Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА

ПОНЕДІЛОК, 10 ГРУДНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

13.01.2012

НА МАЛАНКУ!

НА МАЛАНКУ!Відгуляли! Відзустрічали, відсвяткували, час повертатись до буденності. Чи не час? Саме в ці дні, 13-14 січня, Україна маланкує. Нехай народні карнавали в нас не такі розпіарені, як бразильські паради з самбами чи французький Марді Грас, але й на теренах України вміють веселитися. 
По народні звичаї найкраще вирушати туди, де вони законсервувалися найкраще - в Карпати. Давайте зробимо невелику ревізію найцікавіших обрядів у сусідніх із Хмельниччиною регіонах - там, куди легко можна дістатися за декілька годин. 

ТАНКИ В ГОРБОВІЙ І ВЕДМЕДІ В ТЕРНАВЦІ

НА МАЛАНКУ!1 січня в декількох селах Чернівецької області вже з обіду шум та галас. Маланка йде! У Горбовій і Тернавці Герцаївського району та в Миговому Вижницького району вулицями ходять ряджені, танцюючи під народні оркестри та зупиняючи всі авто за допомогою «візирів», виготовлених зі старих фенів для волосся. 
Новий 2011 р. у Горбовій, приміром, зустрічали на саморобних танках, а 2012-й - з чималими китайськими драконами. Глобалізація вже й сюди дійшла. Та основна частина Маланки поки що уніфікаціям сучасного світу не піддається: традиційні костюми, усталений набір пісень, обов’язкове перетанцьовування з незаміжними дівчатами - все так, як за пра­дідів було. 
Особливо дивними виглядають костюми вояків і вершників у Горбовій. Це звичайна військова форма, але ж як прикрашена! Десятки метрів намист, пришиті до рукавів кишенькові люстерка, вишиті бісером і паєтками на спині побажання щасливого нового року. Нехай жінок до маланкування не допускають (звичаї є звичаї), та без їхньої участі хлопцям годі й мріяти про такі строкаті костюми. А на ло­гічне запитання, навіщо воякам стільки намист, горбівчани щиро дивуються: «Як це навіщо? Щоб дівчатам подобатись!».
У Тернавці першими на стежку Маланки виходять діти: ввечері 31 грудня дітлахи в костюмах оббігають сусідів з поздоровленнями. А за декілька годин до Нового року вийде важка артилерія: вершники та солом’яні ведмеді («фішка» Буковини, що дісталася їм у спадок від німецьких колоністів, які проживали тут до 1940 р.). Маланкарі ходять чималим селом усю ніч та весь наступний день. 
Логічне запитання: Маланку ж і Василя святкують 13 і 14 січня, до чого ж тут Новий рік? А все просто: Герцаївщина - румуномовний край. Румунська православна церква живе за григоріанським календарем, а за ним це свято припадає саме на 31 грудня та 1 січня. 

РІЗДВО + МАЛАНКА? ЧОМУ Б І НІ!

НА МАЛАНКУ!7 січня яскраво і весело святкують Різдво і Маланку в Боянах та Припрутті - великих селах неподалік від Чернівців. У Новоселицькому районі чимало етнічних молдаван. Що ж, чудова нагода побачити, як святкує цей народ! Правда, пояснити, чому Маланка ходить саме на Різдво, не зумів навіть місцевий вчитель історії. «Так завжди було», - єдине пояснення. Прий­мається. 
Після полудня біля примарії та готелю «Буковинська зірка» збирається багатотисячний натовп з обох сіл, аби побачити, як відмаланкують цього року. Всі чотири кути Боян та декілька кутів з Припруття готують свою Маланку. В її складі декілька воїнів, вершник (коні в Боянах досить умовні й чимось нагадують дитячі іграшки), голова-командант і, звичайно ж, сама Маланка - симпатичний хлопець в жіночому костюмі та - обов’язково! - з букетом, встромленим у калач. За ватагою не відстає оркестр. Тут суворо ставляться до відтворення ритуалу: жінкам дозволено хіба що підспівувати збоку чи тримати Різдвяні зірки. Маланкарі рухаються просто тра­сою Житомир - Чернівці, внаслідок чого щороку утворюються чималі затори, інколи на кілометри.
13 січня симбіоз із солом’яних ведмедів і традиційного укра­їнського водіння Кози можна побачити в Белелуї Снятинського району Івано-Франківщини. Жодного мовного бар’єра, а як­що пощастить, можна почути під час маланкування хор місцевого Будинку культури - справж­ні професіонали!

