П'ятница, 29 Березня 2024 р.
9 Березня 2012

ЧОМУ М’ЯСО ПАХНЕ РИБОЮ?

Думаю, не одна господиня потрапляла в халепу, коли, купивши на ринку начебто гарне м’ясо, починала його смажити чи варити, а воно по сковорідці «стрибало», ще й від специфічного запаху потрібно було відчиняти всі вікна. Як пояснюють фахівці, причина – в м’ясо-кістковому та рибному борошні, із складових сумнозвісних комбікормів. Спробуйте оселедця підсмажити – з хати втечете… 

Виявляється, деякі виробники комбікормів і кормових добавок додають до них ще й спеціальні речовини, які зв’язують воду в м’язових тканинах. Продавці м’яса розповідають, що, бувало, купували  таку свиню на забій, увечері її різали, підвішували напівтушки, щоб вистигали, а до ранку під ними з’являлася калюжа води. Переважували м’ясо – і кілограмів 5-6 «стікало водою», а поки на ринку розпродадуть – ще 3-4 кілограми загальної ваги втрачали. Чи хіба з нами такого не бувало: купиш кілограм м’яса, покладеш до холодильника на тарілку, а вранці в ній грамів сто води з’являється!? 

Мимоволі ставиш собі запитання: чи можливо взагалі в наших реаліях, при засиллі хімії та несумлінності деяких господарів придбати якісне м’ясо?

НАЙКРАЩИЙ ШАШЛИК – НА ТРАВАХ. ЛІКАРСЬКИХ

ЧОМУ М’ЯСО ПАХНЕ РИБОЮ?Якось із сім’єю ми вирішили поїхати до Дністра у бік Жванця, щоб насолодитися останніми теплими днями літа і посмажити шашликів. Але, закинувши вудки, щоб зловити декілька рибин на юшку, я вирішив набити шампури м’ясом і … ледь не зомлів від своєї забудькуватості – 

відерце із його вмістом, тобто шашликами, залишилося вдома, у холодильнику. 

Щоб не зіпсувати обіцяного онукам відпочинку, вирішив змотатися машиною до найближчого ринку в Хотин, до якого рукою подати, по м’ясо. Діставшись до потрібного павільйону, почав шукати, за порадою дружини, м’ясо, як кажуть, із домашньої свині. 

Після декількох невдалих спроб почув від одного з продавців: «Ви такого не знайдете, оскільки нині всі свині годуються на добавках… А якщо і знайдете, то ту свиню не менше року тримали. Який з неї шашлик? Його ж не прожуєш, не проковтнеш». 

Побачивши мою засмученість від отриманої інформації, співбесідник мовив: «Пропоную ось це, погляньте: кабанчик був молоденький, всього 25 тижнів від роду, а мав уже 110 кілограмів живої ваги. Зверніть увагу, м’ясо рожево-червоного кольору, пружне. Ось бачите: натискаєте пальцем, а ямка відразу вирівнюється, і вода з нього не тече». 

Відтак розповів, це тому, що комбікорм, яким він годує поросят, виготовлений на основі лікарських рослин. На відміну від інших харчів для тварин, у ньому немає антибіотиків, м’ясо-кісткового та рибного борошна, гормонів росту, вже не кажучи про славнозвісні ГМО. Виробник корму це гарантує. Та воно й по м’ясу видно. А коли до комбікорму додають антибіотик, щоб свині не хворіли та краще росли, то ми, споживачі м’яса, потім від елементарної простуди вилікуватись не можемо, не говорячи вже про інші серйозні захворювання. В наш організм антибіотики надходять з м’ясом, накопичуються і призводять до звикання до тих чи інших лікувальних препаратів. Часто-густо самі лікарі дивуються, що не можуть  вилікувати якусь недугу, жоден препарат її не бере. 

Те ж саме із гормонами росту для тварин: як вони діють на наш організм через м’ясо, то лише один Бог знає. Або чому діти хворіють та на уроках фізкультури в школі помирають? 

