Четвер, 18 Квітня 2024 р.
22 Липня 2016

ЩО ВИПІКАЛИ БІЛЯ ЛЮДВИСАРНІ?

Ще декілька цікавих знахідок відкрились археологам на Західному бульварі (Францисканська, 10). Поруч зі знайденою раніше вежею-людвисарнею (див. «Подолянин» від 1 липня ц.р.) було виявлено доволі велику піч (2х1,5 м), а також артилерійський насип (валганг) і ще декілька цікавих посудин.

ЩО ВИПІКАЛИ БІЛЯ ЛЮДВИСАРНІ?

За словами учасника експедиції, фахівця відділу енеоліту-бронзи Інституту археології НАНУ Дмитра ЧОРНОВОЛА, попри значні розміри печі, слідів виробництва навколо неї не виявлено, тож вона, швидше за все, мала суто побутове призначення й відносилась до вежі. 

– Загалом ділянка видалась унікальною. Вона показує нам ситуацію із забудовою і використанням цієї території протягом майже трьох століть, – зазначає керівник експедиції, кандидат історичних наук Павло НЕЧИТАЙЛО. – Напівміфічна вежа XVII ст., далі людвисарня і артилерійська батарея з лінією валганга, а в ХІХ ст. – бульвар для прогулянок кам’янчан. Залишки цих споруд надалі, сподіваюсь, можна буде бачити. В усякому разі директор ТОВ «Панорама-Форт» Леонід Новіцький, котрий упродовж цих півтора місяця фінансував археологічні дослідження, пообіцяв, що ділянка буде законсервована і доступна для огляду.

Крім того, поповнилась колекція мідного посуду. До двох знайдених раніше, ймовірно, турецьких казанів додалися ще два опуклобокі мідні глеки.

– Мідний посуд зовсім не характерний для Кам’янця, – зазначає старший науковий співробітник Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника Ігор СТАРЕНЬКИЙ. – Досі в нашаруваннях ХVI-XVIII ст. мідного посуду не знаходили ніде, тому знахідка одразу чотирьох мідних посудин на одній ділянці однозначно є унікальною. Також нетиповою є велика кількість поліхромних (різнокольорових) кахлів. Для Кам’янця більш характерні кахлі безполив’яні або з монохромною (одноколірною) поливою.

Цими днями планові розкопки на Західному бульварі було завершено, однак археологи переконані, що дослідження цієї ділянки необхідно продовжити.

– Міська влада ставила завдання знайти залишки людвисарні, і ми це зробили, – пояснює Павло Нечитайло. – Але надзвичайно цікавими є і прилеглі території, оскільки в історичних джерелах і на планах міста згадуються об’єкти, що розташовуються поблизу нашого розкопу. Наприклад, на плані Томашевича зовсім поруч позначено шляхетський дворик.

Як бачимо, з часу створення в Кам’янці постійно діючої археологічної експедиції (2012 р.) кожні розкопки приносять унікальні знахідки, що доповнюють історію середньовічного Кам’янця, не відображену в писемних джерелах. Боляче навіть уявити, які цінні археологічні шари було знищено під час бездумної відбудови втрачених історичних будинків. Тож надалі, переконані археологи, не можна обійти дослідженнями жодного квадратного метра ділянок, що забудовуються. 

А тим часом вони зосередилися на опрацюванні зібраного за півтора місяця матеріалу й обіцяють уже у вересні провести для зацікавлених кам’янчан підсумкову конференцію за результатами цих розкопок.