П'ятница, 19 Квітня 2024 р.
6 Березня 2015

ХВИЛЯ БАНДУРИСТІВ

Бандура – це круто! Такий висновок можна було зробити 26 лютого після відвідин у ДМШ ім.Ф.Ганицького концерту «Вдарте в струни, кобзарі!», що проводився вже вп’яте. З народного інструмента лунали як давні, так і сучасні композиції.

ХВИЛЯ БАНДУРИСТІВРозпочали захід кам’янецькі бандуристи: учні музичної школи (ансамбль «Калиновий цвіт») і тріо «Золоті струни». Звучали переважно народні мотиви, останні виконали пісню «Пливе кача по Тисині».

Згодом до струн взялися гості. Василь Жованик зі Львова зіграв на старосвітській бандурі, співаючи старовинні пісні. Завідувач відділу народних інструментів Хмельницького музичного училища ім.В.Заремби Микола Босенко представив двох талановитих студенток – Марину Круть і Маріанну Волкову (на фото). Дівчата вразили слухачів не лише відмінною грою, а й милозвучними голосами. А наостанок ефектно виступив володар призу глядацьких симпатій шоу «Україна має талант» Ярослав Джусь із Києва. Хлопець, який вміє грати мало не на всіх музичних інструментах, спочатку віртуозно зіграв на фортепіано, а потім почав дивувати виконанням на бандурі світових хітів «Yesterday», «Besame Mucho» та музики із фільму «Пірати Карибського моря». Також Ярослав демонстрував власну музичну творчість, а завершив виступ виконанням на бандурі мелодій пісень «Океану Ельзи».

Глядачі, які ледь вміщалися в маленькому актовому залі музичної школи, були в захваті від почутого.

Головний організатор концерту – Дмитро Бачинський. Це бандурист родом із Білої Церкви, який починав навчатися музиці в Києві. Згодом його запросили до К-ПНУ ім.Івана Огієнка. Хлопець, побачивши Кам’янець, закохався в нього і вирішив тут залишитися назавжди. Тепер Дмитро Петрович вже п’ятий рік працює в музичній школі, де відкрив відділ гри на бандурі.

– Нині в Кам’янці-Подільському є семеро дорослих бандуристів і близько тридцяти юних учнів. Це небагато – у Хмельницькому їх декілька сотень, – розповідає він. – Але ситуація поліпшується. В Україні йде хвиля зацікавлення бандурою. Таке спостерігалося в 90-х роках, коли країна здобула незалежність.

– Навчитися грати на бандурі складно?

– Мабуть, після скрипки це найскладніший музичний інструмент. Ті бандури, на яких ми сьогодні граємо, створені в середині минулого століття. Адже раніше вони були примітивнішими, мали менше струн, і на них неможливо було зіграти, скажімо, класику.

До того ж інструмент габаритний – дітям складно його охопити, а тим паче – носити. Ми спеціально придбали бандуру меншого розміру для навчання наймолодших.

– Дмитре Петровичу, чи не вважаєте, що, запросивши іменитих бандуристів до міста, можна було б організувати концерт у більшому залі?

– Думаємо над такою ідеєю. Однак у залі музичної школи в сімейному колі все одно робитимемо концерти. Це – традиція.