - україн­ського письменника Анатолія БОГДАНОВИЧА, який народився 130 років тому в придністровському селі Сокіл. Всього 32 роки було йому, коли грянула Перша світова війна. З поля бою в рідне село письменник не повернувся…

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПОХОРОННІ ЗВИЧАЇ Й ОБРЯДИ. В СЕЛІ СОКОЛІ КАМ’ЯНЕЦЬКОГО ПОВІТУ ПОДІЛЬСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ 29.06.2012
ПОХОРОННІ ЗВИЧАЇ Й ОБРЯДИ. В СЕЛІ СОКОЛІ КАМ’ЯНЕЦЬКОГО ПОВІТУ ПОДІЛЬСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ

Мерцеві до 7 літ справляється дитячий похорон, і люди кажуть, що «вмерла дитина»; після 7 літ - «вмирає парубок» або «дівка» (як неодружене), «чоловік» або «жінка» (як померше було вже одруже­не) ... Поки тіло лежить у хаті, на похорон парубка, як узагалі на похорони (виїмок - смерть дівчини, коли приходять дівчата), приходять тільки старі люди одружені («жінки й чоловіки»)...

ЯК ЧАПЛІН ПІД КАМ’ЯНЦЕМ ЛІНІЮ СТАЛІНА ЗВОДИВ 22.06.2012
ЯК ЧАПЛІН ПІД КАМ’ЯНЦЕМ ЛІНІЮ СТАЛІНА ЗВОДИВ
Перенесемося на мить у липень 1938 року, коли до Кам’янця-Подільська (на звичне нині закінчення «ий» місто тоді офіційно ще не мало права) прибув Чаплін. Ні, не знаменитий американський актор Чарлі Чаплін, а радянський військовий інженер Михайло Чаплін, хоча через збіг прізвищ останнього частенько жартома так і величали - Чарлі Чаплін. Прибув Михайло до міста над Смотричем, що тоді було центром Кам’янець-Подільської області, не один, а в складі не­великої групи молодих фахівців, які щойно закінчили в Москві військово-інженерну академію. Молоді інженери мали взяти якнайдіяльнішу участь у будівництві невід’ємної складової так званої «Лінії Сталіна» - Кам’янець-Подільського укріпленого району (КПУРу). У нумерації укріплених районів Київського особливого військового округу наш отримав порядковий номер «10».


Автор:  Олег БУДЗЕЙ

08.06.2012
ПРИБАЛТІЄЦЬ, ЩО СТАВ УКРАЇНЦЕМ
Серед імен, знакових для Кам’янця-Подільського, бачимо ціле гроно на літеру Г. Наведемо їх за абеткою: Гагенмейстер, Гайх, Гаморак, Ганицький, Гарнага, Геринович, Годованець, Грейм, Грен, Гульдман. Майже про кожного з цієї чудової десятки ми вже розповідали. Але до їхнього незаперечного вкладу в духовний розвиток Кам’янця варто повертатися знову й знову. Тим паче, коли для цього є конкретний привід. Сьогодні це 125-річчя з дня народження україн­ського графіка, мистецтвознавця та видавця Володимира ГАГЕНМЕЙСТЕРА. Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ДВА З ПОЛОВИНОЮ МІСЯЦІ "НА КРАЮ СВІТУ" 06.04.2012
ДВА З ПОЛОВИНОЮ МІСЯЦІ "НА КРАЮ СВІТУ"
Ще вчора ти був міністром, а сьогодні вже ніхто, бо в державі змінилася влада. В таку добре знайому і для наших часів ситуацію потрапив 14 грудня 1918 р. український історик Дмитро ДОРОШЕНКО. Цього дня війська Директорії оволоділи Києвом, а Павло СКОРОПАДСЬКИЙ вимушено зрікся гетьманства. Згадали ми цю ситуацію неспроста. По-перше, 8 квітня Україна відзначатиме 130-річчя з дня народження Дмитра Івановича. По-друге, його відставка з посади міністра закордонних справ невдовзі обернулася на нетривалу, але яскраву кам’янецьку сторінку в житті історика.


Автор:  Олег БУДЗЕЙ

В БОЯХ ЗА ОРИНИН 30.03.2012
В БОЯХ ЗА ОРИНИН
«На братських могилах не ставлять хрестів». Усі ми добре пам’ятаємо цей рядок з популярної пісні Володимира ВИСОЦЬКОГО. І все ж є братські могили, увін­чані хрестами. Одна з них примостилася на території Кам’янець-Подільського району. Це братська могила воїнів Української Народної Республіки в Оринині.


Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ІНОЗЕМНІ ДЕЖАВЮ 30.03.2012
ІНОЗЕМНІ ДЕЖАВЮ
Дежавю - «десь я це вже бачив» - стан, який кам’янчани ризикують відчути в найрізноманітніших куточках Європи.


ОСТАННІЙ "МІСТР СПРАВЕДЛИВОСТІ" 16.03.2012
ОСТАННІЙ "МІСТР СПРАВЕДЛИВОСТІ"
Усі, хто читав листа запорожців до турецького султана, знає, що останньому козаки у своїй зухвалій відповіді надавали титули «подільський злодій» і «кам’янецький кат». Мабуть, неспроста, бо в давнину кам’янецькі кати славилися не лише в наших краях, але були відомі і в далеких землях. І наша площа біля Ратуші та її підвали славилася не лише урочистими та радісними подіями.

УСТИМ КАРМАЛЮК: ГЕРОЙ ЧИ ЗЛОЧИНЕЦЬ? 16.03.2012
УСТИМ КАРМАЛЮК: ГЕРОЙ ЧИ ЗЛОЧИНЕЦЬ?
Про Устима КАРМАЛЮКА (КАРМЕЛЮКА) давно усталилася думка як про керівника масового селянського повстання, яке упродовж 1812-1835 рр. охопило всю Правобережну Україну, в якому брало участь близько 20 тисяч селян і солдатів-утікачів. Проте за роки незалежності України визрів інший погляд на цю непересічну харизматичну особистість: це був злодій, розбійник чи, кажучи сучасною мовою, рекетир. Тож не дивно, що круглий стіл, присвячений 225-річчю від дня народження Устима КАРМАЛЮКА, зібрав 12 березня у міській Ратуші повний зал. Послухати доповіді, подискутувати прийшли історики, краєзнавці, музейні працівники, екскурсоводи, журна­лісти та інші зацікавлені особи. А організував цей важливий і цікавий захід історичний музей-заповідник спільно з національним університетом і міською організацією Національної спілки краєзнавців України.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КАМ’ЯНЕЦЬ ЯБЛОНСЬКУ НЕ ВІДПУСТИВ 24.02.2012
КАМ’ЯНЕЦЬ ЯБЛОНСЬКУ НЕ ВІДПУСТИВ
Ім’я видатної української художниці Тетяни ЯБЛОНСЬКОЇ відоме майже кожній людині в Україні - від простих шанувальників мистецтва до вишуканих інтелектуалів. Недарма її величають Народним художником. Її ім’я навіки вписане до когорти найвидатніших майстрів другої половини ХХ ст. і належить європейській культурі. Її шлях у мистецтві не був легким, хоча ще змолоду вона пізнала приголомшливу славу. 24 лютого їй би виповнилося 95 років...


Автор:  Наталія ЯРОВА

ПЕРШЕ ЗОЛОТЕ ПЕРО  27.01.2012
ПЕРШЕ ЗОЛОТЕ ПЕРО
Понад три десятиліття Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ віддав обласній газеті «Подільські вісті». Його перу належать сотні публікацій на найгарячіші теми, він завжди стояв на варті справедливості, відстоював демократичні цінності, знаходив цікаві матеріали. 

ОСТАННІЙ ГАЙДАМАКА 20.01.2012
ОСТАННІЙ ГАЙДАМАКА
Саме так називав Устима КАРМАЛЮКА відомий вчений, дослідник Поділля Юхим СІЦІНСЬКИЙ, а у його музейному кабінеті, на чільному місці, висіла картина Кармалюка пензля Василя ТРОПІНІНА. Називав неспроста, бо вже після селянських заворушень під проводом Устима КАРМАЛЮКА ніхто на українських землях не чинив, аж до відміни кріпацтва, більш-менш зорганізованого спротиву простого люду проти своїх поневолювачів.

