ТАКА НЕОБХІДНА МАЛЕНЬКА ХАТКА

Деякі розумники вирахували, що людина за своє життя проводить у туалеті від одного до чотирьох років. Не знаємо, чи так це, але якщо вже така гірка наша доля, то хотілося б, аби цей час був не найгіршим. 11 років тому в Сингапурі започаткували Всесвітній день туалету, щоб обговорювати проблемні питання на цю тему. Тому поведемо мову про заклади, назва яких невтомно б’є рекорди за кількістю синонімів.

ДЕ МАЄМО, ТАМ І СПРАВЛЯЄМО

Два роки тому «ПОДОЛЯНИН» уже аналізував ситуацію в місті з громадськими туалетами, тоді вона була у незадовільному стані. Відтоді значних зрушень не сталося, хоча і є позитивні тенденції. Спочатку варто відзначити встановлення комфортабельного туалету в районі «п’ятачка», біля Центрального ринку. Най¬більше, мабуть, йому зраділи продавці квіткових кіосків, які раніше були змушені проситися у «Скіф» чи «Берізку».

Звісно, одним туалетом всіх проблем не вирішиш. Це розуміє і міська влада, тому планує побудувати аналогічні в зоні відпочинку мікрорайону Жовтневого, в Старому місті та біля «Гунських криниць». Проблема розташування нужника у сквері «Гунські криниці» ялозиться вже давно. Декілька років тому були викопані котловани, однак до будівництва справа так і не дійшла. А справлятися кам’янчани й досі ходять до піцерії «МакСмак». Адже згідно з законодавством власники за¬кладів харчування не можуть відмовити у відвідуванні туалетів. Хоча іноді в кафе можна помітити на дверях туалету табличку «Стороннім вхід заборонено».

Найгостріше цю проблему відчувають туристи.

Під час масштабних фестивалів її частково вирішують біотуалети. Та було б добре, якби вони працювали не лише під час фестів. Скажімо, громадський туалет навпроти Ратуші в Старому місті, на який промовисто вказують таблички на Троїць¬кій площі та біля самого об’єкта, зустрів мене зачиненими дверима. Але ж туристи та кам’янчани тут прогулюються не лише під час свят чи в розпал турсезону.

ОСОБЛИВОСТІ «КУЩОВОГО» СПОСОБУ

«Ласкаво просимо у світ, де туалет – це все, що тебе оточує», – казав персонаж фільму «Шаблезубий тигр» своєму товаришу, з яким вони потрапили у джунглі. Ми живемо не в джунглях, тому є таке визначення, як «непризначені для цього місця». І якщо в селах «схованки в кущах» не викликають особливих нарікань, то в місті – це не лише безкультур’я, але й порушення правопорядку.

За словами старшого інспектора групи адміністративної практики міськ¬відділу міліції Сергія ВОЛОШИНА, з початку року складено 327 протоколів за хуліганство (ст.173), половина яких – за справляння природної потреби в невстановлених громадських місцях. Зокрема, лише за жовтень зафіксували 34 такі випадки. Найчастіше застають «на гарячому» в парку, а також у дворах будинків та їхніх переходах. Порушникам загрожує штраф від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (це близько 50-120 грн.). А на додачу суд може призначити громадські (40-

60 год.) та виправні (1-2 місяці) роботи, або ж адміністративний арешт (до 15 діб). Отож, перед тим, як поспішати в кущі за «покликом природи», треба добре подумати. Це може обійтися дорожче, ніж пошуки відповідного місця.

Втім поглянемо на цю ситуацію з іншого боку. Наприклад, молоді люди повертаються після одинадцятої з дискотеки, заклади вже зачинені, туалети вже не працюють. І куди? Терпи, терпи – терпець тебе гартує…

Враховуючи те, що туалетна тема не надто приємна, її обговорюють зрідка – коли «припече». Тому хочеться побажати всім таких чудових умов для реалізації природних потреб, щоб ми про неї взагалі мовчали.