БАГОВИЦЯ

У минулому номері ми розпочали розповідати про Баговицю. Сьогодні ж згадаємо її відомих уродженців. Серед них Яків Старенький (1896-1921) – старшина Армії Української Народної Республіки, ім’я якого вибито серед інших на меморіалі Героїв Базару, Борис Монкевич (1896-1971) – сотник Армії УНР, учасник бою під Крутами, Анатолій Сваричевський (1930-2014) – літературознавець, подільський краєзнавець, Микола Новицький (1935-2008) – композитор, музичний педагог, Віктор Грабовський (народився 1942 р.) – письменник. Розповімо детальніше про одного з них.

Майбутній композитор і музичний педагог Микола Володимирович Новицький народився 16 липня 1935 р. в Баговиці. Він закінчив Чернівецьке музичне училище та Харківський інститут культури. Від 1958 р. Микола Володимирович мешкав у м.Кіцмань Чернівецької області. Спочатку він працював директором районного Будинку культури та викладачем місцевої дитячої музичної школи, а 1963 р. нашого земляка, якому тоді було всього 28 років, призначили директором музичної школи. 45 років – аж до передчасної смерті 7 червня 2008 р. – пропрацював Микола Новицький на цій посаді.

До речі, у 1955-1963 рр. у Кіцманській музичній школі навчався майбутній автор знаменитої «Червоної рути» Володимир Івасюк, який народився в Кіцмані 4 березня 1949 р. В його біографії читаємо: «Першим учителем маленького Володі був Юрій Бруєвич. Пізніше музичній грамоті Івасюка навчав Юрій Візнюк. А ще пізніше – Микола Новицький». Отже, і наш земляк доклався до шліфування таланту Володимира Івасюка. Згаданий тут Юрій Миколайович Візнюк був першим директором музичної школи в Кіцмані (у 1956-1963 рр.).

Тепер наведемо ще спогад Василя Мельницького, який 45 років пропрацював завучем Кіцманської музичної школи: «У 1960-х роках у нас була така музична бригада: Юрій Візнюк і Володя грали на скрипці, я на контрабасі, а Микола Новицький на кларнеті, і ми їздили по селах із концертами». Ось такої честі удостоївся учень школи Володя Івасюк – бути в одній концертній бригаді з двома директорами (попереднім і наступним) та завучем.

Навесні 1999 р., коли відзначалося 50-річчя від дня народження Володимира Івасюка, в Кіцманській музичній школі виникла думка, щоб цьому навчальному закладу надати ім’я його найвідомішого учня. Було підготовлено документи – і в липні 1999 р. Кабінет Міністрів України задовольнив прохання колективу. Відтепер це була Кіцманська дитяча музична школа імені Володимира Івасюка.

Завдяки Миколі Новицькому в Кіцманському районі було відкрито чимало музичних шкіл-філій, невпинно зростала кількість охочих навчатися музиці, тому приміщення музичної школи двічі добудовувалося.

У 1963-2005 рр. Микола Володимирович також був керівником духового оркестру Кіцманського районного будинку народної творчості та дозвілля. 1973 р. оркестру надали звання народного аматорського. Колектив неодноразово нагороджувався грамотами, дипломами, а 1977 р. був відзначений малою золотою медаллю за участь у республіканському огляді першого Всесоюзного фестивалю художньої самодіяльності.

23 березня 2004 р. за вагомий особистий внесок у розвиток української культури, багаторічну плідну працю та високий професіоналізм Миколі Новицькому надано звання заслуженого працівника культури України.

6 червня 2013 р., напередодні п’ятих роковин із дня смерті Миколи Новицького, в Кіцманській дитячій музичній школі ім.Володимира Івасюка урочисто відкрито музейну кімнату Миколи Володимировича. Цього дня звучали його твори у виконанні хору, оркестру народних інструментів, учнів і викладачів школи. Серед них і пісня «Чекай мене», написана для дружини. Наповнені любов’ю слова Ярослави Омелянівни Новицької про те, що вони з чоловіком могли відсвяткувати золоте весілля, якби раптово не обірвалося життя Миколи Володимировича, зворушили всіх аж до сліз.

Серед творів Новицького є «Пісня про Кіцмань». Її мелодія вже давно служить позивними районного радіо. Так уродженець подільської Баговиці став невід’ємною частинкою життя буковинської Кіцмані.