ПРАВОСЛАВНІ БРАТСТВА В КАМ'ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ 20.01.2012
ПРАВОСЛАВНІ БРАТСТВА В КАМ'ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ
Історія створення братств сягає в далекі середньовічні часи, але їхня діяльність активізується з XV ст. Це зумовлювалося пожвавленням релігійного життя та реформаторськими рухами в Європі. Спочатку вони були світськими, а невдовзі набули яскраво вираженого релігійного напрямку. 

ЙОГО ЗБРОЄЮ БУЛО СЛОВО 13.01.2012
ЙОГО ЗБРОЄЮ БУЛО СЛОВО
З Кам’янцем Івана ОГІЄНКА, першого ректора Кам’янець-Подільського державного україн­ського університету, доля пов’язала всього ли­ше на два з лишком роки. Однак і цього часу до­сить, щоб його ім’я було золотими літерами вписане в історію нашого славного міста.

Автор:  Наталія ЯРОВА

13.01.2012
ПРАДІД ІЛІЯ (ОЛЬГА ПРИХОДЬКО)
(Закінчення. Початок у «ПОДОЛЯНИНІ» №№44-52 за 2011 рік, №1 за 2012 рік) «МАРИНДОXА» Тепер савинецька парафія цілком спорожніла, і старий прадід залишився самотою.

06.01.2012
КАЛЕЙДОСКОП МИНУЛОГО РОКУ (гортаючи підшивку)

Ось і відірвано останній листок календаря 2011 р., і 52 число «ПОДОЛЯНИНА» лягло в річну підшивку. Час погортати цей літопис, аби зрозуміти, яким рік був у житті Кам’янеччини.

Кількість коментарів:  1

КЕРІВНИК-ЛЕГЕНДА! 09.09.2011
КЕРІВНИК-ЛЕГЕНДА!

Бути керівником - талант, який дається лише обраним. Його неможливо отримати як спадок, він не передається генетично, його не купиш ні за які скарби у світі, не здобудеш, навчаючись у когось. Або в тебе цей талант є, або ж його немає. Керівник - це, в першу чергу, мудрість, виваженість, відданість людям. Це титанічна праця аж ніяк не заради власного збагачення. Це сильний лідер, яскрава особистість, глиба! 9 вересня виповнилося б 80 років з дня народження заслуженого працівника промисловості будівельних матеріалів УРСР, заслуженого раціоналізатора СРСР Івана ВАСИЛЕНКА. Людини, внесок у розвиток міста якої  - неоціненний. 
Уродженець с.Слобідка-Рихтівська, він став не лише легендою малої батьківщини, а й Кам’янця-Подільського, якому був відданий клопіткою працею, де залишив величезний слід із добрих справ, заслуживши вдячність і повагу його жителів. Чого лише вартує пройдений шлях від начальника цеху Рихтівського алебастрового заводу, керівника Кудринецького алебастрового підприємства до генерального директора Кам’янець-Подільського виробничого об’єднання будівельних матеріалів. Майже 40 років щоденної праці, виважених рішень, перспективних планів, мрій і сподівань.

ДРУГИЙ ІЗ ТЕЗОК 02.09.2011
ДРУГИЙ ІЗ ТЕЗОК
До сучасного «ПОДОЛЯНИНА» в Кам’янці-Подільському виходило ще дві газети з такою назвою. Торік 27 вересня виповнилося 100 років з дня виходу у світ першого з тезок -  «ПОДОЛЯНИНА», видавцем якого був  Подільський союз російських націоналістів. Цього року на 7 вересня припадає 70-річчя другого з них. А наступного року 26 грудня матимемо 20-річний ювілей їхнього сучасника. Сьогодні ми поговоримо про «Подолянин», який виходив у нашому місті упродовж двох з половиною років - від 7 вересня 1941 р. до 19 березня 1944 р.


Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ДУМАЛИ - ПУШКІН. А ТО БУВ НАШ МАРТИНОВСЬКИЙ 15.07.2011
ДУМАЛИ - ПУШКІН. А ТО БУВ НАШ МАРТИНОВСЬКИЙ

Наприкінці ХІХ ст. журнал «Мир Божий» був у Росії найвідомішим із періодичних видань. Його редактор - відомий російський літератор і педагог Віктор ОСТРОГОРСЬКИЙ - відправився в подорож по пушкінських місцях Псковського краю. Був у Михайлівському. У родині ВРЕВСЬКИХ він виявив альбом із віршами й автографом ПУШКІНА. 

Кількість коментарів:  0

ЯК ЖИВ КАМ’ЯНЕЦЬ СТО РОКІВ ТОМУ 24.06.2011
ЯК ЖИВ КАМ’ЯНЕЦЬ СТО РОКІВ ТОМУ
Сто років тому в Кам’янці-Подільському побачила світ «Пам’ятна книжка Подільської губернії на 1911 рік». Вона стала останньою в серії таких видань, започаткованих ще 1859 р. На жаль, за 52 роки подоляни, а якщо конкретно, то Подільський губернський статистичний комітет, спромігся всього на вісім пам’ятних книжок (в окремі роки вони видавалися як адрес-календарі). Тут тільки можна позаздрити сусідам-волинянам, які виявилися набагато меткішими, тож упродовж 1886-1917 рр. видали 14 пам’ятних книжок Волинської губернії.


Автор:  Олег БУДЗЕЙ

24.06.2011
ПАВЛО ЖИТЕЦЬКИЙ У КАМ’ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ

Народився майбутній учений 4 січня 1837 р. (за новим стилем) у м.Кременчук теперішньої Полтавської області в сім’ї священика. Павло був первістком у родині ЖИТЕЦЬКИХ. За ним народилося п’ятеро сестер, а наймолодшим був брат Іван. Звичайно, в сім’ї священика сини мали бути так само служителями культу. Отож і ази науки Павло мусив засвоювати знову-таки у священика.
У серпні 1847 р. він виїхав на навчання до Полтави в духовне училище. Протягом чотирьох років Павло не тільки вбирав знання в обсязі початкових класів гімназії, а й проходив нелегку школу життя бурси з усіма її нестатками, голодом, холодом, зубрінням, бійками, доносами, а ще пошуками пригод у садках полтавських міщан.

ГІРКИМ ЛІТОМ 1941-го 17.06.2011
ГІРКИМ ЛІТОМ 1941-го
Фронтові шляхи Великої Вітчизняної для 32-річного журналіста і письменника Сергія БОРЗЕНКА з Харкова розпочалися на Поділлі. До вій­ни він працював у газеті «Соціалістична Харківщина», а в червні 1941-го пішов на фронт у складі редакції армійської газети «Знамя Родины». Нотатки військового кореспондента стали основою повоєнної збірки БОРЗЕНКА «Життя на війні», виданої 1958 р. в Москві та перевиданої 1965 р. - до 20-річчя Перемоги. У цих книгах Сергій Олександрович веде розповідь від імені військового кореспондента Сергія АК­СЬОНОВА, але на конкретній автобіографічній основі.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПРОШЛОЕ ЗАБВЕНИЮ НЕ ПОДЛЕЖИТ 10.06.2011
ПРОШЛОЕ ЗАБВЕНИЮ НЕ ПОДЛЕЖИТ

12 червня 100 років виповнилось би людині, про яку досі пам’ятають. 
Фронтовик, учасник бойових дій, інвалід війни І групи, нагороджений 18-ма орденами та медалями, Анатолій ШИРОКОВ 30 років віддав Кам’янець-Подільській швейній фабриці. Мудрий, справедливий, із чудовим почуттям гумору, добрий, інтелігентний, скромний і сильний. Незважаючи на рани та осколки від куль, що постійно давали про себе знати, трудився не покладаючи рук. Життя його - приклад для кожного. Всього 23 дні не дожив Анатолій Антонович до 96-річчя, проте пам’ять про нього житиме вічно.

ПІОНЕРИ КАМ’ЯНЕЦЬКОЇ ФОТОГРАФІЇ 20.05.2011
ПІОНЕРИ КАМ’ЯНЕЦЬКОЇ ФОТОГРАФІЇ
У День міста тисячі кам’янчан і приїжджих гостей вийдуть на святкові вулиці та майдани з фотоапаратами в руках. І невдовзі зроблені знімки заполонять численні сайти, з’являться на шпальтах газет чи просто поповнять папки фотографій у домашніх комп’ютерах… А хто ж був піонером кам’янецької фотографії? Щоб з’ясувати це, перенесемося в другу половину XIX ст., коли в місті стали відкриватися перші фотосалони.


