МІЦНИЙ «ТАНК» ІЗ М’ЯКИМ СЕРЦЕМ
«Він був «Танком», але його так усі любили, що називали «Танчиком». Хлопець із золотими руками та золотим серцем…». 28 лютого осколки ворожої міни відібрали життя 37-річного кам’янчанина Миколи ФЛЕРКА, який на війну пішов добровольцем.
Боєць 5-го окремого батальйону ДУК «Правого сектору» із позивним «Танк» зазнав смертельних поранень під час мінометного обстрілу в селі Піски поблизу Донецька. В Кам’янці на нього чекали дружина Наталія й троє маленьких дітей… 4 березня разом із бойовими побратимами і сотнями кам’янчан вони назавжди попрощалися зі своїм Героєм.
Під атаку ворожої артилерії доброволець 2-ї штурмової роти потрапив разом із фотокореспондентом газети «Сегодня» Сергієм Ніколаєвим, який також не вижив після важких поранень. Журналістів, котрі працювали на фронті, привітний і позитивний Микола просив не знімати його рук, котрі завжди були чорними від мастила. Побратими ж кажуть, що насправді руки в «Танка» були золоті. «Якщо «Танчик» не зможе зробити, то ніхто не зможе», – казав про свого бійця комбат 5-го ДУКу «Чорний». На «ти» Микола Флерко був із будь-якою технікою та навіть з металобрухту міг зробити бойовий автомобіль. Не бракувало Героєві й гумору та сміливості.
На схід він потрапив 16 листопада. Не зміг спокійно сидіти вдома і дивитися, як на сході гинуть хлопці, хотів чимось допомогти. Добрим і уважним Миколу назавжди запам’ятають і його сусіди, яким той ніколи не відмовляв у допомозі.
Посмертно кам’янецького бійця нагороджено відзнакою «За заслуги перед міською громадою». З сьомої ранку з Миколою Флерком прощалися в Будинку офіцерів, звідки, стоячи на колінах, провели бійця до будинку, де той мешкав із родиною. За душу Героя тут помолився капелан ДУК отець Микола Мединський. Під вигуки «Герої не вмирають!» бійця провели в останню путь живим коридором, який у дворі багатоповерхівки утворили кам’янчани.
Поховали добровольця в його рідному селі Деркачі, що на Старокостянтинівщині.
