ПОНЕДІЛОК, 18 ЛЮТОГО 2019 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
«Наш шлях», 1920
Мистецька-промислова школа містця І.Мозалевського. Гунська вул., ч.12 буд. Якубовича. Запис учнів провадиться щоденно, від 12 до 2 год. Крім свят.
Автор: Ольга БУДЗЕЙ
«Наш шлях», 1920
«Канцелярія Директорії міститься в буд. Художньої школи по вул.Високій». «Керуючий Справами Директорії приймає від 12 до 1 год.щодня, крім свят по Високій вул., буд. Есаулової».
Автор: Ольга БУДЗЕЙ
«Подольскія губернскія ведомости», 1905
Один итальянскій журнал опубликовал по документам, извлеченным из архивов города Генуи, подробности расходов, вызванных путешествіем Христофора Колумба. Глава експедиціи получал 1600 лир в год, каждый из капитанов, его сопровождавших, по 900 лир.
Автор: Ольга БУДЗЕЙ
СРЕДСТВО ПРОТИВ МЕТЕОРИЗМА ИЛИ ВНЕЗАПНАГО ПУЧЕНІЯ ДОМАШНЕГО СКОТА
«Подольскія губернскія ведомости», 1840
Пученія живота у животных случаются от употребленія в корм трилистника и люцерны в свежем их состояніи… 2-го Іюня в бытность мою на лугу пришли мне сказать, что два вола, наевшиеся свежей люцерны, умирают от вздутія живота.
«Прапор Жовтня», 1980
Після реставраційних робіт гостинно відчинив свої двері Зелений театр, улюблене місце літнього відпочинку кам’янчан… Надвечір’я. Парк культури і відпочинку імені В.І.Леніна дихає прохолодою. Туркочуть голуби, від скель Смотрича доноситься шум водоспаду.
Автор: Ольга БУДЗЕЙ
ЯК «ПАНИ» ГУСЕЙ КРАДУТЬ (с.Ніверка, Оринінського р.)
«Червоний кордон», 1925
Селянки нашого села, що над самим Збручем, розводять багато гусей, але одна біда – ті гуси иноді припливають до другого беріга, тим більше, що польські охранники приманюють гусей кукурудзою.
Автор: Ольга БУДЗЕЙ
«Наш шлях», 1920
Ще з початку весни, властиво після того, як крига на р.Смотричу пройшла, міст, що сполучає Старе місто з Руськими фільварками, оглядали якісь техники.
Автор: Ольга БУДЗЕЙ
«Подольскія губернскія ведомости», 1905
...В настоящее время вопрос о полученіи горячей пищи в консервах удачно разрешен в Германіи изобретением особых calorіt-консервов, которые снабжаются совершенно самостоятельным источником нагреванія.
Автор: Ольга БУДЗЕЙ
«Подольскія губернскія ведомости», 1840
Сообщая это известіе обитателям Подольской губерніи, мы радуемся началу сего столь важнаго дела, которое при взаимной попечительности и деятельном участіи главнаго начальства здешней губерніи с главным начальством Бессарабской области достигнет желаемаго успеха. Жалобы на затруднительный сбыт произведеній нашаго края отвратятся: промышленность оживится и распространится к общему благосостоянію.
Автор: Ольга БУДЗЕЙ«Прапор Жовтня», 1970
Пощастило жительці Слобідки-Гуменецької О.Старенькій. В черговому тиражі грошово-речової лотереї вона виграла автомобіль «Москвич-412».
В.Луценко.
СВЯТО ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНОЇ ДРУЖБИ
«Прапор Жовтня», 1970
Десять днів у колгоспі «Україна» с.Устя перебувала група студентів Русинського інституту електрифікації і механізації сільського господарства. Болгарські друзі знайомились з організацією праці в колгоспі, з механізацією виробничих процесів, самі працювали на комбайнах, проходили практику в устецьких механізаторів. І ось практика закінчилась. Всі колгоспники прийшли проводжати болгарських друзів на Батьківщину. Будинок культури с.Велика Слобода переповнений… На майданчику біля Будинку культури танцювала молодь. Українські колгоспники разом з болгарськими студентами танцювали болгарський танець «Хоро»… Болгарських студентів привітав ветеран колгоспу Никифір Маркович Дудка… Від імені болгарського народу Христо Станков подарував правлінню колгоспу картину… Голова правління Гаврило Степанович Карастоянов вручив їм портрет Володимира Ілліча Леніна… па-м’ятні сувеніри…
І.Романюк.