Кількість коментарів:  0

ВІДОМИЙ І НЕВІДОМИЙ БУЛГАКОВ 13.05.2011
ВІДОМИЙ І НЕВІДОМИЙ БУЛГАКОВ

У позаминулому столітті Україна подарувала російській літературі великого Миколу ГОГОЛЯ, в столітті минулому - видатного письменника, драматурга та театрального діяча Михайла БУЛГАКОВА. Невдовзі відзначатиметься 120-річчя з дня народження автора «Майстра і Маргарити».
Кількість коментарів:  0

МУЗЕЙ ПОТРЕБУЄ ЧОГОСЬ... НОВОГО 13.05.2011
МУЗЕЙ ПОТРЕБУЄ ЧОГОСЬ... НОВОГО

Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник є одним із найстаріших в Україні. Торік він відзначив 120-річчя з часу заснування. Створений 1890 р. членами Подільського єпархіального історико-статистичного комітету як «Єпархіальне давньосховище старожитностей» музей із самого початку вийшов за рамки суто церковної історії та став для міста надзвичайно важливим культурно-освітнім закладом. Тепер, коли історія нашого міста стала головною його принадою та фундаментом для розвитку туристичної галузі, роль музею можна без перебільшення назвати стратегічною для Кам’янця. 
Лише за 4 місяці ц.р. наш музей відвідали близько 31 тис. туристів! Що це означає? А те, що музей мусить обтруситися від «нафталіну» та модернізуватися, відповісти на очікування відвідувачів, котрі бачили найкращі музеї за кордоном. Нині, чого гріха таїти, туриста в першу чергу приваблює наша фортеця, наші древні стіни. Однак музей може показати і кам’янчанам, і гостям міста значно, значно більше всього цікавого! 

Автор:  Наталія ЯРОВА

ПУШКІНА В КАМ'ЯНЦІ НЕ БУЛО…. 06.05.2011
ПУШКІНА В КАМ'ЯНЦІ НЕ БУЛО….

Так, Олександра ПУШКІНА в Кам’янці-Подільському не було. Але його дух мовби витає над містом, де є і Пушкінська вулиця, і Пушкінський дім, зведений до 100-річчя від дня народження поета (нині міський Будинок культури).
А ще можна згадати, що в 20-х роках XIX ст. у кам’янецькому гарнізоні несли службу офіцери Костянтин БАТЮШКОВ і Володимир РАЄВСЬКИЙ. Першого ПУШКІН називав своїм літературним вчителем, з другим товаришував, надсилаючи листи до Кам’янця-Подільського.

ДЕКАБРИСТ ІЗ ПОДІЛЛЯ 22.04.2011
ДЕКАБРИСТ ІЗ ПОДІЛЛЯ

22 березня виповнилося 225 років від дня народження Олексія ЮШНЕВСЬКОГО (1786-1844) - декабриста, одного з керівників «Південного товариства», члена його директорії з 1822 р.

УКРАЇНСЬКІ ГРОШІ НАРБУТА 15.04.2011
УКРАЇНСЬКІ ГРОШІ НАРБУТА

Нещодавно минуло 125 років з дня народження чудового українського художника-графіка Георгія (Юрія) НАРБУТА (1886-1920). Він, зокрема, відомий як автор грошових знаків і поштових марок Української Народної Республіки.

Кількість коментарів:  0

15.04.2011
ВІРМЕНСЬКА РАТУША

Ділянки, оточені зеленими парканами, давно вже не дивина в Старому місті. І щоразу, коли ми бачимо нову ділянку, де проводяться розкопки, виникає запитання: що стояло колись на цьому місці, що відбудовуватиметься?
Торік розпочато розкопки фундаментів на Вірменському ринку, на садибі між пожежною частиною та адміністративним корпусом швейної фабрики. На цьому місці колись стояв будинок вірменської ратуші, відомості про яку збереглися до нашого часу, хоча давно вже немає вірменської громади міста і не діє вірменський магістрат.

Кількість коментарів:  1

ДІАЛЕКТИКА ПЕТЛІ 01.04.2011
ДІАЛЕКТИКА ПЕТЛІ
70 років тому Кам’янець-Подільський, який у ті довоєнні часи офіційно був відомий як Кам’янець-Подільськ, втратив - і, здається, назавжди - статус обласного центру.  Як і чому це сталося та чим серце заспокоювати - ось про це ми сьогодні і поговоримо.


Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ДЕКІЛЬКА ДНІВ БЕРЕЗНЯ 44-го 25.03.2011
ДЕКІЛЬКА ДНІВ БЕРЕЗНЯ 44-го

До 67-ї річниці визволення Кам’янеччини
Минуло вже 67 років, як відгриміли останні залпи на Подільській землі. Земля поглинула і зрівняла, покривши травою, траншеї, дзоти і доти. «Це було так давно!» - скаже більшість із нас. «Це було зовсім нещодавно…», - скажуть ті, хто бачив жахіття війни власними очима, хто захищав рідний Кам’янець від фашистської навали, хто до сьогодні пам’ятає кожен постріл.

ЇХ ПАМ’ЯТАТИМЕ КАМ’ЯНЕЧЧИНА 25.03.2011
ЇХ ПАМ’ЯТАТИМЕ КАМ’ЯНЕЧЧИНА

До 67-ї річниці визволення Кам’янеччини
Визволення нашого краю та перемога у Великій Вітчизняній війні над фашистськими загарбниками - заслуга не лише військових. Це розуміють усі, про це свідчать факти та історія.
Нині можна піддавати сумніву, аналізувати роль підпілля і партизанського антифашистського руху, але, незважаючи на весь скептицизм, вони відіграли важливу роль у визволенні нашого краю від загарбників, як і Батьківщини в цілому.

Автор: 

ВЧИВСЯ В ПЕРШІЙ, А ІМ’Я ДАЛИ ДВАНАДЦЯТІЙ 18.03.2011
ВЧИВСЯ В ПЕРШІЙ, А ІМ’Я ДАЛИ ДВАНАДЦЯТІЙ
Сьогодні виповнюється сто років від дня народження українського письменника, лауреата Шевченківської премії Любомира ДМИТЕРКА, чиє дитинство та юність минули в Кам’янці-Подільському.


Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ТАЄМНИЧА КНЯГИНЯ ІЗ «БУДИНКУ З ПРИВИДАМИ» 11.03.2011
ТАЄМНИЧА КНЯГИНЯ ІЗ «БУДИНКУ З ПРИВИДАМИ»
Хто цікавився історією Довжоцького спиртового заводу, а не тільки переймався його запахами, чув, звісно, що це підприємство понад сто років тому заснувала княгиня ХІЛКОВА. Але хто вона, де й коли народилася, звідки взялася в наших краях - усе це досі залишалося поза увагою не тільки широкого загалу, але, здається, і дослідників подільської історії. Що ж, спробуємо підняти завісу таємничості та детальніше розповісти про загадкову княгиню - фундаторку нашого спиртового заводу.


Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ВЗІРЕЦЬ 25.02.2011
ВЗІРЕЦЬ

Є люди, які залишають після себе не лише добру та світлу пам’ять, а й ті, яких хочеться наслідувати, бути схожими на них. Однією з таких наших земляків була Валентина ЗАДОРОЖНА. 23 лютого їй би виповнилося 100 років.
Майже 40 років своєї трудової діяльності віддала Валентина Петрівна апаратній роботі у виконкомі Кам’янець-Подільської міськради на посадах завідувача протокольної частини та завідувача загального відділу міськвиконкому. За підрахунками її колишнього колеги Віктора КРІЛЯ, Валентині ЗАДОРОЖНІЙ випало працювати з дванадцятьма головами та п’ятьма секретарями міськвиконкому. Парадоксально, але вона протягом усього часу роботи була єдиним безпартійним керівником відділу міськвиконкому. Це красномовно свідчить про її високі професійні та моральні якості.

БУДИНОК ДОКТОРА КРЕМЕРА 18.02.2011
БУДИНОК ДОКТОРА КРЕМЕРА
Сьогодні ми розповімо про один із будинків Старого міста, а саме про триповерховий будинок за сучасною адресою: Довга, 1. У цієї садиби були різні власники, але сам триповерховий будинок звів доктор Олександр КРЕМЕР, тож із повним правом означимо його як будинок доктора КРЕМЕРА. Нині ж тут розмістився райвідділ міліції.


