Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА

СЕРЕДА, 26 ВЕРЕСНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

28.06.2013

ЧОМУ КАМ’ЯНЕЦЬКА МОЛОДЬ ТІКАЄ ДО ПОЛЬЩІ?

Поки частина кам’янецьких абітурієнтів і досі чекає низького старту вступної кампанії, решта вже бережно підшиває стоси готових документів для своїх майбутніх альма-матер. Ані вистоювати у чергах до приймальних комісій, ані здавати марудні ЗНО їм не потрібно - вступати вони вирішили за кордоном.
Уже декілька років поспіль, коли в кам’янецьких школярів діло доходить до нелегкого вибору майбутнього вишу, шальки терезів усе частіше переважують у бік Європи. Найпривабливішою серед її країн в очах майбутніх абітурієнтів виглядає Польща. Чим саме так причаровують українського студента тамтешні виші, напередодні Дня молоді спробував з’ясувати «ПОДОЛЯНИН».

«ВПОЛЮВАТИ» СТУДЕНТА: ПОЛЬСЬКІ ПРИМАНКИ ДЛЯ ВИПУСКНИКА

ЧОМУ КАМ’ЯНЕЦЬКА МОЛОДЬ ТІКАЄ ДО ПОЛЬЩІ?Відповідь на запитання «Чому саме Польща?», зізнаються кам’янецькі студенти польських вишів, довго шукати не доведеться: кошти за навчання не набагато більші, а в деяких випадках і менші, ніж в Україні, відстань додому не значніша, ніж зі столиці, а от перспективи в рази амбітніші та яскравіші. Тим паче, що стати польським студентом, виявляється, не так уже й важко.
Після того, як 2005 року Україна й Польща підписали угоду про визнання українських атестатів, «полювати» на наших абітурієнтів польські виші розпочали значно активніше. «Спіймати» їх університетам Польщі допомагають і численні культурно-освітні товариства польської громади в Україні. В Кам’янці-Подільському таких осередків підготовки абітурієнтів уже декілька. В середньому їхні послуги (консультації, допомога у виборі вишу і спеціальності, збирання і переклад документів для вступу, а також відкриття візи, ознайомча поїздка до Польщі та на-
віть пошук гуртожитку) коштують близько 4-5 тис.грн. Одним з таких центрів підготовки абітурієнтів виступає культурно-просвітницький центр польської громади ім.Генрика Сенкевича під керівництвом Анни ШИНКАРЕНКО.
- Попит на наших абітурієнтів у Польщі дуже високий. Лише за останній рік до нашого центру приїжджали представники з університетів Хелму, Любліна, Варшави, Лодзя, Бєльско-Бялої та Катовіц, - розповідає Анна Тадеушівна. - Вступну кампанію польські виші проводять протягом усього року. Спеціально для наших студентів приватні виші навіть плату за навчання знижують. Для прикладу, цього року мерія м.Хелм зменшила її для нас майже вдвічі.
Усі без винятку польські університети обіцяють вступ без ЗНО, хабарів, черг і списків. Українських студентів поляки зараховують за результатами атестата про загальну середню освіту. Крім нього, вчорашньому школяреві знадобляться ще медична довідка і апостиль (підтвердження достовірності атестата). Співбесіду на контрактну, а подекуди й безкоштовну форми навчання можна пройти, навіть не виїжджаючи з Кам’янця. Представники приватних вишів до наших абітурієнтів приїжджають по декілька разів на рік. Переважна кількість польських вишів проводить і співбесіди он-лайн, на яких поспілкуватися зі своїм потенційним викладачем можна просто через Skype.
Абітурієнтів з польським походженням, при наявності Карти поляка, до державних вишів приймають на бюджет. Окрім безкоштовного навчання, вони цілком можуть розраховувати і на чималу соціальну стипендію та пільги у вигляді безкоштовного харчування й знижок на проїзд у громадському транспорті. Тим же, хто не має польського коріння, стипендії виділяють за громадську чи спортивну активність. Їхні розміри в Польщі можуть бути дуже різними: одні покривають лише частину витрат на проживання, інші - оплату за навчання, третіх же вистачає навіть на численні подорожі Європою. Кількість різноманітних стипендій у Польщі така, що не одержати її може хіба ледачий.
От тільки домовитись про неї «по-нашому», каже Анна Шинкаренко, з поляками точно не вийде. Будь-яке прохання посприяти тамтешні викладачі сприймають як особисту образу, а поняття «хабар» там взагалі відсутнє. Тож підсумкові бали доводиться здобувати виключно головою, адже розраховувати на чиюсь допомогу зверху серед поляків не варто.
Якщо ж проблем з навчанням не виникає, український студент польського вишу може отримати й можливість повчитись у решті країн Єврозони. Для прикладу, скориставшись програмою студентського обміну «Еразмус», можна вирушити на семестрове навчання до Німеччини чи пройти стажування у Швейцарії та Франції. Тож для багатьох українських студентів навчання за кордоном не закінчується через п’ять років. Молоді спеціалісти часто знаходять собі роботу й облаштовують життя поза межами України.

