ЗДАВАТИ МОЛОКО ЧИ ВИРІЗАТИ ХУДОБУ?

Мешканці сіл, які виживають завдяки власному господарству, б’ють тривогу. Нинішні закупівельні ціни на молоко змушують їх задуматися про рентабельність справи, в котру вкладають власні сили, час і мозолі. І поки селянам доводиться усвідомлювати, що молоко, яке здають заготівельникам, коштує дешевше за воду, бідкаються й приватні молоковиробники, що сьогодні молочні ферми на межі виживання.

«СЕЛЯНАМ ЗБИТКОВО ВИРОБЛЯТИ МОЛОЧНУ СИРОВИНУ»

Регулювати «молочне» питання на Хмельниччині взялося обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України. Його прес-служба повідомляє, що становище на товарному ринку заготівлі молока – критичне. Зауваження від комітету отримали 12 молокопереробних заводів області, яким рекомендували застосовувати економічно обгрунтовані ціни на молоко, що заготовляється в індивідуальних господарствах мешканців.

– Якщо темпи вирізання дійного стада сьогодні не зупинити, завтра молокозаводи не матимуть молочної сировини взагалі. Вони самі створюють умови, за яких господарствам населення стає невигідно й збитково виробляти молочну сировину, – каже голова відділення Віталій Олуйко.

На низьку закупівельну ціну молока нарікають і в районі. В управлінні агропромислового розвитку Кам’янець-Подільської РДА кажуть, що така ситуація є однією з основних причин зменшення поголів’я корів в особистих селянських господарствах.

– У березні вартість молока становила 3 гривні за літр, а вже в квітні знизилася до 2,7 гривні, у травні – до 2,5. Не виключено, що в літні місяці ціна знову впаде, – зазначають в управлінні.

Самі ж представники молокопереробних підприємств зниження закупівельної ціни на молоко аргументують проблемами зі збутом готової продукції, малими квотами поставки молочки з України, різким подорожчанням електроенергії та пально-мастильних матеріалів. Про це вони говорили 19 травня під час зустрічі, організованої управлінням агропромислового розвитку. Про всі проблеми вирішили написати у зверненні до Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«ЩОБ ВИЖИТИ У СЕЛІ, ЗАЙМАЄМОСЯ ГОСПОДАРСТВОМ»

А поки питання не вирішили на державному рівні, мешканці сіл продовжують працювати у звичному для них режимі, продаючи свою працю фактично за безцінь.

– Ми тримаємо три корови, а також бичка й телицю. Якщо дояться всі три корови, то я встаю о четвертій ранку – кожну ж треба помити, подоїти і вигнати до череди. У селі іншої роботи немає, тому мусимо займатися господарством, – розповідає Галина Перебейніс із села Крушанівка. Аби прогодувати сім’ю, щодня жінка прокидається до сходу сонця, щоб встигнути обійти худобу і взятися за звичну роботу.

– Ціле літо ми заготовляємо сіно, косити починаємо вже з середини травня. Але корова хоче й соковитих кормів. Їй потрібно давати і зерно, і буряки, і картоплю. Тому ми маємо своє поле, пай. Садимо буряки, сіємо ячмінь по 70-80 сотих. У селі працюєш і вдень, і вночі. Коли настає сезон сіна, то завжди боїшся, щоб воно не змокло. Не раз дітей піднімала серед ночі, щоб допомагали згортати.

Зі слів Галини Перебейніс, корів у їхньому селі стало менше. І основна причина цього – низька ціна на молоко.

– Худоба дуже дорога, а молоко дешеве, – каже жінка. – Щоб купити корову, треба дати 10-12 тисяч гривень, крім того, затрати йдуть і на корми, бо не всі ж мають стільки землі, аби достатньо було сіна. Ми, скажімо, купуємо солому, іноді не вистачає й зерна.

Дехто сам возить молоко продавати на ринок у Кам’янець. Рахуйте, в селі заготівельники за літр не дають і 3 гривень, а на базарі півторачка коштує 8-10. Але щодня його не будеш возити, бо тільки за дорогу в один бік треба віддати 15 гривень. До того ж не всі старенькі люди можуть їздити до міста.

«ЯКЩО ТАК ТРИВАТИМЕ ДАЛІ, ДОВЕДЕТЬСЯ ПРОДАТИ ГОСПОДАРСТВО»

Від безвиході, що склалася на ринку заготівлі молока, розводить руками і директор ПП «Деметра-2010» Анатолій Зелениця.

– Сьогодні молочна ферма на межі виживання. Нам теж у травні почали платити менше за літр молока. Якщо так триватиме далі, то взагалі доведеться продати худобу, бо її просто невигідно тримати, – каже Анатолій Володимирович. – Ціна молока низька, і всі виробники нею не задоволені. Якщо європейська вартість – 40 євроцентів, тобто 10 гривень за літр, то українським виробникам, у кращому випадку, завод платить по 5 гривень. Наше підприємство здає молоко Тернопільському молокозаводу «Молокія» по 4,90.

Як кажуть молоковиробники, для них 5 грн. за літр молока – це мізер. Найбільше ж б’є по українському молоці курс іноземної валюти.

– Все прив’язане до долара: добрива, щоб виростити кормові культури для худоби, а також пальне, запчастини, медикаменти. Це все подорожчало вдвічі. Молоко ж залишилося за тією самою ціною, – нарікає Анатолій Зелениця. – Як вижити в такій ситуації?! Скажімо, за європейським досвідом, молоковиробники мають дотації від держави. Ми неодноразово обговорювали це, але нас не слухають. До того ж в Україні є питання перевиробництва молока за рахунок приватного секто-ра – дешеве молоко беруть у населення. Ринок нерегульований, тому й складається така ситуація.