ВИ ВСЕ ЩЕ ВСТИГАЄТЕ: ГОРОШОВА

НА МАЛАНКУ!Та що ми все про те, що вже відбулося. Давайте про те, що от-от відбудеться. Апогей маланок - саме сьогодні ввечері: від Дніпропетровщини і Вінниччини до Тернопілля та Буковини Україна водитиме Козу. Кажуть, звичаї маланкувати все ще живі в Чемеровецькому та Городоцькому районах. Спроби оживити обряд, зроблені жменькою кам’янецьких ентузіастів декілька ро­ків тому, провалилися - для живого ритуалу потрібні не лише його виконавці, а й громада, яка чекатиме і прийматиме його. Але якщо в нас не склалося, мож­на гайнути до сусідів.
Борщівський район Тернопільщини - якраз такий сусід. Нас цікавить помідорна столиця Борщівщини - село Горошова, що поблизу Мельниці-Подільської. Недарма на Буковині поселення називають Грошова - важко працювати і гарно заробляти тут вміють. А ще вміють святкувати. 
Ледь не вся Тернопільщина приїжджає сюди щороку 13 січ­ня на Маланку. Варто попередити: дорогою до Горошової на мандрівників чекатимуть ціл­ком ста­ціонарні дорожні кордони зі шлагбаумами: не заплатиш декілька гривень - не поїдеш. Такі вже правила. Торгуватися можна і, напевно, потрібно: десь на п’ятому блок-посту починаєш сприймати це не як елемент свята, а як своєрідний новорічний рекет. 
Сусіднє село Устя, рік за роком проводжаючи кортежі автомобілів увечері 13 січня на Горошову, врешті не витримало - і нині маланкує майже так само масштабно. В обох селах дійст­ва відбуваються як на вулицях, так і на сценах. З них всім гостям свята пояснять, що це за звичай, а ще виступлять колядники з Терно­пільщини. Заносить сюди часом з концертами і народних артистів України - справж­ніх, неряджених.
НА МАЛАНКУ!Про римську великомученицю Меланію тут, може, й чули, але місцева версія походження свята інша. Начебто над Дністром століття тому жила красуня Маланка. Її коханого забрали до війська, а служили в ті часи 25 років. І багачі, і купці, і просто міс­цеві красені присилали до Маланки сватів, та вона чекала на свого коханого 25 років. Не дочекалася - надійшла звістка, що загинув її солдат. От і повелося: Маланка (хлопець, переодягнений у жіночі народні шати і - обов’язково - унікальну борщівську «чорну» вишиванку) разом зі своїм почтом у ніч з 13 на 14 січня ходить селом, заглядаючи до кожної хати, де живуть незаміжні дівчата, і танцює з кожною. Правильно вдягнути Маланку вміють лише декіль-
ка стареньких бабусь у Горошо­вій. Най­складніше - правильно замотати старовинний головний убір - пруг - довжиною 2 м.
Маланка обов’язково з’явиться і на сцені свята. В обов’язковому конкурсі костюмів після концерту можна побачити як піратів чи лелек, так і маски всіх більш-менш значимих політиків країни. Висміюються всі гострі та наболілі теми. Скажімо, з Маланкою-2010 ходили свинки з велетенськими таблетками «Таміфлю» в лапах. І в Усті, і в Горошовій їздять машини-платформи. Це можуть бути велетенські тварини або піратська шхуна. На Водохреще хлопців, які виконують роль Маланки, тричі занурюють головою в холодну дністрянську воду.
Потрапити на свято в Горошову просто: щодня, о 15.15, з кам’янецької автостанції відходить прямий автобус, вартість квитка - 23 грн., а от назад без власного транспорту вибратися буде важко. В сільраді Горошової на наше запитання про зворотню дорогу лише розсміялися: пі­діть, кажуть, з якоюсь Маланкою по селу, подивіться, як вона танцює з дівчатами, то час до ранку і промине...

