Четвер, 28 Березня 2024 р.
21 Лютого 2014

НАВЧАТИ МЕДИКІВ МОВОЮ ШЕВЧЕНКА

Данило ЗаболотнийМедична освіта на Поділлі бере початок від утвореної 1876 р. в Кам’янці школи повитух. На початку 1920-х рр. постала потреба відкрити вищий навчальний заклад, який би готував медичні кадри в західному регіоні Радянської України. Флагманом національної освіти на Поділлі тоді був Кам’янець-Подільський державний український університет, який міг стати першим осередком вищої медичної освіти регіону.

У Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України в Києві збереглася записка «Про відкриття медичного факультету» при Кам’янець-Подільському університеті. З неї дізнаємося, що

22 грудня 1920 р. науково-педагогічна рада університету схвалила пропозицію про відкриття медичного факультету. Рада університету та громадськість міста звернулися до наркомату освіти з пропозицією відкрити факультет з 1921-1922 навчального року. Щоб забезпечити необхідне навчальне навантаження, планувалося розпочати підготовку одразу трьох перших курсів.

Під навчальне приміщення планували виділити будинок колишньої Подільської духовної семінарії. Клінічною базою для практичного навчання студентів мала служити губернська лікарня. Колектив лікарні, який складався з досвідчених лікарів, міг забезпечити викладання частини предметів, а також проходження практики студентами. Без особливих витрат для навчання молоді планували використовувати низку інших медичних установ міста. Зокрема, хорошими практичними базами могли б стати дитяча лікарня, психіатричне відділення, дезінфекційна станція та інші санітарно-медичні заклади Кам’янця.

На допомогу в налагодженні роботи факультету згоден був прийти Український Червоний Хрест, відділ якого був представлений у місті. Під його управлінням перебували «Інститут віспи» та амбулаторія. Їх відповідно планували реорганізувати в бактеріологічну лабораторію та факультетську амбулаторію.

Проблему з навчальним приладдям думали розв’язати, отримавши позику від медичних факультетів України, що вже діяли. Для викладання планували запросити професорів з університетів Києва, Харкова та Одеси, тим паче, що до ради університету вже надходили заяви про бажання посісти кафедри.

Клопотання про відкриття медичного факультету порушив і Кам’янецький відділ охорони здоров’я, вказуючи на те, що місту і регіону потрібна «сила лікарів з практичною підготовкою, що можна буде зовсім легко зробити при існуванні медичного факультету». Відділ вважав «конче потрібним і безумовно невідкладним утворення медичного факультету при Кам’янець-Подільському університеті».

Активна громадськість міста та інтелігенція вказували: «ми звертаємося до ради Кам’янецького університету з проханням взяти ініціативу в заснуванні медичного факультету». Було зроблено й перші кроки. Рада університету створила спеціальну комісію на чолі з професором Миколою Геращенком, яка вивчала питання створення факультету. Було складено навчальний план для майбутнього факультету, розроблено кошторис.

У лютому 1921 р. Кам’янець-Подільський університет зазнав реорганізації, через що проект відкриття медичного факультету залишився нереалізованим.

На початку 1921 р. відомий український учений, мікробіолог та епідеміолог, професор Данило Заболотний висунув ідею відкриття медичного вишу (академії або ж інституту) у Вінниці. Він пропонував відкрити одночасно медичний і природничий факультети.

Заболотний підготував звернення до наркомату освіти про відкриття навчального закладу, вказав напрямки навчальної роботи та пропонував надати йому ім’я Тараса Шевченка. Він вказував, що новостворений виш став би українським осередком освіти, «де б нащадки цього

поета-борця навчались на його рідній мові, на якій він сам за своє життя не завжди міг вільно розмовляти». У відповідь влада дала пояснення, що спочатку необхідно вирішити питання з наявними вишами медичної вертикалі, тож відкриття нових навчальних закладів відкладалося на невизначений термін.

Будинок Подільської духовної семінарії. Тут міг бути медичний факультетПроблему відкриття у Вінниці медичного вишу вдруге порушили в серпні 1921 р. 15 серпня загальні збори медпрацівників і студентів міста, заслухавши доповідь професора Заболотного, проголосували за відкриття у Вінниці медичного вишу та винесення цього питання на колегію губнаросвіти 22 вересня 1921 р. Однак там його зняли з розгляду. Проте порушена проблема створила сприятливі умови для реалізації іншої ідеї: підготовки у Вінниці фармацевтів вищої кваліфікації.

Як бачимо, ідею відкриття медичного факультету при Кам’янець-Подільському університеті не було реалізовано. Влада віддала перевагу Вінниці, де розгорнулася робота зі створення фармацевтичних курсів. Їх заснували 1 грудня 1921 р., а офіційно відкрили 5 грудня. 21 грудня того ж року їх реорганізували в технікум. У середині 1920-х рр. Вінницький фармацевтичний технікум юридично одержав статус вищого навчального закладу.

Уваги заслуговує український статус технікуму, який він зберігав упродовж своєї діяльності. Беззаперечно, це було підкріплено попередніми спробами будівництва української вищої медичної школи в Кам’янці та зусиллями Заболотного, який ревно вболівав за український статус вишу, що міг бути Шевченківським. У свою чергу дирекція та викладацький склад доклали чимало зусиль для українізації навчання Вінницького фармацевтичного технікуму. На одному із зібрань зазначалося, що адміністрація навчального закладу і надалі повинна «твердо додержуватись раніш наміченого плану українізації, вимагаючи від усіх молодих викладачів переходу на українську мову в найкоротший термін».

Певною мірою те, за що вболівав Заболотний на початку 1920-х, вдалося реалізувати в наступному десятилітті: 14 серпня 1934 р. створено Вінницький медінститут. Професор Фомін писав: «Я їхав у Вінницю з Москви на роботу в медичний інститут після довгих вагань і сумнівів. Думав: що за інститут може бути в такій далекій провінції? Проте я приємно розчарувався. Бо зустрів тут групу ентузіастів, людей, пройнятих бажанням створити справжнє вогнище культури. З охотою почав працювати, бо бачу, які багатющі у нас перспективи». Громадськість та інтелігенція міста з піднесенням зустріла утворення медінституту. Сьогодні його спадкоємцем є Вінницький національний медичний університет імені Миколи Пирогова.

Валентин ПАГОР,

молодший науковий співробітник НІАЗ «Кам’янець».