Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

 


   

СУБОТА, 23 ВЕРЕСНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
25.03.2011

ІДОЛИ ПОТРЕБУЮТЬ ПОРЯТУНКУ

14 березня Кам’янець-Подільський історичний музей-заповідник провів брифінг для ЗМІ про результати археологічних досліджень літнього сезону 2010 р. на території Старої фортеці, а також про нові надходження до фондів музею. 
Директор музею-заповідника Віктор ТРАВІНСЬКИЙ розповів про заплановані проекти. Зокрема, в одному із залів Картинної галереї планується спільно з Товариством шанувальників історії фортифікації (Ігор ДАНІЛОВ) створити музей зброї. До відкриття туристичного сезону вирішено втілити свіжу ідею - у фортеці розмістити експозицію на тему фільмів, знятих у Кам’янці. До речі, 4 квітня фортецю буде зачинено для відвідувачів через зйомки чергового фільму - українського комедійного телесеріалу «Рюрики». 
Про цінні знахідки, якими поповнилися фонди музею протягом минулого року, розповіли співробітники музею. Зокрема, на території Старої фортеці було знайдено кераміку трипільської та чорноліської культур, давньоруського часу та епохи пізнього середньовіччя (XIV-XVIII ст.), монету XIV-XV ст., бронзову шпильку епохи раннього заліза. Також під час розкопок було відкрито залишки давньої дороги, яка проходила вздовж кам’яного муру замку і, швидше за все, вела до проїзду в Лянскорунській башті. А в районі згаданої в історичних джерелах старої башти Рожанка було виявлено фрагмент нашарувань XIV-XV ст. із зітлілими дерев’яними конструкціями, які, ймовірно, відносяться до періоду існування башти. Всі ці та інші знахідки дозволяють припускати, що вже у часи трипільської та чорноліської культур на території фортеці існували укріплені поселення.
У серпні 2010 р. унікальну колекцію давньоруських ідолів, що експонується у дворику Вірменського будинку, поповнив новий експонат - пижівський ідол, який згадувався в археологічній карті Євтима СІЦІНСЬКОГО ще 1901 р. і був віднайдений і доправлений до музею експедицією під керівництвом доцента історичного факультету К-ПНУ ім.Огієнка Анатолія ГУЦАЛА. Одностайного датування знахідки немає: за однією з версій, він датується ранньослов’янським часом (ІІ-V ст.), за іншою - це ранньоскіфська епоха (VІІ-V ст. до н.е.).
Але найбільша проблема сьогодні, як зазначив Анатолій ГУЦАЛ, - це зберегти ідолів для нащадків, що неможливо в умовах відкритого простору. Всі ідоли зроблені з місцевого вапняку, який під впливом коливань температури, дощів і вітру швидко руйнується. 
- Якщо немає ніякої змоги збудувати для ідолів захисні навіси, то їх слід просто закопати в землю - це єдиний спосіб їх зберегти, - резюмував Анатолій Федорович. 
На брифінгу також було оприлюднено свіжі надходження документів і фотографій видатних і менш відомих кам’янчан, які допомагають глибше пізнати історію міста. Порушувалися питання, як збільшити кількість експозицій музею і зробити їх цікавими для відвідувачів. Зокрема, маленьке місто Переяслав-Хмельницький має цілих 30 великих і малих музеїв. Кам’янець має значно більший потенціал і дуже багаті фонди музею, які є базою для десятків експозицій на різну тематику. Все, як завжди, впирається у приміщення та кошти. 
Тож історичний музей-заповідник звертається до міської влади і до небайдужих до історії рідного краю кам’янчан із проханням допомогти спільно розвивати музейну справу в нашому туристичному місті, а також вирішити проблему збереження колекції давньоруських ідолів.


Наталія ЯРОВА

Повернутись до списку