Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА

ВІВТОРОК, 11 ГРУДНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

26.08.2011

КАМ’ЯНЕЦЬ СТАВ СТОЛИЦЕЮ. НА ТРИ ДНІ...

Якщо до військово-історичних реконструкцій вибаглива кам’янецька публіка вже звикла, то цей постулат аж ніяк не стосується нещодавньої  військово-історичної реконструкції, що стала родзинкою та головним дійством фестивалю «Остання столиця». Щоправда, для фестивалю в його широкому розумінні проведених 19 - 21 серпня дійств було замало. Але відкинемо умовності та висловимо своє дещо суб’єктивне враження: вийшло дійсно класно!
На три дні Кам’янець, точніше його історична частина Старе місто, став притулком для військових ще не так далекого минулого - вояків більшовицької та дієвої армії УНР.
Фестиваль «Остання столиця», організований за підтримки міської влади й ідейним натхненником якого став голова Кам’янець-Подільського військово-історичного товариства Олександр ЗАРЕМБА, був у рази ближчим до глядачів, ніж відома і так недолуго втрачена «Терра-Героїка».
Чому ближчим? На таке запитання маємо декілька відповідей. По-перше, глядачі майже впритул могли спостерігати за перебігом подій на полях (точніше вулицях) боїв, що розгорнулися на Троїцькій площі та поблизу площі біля Ратуші. А по-друге, вдалі коментарі Олександра ЗАРЕМБИ під час перебігу бойових дій лише додавали якісної родзинки всьому, що відбувалося. Зрештою, сотні гільз, хоч і від холостих набоїв, дітлахи, мов зграйка горобців, одразу визбирували, щойно відтарахкотів останніми пострілами кулемет Максима. Та й, власне, суперечливе ставлення до історії того періоду викликало неабияке пожвавлення серед фестивальної публіки. І якщо всі одностайно вболівали за «наших», то для одних «нашими» були червоноармійці, інші ж назавжди залишилися палкими прихильниками «петлюрівців».
У суботу, 20 серпня, територія Старої фортеці нагадувала тимчасовий військовий обоз. Саме там до бою готувалися більшовицькі війська. Хоч і знали хлопці, що сьогодні за сценарієм вони будуть переможеними, проте настрій мали бадьорий. 
Вояки Української повстанської армії та Української галицької армії проходили муштру на площі Вірменський ринок. Перед підготовкою до основного бою, як годиться, вшанували головного отамана доби УНР - Симона ПЕТЛЮРУ, поклавши квіти до іменної меморіальної дошки, що на площі Вірменський ринок.
Після обіду Троїцька площа наповнилася кулеметними чергами, порохом і пораненими. В місто увійшла розвідувальна піхотна частина бійців УНР та УГА. Розпочалася їх запекла сутичка з більшовицьким загоном. Крок за кроком перші наступали, витісняючи червоноармійців углиб Старого міста. Не змінила ситуації і битва біля Польського ринку. Вщент розгромивши більшовиків, святкували перемогу. Разом з ними тріумфували і глядачі. «Слава Україні! 
Героям слава!» - лунало з на-товпу.
Завдяки успішному наступу українських військ Уряд УНР 1919 р. переїхав з Богданівки до Кам’янця-Подільського. Саме наше місто стало тимчасовою та останньою столицею УНР, притулком для Уряду, командування дієвої армії, а також для багатьох державних установ та втікачів з усієї України. 
- Ми не прагнули повністю відтворити бої тогочасного періоду за всіма правилами і канонами, адже це досить складний процес, - зазначив Олександр ЗАРЕМБА, - тож були виключно вуличні бої, які нагадали кожному наше історичне минуле часів Директорії та перебування Кам’янця-Подільського в статусі столиці УНР.
За реконструкцію подій доби УНР взялися Кам’янець-Подільське військово-історичне товариство «Кам’янець», військово-історичний клуб «Повстанець» (м.Київ), військово-історичний клуб «46-й піхотний дніпровський полк» (м.Хмельницький), Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять» (м.Львів), а також реконструктори з Тернополя, Прилук, Кривого Рогу. Загалом було близько 60 учасників, на кожного - по декілька десятків холостих набоїв, а ще два кулемети Максима та гаубиця. 
Наступного дня в Старому місті ще можна було побачити офіцерів у гімнастерках і галіфе з червоними зірками чи тризубом, подивитися на показові виступи і хоч трохи відчути ледь вловимий дух суперечливої свободи минулого століття. Сподіваємося, що «Остання столиця» приживеться у нашому місті, 
і не лише на короткий термін, як її попередниця - столиця УНР 1919 р., а на довгі роки. Такі сподівання розділяє і міська влада. 
- Я багато спілкувалася з реконструкторами, - зазначила директор департаменту гуманітарної політики міськради Альона КУЗЕМА. - І всі вони говорили про те, що фестиваль має всі шанс залишитися в місті надовго. Реконструкція доби УНР і Директорії - незайнята ніша, та й не таке вже й далеке від нас минуле. І за необхідного фінансування фестиваль можна буде проводити щорічно.
Стосовно непорозумінь на рахунок двох «Останніх столиць», які пройшли з перервою у декілька днів, то влада запевняє, що мова про перший фестиваль велася досить давно, а от фестиваль, організатором якого є громадсько-політичний рух «Гідність», спочатку подавав заявку на проведення заходів військово-патріотичного характеру, де і слова не було про проведення реконструкцій. І нічого поганого не бачать чиновники в тому, щоб ці фестивалі об’єдналися. А наразі хоч і маємо певну плутанину в назвах, вона не зіпсує загальних вражень від отриманої дійсно чудової картинки.

Повернення до списку