ДОНЬКА ЮВЕЛІРА 28.01.2011
ДОНЬКА ЮВЕЛІРА

У другій половині XIX ст. жив у Кам’янці-Подільському ювелір Шмуль ЛУВІЩУК. Було в нього семеро дітей. Троє з них народилися в першому шлюбі. Оскільки дружина Шмуля досить рано померла, він одружився вдруге, внаслідок чого сімейство ЛУВІЩУКІВ поповнилося ще чотирма дітьми. І сьогодні ніхто навіть словечком не згадав би цього кам’янецького єврея, якби не дві його доньки - Шейна та Хана, що стали полум’яними революціонерками. Причому настільки полум’яними, що радянська влада удостоїла їхні тіла високої честі покоїтися на найпрестижнішому радянському кладовищі - Новодівочому. Про старшу зі сестер - Шейну, яка увійшла в історію як Євгенія Самійлівна ШЛІХТЕР, ми розповідали в «ПОДОЛЯНИНІ» рівно два роки тому, а саме 16 січня 2009 р. Сьогодні настала пора поговорити про молодшу - Ганну Самійлівну КАРПОВУ.


Автор:  Олег БУДЗЕЙ

06.01.2011
ІСТОРИЧНІ ПОСТАТІ НА ТЛІ КАМ’ЯНЕЦЬКИХ ПЕЙЗАЖІВ

Друга половина XVIII століття... Блискуче правління на європейських престолах ерцгерцогині Австрії, імператриці Священної Римської імперії Марії-Терезії, її доньки - французької королеви Марії-Антуанетти, російської імператриці Катерини II. Їхня влада характеризувалася розкішшю, марнотратством і фаворитизмом, коли коханці щедро обдаровувалися землями, селянами, грошима, чинами й орденами.
З’явилося безліч аферистів усіх мастей: спекулянтів, шарлатанів, авантюристів. Серед них був власник філософського каменя, чаклун КАЛІОСТРО, алхімік СЕН-ЖЕРМЕН, венеціанець КАЗАНОВА, який за мільйон ліврів продав старезній герцогині рецепт для омолодження та засіб, щоб завагітніти від місячних променів. А танцівниця зі Стамбула Софія ГЛЕВОНЕ, шпигунка при всіх королівських дворах, яка вдало одружилася з багатим польським магнатом Станіславом ПОТОЦЬКИМ?

ВЧИТЕЛЬ, ЯКИЙ МАВ КЛЮЧІ ДО ДИТЯЧИХ СЕРДЕЦЬ 24.12.2010
ВЧИТЕЛЬ, ЯКИЙ МАВ КЛЮЧІ ДО ДИТЯЧИХ СЕРДЕЦЬ

26 грудня виповнилося би 85 років Михайлові ГЛОЗМАНУ, - людині, про яку в тих, хто її знав, залишилися лише теплі, світлі спогади. Вчителеві, котрий виховував і навчив тисячі дітей, віддавши 27 років свого життя педагогіці.

Автор: 
Кількість коментарів:  0

90 за 40! CАМЕ СТІЛЬКИ МІЛЬЙОНІВ ТОНН ЦЕМЕНТУ ДАВ ЗАВОД ЗА ЧОТИРИ ДЕСЯТИЛІТТЯ 24.12.2010
90 за 40! CАМЕ СТІЛЬКИ МІЛЬЙОНІВ ТОНН ЦЕМЕНТУ ДАВ ЗАВОД ЗА ЧОТИРИ ДЕСЯТИЛІТТЯ

30 грудня ВАТ «Подільський цемент» виповниться 40 років. Вікопомна подія, від якої підприємство веде відлік своєї історії, сталася 29-30 грудня 1970 р. Саме тоді було розпалено першу обертову піч, а Державна комісія під керівництвом Юрія Івановича ЧОПА прийняла в експлуатацію першу технологічну лінію Кам’янець-Подільського цементного заводу потужністю 600 тисяч тонн цементу за рік.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

АРХІВНЕ МІСТО… БЕЗ АРХІВУ 24.12.2010
АРХІВНЕ МІСТО… БЕЗ АРХІВУ

24 грудня - День працівників архівних установ
Загальновідомо, що Кам’янець-Подільський - це місто з унікальною історією, джерельна база якої охоплює майже шість з половиною віків: перший відомий документ, що фіксує перипетії кам’янецького життя, - грамота на самоврядування, видана литовськими князями Юрієм та Олександром КОРІАТОВИЧАМИ, - датується січнем 1374 року. Тож логічно, що таке знатне місто, яке було центром воєводства за польських часів, губернським центром у Російській імперії, останньою столицею Української Народної Республіки, обласним центром у довоєнні радянські часи, мало би мати не менш знатний архів. Тим паче, що в місті діють потужний історичний факультет національного університету з докторами наук, аспірантами, докторантами та надзвичайно перспективними студентами, Центр поділлєзнавства, Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець», історичний музей, що цього року відсвяткував славне 120-річчя, ціла армія допитливих краєзнавців. Як бачимо, є що досліджувати, є кому досліджувати. Єдина заковика - немає де досліджувати. Як же так сталося, що потужне архівне місто опинилося без архіву?

Автор:  Олег БУДЗЕЙ
Кількість коментарів:  1

В’ЯЗЕНЬ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОЇ ФОРТЕЦІ 17.12.2010
В’ЯЗЕНЬ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОЇ ФОРТЕЦІ

Гордістю та окрасою Кам’янця-Подільського, безумовно, є старовинна середньовічна фортеця, що протягом багатьох століть захищала рідне місто.

ПОЛЬСЬКИЙ АС ІЗ НІВЕРКИ 17.12.2010
ПОЛЬСЬКИЙ АС ІЗ НІВЕРКИ

Сьогодні ми розповімо про одного з найвидатніших польських військових і спортивних льотчиків - Болеслава ОРЛІНСЬКОГО, уродженця с.Ніверка нинішнього Кам’янець-Подільського району.

Автор:  Ольга БУДЗЕЙ

10.12.2010
ПІД ПСЕВДОНІМОМ «ПОДОЛЯНИН»
В «Українському народному календарі» на 2010 рік зазначено, що 14 грудня виповнюється 170 років від дня народження Михайла Петровича СТАРИЦЬКОГО (1840-1904) - українського поета, драматурга, прозаїка, перекладача, діяча театру. «ПОДОЛЯНИН» аж ніяк не міг обминути увагою цієї дати, адже одним із псевдонімів Михайла Петровича був Подолянин. Яким чином доля закинула корінного полтавця на Поділля та чим цей край збагатив письменника, ми і поговоримо в цій статті.


Автор:  Ольга БУДЗЕЙ
Кількість коментарів:  1

ГУБЕРНСЬКА ПОШТОВА КОНТОРА 03.12.2010
ГУБЕРНСЬКА ПОШТОВА КОНТОРА

Сьогодні важко собі уявити життя будь-якого су-спільства без поштової служби. Відомо, що в стародавні часи зв’язок між людьми та державами підтримувався за допомогою кур’єрів, які усно або в письмовій формі передавали інформацію. Своїх кур’єрів мали князі, університети та великі монастирі.

26.11.2010
«ОКСАМИТОВИЙ» ГЕНЕРАЛ

У попередньому номері «ПОДОЛЯНИНА» ми розповідали про польського генерала Юзефа ЗАЙОНЧЕКА - уродженця Кам’янця-Подільського. Сьогодні наше знайомство з польськими генералами, що з’явилися на світ у місті над Смотричем, буде продовжено. У ті ж часи, що і Юзеф ЗАЙОНЧЕК, діяв ще один уродженець Кам’янця - польський генерал Вінцентій АКСАМИТОВСЬКИЙ. До речі, восени цього року минуло 250 років із дня його народження. І ще одна прикметна деталь - він був онуком найзнаменитішого коменданта Кам’янецької фортеці - Яна де ВІТТЕ.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

19.11.2010
ЗАЙЧИК, ЩО СТАВ ГЕНЕРАЛОМ
Найпочеснішим польським військовим орденом, яким нагороджують за видатні бойові заслуги, є орден Virtuti Militari (орден Військової Доброчесності). Цю високу відзнаку за-снував 22 червня 1792 р. останній король Речі Посполитої Станіслав Август ПОНЯТОВСЬКИЙ на честь перемоги над російськими військами в битві поблизу села Жилинці нинішнього Шепетівського району Хмельницької області. Першими кавалерами ордена Virtuti Militari стали 14 польських військовиків. Серед них був і уродженець Кам’янця-Подільського Юзеф ЗАЙОНЧЕК.


Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЯКБИ АПОЛЛІНЕР ЖИВ НА КАРВАСАРАХ 05.11.2010
ЯКБИ АПОЛЛІНЕР ЖИВ НА КАРВАСАРАХ

Замковий міст у Кам’янці-Подільському - це одне із семи чудес міста, пам’ятка архітектури національного значення. Він сполучає Старе місто, розташоване на півострові у петлі Смотрича, із фортецею на мисі. Міст оригінальний тим, що проліг не через річку, як практично всі на світі мости, а на вузькому перешийку між двома правими берегами Смотрича. Уперше Замковий міст згадано в документах 1494 р. Проте, згідно з гіпотезою київських архітекторів-реставраторів Євгенії та Ольги ПЛАМЕНИЦЬКИХ, міст збудували римляни ще на початку II ст. На цій підставі журналіст Георгій МАЦЕНКО включив Замковий міст у Кам’янці-Подільському до укладеної ним «Книги рекордів України» як найстаріший міст на території сучасної України. Ще за одним сміливим припущенням тих же ПЛАМЕНИЦЬКИХ, Замковий міст, можливо, зображено на знаменитій колоні Траяна в Римі. 2007 р. київський журналіст Віталій АБЛІЦОВ у статті «Мости лише єднають, хвилюють, надихають» висловив таку думку: «У давньому Кам’янці-Подільському досі привертає увагу майже античний міст, що єднає міські вулиці з фортецею. Коли б, наприклад, французький поет Гійом АПОЛЛІНЕР народився в Кам’янці, він обов’язково увічнив би той міст. Але АПОЛЛІНЕР жив у Парижі, тому оспівав міст Мірабо, що єднає береги Сени».
Безумовно, якби Гійом АПОЛЛІНЕР жив у Кам’янці (скажімо, на Карвасарах), він не зміг би обійти увагою Замковий міст із його багатющою історією, легендами та загадками…

Автор:  Олег БУДЗЕЙ
Кількість коментарів:  0

СУЛТАНША З ЧЕМЕРІВЦІВ 22.10.2010
СУЛТАНША З ЧЕМЕРІВЦІВ

Легендарна Роксолана (1505-1561) була коханою дружиною Сулеймана Пишного, наймогутнішого султана Османської імперії. Протягом століть її образ обріс різними легендами, домислами, увібравши в себе риси жінок-полонянок і жінок-благодійниць. 

22.10.2010
ВИБОРИ ДО КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОЇ РАДИ. ЯК ЦЕ БУЛО 90 РОКІВ ТОМУ

З утвердженням більшовиків на теренах Поділля наприкінці 1920 р. було суттєво змінено систему організації місцевої влади, ліквідовано Кам’янець-Подільську міську думу та управу, що існували за часів Російської імперії, а пізніше - УНР. Влада на місцях тепер формально переходила до рад робітничих, селянських і солдатських депутатів, хоч насправді вона знаходилася спочатку в революційних комітетів (ревкомів), де керівну роль відігравали комуністи та їх прихильники. 
На початку 1921 р. в Подільській губернії поступово почала створюватися мережа міських, містечкових, селянських рад. Зокрема, 15 січня 1921 р. при Кам’янець-Подільському повітовому ревкомі було організовано повітову комісію для проведення виборів до Кам’янець-Подільської ради, до якої увійшли члени повітового ревкому ШАУЛКО, НОВИКІВ, ЗОЗУЛЯК. У місті було проведено декілька передвиборних мітингів. 
Вибори, за радянським законодавством, проводилися за класовим принципом. Кандидатури членів міської ради схвалювалися на загальних зборах трудових колективів та організацій. Вибори не проводились у мажоритарних одномандатних округах або за партійними списками, як це було за часів УНР. Таємне голосування було скасовано. Кандидатури членів рад схвалювалися відкритим голосуванням. Тобто демократичне законодавство УНР було усунуто. До того ж чимало громадян (торговців, священиків, власників приватних майстерень і деякі інші групи населення) взагалі були позбавлені права голосу. 

22.10.2010
КАМ’ЯНЧАНИН ІЗ КРАЙНЬОЇ ПІВНОЧІ

28 жовтня увійшло в історію як день визволення України від німецько-фашистських загарбників. Вперше це свято почали відзначати на державному рівні минулого року, коли колишній Президент України Віктор ЮЩЕНКО підписав указ про офіційне відзначення цієї дати. 27 жовтня 1944 р. війська 4-го Українського фронту визволили Ужгород, а наступного дня - останній окупований населений пункт Закарпаття - м.Чоп. Того дня 66 років тому український народ звільнився від фашистського поневолення. Ціною героїчної перемоги були незчисленні людські життя, кров, пролита за Батьківщину. В історію 28 жовтня увійшло водночас і як трагічний, і як радісний день. Вічна слава героям, які загинули на полях бою за визволення від агресорів. З кожним роком тих, кому ми завдячуємо своїм життям, залишається все менше і менше… І їхній поважний вік вражає!
Нещодавно Іван ПОПОВ відзначив 90-річчя. Іван Іонович - ветеран Великої Вітчизняної війни, нагороджений орденами Вітчизняної війни ІІ ступеня, Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, Червоної Зірки та численними медалями, - був учителем молодших класів в Алтайському краї. Закінчивши 1939 р. педагогічне училище, працював у школі лише півтора року, бо 1940-го до армії почали призивати всіх, і навіть сільських вчителів. 


22.10.2010
ЗА СТО ВЕРСТ ВІД ЗАЛІЗНИЦІ…

Серед різноманітних предметів, які викладали в Кам’янець-Подільській чоловічій гімназії, був такий, що поєднував у собі два - чистописання та малювання. За 87 років існування гімназії його викладали всього-на-всього сім чоловік: у 1833-1835 рр. - Вікентій КЛОПОТОВСЬКИЙ, у 1835-1851 рр. - Григорій БУЛАТОВ, у 1851-1859 рр. - Гаврило ПОДРАМЕНЦОВ (батько знаменитої актриси Марії САВІНОЇ), у 1859-1884 рр. - Іван ВАСЬКОВ (у нього в гімназії навчався видатний український художник-пейзажист Микола БУРАЧЕК), у 1884-1896 рр. - Михайло БАВРІН (помер на службі), у 1897-1913 рр. - Дмитро ЖУДІН, у 1915-1920 рр. - Теодор-Мар’ян ВТОРЖЕЦЬКИЙ. Із цієї чудової сімки ми сьогодні детальніше поговоримо про Дмитра ЖУДІНА, який залишив найпомітніший слід у духовному житті губернського Кам’янця. Ще однією нагодою розповісти про цього художника та його родину стало наближення ювілею Дмитра Ананійовича - 150-річчя з дня народження.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

08.10.2010
НАЙПРЕКРАСНІША З КВІТОК УКРАЇНСЬКОГО САДУ

«Шевченко, Франко і Леся - хліб насущний, без якого ніщо, ні людина, ні культура, жити не можуть. Але СВІДЗИНСЬКИЙ - це найпрекрасніша з квіток, що їх українська людина зростила у своєму саду». І далі: «СВІДЗИНСЬКИЙ для мене - найпотрібніший з українських поетів». 
Ці слова належать французькому славістові Емануїлу РАЙСУ. А сказані вони про українського поета, зрощеного благодатною подільською землею, Володимира СВІДЗИНСЬКОГО (1885-1941). 
Сьогодні виповнюється 125 років від дня його народження.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

САД У ЗАТІНКУ ФОРТЕЦІ ТА КАНЬЙОНУ 01.10.2010
САД У ЗАТІНКУ ФОРТЕЦІ ТА КАНЬЙОНУ

Кам’янець-Подільський має чим вражати гостей. Це, передусім, Стара фортеця, Ратуша, Кафедральний костел, каньйон Смотрича. У затінку цих безперечних чудес мимоволі опинився чудовий місцевий ботанічний сад. Чимало українських міст, якби мали такий сад, без сумніву, вважали би його своєю найкоштовнішою перлиною. Утім не можна сказати, що наш ботанічний сад опинився поза увагою учених і громадськості. Є про нього окремі статті в «Географічній енциклопедії України», «Енциклопедії сучасної України», не забувають про сад і журналісти. А сьогодні ми маємо особливу нагоду згадати добрим словом наш ботанічний сад, адже саме сьогодні йому виповнюється рівно 80 років.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

24.09.2010
ДИТИНСТВО ТА ЮНІСТЬ ЮЗЕФА РОЛЛЕ

Завтра виповнюється 180 років від дня народження Юзефа РОЛЛЕ (1830-1894) - чудового польського письменника, історика, краєзнавця, лікаря. Поселившись 1861 р. в Кам’янці-Подільському, Йосип Йосипович (як його на російський копил тут величали) прожив у столиці Поділля до кінця життя. Невеликий будинок на нинішній Татарській вулиці, що його 1875 р. придбала сім’я Ролле, незабаром став культурним осередком, який притягував до себе не тільки подільську інтелігенцію. Світло цього вогнища науки та культури променіло далеко за межі краю. Скориставшись монографією доктора історичних наук Стефанії БАЖЕНОВОЇ, перегорнемо менш відомі сторінки про родину, дитинство та юність видатного дослідника подільської минувшини.