– Відтоді, як почав давати свинкам цей «комбікорм плюс лікарські рослини», в мене з’явилося багато постійних клієнтів. Уже по телефону замовляють, щоб залишив ту чи іншу частину тушки, тому впевнений: скуштуєте сьогодні шашлик – будете й Ви моїм постійним клієнтом, – розповів власник свинини. – Скоро торгувати не буде чим, адже що виростив, допродую. Вже думаю, як свинарник збудувати хоч на шістсот голів, аби запустити такий собі конвеєр, щоб на кожен робочий день було по дві голови на забій.

Після такої розмови та переконливих слів я таки наважився придбати два кілограми ошийка.  

– Приходьте до нас ще, я завжди тут продаю м’ясо з тих свиней, які сам вирощую. Володимиром мене звати, ГОНЧАР – прізвище, – мовив на прощання  підприємець.

…Зізнаюся, давно не куштував такого смачного шашлику. Словами не передати. Соковитий, запашний, зверху хрустка скоринка, всередині м’якенький, аж у роті тане. Задоволення отримали всі члени сім’ї неймовірне! Залишене вдома м’ясо підсмажили наступного дня на сковорідці – не пропадати ж добру. Занадто вже була відчутна різниця, тому довелося віддати нашому вірному собаці Сухарику. Хоч йому догодили. 

ПОГАНЕ М’ЯСО РУЙНУЄ ДНК ДІТЕЙ

Відтоді минуло близько півроку. Ми з родиною не раз згадували той шашлик на швидкуруч. Ще й  продавця, який навчив потрібне м’ясо вибирати.

А за декілька днів після того родинного відпочинку я готував матеріал про По­дільський державний аграрно-технічний університет. Там випадково зустрів свою давню знайому Ольгу БУЛАТОВИЧ, яка є доцентом кафедри переробки продукції тваринництва і хімічних дисциплін біотехнологічного факультету. Поцікавився в неї як фахівця, чи дійсно якість і смак м’яса настільки залежать від годівлі тварин, та чи реально виростити порося до 110 кілограмів за 25 тижнів, чи то була лише базарна реклама? 

Ольга Миколаївна пояснила, що біо­хімічні та смакові властивості м’яса безпосередньо залежать від рівня годівлі та утримання тварин. У їхньому раціоні є неприпустимим застосування неякісної сировини, наприклад зерновідходів наполовину з насінням бур’янів та ще й вкритими грибком. Мовляв, на те вона і свиня – усе з’їсть. Насправді це не так. При використанні неякісного корму, який містить багато сміттєвих домішок, насіння бур’янів та має ураження зерновими грибками, до організму тварин потрапляють мікотоксини (продукти життєдіяльності грибків), що вражають органи травлення, нервову та ендокринну си­стеми і викликають порушення роботи внутрішніх органів. Для нормального росту і розвитку тварин необхідно забезпечити якісними білками, жирами і вуглеводами, збалансувати раціон за вміс­том мікро- та макроелементів. 

Якщо для забезпечення потреби тварин у перетравному протеїні викорис­товувати білки тваринного походження (м’ясо-кісткове та рибне борошно), які давно заборонені на території Євросоюзу, то це буде відображатися на смакових якостях м’яса. Воно матиме неприєм­ний запах і смак.

Тварини, в яких розбалансована якісна годівля, відстають у рості та розвитку, мають хворобливий вигляд і вимагають лікування за допомогою ветеринарних препаратів, багато з яких не виводяться з організму, а, залишаючись у м’ясі, потрапляють до нас на стіл, руйнуючи нашу імунну систему. Також недопустимим у годівлі є використання гормонів росту, які накопичуються в м’язових тканинах і можуть руйнувати структуру ДНК дітей.

Іноді, з метою збільшення живої ваги свиней, перед продажем деякі «спеціа­лісти» нашпиговують їх  лікарськими препаратами, які утримують воду в м’язових тканинах. 