ЯЗИК ДО ВАРШАВИ ДОВЕДЕ

От тільки аби скористатись усіма перспективами «старої» Європи і таки потрапити на навчання до будь-якого вишу, абітурієнту доведеться пройти співбесіду польською мовою. Втім для кам’янчан ця основна вимога польських університетів проблемою точно не стане. Вивчити мову найближчих сусідів із Заходу в нас можна не лише на дорогих курсах і в приватних репетиторів, а й починаючи зі шкільної лави. Найбільше в цьому пощастило випускникам НВК №13.
2003 р. на його базі об’єднали загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням польської мови та гімназію. Співпраця ж школи (тоді ще №3) із Польщею розпочалась 1999 р., коли її директором став Валерій КІШКО. Згодом тут з’явились і перші польські класи та вчителі. Їх до Кам’янця направив польський інститут післядипломної освіти. І поки Україна кволо рухалась у західному напрямку, НВК №13 уже став повноцінним членом євроспільноти. Тепер про кам’янецьку школу та її талановитих випускників знає вся Польща. До лав її найкращих університетів учні з польських класів потрапляють ще після 9 років навчання.
ЧОМУ КАМ’ЯНЕЦЬКА МОЛОДЬ ТІКАЄ ДО ПОЛЬЩІ?- Мій син вступив до Варшавського університету, навіть не дочекавшись закінчення 11 класу, - розповідає мама учня НВК №13 Тамара БОДНАР, - зарахували його лише за результатами невеликої співбесіди, адже він неодноразово займав призові місця на олімпіадах і в міжнародних конкурсах. Завдяки багаторічній співпраці нашої школи з польськими вишами, діти без зайвих проблем вступають до найпрестижніших університетів Польщі.
В навчальній програмі спеціалізованої школи вивченню польської відводять по 5 годин на тиждень. На базі гімназії її вивчають факультативно. А от мовну практику учні польських класів проходили за кордоном. Поїздки батькам школярів обходились майже задарма - польська сторона повертала всі витрачені кошти.
Часті подорожі школярів з НВК №13 до Польщі припинились два роки тому. Батьки нарікають, що після 14-річного досвіду успішного культурно-освітнього обміну тепер дітям затуляють прозоре й таке близьке «вікно у Європу». Торік Польщу відвідав лише один клас.
А тим часом польські виші продовжують розширювати лави своєї східної діаспори. В чергу шикуються й першокласники, які хочуть вивчати польську - в класах вчителів молодших класів спеціалізованої школи вже по 28-30 учнів.

ХОЧЕШ СПРОБУВАТИ ЄВРОПУ - ГРИЗИ ГРАНІТ НАУКИ 

Заощаджувати на закордонне навчання свого студента батькам доведеться не так уже й багато. Плата за рік освіти у польському виші коливається в межах від 6 до 12 тис.грн. Решта витрат на гуртожиток, харчування, підручники й транспорт не перевищує 500 євро на місяць. Ця сума нині мало чим відрізняється від середньої вартості навчання в університетах Києва, Харкова чи Львова. Однак, сплативши її, студент отримає не просто документ європейського зразка, а престижний європейський диплом.
Сумнівів, що саме така перспектива й приваблює молодих кам’янчан, не виникає. Адже після вступу Польщі до Євросоюзу її дипломи почали визнавати не лише всі без винятку країни євроспільноти, але й решта закордонних роботодавців. Відповідно цей факт повпливав і на амбіції українських студентів.
- Однією з основних причин того, що я вибрав польський університет, є можливість отримання європейського диплома, який визнають у майже ста країнах світу, - розповідає кам’янчанин, студент ІІ курсу факультету європеїстики Католицького університету Любліна Віктор БУЙНІЦЬКИЙ. - Окрім цього, в мене було велике бажання спробувати «на смак», як це навчатись в об’єднаній Європі. Ще одним аргументом було й те, що в Польщі значно нижчий рівень корупції. В навчанні я можу покладатись тільки на знання, а не на гроші.
Скористатись однією з безкоштовних програм навчання в Польщі вирішила й кам’янчанка Мар’яна ЧОРНА. Вона вже два роки є студенткою факультету журналістики Шльонського (Сілезького) університету в Катовіцах.
- Навчатись у Польщі мені порадили родичі, - розповідає про свій вибір Мар’яна. - Спочатку я протягом місяця відвідувала літні курси мов, які проходили за кордоном. Тут мені дуже сподобалась атмосфера, ставлення викладачів і їхній підхід до навчання. Я дуже задоволена якістю освіти в моєму університеті і про вибір не жалкую.
Преференції для нащадків братнього народу польські виші запровадили неспроста. Відкритий європейський кордон і масовий відтік молодих поляків до країн Західної Європи змушує заповнювати «мозкові пробіли» вишів талановитими емігрантами з країн колишнього соцтабору. Запрошуючи студентів із сусідньої держави, поляки намагаються компенсувати й кадровий голод на професіях технічних спеціальностей.
Втім такі тонкощі державного планування ринку трудових ресурсів залишаються поза полем амбітного зору студентів з України, які вирушають до Польщі. Адже тут вони бачать нові перспективи для спілкування та розвитку, а також можливість скористатися перевагами європейської системи освіти, більш практичної та вільної, ніж її вітчизняний аналог. На жаль...

Яна ІЛЬЧИШЕНА,
Назар КИРИЧИНСЬКИЙ,
студент факультету журналістики Католицького університету Любліна.


Повернення до списку