НАЙБІЛЬШІ МАЛАНКИ УКРАЇНИ: КРАСНОЇЛЬСЬК І ВАШКІВЦІ

НА МАЛАНКУ!Наймасовіша, найнезвичніша Маланка - на румунському кордоні, у селищі Красноїльськ Сторожинецького району Буковини. Здається, всі до одного чоловіки Красноїльська ходять від двору до двору - хто в костюмах дідів і бабів, хто царем або царицею. Є циганки, жиди і ведмеді (а от чортів декілька років тому заборонив місцевий священик, тим самим перекресливши багато­віковий звичай). Весь Красно­їльськ хором співає пісню про Ведмедя - неофіційний гімн селища; після удару циганської булави ведмеді боряться між собою. 
Про ведмедів - окрема розмова. Яких тут лише немає! Костюми готують і з хутра, і з вивернутих кожухів, і - таких найбільше - з соломи. Кут Тражани славиться крилатими ведмедями з розмахом крил-лап до п’яти метрів. Ведмеді з кута Путна схожі на ве­летенські копиці сіна, в куті Сус костюм нагадує солом’яне серце. 
У Красноїльську в політиків не перебираються. Дисципліни до­тримуються суворо, все відбувається лише за командою ватажка-команданта. Час від часу ведмедям потрібний відпочинок (костюми важать близько центнера). Це фантастичне видовище: велетенські крилаті створін­ня лягають за командою на дорогу, а цигани напувають втомлених підопічних зі стаканчиків (за день до Маланки хлопці-ведмеді сидять на спеціальній дієті, яка виключає вживання рідини). 
НА МАЛАНКУ!Обряд виглядає неймовірно маскулінно - нервових панночок прохання не турбуватися. Брати-близнюки красноїльських солом’яних ведмедів десь у ці ж дні ходять вулицями Великої Британії та Німеччини, а от крилаті живуть лише на Буковині. 
В обід 14 січня всі маланки сходяться в центр селища, і найкраща отримує мішок цукру - приз досить символічний. 
УВАГА! Потрібно розуміти, що красноїльська Маланка не шоу для туристів, а ритуал, якого до­тримуються багато років. Сторонньому глядачу не все може видатися зрозумілим. Спосте­рігайте і отримуйте задоволен­-
ня - таких масштабних народних дійств більше в Україні просто немає. 
Найбільш розпіарена телебаченням - Маланка-переберія у Вашківцях Вижницького району Чернівецької області. Народні елементи свята тут - швидше вид, що вимирає, а от дикого вигляду хірурги з бензопилами, мушкетери, які фехтують пляшками самогону, піонери чи одаліски - дуже по-вашковецьки. Народний гумор як він є, але обережно: є шанс отримати віником від Баби чи бути зловленим Ведмедем. Якщо ж Вас спіймають лікарі - і не думайте пручатися. Термометри в них півметра завдовжки, а температуру вони люблять міряти ректально... 
НА МАЛАНКУ!Дійство у Вашківцях почнеться 14 січня, о 10.00, концертом на площі біля міського Будинку культури. Почнеться парад маланок об 11.00. Масові гуляння продовжаться до вечора, а о 16.00 в річечці Глибочок - обов’язкове занурення всіх маланкарів у воду. Інакше не можна - батюшка до церкви не пустить (як кажуть одні), або хвіст виросте (теж серйозна версія). 
Схожість маланок у Вашківцях та Горошовій - у висміюванні найактуальніших життєвих і по­лі­тичних ситуацій року, що минув. І правильно: зі сміхом проблеми здаються менш серйозними. 
Після того, як на першому фестивалі маланок у Чернівцях 2011 р. знамениті Вашківці програли автентичному Красноїльську, від «Переберії-2012» варто очікувати повернення до коріння. Отже, напівоголених путан і арабських шейхів, можливо, буде менше. Воно й на краще. 
Якщо можливості їздити по всій Буковині немає, можна відвідати другий фестиваль маланок у Чернівцях 15 січня, з 14.00 до 19.00, на Соборній площі. І вашковецька переберія, і красноїльські солом’яні ведмеді тут будуть обов’язково. Тільки попереджаємо: маланок буде багато, а глядачів - ще більше. 
А наступного дня, 16 січня, запланований черговий фестиваль «Від Різдва до Йордана» в буковинському Музеї народної архітектури та побуту (вул.Московської олімпіади, кінцева зупинка тролейбуса №4). Яскраві костюми та старовинні звичаї особливо гарно виглядають в антуражі зі старовинних вітряків та сільських будиночків, та й ціна вхідного квитка досить символічна.  
Ірина ПУСТИННІКОВА, спец. для «ПОДОЛЯНИНА» (фото автора).



Повернення до списку