Автор:  Олег БУДЗЕЙ

«ПОДОЛЯНИНУ» - 100 РОКІВ 24.09.2010
«ПОДОЛЯНИНУ» - 100 РОКІВ

Сто років тому в губернському Кам’янці-Подільському з’явилася нова газета з добре знайомою нинішнім кам’янчанам назвою - «Подолянин». Позиціонувала вона себе як щоденна політична, громадська та сільськогосподарська газета. Протрималося видання на плаву майже сім років (від вересня 1910 до липня 1917 року). За цей час побачило світ 1863 номери часопису. Сучасний «Подолянин», крім назви, не має нічого спільного з тим «Подолянином». Але доля нашого тезка нас, звісно, завжди цікавила.


Автор:  Олег БУДЗЕЙ
Кількість коментарів:  1

03.09.2010
В УКРАИНСКОЙ ВИКИПЕДИИ НЕ ПРИДУМЫВАЮТ ИСТОРИЮ И НЕ ПЕРЕПИСЫВАЮТ ЕЕ В УГОДУ ВЛАСТИ

Тиждень тому, 26 серпня, під таким заголовком у газеті «Комсомольская правда» в Украине», що видається в Києві, з’явився великий аналітичний матеріал журналіста Олега АНДРЕЄВА про розвиток, проблеми та сучасний стан української Вікіпедії - мережевої енциклопедії, яка створюється користувачами Інтернету у вільний від роботи час і без жодної оплати своєї праці. А експертом для з’ясування низки питань «Комсомолка» запросила журналіста та краєзнавця Олега БУДЗЕЯ з Кам’янця-Подільського, завідувача відділу пропаганди історії та культури Кам’янеччини газети «ПОДОЛЯНИН». Олег Васильович має майже чотирирічний стаж роботи у мережевій енциклопедії, є одним з адміністраторів і членом арбітражного комітету україномовного розділу Вікіпедії.
Наводимо два фрагменти статті з «Комсомольской правды». 

27.08.2010
ЧУДЕСА В КАМ’ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ

Кам’янецькі легенди-перекази… Скільки їх - не перерахуєш! Історичні, героїчні, фантастичні… Вони розповідають про історію краю, звитягу предків, розкривають дивовижний світ їх уяви, звичаїв, забобонів і вірувань.

20.08.2010
ЧУДЕСА В КАМ’ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ
Кам’янецькі легенди-перекази… Скільки їх - не перерахуєш! Історичні, героїчні, фантастичні… Вони розповідають про історію краю, звитягу предків, розкривають дивовижний світ їх уяви, звичаїв, забобонів і вірувань.

20.08.2010
ІМЕНІ НАРЕЧЕНОЇ КОЛЧАКА

Є в Північному Льодовитому океані острів Софії та мис Софії. Названо їх на честь уродженки Кам’янця-Подільського Софії Омірової. Такий щедрий подарунок на початку XX століття зробив своїй нареченій лейтенант Олександр Колчак. Так-так, той самий Колчак, який згодом став адміралом, одним із вождів Білого руху. І фільм про якого — «Адмірал» (в оригіналі — «Адмиралъ») — в останні дні жовтня 2008 р. добрався і до Кам’янця-Подільського. Туди, де жили тесть і теща адмірала, народилася його дружина, а в скрутний час переховувався син.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

13.08.2010
ДУНАЄВЕЦЬКИЙ ДУДАРИК
У шістдесяті роки минулого століття популярною в радянських інтелектуальних колах була суперечка про роль фізиків і ліриків у суспільстві. А старт їй дав опублікований 1959 р. вірш радянського поета Бориса СЛУЦЬКОГО, який так і називався - «Физики и лирики». У ньому поет чи то печалився, чи то дорікав: «Что-то физики в почете, что-то лирики в загоне». Не знаємо, чи чув щось про цю дискусію наш земляк Степан РИНДИК (1887-1972), адже доля закинула його занадто далеко від рідних теренів і від радянської дійсності - аж в американське Чикаго. Але у своєму житті Степан Титович пройшов шлях від фізика (зокрема він був старшим асистентом кафедри фізики Кам’янець-Подільського державного українського університету) до лірика.
Чи, якщо бути зовсім точним, до сатирика.


Автор:  Олег БУДЗЕЙ

13.08.2010
ЧУДЕСА В КАМ’ЯНЦІ
Кам’янецькі легенди-перекази… Скільки їх - не перерахуєш! Історичні, героїчні, фантастичні… Вони розповідають про історію краю, звитягу предків, розкривають дивовижний світ їх уяви, звичаїв, забобонів і вірувань.

30.07.2010
700 СТОРІНОК КАМ’ЯНЕЦЬКИХ ПОСТАТЕЙ
Грандіозний задум - зібрати під однією обкладинкою відомості про людей, життя та діяльність яких у той чи інший спосіб причетні до Кам’янця-Подільського, - нарешті реалізовано… у Харкові. Там улітку цього року побачила світ 700-сторінкова книга «Лица Каменца-Подольского».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

23.07.2010
ТРИ КОХАННЯ БОРИСА ЗБАРСЬКОГО

Біохімік Борис ЗБАРСЬКИЙ (1885-1954) належить до найзнаменитіших уро-дженців Кам’янця-Подільського. Він був дійсним членом Академії медичних наук СРСР, Героєм Соціалістичної Праці, лауреатом Сталінської премії. А найголовніше - брав участь у бальзамуванні тіла ЛЕНІНА, а потім упродовж багатьох років доглядав за ним. 
27 липня виповниться 125 років від дня народження нашого земляка. Кам’янецькі газети (зокрема «ПОДОЛЯНИН») не раз писали про Бориса Ілліча. Але сьогодні ми розповімо про іншого ЗБАРСЬКОГО, якого в житті зігрівала не тільки любов до науки, але й до прекрасної статі. У цій розповіді нам допоможе документальна повість «І не тільки про нього…» драматурга Олександра ШТЕЙНА - одного з найближчих друзів Бориса Ілліча (до речі, вітчим батька драматурга був сімейним лікарем Збарських у Кам’янці-Подільському). Скористаємося ми і книгою спогадів його старшого сина Іллі «Об’єкт №1», а також інтерв’ю Віктора ЗБАРСЬКОГО - наймолодшого сина академіка.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

23.07.2010
ЯК НАУКОВЦІ ДО ПИЖІВСЬКОГО ІДОЛА ЇЗДИЛИ

15 липня з Кам’янця до с.Пижівка Новоушицького району вирушила археологічна експедиція у складі викладачів історичного факультету К-ПНУ ім.Огієнка Анатолія та Віталія ГУЦАЛIВ, наукових співробітників музею-заповідника Руслана ЙОЛТУХОВСЬКОГО та Петра БОЛТАНЮКА, студентів істфаку.

Кількість коментарів:  1

16.07.2010
ВІДРОДИТИ ПІДЗАМЧЕ ДОПОМОЖУТЬ 12 АПОСТОЛІВ

Мало хто знає, що в одному з приміщень колишньої районної лікарні, що на Підзамчі, майже два століття тому був храм. На жаль, його доля мало чим відрізнялася від долі інших соборів і церков, яким не судилося пережити революційне варварство. Але людську пам’ять стерти не так легко, і вже декілька десятиліть наша духовність зміцнюється стінами відроджених святинь.
Саме справа відновлення храму зібрала 13 липня на Підзамчі секретаря Кам’янець-Подільської єпархії протоієрея Олексія МІХАНЧУКА, депутата міськради, голову міської організації Партії регіонів Володимира МЕЛЬНИЧЕНКА, голову Кам’янець-Подільської райдержадміністрації Михайла ЖЕЛІЗНИКА та головного лікаря ЦРЛ Якова ЦУГЛЕВИЧА.

