Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:



ЧЕТВЕР, 23 ТРАВНЯ 2019 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

СПОГАДИ КОСТЯ ТУРКАЛА 17.05.2019
СПОГАДИ КОСТЯ ТУРКАЛА
Продовжуємо публікувати розпочаті 3 і 9 травня «Спогади» українського громадсько-політичного діяча, інженера-­хіміка, публіциста Костя Туркала (1892-1979), видані в Нью-Йорку за рік до смерті автора. У цих спогадах детально йдеться про навчання Костя в Кам’янці-Подільському в духовному училищі та духовній семінарії. Подано спогади за сучасним правописом, необхідні коментарі зробив Олег Будзей.

СПОГАДИ КОСТЯ ТУРКАЛА 09.05.2019
СПОГАДИ КОСТЯ ТУРКАЛА

Продовжуємо публікувати розпочаті 3 травня «Спогади» українського громадсько-політичного діяча, інженера-хіміка, публіциста Костя Туркала (1892-1979), видані у Нью-Йорку за рік до смерті автора. У цих спогадах детально йдеться про навчання Костя в Кам’янці-Подільському в духовному училищі та духовній семінарії. Подано спогади за сучасним правописом, необхідні коментарі зробив Олег Будзей.

СПОГАДИ КОСТЯ ТУРКАЛА 03.05.2019
СПОГАДИ КОСТЯ ТУРКАЛА
Пропонуємо Вашій увазі «Спогади» українського громадсько-політичного діяча, інженера-хіміка, публіциста Костя Туркала (1892-1979), видані в Нью-Йорку за рік до смерті автора. У цих спогадах детально йдеться про навчання Костя в Кам’янці-Подільському в духовному училищі та духовній семінарії. Подано спогади за сучасним правописом, необхідні коментарі зробив Олег Будзей.

РОДОВІД МИКОЛИ БАЖАНА. ЩЕ ПОРЖЕЦЬКІ 26.04.2019
РОДОВІД МИКОЛИ БАЖАНА. ЩЕ ПОРЖЕЦЬКІ
У «Подолянині» від 29 березня та 5 квітня ми почали розповідати про родовід українського поета Миколи Бажана (1904—1983), який, як відомо, з’явився на світ у Кам’янці-Подільському. Його мама, Галина Аркадіївна, походила зі священицької родини Поржецьких, три покоління яких були наставниками храму в селі Чернелівка Старокостянтинівського повіту Волинської губернії (нині це село Красилівського району Хмельницької області). Серед випускників Волинської духовної семінарії ми бачимо сім Поржецьких, родичів Миколи Бажана. Про двох з них, Іларіона та Юліана, ми розповімо детальніше.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

НЕВИЧЕРПНЕ ДЖЕРЕЛО ДЛЯ ПІЗНАННЯ МИНУЛОГО 19.04.2019
НЕВИЧЕРПНЕ ДЖЕРЕЛО ДЛЯ ПІЗНАННЯ МИНУЛОГО
11 квітня на базі Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка відбулася Міжнародна нау­ково-практична конференція «Архівістика: теорія, методика, практика». Наукове зібрання присвячено сторіччю з часу створення архівної комісії на Поділлі. 

ГОТЕЛЬ «BELL-VUE» 12.04.2019
ГОТЕЛЬ «BELL-VUE»
Дореволюційна газета «Подолянин», яка виходила у 1910-1917 роках, досить часто в «Місцевій хроніці» подавала тих, хто прибув у справах до губернського Кам’янця-Подільсь­кого, вказувала, в яких саме готелях вони поселилися. Серед цих готелів ми бачимо такі: «Європейський», «Паризький», «Німецький», «Петербурзький», «Київський», «Гранд-готель», «Метрополь», «Бристоль», Йосипа Стерника та «Бель-в’ю» (або «Bell-vue»). Остання назва у перекладі з французької означає «Чудовий краєвид». Історії готелю «Bell-vue» буде присвячено нашу статтю напередодні Дня пам’яток історії та культури.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

РОДОВІД МИКОЛИ БАЖАНА. ІНШІ ПОРЖЕЦЬКІ 05.04.2019
РОДОВІД МИКОЛИ БАЖАНА. ІНШІ ПОРЖЕЦЬКІ
У минулому числі «Подолянина» ми почали розповідати про родовід україн­ського поета Миколи Бажана (1904-1983), який, як відомо, з’явився на світ у Кам’янці-Подільському. Наш матеріал було побудовано на знахідках у Центральному державному історичному архіві Санкт-Петербурга. Також ми висвітлили життєпис поетового діда по лінії матері - Аркадія Костянтиновича Поржецького. Сьогодні продовжимо наші дослідження.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

