Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА

ВІВТОРОК, 11 ГРУДНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

08.02.2013

ХТО ЛІКУВАТИМЕ БЕЗЗУБЕ СЕЛО?

Зазвичай до Дня стоматолога з газетних сторінок доглянуту усмішку демонструють дантисти приватних клінік. Розповідають про важливість і високопрофесійність своєї роботи, про сучасне медобладнання та комфортний і безболісний прийом пацієнтів. Чи так само солодко живеться сільським стоматологам та їхнім підопічним, спробували перевірити журналісти «ПОДОЛЯНИНА».
Віктор Рогожинський оглядає 74-річну пацієнткуНаразі в районі, котрий налічує 121 населений пункт (майже 70 тис. населення), працюють 24 стоматологи: в ЦРЛ - 9 лікарів, безпосередньо в селах - 15. 
Та й ту незначну кількість фахів¬ців зовсім не балують зручностями і новим обладнанням.
- Фінансування стоматології на селі значно «врізали», та й у нас жодних нових надходжень давно нема, - каже стоматолог центральної районної лікарні Анатолій БОРІДКО. - Кошти виділяються лише на обслуговування пільгової категорії населення. Словом, виживати нелегко. Та, як на мене, в селі стоматолог потрібен обов’язково. Сьогодні дуже поширені онкологічні захворювання ротової порожнини. Часто нашим спеціалістам вдається виявити хворобу на ранніх стадіях і допомогти людині уникнути страшних наслідків. Бо ж навряд чи бабуся їхатиме в місто до лікарні через якийсь невеличкий нарив на яснах чи піднебінні. Максимум, це лікуватиметься полосканням з відвару ромашки чи інших трав, або ж звернеться до лікаря в селі, якщо такий, звичайно, є. Та й взагалі проблем із зубами в сільських жителів куди більше, аніж у містян, і якщо в них заберуть останню можливість їх вирішити, то не знаю, чим це може закінчитися. А така ймовірність є, адже на нас чекають реформи, й цілком можливо, що виллються вони знач¬ними скороченнями. Хоча достовірною ін¬формацією я поки що не володію.

ХОЧ НЕ ПИШНО, ТА ЗАТИШНО

Наскільки важливою і потрібною є стоматологічна допомога для селян, ревізуємо, навідавшись до однієї з районних амбулаторій сімейної практики та медицини.
На годиннику дев’ята ранку, а під стоматологічним кабінетом у с.Кадиївці вже більше як десяток людей.
Порожнє майбутнє сільської стоматології?- Я прийшла зайняти місце ще о 7.30, думала, буду першою, та де там. Он чоловік приїхав, коли на вулиці ще темно було, - розповідає жінка, що чекає в черзі на прийом до дантиста.
В невеличкій чисто вибіленій кімнатці до початку робочого дня готується місцевий стоматолог Віктор РОГОЖИНСЬКИЙ. У цьому селі він працює уже сьомий рік.
- Коли я прийшов сюди на роботу, то мав у своєму розпорядженні три не повністю укомплектовані медлотки, неробоче стоматологічне крісло та стару установку, хоча в не найгіршому стані, - пригадує Віктор Володимирович. - Згодом коштами районної лікарні кабінет був доукомплектований найнеобхіднішим стоматологічним інструментарієм. А далі все робилося ще завдяки юнацькому запалу та ентузіазму - поремонтував крісло й придбав деякий мінімум для більш-менш пристойних умов роботи.
Сьогодні тут на якість лікування не скаржаться.
- Ми маємо дуже гарного лікаря. В нас лікуються не лише кадиївчани. От бабуся приїхала із Залісся, а он той чоловік - аж із Параївки. Дуже зручно, коли біля дому є стоматолог, бо якщо з іншими болячками можна почекати, то зубний біль терпіти нестерпно, а вирватись у місто не завжди є час і можливість, - каже місцева жителька Катерина Чабарук. - Чула по телевізору, що дантистів на селі мають скорочувати, але ж ви подивіться, скільки тут людей зібралося. А якби всі поїхали до Кам’янця, та ще з кожного села по такій делегації, то де б нас там приймали, і скільки часу довелося б вистояти в чергах?
Черга до сільського дантистаТа якби цвях був забитий лише в довгих міських чергах, але ж тут проблема захована за багатьма іншими факторами, котрі важко усвідомити людям, що сидять у високих кабінетах, у м’яких кріслах, на роботу доїжджають дорогими позашляховиками і в теплі та комфорті вигадують все нові й нові постанови, накази, закони. Хіба їм втямити, що сільська жінка не має часу лікувати зуби в місті, бо в неї «втелилася корова і треба напувати ще зовсім маленьке телятко», що 74-річній бабусі з паличкою в руках важко дістатися до райцентру автобусом, котрий зняли з рейсу через замети на дорогах, а із запаленням зволікати їй не можна, бо ревматизм уже й так усі руки покрутив.

СІЛЬСЬКИМ СТОМАТОЛОГАМ - ЗУБИ НА ПОЛИЧКУ

Чи торкнуться медичні реформи стоматологів із сіл Кам’янець-Подільського району, ми запитали в головного лікаря ЦРЛ Якова ЦУГЛЕВИЧА.
- Згідно зі штатним розписом, стоматологів у сільських амбулаторіях бути не має, тому без скорочень не обійтися, - каже Яків Миколайович. - Але ми можемо їм запропонувати взяти ліцензію, орендувати кабінет і працювати на приватній основі, єдине зобов’язання - надання безкоштовної допомоги пільговій категорії населення. Ви ж зрозумійте, стоматологічна допомога в усьому світі платна, і ми не маємо бути винятком.
Цікаво, чому ж у нас не починають рівняння на отой «весь світ» із заробітних плат, із розбитих вщент українських доріг, зі старезних приміщень сільських медзакладів? Чому ніхто не думає, чи по зубах будуть кам’янецькому селянину послуги приватного стоматкабінету? Чому ніхто не думає про лікарів, яким просто дають копняка під зад і виставляють за двері? Відповіді немає. Очевидно одне - стоматологію на селі діагностували як флюс. Лікувати його в чиновників бажання немає, а тому постановили - оперувати без анестезії. 

Автор:  Ганна РОГОЖИНСЬКА

Повернення до списку