Автор:  Ольга МІРКОТАН

09.07.2010
ОСТАП ВИШНЯ В КАМ’ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ

Про це донедавна було мало що відомо. У «Моїй автобіо-графії» Павло Михайлович повідомив: «Писати в газетах я почав у Кам’янці на Поділлі 1919 року за підписом Павла Грунського. (Чого я був у Кам’янці, питаєте? Та того ж, що й ви!). Почав з фейлетона».
Доступ до преси доби національно-визвольних змагань 1917-1920 рр., що відкрився з незалежністю України, дав можливість встановити, що в кам’янецьку добу ранньої творчості Павла ГУБЕНКА побачило світ близько 40 творів. Отой фейлетон, з якого він почав, називався «Демократичні реформи Денікіна» і був надрукований 2 листопада 1919 року в газеті «Народна воля». У наступні дні ця ж газета вмістила, ще 5 його фейлетонів: 6 листопада - «Рятуйте», 7-го - «Розмова з міністрами УНР», 11 - «Допекло», 12 - «Ганьба», 14 - «Про велике чортзна-що». Однак більшість творів опублікувала «Трудова громада». 

Кількість коментарів:  2

02.07.2010
ПРИРОДЖЕНИЙ АРХЕОЛОГ

4 липня мало би виповнитися 80 років відомому археологу та історику Iону ВИНОКУРУ. Але, на жаль, чотири роки тому його не стало.

25.06.2010
МУЗЕЙ У МУЗЕЇ

Музеєм у музеї назвала Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник його директор Людмила СТАНІСЛАВСЬКА. А прозвучало це образне означення 18 червня 2010 р. в Ратуші під час відкриття Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 120-річчю нашого «музею в музеї». Цього ж дня в чотирьох кімнатах Картинної галереї, яка є художнім відділом музею, відкрилася нова експозиція, присвячена історії музею. А ввечері в Старій фортеці, яка давно асоціюється в усіх із музеєм чи принаймні з його серцем, 120-річний ювіляр і його нинішні працівники приймали численні вітання та подарунки гостей. 
Як же все починалося 120 років тому? Історію музею впродовж 120 років із великою повнотою викладено в мате-ріалах конференції - у доповідях Людмили СТАНІСЛАВСЬКОЇ, Валентини СОЛОВЕЙ, Валентини ВОЛКОВОЇ, Анни ПУДОВКІНОЇ, Валерія НЕСТЕРЕНКА, Станіслави ДЗЮБИ, Ольги ВЕНГРОВОЇ, Петра БОЛТАНЮКА, Руслана ЙОЛТУХОВСЬКОГО, Галини ЮРКОВОЇ та ін. Тож зазирнемо крізь завісу часу в минуле музею.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

18.06.2010
Я ЗНАЮ: С ТОБОЙ НЕ РАССТАНЕМСЯ МЫ

«Мы - эхо, мы - память,
  мы - нежность…»
Эту песню очень любила моя мама - Галина Казимировна ЛИБМАН. Мелодия этой песни звучит во мне, когда я думаю о своих родителях. Об их любви и верности навсегда, на всю жизнь: через две войны - Финскую и Великую Отечественную, через беду, через разлуки, через непростой быт военных гарнизонов - любовь преданность и верность.
Перед Великой Отечественной отец - Михаил Израилевич ЛИБМАН, молодой офицер, служил в Латвии, в Риге. Мама рядом. И я - совсем маленькая. 22 июня 1941 г. отец - на фронт, мы с мамой - в эвакуацию...
Светлана КСЕНДЗЕНКО,  г.Каменец-Подольский.

18.06.2010
ВІЙНУ ЗАКІНЧИЛА В АВСТРІЇ

7 червня виповнилося 85 років Людмилі ПІЛАТОВИЧ. Її добре знають у нашому місті як талановитого педагога, активного учасника хору ветеранів «Квітка на камені», як людину, яка пройшла дорогами війни.
Попри все пережите Людмила Борисівна залишається людиною напрочуд життєрадісною. Від неї так і струмить джерело позитивної енергії та ентузіазму. Вона завжди охоче спілкується з молоддю, щиро ділиться досвідом і спогадами.

04.06.2010
ПЕДАГОГ ВІД БОГА
Іван ГНАТЕНКО, якому сьогодні виповнилося би 90 років, був, на думку всіх, кому пощастило в нього вчитися, педагогом від Бога. Йому випало обіймати високі керівні посади в Кам’янець-Подільському педагогічному інституті (декан факультетів, голова місцевкому, секретар партбюро інституту), проте Іван Юхимович завжди залишався самим собою - простим, скромним, доступним, доброзичливим.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

07.05.2010
ЩОДЕННИК ФРОНТОВИКА
28 октября 1943 р.
Прочел Мамина-Сибиряка рассказы («Приемыш», «Богач и Еремка» и др.) Какая прелесть! Какие красочные, ароматные рассказы...
4 ноября 1943 г.
Сегодня впервые наступила зима. Выпал ночью первый снег и затем подморозило.
Автор:  Ольга МІРКОТАН

07.05.2010
ЛИСТИ З 1941-го
Мобільний і стаціонарний зв’язок, Iнтернет, завдяки якому можна відсилати повідомлення та здійснювати відеодзвінки тощо - все це і низка іншого є безперечним набуттям сучасного життя. Предмети та елементи, які, окрім розваг, принесли нам нові засоби спілкування, нові можливості стати ближчим один до одного незалежно від того, в якому місті, країні чи континенті ти знаходишся.
Своєрідним архаїзмом нині сприймаються звичні листи: слова, які необхідно писати на папері, аркуш, що кладеться у конверт і відсилається пош-тою, необхідна кількість марок тощо. Звичайний лист для багатьох із нас - повернення в минуле на декілька років, десятиліть...
...Iсторія цих листів повертає нас більше як на півстоліття назад - на початок Великої Вітчизняної війни. Коли ці листи були на вагу золота. Коли вони ставали надією чи великим горем...
Автор: 

09.04.2010
ЛИСТИ З МИНУЛОГО
Здавалося б, що таке лист!? Звичайний папiрець, на якому - лiтери, слова, пунктуацiйнi знаки. Та нi. Це набагато бiльше, набагато цiннiше. У будь-якому випадку, листи - це те, що ми завжди чекаємо з нетерпiнням, з особливим хвилюванням. Часто в життi трапляється так, що саме вiд декiлькох написаних у листi рядкiв залежить доля людини, вони є тим єдиним, що робить вiдстань мiж близькими людьми коротшою, вони надихають...
Найбiльш болючим моментом є те, коли листи не доходять до свого адресата. Особливо боляче, нестерпно важко, коли це вiдбувається пiд час вiйни. Коли навiть одне слово в листi
означає дуже багато: «Живий!».
Пiд час Великої Вiтчизняної вiйни багато листiв так i не зна-йшли своїх адресатiв, не зумiвши сказати те найважливiше: «Я живий!», «Я Вас люблю!». Кількість коментарів:  0

02.04.2010
КАМ’ЯНЕЦЬКІ НОЧІ АЛЕНИЧА

Добре мати прізвище на букву А: про тебе, як правило, згадують першим. Серед професорів і викладачів Кам’янець-Подільського державного українського університету, що діяв у нашому місті в 1918-1920 рр., така честь випала астроному Олександру АЛЕНИЧУ (російською це взагалі була би канонада із чотирьох А: «астроном Александр Андрианович Аленич»). Коли на початку 1990-х тема університету в місті над Смотричем зазвучала на повний голос, стали згадувати і людей, що в ньому працювали. Серед перших згадали і АЛЕНИЧА. На жаль, довгий час інформація про нього обмежувалася трьома з хвостиком рядками з першого тому діаспорної «Енциклопедії українознавства». Процитуємо ці рядки, зберігши написання оригіналу: «Аленич Олександер (1890-1923), астроном, проф. Кам’янецького Ун-ту і С.-Г. Ін-ту, дослідник метеорів, популяризатор». Сьогодні, напередодні 120-річчя з дня народження вченого, ми знаємо про нього набагато більше. Велика заслуга в цьому нинішнього ректора університету Олександра ЗАВАЛЬНЮКА: в його книзі «Історія Кам’янець-Подільського державного українського університету в особах», виданій чотири роки тому, розповіді про життя та діяльність першого кам’янецького астронома відведено сім сторінок. Утім, є чим доповнити і ці сторінки.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

02.04.2010
"МЫ СТРОИЛИ, СТРОИЛИ..."

