Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА

ВІВТОРОК, 23 ЖОВТНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

06.05.2011

ВИДОВИЩНИЙ ХОТИН І МИРНИЙ КАМ’ЯНЕЦЬ

Уже другу весну поспіль Хотин стає місцем паломництва всіх тих, хто полюбляє історію, особливо добу середньовіччя. 30 квітня - 3 травня наші південні сусіди провели ІІ Міжнародний фестиваль історичної реконструкції середньовіччя «Битва націй», головним дійством якого став чемпіонат з історичного середньовічного бою. 
Лише за рік масштаб і географія «Битви націй» зросли на декілька порядків. Цього року ще три команди приєдналися до хотинського дійства, аби позмагатися за звання кращої збірної у повноконтактних боях.
Те, що фестиваль «Битва націй» не лише завоював свого глядача, а й став дійсно міжнародним, відзначив і один з головних його організаторів Антон ТРУБНІКОВ.
- Окремо хочу подякувати колегам і друзям - головним організаторам фестивалю, лідерам міжнародного об’єднання клубів «Гранд Компанія Rene» (Ігор ДЕМИДОВ). Саме завдяки їм фестиваль з теорії та мрії став реальністю. Організовуючи фестиваль, ми притримувалися мети об’єднати реконструкторів із різних країн, а також дати можливість усім учасникам проявити себе, позмагатися у поєдинках, показати глядачам, чим живуть, і популяризувати історію середньовіччя, - додав він.

ОДА СЕРЕДНЬОВІЧЧЮ

І справді, дух середньовіччя повсякчас витав територією неповторної краси Хотинської фортеці. Вирував історичний ярмарок. Реконструктори не лише приїхали на фестиваль, щоб показати своє мистецтво бою, а й привезли із собою майстрів-умільців. Товари на ярмарку - на будь-який смак і гаманець. Для чоловіків - справжні мечі та ножі, луки та стріли, лицарські обладунки, а для дам їхнього серця - чудові прикраси зі срібла, різного каміння. Ляльки-мотанки, вишиванки, українські віночки, російські матрьошки, хутро, ікони, вироби з дерева - чого лишень душа бажає. 
Поруч із ярмарком розмістилася польова кухня, де глядачі та учасники битви могли в перервах між поєдинками підкріпитися приготовленими на вогнищі кашею, юшкою та м’ясом, випити духмяного чаю чи холодного квасу. 
Щоб довше затримати глядачів на фестивалі, з 10.00 до 19.00 на інтерактивних точках діяли різноманітні майстер-класи, в яких учасники розповідали про своє ремесло. Ось під пильним оком гончара хтось ліпить справжній глиняний горщик, а зовсім поруч показують, як робити ляльки-мотанки. Для любителів танців - майстер-класи від історичного танцювального колективу «Фламмея» та «Глорія», пластичні танці від Ірени ОСАДЧОЇ, арт-фольк у виконанні Іванни НЕЧАЙ і танці живота. Ближче до вечора ці ж колективи розважали найбільш стійку публіку, що дочекалася без перебільшення видовищних боїв - «21 на 21». 
Знайшлося місце і для малечі. Їм організували інтерактивний майданчик «Казанские балагуры». Були тут і середньовічні ігри від клубу «Воин», як-от битва із зав’язаними очима на мішках та інше. 
Битви наційА недалеко від головної сцени розташувався історичний стрілецький тир Фенріра та Любарта, який збирав біля себе охочих вцілити в яблучко. Крім глядачів, за звання кращого стрілка змагалися і реконструктори. І місце зайняв стрілець із Білорусі Віктор ГЛЮК.
Ввечері глядачів і лицарів розважали рок-гурти «Чумацький шлях», «Самі свої», гурти «Дикий гон», «Кораллі», «Кам’яний гість», «Линия аут», «Місто казкових мрій» і «Spiritual seasons». А фестивальна ніч зустрічала фаєр-шоу від клубів «Гент», «Тени Огня» і театру вогню «Когда приходит ночь». Родзинкою «Битви націй» стала її трансляція в онлайн-режимі. Той, для кого вартість на фестиваль була не по кишені (вартість вхідного квитка на один день для дорослих - 80 грн., для дітей від 7 до 14 років - 40 грн. Квиток на всі дні - 250 грн.), міг спокійно подивитися поєдинки завдяки Інтернету. 
Та головне дійство, звичайно, розгорнулося на ристалищі. Тут протягом чотирьох днів тривали бої в номінаціях «1 на1», «5 на 5» та «21 на 21». Також були позазалікові масові бої, так звані бугурти. 

