Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА

ЧЕТВЕР, 20 ВЕРЕСНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

17.08.2012

ДЕРЖАВА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ПРАПОРА

ДЕРЖАВА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ПРАПОРАІз трьох державних символів України, а це, згідно зі статтею 20 нашої Конституції, Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України (всі слова пишуться з великої літери), тільки перший заслужив на окреме свято, окремий день у святковому календарі українців. Вісім років тому тодішній Президент України Леонід Кучма «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України» постановив напередодні Дня Незалежності України відзначати День Державного Прапора України.­
Проте якщо уважніше при­дивитися до президентського Указу, то побачимо, що мова в ньому йде не просто про прапор, а про державну символіку, державні символи. Тобто, за задумом, 23 серпня ми маємо свято не тільки нашого прапора, але також і нашого герба та нашого гімну. Просто із трьох символів, означених Конституцією, саме прапор обрали як уособлення всієї державної символіки України в назві свята. Чому так сталося? Прапор виявився найнезаперечнішим із трьох державних символів, він найкраще закріпився у свідомості мас. 
Звісно, наука про прапори, яку величають вексикологією, має свій учений погляд на кольори нашого пра­пора. Проте всі ми в синьо-жовтому українському прапорі бачимо мирне синє небо над головою та дорідний золотий пшеничний лан під ним. Причому бачимо це незалежно від того, де мешкаємо - в Галичині чи Донбасі. На сьогодні прапор - це чи не єдине, що міцно єднає наші Схід і Захід, Північ і Південь. Особливо, коли успішно зіграла футбольна збірна, переможно провів бій один із братів Кличків чи наші олімпій­-
ці, хоч і не так часто, як би хотілося, здобували «золото».
Гармонійне сполучення синього та жовтого кольорів міцно закріпилося в наших головах ще з часу рухівських мітингів 1989-1991 років. І якщо і виникає супе­речка, то вона стосується не стільки кольорів, скільки порядку їх розташування: який колір має бути вгорі - синій чи жовтий?
Щодо герба, то ми досі маємо тільки малий Державний Герб України і не реалізований на практиці припис Конституції: «Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України». За 16 років, що спливли після ухвалення Конституції України, означений в ній закон про великий Державний Герб України так і не з’явився на світ Божий. Можна було би пояснити таку непоквапність щодо одного із символів держави невідкладними клопотами про розвиток нашої економіки. Але, на жаль, у цій чи не найголовнішій нашій царині хва­литися-то особливо немає чим.
Довго, попри припис Конституції, безсловесним був наш гімн. Але тут врешті-решт вдалося знайти компроміс, хоча і не всі вбачають міцне життєствердне начало в початкових словах гімну: «Ще не вмерла».
Щодо прапора, то в Конс­титуції записано однозначно: «Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів». І жодних додаткових приписів не додано.
Цікаво, що навіть українські комуністи не виступають проти синьо-жовтого прапора. Так, на нещодавній прес-конференції в Харкові лідер КПУ Петро Симоненко запропонував від імені своєї політичної сили обговорити на всенародному референдумі головні державні символи України - герб і гімн, а про прапор промовчав. На особисту думку Петра Миколайовича, держава не може існувати під символом, «із яким зустрічали Гітлера під час війни і під яким убивали без­вин­них людей».
Лідерові комуністів одразу ж заперечив доктор історичних наук Юрій Шаповал. Зокрема, він наголосив, що поняття «тризуб» запровадив у ХVІІІ ст. російський історик Микола Карамзін. «Цей символ він знайшов на монетах князя Володимира, який правив у Х-ХІ ст. і ні сном ні духом не відав, що під його знаком хтось когось колись зустрічатиме, - зазначив історик. - Витоки символіки нашого герба і прапора - у глибині тисячоліть, а не вигадані українськими націоналістами чи демократами».
Синьо-жовтий прапор за 21 рік незалежності ми прий­няли душею. Залишилося зовсім небагато: зуміти під цим прапором надійно забезпечити добробут кожного.


Автор:  Олег БУДЗЕЙ

Повернення до списку