Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА

НЕДІЛЯ, 23 ВЕРЕСНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

27.08.2010

ВАЛЕНТИНА ВОЛОШИНА: «УКРАЇНЦЯМИ НАРОДЖУЮТЬСЯ. ПАТРІОТАМИ СТАЮТЬ!»

Валентина ВОЛОШИНАЦьогоріч Україна святкує дев’ятнадцяту річницю своєї Незалежності, а також - Дня Державного Прапора. Минуло дев’ятнадцять років з того часу, як над нашими містами та селами замайоріли синьо-жовті стяги - символ найгармонійнішого поєднання добробуту та свободи - двох найбільших і найщиріших прагнень українського народу. За них протягом століть українці без вагань проливали свою кров, були гнані в Сибір, жили в кайданах та утисках... Сьогодні про ці два найбільші державні свята спілкуємося із секретарем міської ради, головою міського осередку партії «Батьківщина» Валентиною ВОЛОШИНОЮ.
- Валентино Петрівно, що для Вас особисто означають День Незалежності та День Державного Прапора?
- Для мене, безперечно, це свята національної гідності та усвідомлення своєї приналежності до величної нації, що дала світу гідний приклад боротьби за власну свободу та незалежність. Ми не можемо не пишатися здобутками своїх дідів-прадідів і з гордістю можемо до них додати власні здобутки, які вибороли 1991 року, здійснивши споконвічну мрію наших предків - проголосивши Незалежну Україн-ську Державу.
Цьогоріч Україна святкує дев’ятнадцяту річницю своєї Незалежності, а також - Дня Державного Прапора- Патріотизм - сьогодні модне поняття, яким, без вагань, оперують на усіх рівнях влади та в усіх сферах життя. Як, на Вашу думку, можна визначити справжній патріотизм у наш час?
- Більшість із нас народилися в Україні. Але бути українцем - ще не означає бути патріотом своєї землі. Патріотизм не приходить сам по собі. Він вливається в нас, коли ми пере-ймаємося любов’ю до рідного краю та його народу. Він наповнює нас, коли ми ви-вчаємо мову та історію своєї Батьківщини і з гордістю несемо Державний Прапор України, гідно репрезентуючи нашу державу в науці, спорті чи мистецтві... Саме тому я упевнена, що українцями народжуються, але патріотами стають. Проте справжній патріотизм можна виражати не лише у грандіозних досягненнях і звершеннях. У нашому місті живе багато чудових людей, котрі є щирими патріотами українських цінностей та ідеалів. I саме їхній патріотизм є для них стимулом у щоденній роботі на благо рідного Кам’янця - їхньої малої батьківщини. Адже відновити та реконструювати Центральний міський парк, дбати про чистоту рідного міста, перейматися турботами його мешканців - це теж патріотизм. Він живе в їхньому серці, а не на язику, і виражається через конкретні справи, не розходячись зі словами та обіцянками.
- Валентино Петрівно, яким Вам запам’ятався 1991 рік - рік, коли над Кам’янцем замайорів синьо-жовтий прапор?
- Я добре пам’ятаю 1991 рік. Саме тоді на майдані перед міською радою Кам’янця-Подільського відбувся мітинг вшанування річниці голодомору та на підтримку демократичного вибору нашого народу - Незалежної України. Відбулися вибори до місцевих рад, і в числі новообраних депутатів народним обранцем стала і я. На засіданні сесії міської ради міським головою було обрано Михайла АНОСОВА, а секретарем міськради став Iгор ЗЕМСКОВ.
Об’єднання демократично налаштованих депутатів дало змогу зміцнити в нашому місті цей вибір, і над міською радою замайорів синьо-жовтий прапор. Мені відомо, що на флагшток міської ради його підняли троє відважних кам’янчан: священик греко-католицької церкви отець Микола ПОДУЩАК, священик Олег КОВАЛЬЧУК і молодий хлопець на ім’я Андрій. У той час навіть мати при собі синьо-жовтий прапор було небезпечно. Люди ховали полотнище на грудях і так зберігали його, аби в слушну хвилину він замайорів над містом. 
Кажуть, що сучасна Україна не має героїв. Але це не так. Вони є. Це ті, хто, ризикуючи власним життям і свободою, не побоялися заявити про свій вибір, одягнувши вишиванку та розмовляючи рідною мовою. Це ті, хто піднімав Державний Прапор над містами та селами нашої країни, боровся за її свободу на мітингах і демонстраціях. Хочеться, аби сьогодні ці люди знайшлися, адже наше завдання - зберегти пам’ять про події 1991 року!
- Валентино Петрівно, що Ви побажаєте кам’янчанам, зважаючи на славні національні свята?
- Насамперед - бути патріотами України. Наша держава сьогодні, як 19-річне дитя, яке потребує підтримки та опори кожного з нас. Лише об’єднавши наші зусилля, незалежно від політичних уподобань, симпатій, релігійних поглядів і віросповідань, ми зміцнимо Україну та впевнено закрокуємо в майбутнє.
Лариса САВЧУК, спец. для «ПОДОЛЯНИНА».


Повернення до списку