Варто зазначити, що для забезпечення резистентності організму та профілактики захворювань сільськогосподарських тварин на відгодівлі країни Західної Європи для внутрішнього ринку вже давно за­стосовують екстракти лікарських рослин, органічні кислоти та їхні солі, а для зов­нішнього ринку, тобто для нас з Вами, іноземні компанії виробляють і продають кормові добавки та премікси, виготовлені  на основі м’ясо-кісткового борошна. А воно, як відомо, є продуктом переробки біоло­гічних відходів на європейських заводах з утилізації неякісних біопродуктів і трупів хворих тварин. А на додачу доповнюють антибіотиками та гормонами росту.

Таку продукцію легко відрізнити за відповідним запахом м’ясо-кісткового і рибного борошна. Нам з Вами вірним було б застосовувати для відгодівлі домашніх тварин і птиці білкові групи лише рослинного походження, а здоров’я поросят, телят, кроликів, курей підтримувати за рахунок екстрактів лікарських рослин.

– І нині цілком можливо виростити свиню до 110 кілограмів за двадцять п’ять тижнів. Більше того, економічно доцільно годувати її до 90-100 кілограмів, – відзначила Ольга БУЛАТОВИЧ. – При такому забої отримують м’ясо найвищої якості, витративши при цьому на відгодівлю однієї голови близько 250 кілограмів комбікорму. Відгодівля свиней до більших вагових категорій (140-150 кілограмів) веде до збільшення фінансових витрат. Адже щоб досягти ваги від 100 до 150 кілограмів, потрібно витратити ще два мі­сяці та два центнери  корму. А це майже норма для відгодівлі ще однієї свині до 100 кілограмів. 

Для найбільшої економічної ефективності науковець рекомендує розводити свиней м’ясних порід та ставити на відгодівлю гібридних поросят, отриманих шляхом схрещування. Такі свинки мають найкращі відгодівельні якості. Вихід м’яса – близько 73%, а товщина шпику не перевищує 1 см. При цьому необхідно поєднати збалансовану годівлю з використанням додаткових ферментних груп, робити профілактику шлунково-кишкових і респіраторних захворювань за допомогою екстрактів лікарських рослин, а не кормових антибіотиків.

Окрім м’ясної відгодівлі, можна займатися ще сальною та беконною. Для цього існують відповідні породи свиней та технології годівлі, за допомогою яких можна отримати або товщину шпику близько 8 см, або сало з м’язовим прошарком. Усе залежить від кон’юнктури ринку. Нині є багато компаній, які пропонують як генетичний матеріал, так і програми годівлі, обладнання для розведення й відгодівлі сільгосптварин і птиці. Власникам тваринницьких та птахівницьких господарств необхідно лише чітко дотримуватися рекомендацій тих компаній, з якими вони вирішили спів­пра­цювати.

Адже коли купуємо будь-який побутовий пристрій, то обов’язково читаємо інст­рукцію щодо його  використання. Так само існують рекомендації, як згодовувати ті чи інші комбікорми або БВМД (білково-вітамінні мінеральні добавки) та утримувати різні породи свиней.

На запитання, чи можна самому виготовити БВМД,  збалансований комбікорм, Ольга БУЛАТОВИЧ, давши позитивну відповідь, разом з тим зауважила, що для цього потрібно мати неабиякий досвід і знання. На превеликий жаль, ще є багато таких фермерів, які дуже важко працюють у цій галузі, а результат, крім того, що наробилися, негативний. 

БУЛО Б БАЖАННЯ

А нещодавно я зустрів старого зна­йомого, в якого минулого року купував у Хотині м’ясо на шашлик. Завітав він до ПДАТУ, щоб підібрати собі тямущих майбутніх випускників – ветлікаря та зооінженера. Виявляється, почав розширювати свій бізнес, впроваджувати в життя проект реконструкції та переобладнання придбаного старого корівника під свинарник. 

Не міг не поцікавитися в підприємця, як він досягнув успіху в цей складний час. Подальша його розповідь, на мій погляд, могла б стати прикладом для «школи виживання».

