Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

 


   

ВІВТОРОК, 21 ЛИСТОПАДА 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
12.09.2014

ЩО ЗНАХОДИЛИ У СЕПАРАТИСТІВ КАМ’ЯНЕЦЬКІ МІЛІЦІОНЕРИ?

Проводити обшуки в квартирах ЛНРівців, ловити злочинців, встановлювати осіб, причетних до сепаратизму, нести службу на блокпостах, патрулювати звільнені міста, - такі завдання на Луганщині виконували кам’янецькі міліціонери Олександр ЗЕМЛЯК та Олександр КУДРЕНЕЦЬКИЙ. Місяць тому вони в складі зведеного загону Хмельницької області вирушили в зону АТО, а 9 вересня їх радісно зустрічали в міському відділі міліції.
ЩО ЗНАХОДИЛИ У СЕПАРАТИСТІВ  КАМ’ЯНЕЦЬКІ МІЛІЦІОНЕРИ?Правоохоронці, які працювали у Сіверськодонецьку, Рубіжному, Лисичанську, за час відрядження бачили і місцевих патріотів, які підтримували українських бійців, і ополченців, котрі називали їх не інакше як «іродами» та «загарбниками», і зі сльозами на очах прощалися із силовиками, яких безжально розстріляли бойовики.
- Ми першими почепили на службовий ВАЗ-2107 український стяг, який нам подарували місцеві патріоти, - каже оперуповноважений сектору карного розшуку Олександр Земляк. - Кожен другий житель Донбасу тицяв пальцями й відверто демонстрував прихильність ополченцям. А коли проводили обшук у помешканнях ЛНРівців, знаходили у них триколори, фальшиві посвідчення, військову форму, балаклави, патрони до гранатомета, саморобні ножі. На щастя, були там і справжні патріоти, які підтримували українських бійців, безкоштовно ремонтували нам машини, ділилися харчами. Одна старенька бабуся, коли нас побачила, обійняла, поцілувала й благала, аби ми не їхали з міста, а охороняли спокій громадян. Бо нам довіряли більше, ніж місцевим правоохоронцям.
- Коли потрапили в Луганську область, склалося враження, ніби повернулися в роки Радянського Союзу, - додає Олександр Кудренецький. - Усе сіре, будівлі пошарпані й на одне «обличчя». Найжахливіше було в Сіверськодонецьку. Там багато зруйнованих будинків і мостів. Загалом луганчани живуть у жахливих умовах: хати облуплені, підлоги не те що без килимів - навіть лінолеуму немає. Усюди бруд і хаос. Місцеве населення щодня прикладається до алкоголю та курить. Причому роблять це як чоловіки, так і жінки. У нас був шок, коли ми бачили дівчаток 8-10 років із цигаркою в зубах! Процвітає там і наркоманія.
Найважчими, за словами міліціонерів, були переїзди на службовому авто з одного міста в інше. Адже хлопці могли в будь-яку мить потрапити на мушку терористів, які працюють у «зельонках». Тож їхати доводилося одягнутими в бронежилети, каски і витискати із «Жигулів» максимальну швидкість, незважаючи на ями та інші перешкоди. Не дозволялося стражам порядку заходити в «зельонки», які терористи щедро нашпигували мінами та розтяжками.
Хлопці зізнаються, що за місяць «солодкого» відрядження чи не щодня потрапляли в неприєм-ні ситуації. Однак від біди їх рятував надійний 18-кілограмовий бронежилет і молитви рідних.

Галина МИХАЛЬСЬКА

Повернутись до списку