РУБИЩЕ НА РИСТАЛИЩІ

Якщо минулого року фестиваль стартував із чотирьох команд-учасників, то цього року їх було сім. Це команди реконструкторів з України, Росії, Польщі, Білорусі, Італії, Німеччини та Квебеку (Канада). І якщо українська команда отримувала шалені оплески та підтримку від глядачів, бо була, так би мовити, господарем фестивалю, то лицарів із національної збірної з Квебеку (до речі, новачків на «Битві націй») по праву можна назвати цьогорічними фаворитами. Попри те, що вони подолали тисячі кілометрів, аби потрапити на фестиваль, на ристалищі їхню втому ніби рукою знімало. Билися по-справжньому мужньо та захоплююче, демонструючи не лише досконалу техніку бою, а й виваженість і навіть галантність. 
Капітан команди Квебеку Серж ЛАВІГЕР під час інтерв’ю зазначив, що, на жаль, на підготовку в них було лише декілька місяців, тож склад команди не такий уже й численний - трохи більше десятка. 
- Аби організувати людей, які братимуть участь у «Битві націй», ми навіть створили спеціальний клуб «L’OstDuQuebec». У кожного учасника є свої сильні сторони, що, вважаю, робить нашу команду особливою, - додав капітан. 
До речі, квебеківські лицарі вперше виступають на міжнародному заході. Зазвичай вони брали участь у поєдинках і повноконтактних боях у себе в країні. 
Вдруге на фестивалі побували польські лицарі. Хоч цьогоріч, за словами капітана національної збірної Польщі Хуберта ФІЛІП’ЯКА, в збірну приймали кращих із кращих, їх екіпіровка бажала бути ліпшою. Не раз судді змагань зупиняли бій через недосконалі обладунки польських воїнів. Варто зауважити, що лицарі виходили на ристалище повністю захищені, адже бої були справжніми, як і удари зброєю. І якщо в когось хоч один із обладунків був закріплений ненадійно, такого бійця не випускали на змагання, а якщо він злітав, бій одразу ж зупиняли і помічники поправляли лицарю його екіпіровку. 
Битви наційКапітан збірної із Білорусі Іван КРАВЦЕВИЧ розповів, що на «Битву націй» приїхали представники із восьми лицарських клубів країни. Більшість із них уже були на першому фестивалі, тож цілком уявляли, з ким боротимуться. Хочуть не лише взяти реванш із минулорічними суперниками (російською та українською збірними), а й позмагатися з новачками - реконструкторами з Німеччини та Квебеку. Цікаво, що таким складом, який команда мала на першій «Битві націй», вона виїжджала протягом минулого року на низку турнірів у Росію, Польщу та Білорусь. 
Незнайомим для італійців, які звикли до поєдинків «1 на 1», був стиль боїв «5 на 5», проте в них вони зуміли показати глядачам справжню відвагу та командний дух. Капітан італійської збірної  Anmonio de Zio розповів, що приїхав на «Битву націй» на запрошення Антона ТРУБНІКОВА, з яким познайомилися під час реконструкції битви під Грюнвальдом у Польщі. Фестивалем були надзвичайно вражені та в майбутньому мають намір приїжджати сюди ще не раз.
Впевнено почувалися на ристалищі минулорічні переможці «Битви націй» - команда із Росії. До речі, найчисельніша з команд. Її капітан Андрій ЗИМІН зібрав кращих російських воїнів, які відзначилися не лише в одиночних, а й у масових поєдинках. Як і минулого року, росіяни брали своїм напором і славнозвісною богатирською силою. На противагу їм, українці (за словами наших східних сусідів, найбільш серйозні супротивники) в боях були верткими та напрочуд спритними. 
Як не крути, але найтяжче було суддям. Вони змушені  були не лише вдало маневрувати на ристалищі, а й слідкувати за усіма правилами дотримання бою, вчасно його зупиняти, аби не допускати травмування учасників. До речі, щодо травм, то як і минулого року, лікарі швидкої допомоги Хотина були напоготові. Декільком із реконструкторів таки знадобилася їхня допомога. 
Чим ближче до фінальних поєдинків, тим більше відчувалося, що змагання набирають серйозності. Боротьба велася за кожен удар. Четвертий (заключний) день фестивалю «Битва націй» був явно російським: усі три номінації виграли учасники національної збірної з Росії. Тож, відповідно, три перемоги повезли додому. 
У двох із трьох номінацій («1 на 1» і «5 на 5») за перемогу росіяни воювали між собою. У фінальному бою номінації «1 на 1» перемогу здобув Сергій УКОЛОВ. У боях «5 на 5» виступало чотири команди: «Росія-1», «Росія-2», «Росія-3» та «Росія-4» (чотири команди збірної України, а також команди інших збірних вилетіли з турніру в попередні фестивальні дні). В результаті, І місце у команди «Росія-1», ІІ посіла «Росія-4», ІІІ - «Росія-2». Фінальний бій «21 на 21» між росіянами та українцями завершився на користь перших. Бронзу повезла додому команда з Білорусі. IV місце у німців.
Досить цікавим заходом став конкурс на кращі автентичні обладунки. Кожного учасника оглянули та дали професійну оцінку відповідності елементів захисного комплексу історичній епосі та країні походження. Володарем кращих обладунків визнано бійця з Квебеку. Взагалі, квебеківці всі як один показали, наскільки гарним і точним має бути лицарське вбрання.
Без перебільшення зауважимо, що Хотин не лише дав старт дійсно видовищному фестивалю, а й зумів закріпити свої позиції цьогорічною, сподіваємося традиційною, «Битвою націй». 

