ДЕ ВІЙНУ ПЕРЕСИДІТИ?
З дитинства пам’ятаємо фільми про війну, в яких часто показували, як мирне населення того чи іншого міста рятувалося від бомбардувань у спеціальних сховищах чи підвалах житлових будинків. І хто би міг подумати, що через сім десятків років усе повторюватиметься, у наш час, і саме в Україні. Кров у жилах холоне, коли дивимося відеорепортажі з розбитих агресором міст і містечок Донбасу, коли співвітчизники, в основному, люди похилого віку, жінки із дітьми, ховаються від війни в різних сховищах, тих же підвальних приміщеннях власних домівок, більшість із яких зовсім для цього не пристосовані. Без освітлення, запасу води, комунальних зручностей.
І все ж саме в такий спосіб тисячам українців вдається рятуватися від російських «Градів», артилерійських снарядів, мінометних обстрілів сепаратистів, найманців «братнього» сусіда, куль снайперів. Нещодавно знайомий розповів, як його рідна сестра, котра мешкає в Іловайську, під час запеклих боїв у місті та на його околицях була змушена три тижні з малою донечкою на руках просидіти в комірчині підвалу багатоповерхівки.
Безумовно, ми від Донбасу далеко, і не хочеться навіть думати, що щось схоже може статися й на Поділлі. Разом із тим уже пересвідчилися, яким непередбачуваним може бути агресор. Або що ще може збрести в голову Путлеру, зокрема щодо Придністров’я, до якого від свого часу прикордонного Кам’янця рукою подати? Тому події на сході країни, які можуть стати затяжними, викликають у кам’янчан усе більше й більше запитань щодо своєї безпеки та можливості вберегтися від імовірних наслідків збройного втручання.
Нині захист населення від надзвичайних ситуацій, реагування на них і функціонування єдиної державної системи цивільного захисту передбачені Кодексом цивільного захисту України. Відповідно до його ст.19, саме органи місцевого самоврядування мають визначати потреби фонду захисних споруд, планувати й організовувати роботу з дообладнання або спорудження в особливий період спеціальних приміщень для укриття людей. Ст.20 цього документа визначено завдання та обов’язки і суб’єктів господарювання у сфері цивільного захисту, які повинні здійснювати низку функцій, в тому числі й забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту, дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд.
Громадяни України, відповідно до ст.21 цього Кодексу, мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального порятунку, їх використання, зобов’язані вивчати способи захисту від надзвичайних ситуацій і дій у разі їх виникнення.
Треба відзначити, що сьогодні ці завдання стають одними з пріоритетних для міської влади. Так, у місті створено штаб координації дій в особливий період, проведено комплекс заходів із метою підготовки населення до них у разі виникнення надзвичайної ситуації воєнного характеру.
У зв’язку із введенням розпорядження Кабінету Міністрів України щодо режиму підвищеної готовності, зокрема, створено оперативну групу комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
Органи управління й сили міської ланки територіальної підсистеми цивільного захисту приведені до «ПІДВИЩЕНОЇ ГОТОВНОСТІ».
Також посилено охорону потенційно небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки, проводиться певна робота з приведення в нормальний стан найпростіших укриттів, сховищ і протирадіаційних укриттів, створено 24 пости радіаційного та хімічного спостереження, розрахунково-аналітичні групи, забезпечується їхня готовність до дій тощо.
Згідно з наказом міського голови – начальника цивільного захисту міста – Михайла Сімашкевича, керівників підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, було зобов’язано провести на своїх об’єктах теоретичні та практичні заняття на випадок виникнення надзвичайних ситуацій воєнного характеру – евакуація людей з небезпечної зони, укриття в захисних спорудах під час обстрілів та бомбардувань, надання першої медичної допомоги постраждалим тощо. До навчань містян, у тому числі студентів та учнів, були активно залучені спеціалісти курсів навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності в Хмельницькій області, військовослужбовці місцевого гарнізону, працівники державного пожежно-рятувального загону головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій, управління охорони здоров’я та соціальних служб.
Як розповів начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міської ради Юрій Крилов, працівники суб’єктів господарювання, студенти вищих навчальних закладів, персонал лікарні та хворі, які перебувають на лікуванні, мають можливість укриватися у 36 спорудах цивільного захисту. Загалом понад 10 тисяч осіб.
Як же бути решті 90 тисячам кам’янчан – непрацюючим, пенсіонерам, школярам? Їм належить рятуватися в 420 підвальних приміщеннях житлових будинків. Вони, за словами Юрія Володимировича, знижують комбіноване ураження людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій. Зрозуміло, що від радіації такі сховища не врятують,
а от захиститися від осколків снарядів
і куль можна. Скажемо так: пересидіти артобстріл чи авіаналіт і бомбардування якісь годину-дві, а можливо, й кілька діб.
Але чи готові наразі кам’янецькі укриття гарантувати надійний прихисток людям у разі надзвичайної ситуації? Теоретично – так, а практично, як не прикро, запитань більше, ніж відповідей. У місті проведено технічну інвентаризацію всіх захисних споруд, оновлено на них технічні паспорти. І, як відзначив заступник начальника управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міської ради Микола Бобир, за останні два десятки років близько 35% об’єктів цивільного захисту населення були практично виведені з ладу. Там не працюють вентиляційні установки та фільтри, системи водо- та енергопостачання, санвузли, відсутні електрогенератори, засоби індивідуального захисту тощо. І це не дивно, адже 23 роки цими об’єктами, більшість з яких містяться у промисловій зоні за містом, там, де розташовані підприємства, й які давно перейшли у приватну власність, мало хто цікавився, кошти на ремонт не виділялися. Тепер на їхнє відновлення, приведення хоча б до нормального вигляду потрібен не один мільйон гривень, яких як у міському бюджеті, так і на підприємствах чи в організаціях катма.
