П'ятница, 29 Березня 2024 р.
31 Березня 2017

КОПАТИ ТРЕБА СИСТЕМНО

22 березня в залі Магдебурзького права міської Ратуші відбувся круглий стіл з археології, що зібрав науковців із різних міст України, котрі займаються дослідженням найглибших пластів історії нашого міста.

Археолог-аматор Сергій Лисюк приніс на засідання трипільського горщика, зібраного  з черепків, які знайшов біля с.Тимкова Дунаєвецького району. Цього горщика та ще близько півтонни трипільських черепків, знайдених на місці колишнього трипільського поселення, Сергій передав Кам’янець-Подільському історичному музею-заповіднику

На початку зустрічі краєзнавець і видавець Мирослав Мошак представив щойно випущену його видавництвом «Медобори» книгу подільського дослідника Сергія Шкурка «Археологічна карта Кам’янця-Подільського».

Про дослідження шару трипільської культури в Кам’янці доповіли наукові співробітники Інституту археології НАН України Дмитро Черновол та Едуард Овчинников. Проблемні питання щодо створення археологічної карти Кам’янця й «білих плям» у давній історії нашого міста висвітлювали учасники Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції Ігор Старенький, Петро Болтанюк і Павло Нечитайло.

Про археологічні досліджен-ня міста у 80-90-ті роки ХХ ст. розповіли наукові співробітники НІАЗу «Кам’янець» Ганна Кулішова і Валентин Пагор, а також науковий співробітник музею Світлана Смірнова.

Загалом було представлено близько двох десятків доповідей із приводу історіографії археологічних досліджень нашого міста, проблем датування пам’яток і археологічного матеріалу Кам’янця, а також питання заснування Кам’янця на Поділлі як міста. Всі вони будуть опубліковані в збірнику, вихід якого планується на квітень.

Учасники круглого столу зійшлися на тому, що археологічні дослідження в Кам’янці-Подільському мають проводитися планово, у тих місцях, культурні шари в яких не зруйновані середньовічним будівництвом. Наразі ж вони проводяться переважно на ділянках відбудови втраченої історичної забудови.

Негативною тенденцією є і нерозуміння кам’янчанами роботи археологів. Досить часто їх плутають з архітекторами і звинувачують у спотворенні обличчя Старого міста, неправильному проведенні розкопок або підозрюють, що археологи знаходять у розкопах скарби і привласнюють їх.

Присутнім згадалася прикра історія майже 20-річної давності, коли групу американського археолога Андріяна Мандзія, яка впродовж 90-х здійснювала масштабні археологічні дослідження в Кам’янці й фінансувалася з Канади, одним розчерком пера випровадив тодішній мер міста Анатолій Кучер. Через міф про закопану в місті «золоту карету» археологічні розкопки було припинено майже на два десятиліття.

Сьогодні, коли в місті таки сформувалася постійно діюча археологічна експедиція, є необхідність розробити стратегічний план досліджень нашого міста і зробити їх плановими та системними – лише так можна поступово заповнити білі плями давньої історії нашого міста.