НА «ДВІ ФОРТЕЦІ»

А от Кам’янець перші травневі дні також чекав на туристів. Організований тут фестиваль «Дві фортеці» мав на меті бути таким собі своєрідним продовженням розваг для туриста, щоправда, не екстремальних, а заспокійливих, музичних, ситних. Щось на зразок того, коли з гамірливого ринку потрапляєш у вузьку міську вуличку, де також де-не-де торгують різним крамом, але вже не так жваво і не так завзято. 
Сподівання організаторів фестивалю «Дві фортеці» - а це міська рада, Відкрита асоціація готельєрів і рестораторів міста, розважально-туристична агенція «Квітка на камені» та Кам’янець-Подільський державний музей-заповідник - практично виправдалися. І справді, за цих чотири травневих дні місто відвідала значна кількість туристів. Не виключено, що діяли вони за давно відомим принципом: «Бути в Римі та не бачити Папи Римського?!», точніше - «Бути за кілька кілометрів від Кам’янця та не відвідати його?!». Звичайно, відвідували. І насолоджувалися запальними танцями нашого відомого колективу «Апельсин» (Алла ПАЩЕНКО), а також гостей - танцювальних колективів «Юність Донбасу» з Донецька та «Даніловград» із Чорногорії, які розважали публіку не лише на площах Старого міста, а й під час вечірнього дійства у Старій фортеці. Танцюристи з Даніловграда та Донецька залишилися надзвичайно вражені красою нашого міста і щирістю людей, які їх приймали.  
«Дві фортеці» у травневі дні зустрічав своїх гостей танцями, співами, показовими боями середньовічних рицарів («Подільська хоругва»), виступами кінного 
театру «Козаки Поділля», гурту силового жонглювання «Чумаки»,  тріо бандуристів «Брати», переможниці телепроекту «Караоке на майдані» Анастасії ПЕТРОВСЬКОЇ та концертною програмою відомої скрипальки Майї ОНІЩУК. Справжньою козацькою кашею та юшкою частував усіх охочих Олег ВОЩИНСЬКИЙ, ставши в одному обличчі організатором і втілювачем такого собі міні-фестивалю «Наша каша». Допомагали кам’янецькому кашовару і колеги зі Львова. Три дні поспіль на території фортеці проводилися різноманітні майстер-класи від ремісників і народних умільців. 
«Дві фортеці», звичайно, не фестивалили так бурхливоно й емоційно, як «Битва націй». Вони більше нагадували тихі, спокійні вечірні посиденьками після шаленого дня. 
Для нас, кам’янчан, балуваних видовищною «Терра-Героїкою», постійними «Козацькими забавами» та фестивалями «Семи культур», було трохи сумно за всім цим спостерігати. Можливо, туристу, який за день наковтався вражень від хотинських боїв, поєдинків і лицарського блиску, саме таке і потрібно: приїхати у затишне, із розвиненою туристичною інфраструктурою місто та випити перед сном кухлик пива чи з’їсти козацької каші, насолоджуючись танцями і співом. 
Та яке виправдання будемо вигадувати, коли Хотин стане таким же туристичним, таким же привабливим, розвиненим, з готелями та ресторанами, з відпочинком, танцями і співами, стане такою ж Мекою туризму? Чим приваблюватимемо ми, ще поки що Мека?..


Повернення до списку