ДО ЗУСТРІЧІ З ДЕМОБІЛІЗОВАНИМИ ВОЇНАМИ
«Прапор Жовтня», 1945
В місті розпочалась підготовка до знаменної, радісної зустрічі з демобілізованими воїнами героїчної Робітничо-Селянської Червоної Армії. Організовано комісію з депутатів міськради, яка буде займатися всіма питаннями прийому демобілізованих фронтовиків проводити ремонт квартир і т.ін. Для кращого обслуження прибуваючих у місто демобі-лізованих фронтовиків, на станції Кам’янець-Подільський організовано чергування депутатів міськради, працюватиме кімната відпочинку, перукарня, буфет. В ресторанах відпускатимуться обіди по знижених цінах. Прибулі демобілізовані забезпечуватимуться безкоштовними квитками в театр, кіно…
«Подольскія губернскія ведомости», 1905
Повідь в Польщі набирає величезних розмірів… Особливо терплять від повіді Станіславів, Калуш, Долина, Стрий, Перемишль та Самбір… Промислові околиці Кракова залляло водою. Вода залила багато фабрик і заводів. Повідь загрожує Варшаві…
«Червоний кордон», 1925
Відомий вчений Данілов каже, що період великих дощів, який з незначними перервами триває вже біля місяця, протягом найближчих днів закінчиться, причому на зміну дощам біля 10 числа липня наступить період нормальної літньої погоди, з високою температурою, без значних опадів. Дощі відновляться, але не в такому розмірі, як в червні, приблизно біля середини липня, а в двадцятих числах місяця знов буде гаряче та сухо… Стан посівів на Поділлі взагалі задовольняючий: стан озимини - середній, ярини трохи гірший.
«Наш шлях», 1920
По докладу Головноуповноваженого Уряду У. Н. Р. Міністра І. Огієнка Рада Міністрів в засіданні 1 липня постановила заснований в Кам’янці наказом Головноуповноваженого Уряду від 17 травня театр визнати Державним і дати йому назву «Український Державний Театр в Кам’янці». Театр має утримуватися на свої власні прибутки з допомогою від Держави. Розмір допомоги залежить від Головноуповноваженого, якому в тім же засіданні відпущено по 2,5000,000 карб. щомісячно на підтримку театрів і на субсидії для нових постановок.
«Подольскія губернскія ведомости», 1905
...Старо-Ушицких. 14 іюня 1905 года. №22. Определено возбудить ходатайство об освобожденіи г.Старой Ушицы от производства расходов на содержаніе Полиціи. №23. Ассигновано 200 р. на устройство проводов запасным нижним чинам, призванным на действительную службу. №24. Определено произвести с мещанином Яцимірским обмен участка городской земли на принадлежащую ему усадьбу.
Кількість коментарів: 1
«Подольскія губернскія ведомости», 1845
11-го числа Іюня в три часа пополудни в г.Каменце продолжалась не более двух минут сильная буря с необыкновенным градом весом в полфунта (около 200 грамм - ПРИМ. РЕД.) и более. От той бури и града в церквах, монастырях, домах казенных и частных разбито в окнах стекол 13.883; многія крыши черепичныя и гонтовыя повреждены, а с трех домов совершенно сорваны. При паденіи с одного сарая крыши ушиблено пятилетнее дитя Еврея Янкеля Бройтмана, которое при медицинском пособіи находится в живых. Сверх того ушиблено градом 16 разнаго званія людей, но неопасно; мелкаго скота убито 40, зашиблено 130 и птиц домашних на предместьях и хуторах убито 2600 штук.
«КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ» В ОКЕАНІ
«Прапор Жовтня», 1975
В рибному порту міста Риги пришвартувався риболовний траулер. На його високому борту чіткий напис: «Кам’янець-Подільський». Корабель побудовано в 1965 році фірмою «Фольксверфт» у Німецькій Демократичній Республіці… За цей час траулер зумів пронести прапор Батьківщини над всіма морями Атлантичного океану…
Капітан Роман Ярославцев розповідає: «Незважаючи на часті шторми, ми виловили майже 1200 тонн ставриди, скумбрії, сардинели… В нинішньому році заплановано виловити 1800 тонн риби. А ми вирішили одержати не менше 2000 тонн»…
На траулері - дружний колектив… Це енергійні, сміливі і загартовані люди. Саме таким зарекомендував себе молодий комуніст механік Олексій Редько. Його трудовий стаж - 10 років, стільки ж, як кораблю. Олексій народився і виріс у тому місці, ім’я якого носить траулер. У Кам’янці-Подільському він кінчав десятирічку, мріяв про далеке плавання. Потім поступив у Ленінградське мореходне училище, яке закінчив з відзнакою…
Олексій Редько і його товариші по кораблю посилають гарячий привіт жителям міста…
Є.Александров.
Автор:
Ольга БУДЗЕЙ «Прапор Жовтня», 1970
Бібліотечна мережа нашого району знову розширюється. Виконавчий комітет районної Ради депутатів трудящих прийняв розпорядження відкрити ще дві масові бюджетні бібліотеки - у селі Бабшин і в селищі Сахкамінь.
«Червоний кордон», 1935
По вулиці Робфака №11 (нині вул.Гагаріна. — ПРИМ. РЕД.) живуть колишні поміщики Хоржевський Феноген і Хоржевська Надія Михайловна. До революції вони володіли 6000 га землі, десятками будинків. Лише в одному Кам’янці вони мали п’ять кам’яних будинків, з яких три було продано завчасно гр.-ну Баренбойму, а два залишилося в користуванні самих Хоржевських по вулиці Робфака 11. Хоржевський влаштувався сторожем на нафто-складі і щоразу краде зі складу гас. Його дружина Хоржевська Надія тихенько цей гас дома розпродує, влаштувавши таким чином потайну гасову крамницю.
Робоча Марія.
Історія: 81 — 100 з 110
Початок | Поперед. | 2 3 4 5 6 | Наст. | Кінець