Після публікації статей рубрики «Моє місто» про Біланівку, Черемушки та Смирнова, ми, нарешті, добралися і до одного з найбільш престижних мікрорайонів Кам’янця-Подільського - центру, або Нового плану, який є одночасно одним із найстарших, найбільших за кількістю населення та площею мікрорайонів нашого міста.

26.03.2010
ВИЗВОЛИТЕЛІ

26 березня 1944 р. в ході Проскурівсько-Чернівецької наступальної операції Червона армія визволила Кам’янець-Подільський. Через дев’ять днів, 4 квітня, завершилося визволення Кам’янець-Подільського району, а з ним і всієї Кам’янець-Подільської області. 
Пропонуємо увазі читачів 11 міні-портретів активних учасників тих дев’яти героїчних днів. Серед них - історик, художник, оперний співак, шість письменників (з них три - Герої Соціалістичної Праці), а також кадровий робітник і кадровий офіцер, чиї діти стали відомими всьому світові.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

26.02.2010
ВІД «КОЛЕКТИВІСТА» ДО «КРАЮ»

Узявши до рук будь-яке число «Краю Кам’янецького», на першій сторінці біля заголовка газети Ви обов’язково прочитаєте «Видання засноване
26 лютого 1930 року». Отже, сьогодні «Краєві Кам’янецькому» виповнюється 80 років. Нині це найстаріша газета Кам’янця-Подільського. Для порівняння: перше число «Кам’янець-Подільського вісника» побачило світ 7 вересня 1990 р. (а регулярно газета стала виходити з 1 січня 1991 р.),
«Подолянина» - 26 грудня 1992 р., «Фортеці» - 22 грудня 1994 р. (тоді це був щомісячний інформаційний бюлетень «Подільський цемент»), «Ділового міста» - 3 грудня 2003 р.
А наймолодшій із газет, що виходять сьогодні в місті, - «Експресові Поділля» - немає ще й року: часопис зареєстровано 2 квітня 2009 р. Легко побачити, що навіть сумарний вік цих п’яти газет не дотягує близько двох десятків років до поважного віку «Краю Кам’янецького».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

05.02.2010
РОЗАНДА ХМЕЛЬНИЦЬКА

У Кам’янці-Подільському, в живописному передмісті Карвасари, збереглася дерев’яна Хрестовоздвиженська церква - шедевр подільської архітектури XVIII століття. Збудована вона на вузькому березі річки Смотрич, на високому цоколі, аби не змило водою під час повеней. Кам’янчани називають її «церквою на Карвасарах».
Колись на її місці стояв пишний храм, в якому, за місцевими легендами, три сотні років тому проводився обряд вінчання між Тимофієм, старшим сином гетьмана Богдана ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, і князівною Розандою-Домною-Луксандрою ЛУПУ (в деяких джерелах князівна звалася ще Іриною). Наречена, мовби, подарувала храму плащівницю - величезне покривало, гаптоване золотистими нитками, з фігурою Ісуса Христа посередині, які нині зберігається в місцевому музеї. Але це тільки легенда…

Кількість коментарів:  1

01.01.2010
ХТО ВЗЯВ БИКА ЗА РОГИ?

Як i прогнозувалося, 2009 рiк - рiк Бика - змусив трудитися в потi чола та принiс багато несподiванок i сюрпризiв. 
Окрiм фiнансової кризи та епiдемiї грипу, якi були чи не першими скрипками минулорiчного 365-денного оркестру, рiк Бика запам’ятався нам ще й таким...
Автор: 

«ДОЛЯ БУЛА ДЛЯ НЬОГО МАЧУХОЮ...» 09.01.2009
«ДОЛЯ БУЛА ДЛЯ НЬОГО МАЧУХОЮ...»

«Своє щастя він носив із собою. Доля була для нього мачухою. Треба дивуватися, що в нього при цьому знаходився час і сили для наукової й громадської праці...» - так відгукнувся про українського історика церкви, бібліографа, архівіста, освітнього та громадського діяча Василя БІДНОВА історик Дмитро АНТОНОВИЧ (син знаменитого засновника київської школи істориків Володимира АНТОНОВИЧА). А син Дмитра Володимировича Марко АНТОНОВИЧ (теж історик) написав про Василя БІДНОВА: «Я особисто його дуже любив і завжди вважав напівсвятим». І додав: «Життя його було дуже важке, але він усі негоди приймав з дійсно християнською покорою, і взагалі це була дуже релігійна людина, не лише вихованням, але й психологічним укладом характеру».
14 січня виповнюється 135 років від дня народження Василя Олексійовича БІДНОВА (1874-1935), який на зорі існування Кам’янець-Подільського університету працював у ньому деканом богословського факультету.
Якщо ще недавно відомості про ученого були надто куці, то сьогодні маємо статті про нього в «Енциклопедії сучасної України» та «Енциклопедії історії України», грунтовні розвідки, які зробили Василь УЛЬЯНОВСЬКИЙ та Олександр ЗАВАЛЬНЮК.
Автор:  Олег БУДЗЕЙ

«ДЕРЖИСЬ, БРАТОК... НАДО НАТЯГИВАТЬ И СШИВАТЬ НЕРВЫ!» I ВIН ТРИМАВСЯ! ЗАРАДИ БАЯНА... 09.01.2009
«ДЕРЖИСЬ, БРАТОК... НАДО НАТЯГИВАТЬ И СШИВАТЬ НЕРВЫ!» I ВIН ТРИМАВСЯ! ЗАРАДИ БАЯНА...

На сторiнках «ПОДОЛЯНИНА» ми не-одноразово друкували життєвi iсторiї рiзних цiкавих людей. У них йшлося про лiкарiв, учителiв, бiзнесменiв, промисловцiв, правоохоронцiв, працiвникiв сiльського господарства... Але їхня фахова приналежнiсть для нас не мала жодного значення. Головне, щоб це були люди, цiлковито вiдданi своїй справi, люди, якi залишили пiсля себе помiтний слiд в iсторiї рiдного краю.
Цього разу нас зацiкавила iсторiя Iвана СЕРГЄЄВА - людини, яка пройшла двi вiйни - Фiнську та Велику Вiтчизняну, була нагороджена орденом Червоної Зiрки, двома орденами Вiтчизняної вiйни, медалями «За оборону Ленiнграда», «За вiдвагу» та iн. (ними Iван Петрович нiколи не хизувався i неохоче розповiдав, за що отримав), була важко поранена, але змогла поставити себе на ноги лише завдяки неабиякiй силi волi та ще понад 31 рiк свого життя присвятити роботi завiдувача ощадкаси №188 Ощадбанку СРСР, згуртувати навколо себе людей, якi сьогоднi з вдячнiстю згадують про нього, виховати дiтей, дочекатися внукiв...

НА РІЗДВО НАРОДЖЕНИЙ 01.01.2009
НА РІЗДВО НАРОДЖЕНИЙ

6 січня виповнюється 175 років від дня народження українського поета, автора знаменитих співомовок Степана РУДАНСЬКОГО (1834-1873). У 1849-1855 роках він навчався в Подільській духовній семінарії в Кам’янці-Подільському. Тут розпочалася його літературна творчість. Проте не переповідатимемо добре відомі кам’янчанам сторінки біографії поета. Зупинимося на фактах менш відомих.
Автор:  Олег БУДЗЕЙ

01.01.2009
ЩО НАРОБИВ ПАЦЮК?

Минулий 2008 рiк можна оцiнювати по-рiзному. Хтось цього високосного року жив, як пирiг у маслi, а хтось iз нетерпiнням чекав, коли Пацюк врештi сховається у свою нiрку. Проте як тим, так й iншим вiн запам’ятався. Нехай кожному по-рiзному, але все ж таки залишив свiй 366-денний слiд.
Для журналiстiв «ПОДОЛЯНИНА», рiк Пацюка головним чином ознаменувався такими подiями...

Автор: 

01.01.2002
ТАК НАРОДЖУВАВСЯ «ПОДОЛЯНИН»
Десять років тому, в травні 1992 р., в лоні державної газети «Кам’янець-Подільський вісник» непомітно, але згодом усе зриміше та зриміше, стала зароджуватися та визрівати ідея створення в регіоні першої приватної газети «Подолянин». Оскільки це досить важливий і повчальний етап у становленні свободи кам’янецької преси, то сьогоднішній погляд на події десятилітньої давності матиме, напевно, не тільки історичне значення.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ


Новини 1 — 524 з 524
Початок | Поперед. | 1 | Наст. | Кінець По стор.