РОДОВІД МИКОЛИ БАЖАНА. ДІД АРКАДІЙ 29.03.2019
РОДОВІД МИКОЛИ БАЖАНА. ДІД АРКАДІЙ
2019 року виповнюється 115 років від дня народження українського поета Миколи Бажана (1904-1983), який, як відомо, з’явився на світ у Кам’янці-Подільському. Пропонуємо увазі читачів низку статей, присвячених родоводу Миколи Платоно­вича. Почнемо з його матері - Галини Аркадіївни Поржецької: дослідимо, наскільки це можливо, материн рід Поржецьких.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КАМ’ЯНЕЦЬ ОЧИМА ОФІЦЕРА-ІСТОРИКА 22.03.2019
КАМ’ЯНЕЦЬ ОЧИМА ОФІЦЕРА-ІСТОРИКА
Як правило, про Кам’янець-Подільський, який 26 березня 1944 року звільнено від німецько-нацистської окупації, пишуть ті, які або брали участь у штурмі міста над Смотричем, або ж у його наступній обороні. Ми пропонуємо увазі читачів поглянути на звільнений Кам’янець у квітні 1944 року очима офіцера-історика. Мова йде про Бориса Тар­таковського (1911-2002) та його посмертно видані спогади «З щоденників воєнних років».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ГРУШЕВСЬКИЙ ПРО ШЕВЧЕНКА В КАМ’ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ 08.03.2019
ГРУШЕВСЬКИЙ ПРО ШЕВЧЕНКА В КАМ’ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ
Півтора місяця (від 14 лютого до 31 березня 1919 року) український історик Михайло Грушевський мешкав і пра­-цював у Кам’янці-Подільському. Діяльність та публікації Михайла Сергійовича в місті над Смотричем найкраще ви­світлено в другій книзі четвертого тому 50-томного зібрання творів Грушевського, де вміщено суспільно-політичні статті, написані з листопада 1918 до жовтня 1926 року. Вийшов цей том 2013 року в Львові. Коли Михайло Сергійович мешкав у Кам’янці, якраз відзначалися Шевченківські дні. Історик відгукнувся на них двома статтями у місцевих виданнях.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КОШИЦЬ: «З ПІСНЕЮ ЧЕРЕЗ СВІТ» 01.03.2019
КОШИЦЬ: «З ПІСНЕЮ ЧЕРЕЗ СВІТ»

24 березня 1919 року Українська республіканська капела під орудою Олександра Кошиця виїхала з Кам’янця-Подільського, щоб зачарувати та підкорити 17 країн Європи, Північної та Південної Америки нашою піснею. Потім керівник капели описав цю мандрівку впродовж 1919-1923 років у книжці спогадів «З піснею через світ».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КОШИЦЬ У КАМ’ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ 22.02.2019
КОШИЦЬ У КАМ’ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ
У двох попередніх числах «Подолянина» ми ознайомили читачів з життєвим шляхом Кирила Миколайчука (1888-1960), який був членом Української республіканської капели під мистецьким керівництвом Олександра Кошиця, та нотатками Кирила Миколайчука «Записки з подорожі Української республіканської капели», опублікованими 1969 року в журналі «Сучасність». Сьогодні настала пора ближче познайомитися із самим маестро - головним диригентом капели Олександром Кошицем (1875-1944), а також з його побутом у Кам’янці-Подільському.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ДОВГА ДОРОГА ДО КАМ’ЯНЦЯ 15.02.2019
ДОВГА ДОРОГА ДО КАМ’ЯНЦЯ
У минулому числі «Подолянина» ми розповіли про життєвий шлях Кирила Миколайчука (1888-1960) - члена Української республіканської капели під мистецьким керівницт­вом Олександра Кошиця. Великий читацький інтерес мають його нотатки «Записки з подорожі Української республіканської капели», опубліковані 1969 року в журналі «Сучасність». Подаємо фрагменти з них.

ПАРИЗЬКЕ ЖИТТЯ КИРИЛА МИКОЛАЙЧУКА 08.02.2019
ПАРИЗЬКЕ ЖИТТЯ КИРИЛА МИКОЛАЙЧУКА
Сто років тому, 17 лютого 1919 року, прибув до Кам’янця-Подільського знаменитий хоровий диригент Олександр Кошиць, а 24 березня вирушив звідси зі своєю капелою у закордонне турне, яке принесло українській пісні світову славу. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЦЕРКВА НА ПІДЗАМЧІ 25.01.2019
ЦЕРКВА НА ПІДЗАМЧІ
В українській мові є тільки одне слово на позначення невеликого населеного пункту в Україні - «село». В російській ж у XIX - на початку XX століття сформувалися два терміни: «село» та «деревня». 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ


Історія: 1 — 15 з 524
Початок | Поперед. | 1 2 3 4 5 | Наст. | Кінець Всі