– Свій трудовий шлях пройшов у органах внутрішніх справ. Вийшовши на пенсію, постав перед проблемою – як заробити додаткові кошти, необхідні для нормального життя сім’ї? Отримавши в оплату за батьківські паї три тонни збіжжя, спробував його продати. Та марно. В людей і своє було. Порадившись з родиною, вирішили придбати п’ятеро поросят, щоб перевести зерно в більш ліквідну на той час продукцію – м’ясо.

Купивши поросят, з дружиною взялися за їх відгодівлю. Робота виявилася не з легких. Щодня потрібно було наварити свіжої каші, натерти буряків, тричі на день дати їсти, прибрати гній та постелити свіжу підстилку. Єдине, що тішило та заохочувало до подальшої праці, – це відмінний, постійно зростаючий апетит наших підо­пічних. У хід йшло все, що зібрали восени з городу. Незабаром і зерно скінчилося, довелось ще тонну докуповувати. 

І от нарешті, через вісім місяців кропіткої роботи, що почалася наприкінці літа, я вже віз на ринок  м’ясо з першого кабана. Під час травневих свят свині продалися швидко. Вторгували дванадцять тисяч гривень. Вирішили порахувати чистий прибуток.

За поросят заплатили 2000 гривень, тонну зерна докупили ще за 2000 гривень, 3 тонни пшениці  мали своєї, а могли навесні її продати й отримати 6000 гривень. Разом витрачено 10000 гривень.

Прибуток склав 2000 грн. Їх можна рахувати як  оплату праці нам з дружиною.

Таким чином, п’ятеро свиней росли вісім місяців, кожне з’їло по 800 кілограмів збіжжя, всі кормові буряки, гарбузи та дрібну картоплю, які ми вже не рахували. Отже, прибутків перший досвід не приніс. Але на досягнутому вирішив не зупинятись. Почав розпитувати, хто і як годує свиней. Швидко дізнався, що набагато легше вирощувати свиней, застосовуючи сухий тип годівлі. При цьому використовувати БВМД або премікси, змішуючи їх із зерном, мовляв, такий метод зменшує кількість комбікорму та термін відгодівлі однієї свині до шести місяців від наро­дження, значно полегшує працю та підвищує прибутки.   

Цього разу придбали двадцять поросят, які вирішили годувати із застосуванням кормових добавок іноземного виробництва. Результат не забарився. За півроку я вже продавав 100-кілограмових свиней. Але зіткнувся із проблемою якості м’яса. Воно мало специфічні запах і смак, було водянистим. Щось потрібно було змінювати. 

І ось в одній з газет натрапив на оголошення: «Комбікорм + (плюс) лікарські рослини». Мене це зацікавило. Зателефонував та відразу зрозумів, що розмовляю зі справжніми фахівцями. Вони детально пояснили, з чим пов’язані мої проблеми, та запропонували шляхи їх вирішення, професійно переконавши, що потрібно використовувати екологічно чисті та безпечні для здоров’я тварин, відповідно і людей, комбікорми і білково-вітамінні мінеральні добавки. Крім того, я ще отримав багато корисної інформації: які годівниці краще застосовувати, як організувати водопостачання, гноєвидалення та вентиляцію, технологію правильного змішування комбікормів, як створити необхідні умови утримання тощо.

Розпочавши таку співпрацю, я вже декілька років  не маю проблем зі збутом якісного м’яса, яке сам продаю на ринку. До речі, Ви його куштували. Досягнув стабільних прибутків, збільшив кількість свиней до 80 голів та серйозно планую й надалі розширювати виробництво. Придбав приміщення колишнього колгоспного корівника, де маю розмістити 600 свиней. До мене навіть з Чернівців по м’ясо приїжджають…. 

Словом, є гарний приклад для наслідування. Було б лише бажання та прагнення досягнути поставленої ме­ти, поліпшити добробут своєї родини. Адже в сотнях подільських сіл стоять пусткою (де ще не встигли розібрати) колишні приміщення ферм,  хлівів, у яких уже давно не утримуються ні худоба, ні свині. Тим паче, маючи новітні технології їх вирощування… 

Василь ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ, спец. для «ПОДОЛЯНИНА».