Прикро, але не в кращому стані перебувають і більшість підвальних приміщень – у разі потреби, далеко не в кожному з них можна пересидіти небезпеку. В деяких довелося побувати й побачити їхній жахливий стан. Як кажуть, страхи Господні! В одних люди поробили комірки, на двері яких навішали великі колодки, інші самовільно перепланували, й підвали схожі на лабіринти із переплетенням іржавих труб, різних кабелів, замурованими дверима та вікнами, великими купами сміття. Деякі, де більш-менш сухо, облаштовані під «бомжатники», а не під укриття від куль та осколків. А чи можна перебувати в підвалах, де немає запасних виходів, де з кожного вентиля чи крана капає на голову, де тече з каналізаційних труб, а сморід такий, що без протигаза не обійтися. Я вже не кажу про комарів і бліх, які дуже привільно почуваються в такому середовищі.
Начальником цивільного захисту міста Михайлом Сімашкевичем перед керівниками житлових комунальних підприємств, житлово-експлуатаційних об’єднань, ОСББ поставлено завдання забезпечити всіх мешканців підпорядкованих будинків засобами колективного захисту, скласти план укриття для кожного житлового будинку, довести його до мешканців із визначенням місця розміщення в цих спорудах кожної людини.
Я поцікавився у багатьох містян, чи ознайомлені вони з планом евакуації на випадок надзвичайної ситуації, першочерговими діями, чи знають своє місце укриття? На жаль, багато з респондентів стинали плечима, інші ж взагалі вважають, що війна нас обмине, тому не варто перейматися такими проблемами. Як мовиться, дай Боже, аби обминуло, але й відомо, що береженого Бог береже.
Якщо біля входу в підвали багатьох багатоповерхівок, підпорядкованих, зокрема, КП «Житловик», низці ОСББ, є спеціальні вказівники, що тут розташовані укриття, інформація про те, в кого, в якій квартирі знаходяться ключі від дверей, то в інших мікрорайонах міста такої інформації обмаль. А в якому з підвальних приміщень (укриттів) можна знайти ємності для води, облаштовані санвузли, нормальне електроосвітлення? Ото ж бо!
– Ми знаємо ці проблеми й намагаємося робити все можливе для їхнього розв’язання, – відзначила в розмові головний інженер ККП «Господар» Євгенія Торкулець, – але через відсутність коштів, малу кількість працівників не в силах навести лад там, де десятиліттями нічого не робилося, без підтримки жителів будинків.
І Євгенія Станіславівна має рацію. Адже давно відома теза, що порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих, і саме вона мала б стати дороговказом для тих, хто хотів би зберегти життя своє і родини на випадок лиха. Справді, ЖЕКам чи керівникам ОСББ без допомоги мешканців ніяк не впоратися з чималим обсягом робіт зі створення хоча б елементарних умов в укриттях. Тож потрібно більше працювати з людьми, проводити з ними відповідну роз’яснювальну роботу.
До справи треба серйозніше підійти департаменту житлово-комунального господарства міської ради, керівництву комунального підприємства «Міськтепловоденергія», адже через латані-перелатані труби, які не мінялися десятиліттями, в багатьох підвалах багатоповер-хівок не лише комарів, а й жаб можна розводити.
Впевнений, що гостро постане питання й під час термінового сповіщення
населення про ймовірну загрозу, адже останніми роками знищується мережа проводового радіомовлення (за останні 10 років кількість радіоточок у кам’янчан значно зменшилася), хоча вона, як відомо, є стратегічною під час воєнних дій. Доцільно було б розмістити в місцевих засобах масової інформації, на сайті міської ради інструкції про дії на випадок непередбачених ситуацій тощо. Словом, робити все можливе й неможливе, аби агресор не застав нас зненацька, аби були врятовані людські життя.
На фото: Такі «порядки» в багатьох підвальних приміщеннях житлових будинків Кам’янця-Подільського
Василь ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ.
P.S. Коли матеріал готувався до друку, стало відомо, що Кабмін створив Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Відповідну постанову уряд прийняв під час виїзного засідання, яке відбулося 26 січня у Державній службі з надзвичайних ситуацій. Крім того, видано відповідне розпорядження, яким надано дозвіл на проведення перевірок щодо дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту. Рішення прийнято з метою підвищення готовності органів управління та сил цивільного захисту до реагування на надзвичайні ситуації в мирний час і особливий період, запобігання їх виникненню. Для цього Державній службі з надзвичайних ситуацій та її територіальним органам разом із місцевими органами виконавчої влади надано дозвіл на проведення протягом лютого – березня 2015 р. перевірок стану готовності пунктів управління, захисних споруд, наявності планів цивільного захисту на особливий період і планів реагування на надзвичайні ситуації. За словами прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка, попередню перевірку споруд та об’єктів цивільного захисту було розпочато два місяці тому, і вона виявила, що «половина об’єктів не готові до прийняття людей».
