Четвер, 28 Березня 2024 р.
29 Березня 2019

РОДОВІД МИКОЛИ БАЖАНА. ДІД АРКАДІЙ

2019 року виповнюється 115 років від дня народження українського поета Миколи Бажана (1904-1983), який, як відомо, з’явився на світ у Кам’янці-Подільському. Пропонуємо увазі читачів низку статей, присвячених родоводу Миколи Платоно­вича. Почнемо з його матері – Галини Аркадіївни Поржецької: дослідимо, наскільки це можливо, материн рід Поржецьких.

СПОГАДИ СЕСТРИ АЛЛИ

Родина Бажанів: мати Галина Аркадіївна, батько Платон Артемович, діти - Алла, Микола, Валентин. Умань, 1913 рікДещо про рід Поржецьких повідала сест­ра поета Алла Платонівна. 1988 ро­-ку в збірці спогадів про Миколу Бажана «Карбованих слів володар» уміщено її статтю «Біля джерела». Алла Платонівна розповіла таке:

«Тут, у Кам’янці-Подільському, доля з’єднала нашого батька з матір’ю Галиною Аркадіївною. Мама з родини Поржецьких. Родина ця – з дрібної української шляхти, інтелігентна й небагата. Один із маминих предків – Тимофій Поржецький – був поетом. Його вірші, писані латинською мовою, були опубліковані 1648 року. Вони й досі зберігаються в одній з бібліотек Вільнюса. Копії їх подаровано Миколі.

Ще один дід був уніатським священиком, і його за якісь заслуги папа римський нагородив іконою та вручив індульгенцію. Католицька ікона-горельєф зберігається в родині й досі, а індульгенція, що звільнила від гріхів наш рід, стала причиною жартів у сім’ї.

Дядько материн, лікар, працював разом із хірургом Пироговим. Брав участь у національно-визвольному русі поляків у Варшаві. Трагічна подія – смерть коханої жінки, яку він лікував, – змусила його лишити практику і переїхати до містечка Літин, де він працював і вів життя як народники того часу. Добре освічений, обізнаний в літературі й мистецтві, книголюб, він мав незвичайну пам’ять. Микола завжди казав, що він багато успадкував від цього свого діда.

Рідний наш дід Аркадій Костянтинович був скарбником у Кам’янці-Подільському».

Через десять років у невеликій, на дві сторінки, статті «Євген Плужник в Умані», опублікованій у четвертому числі журналу «Сучасність» за 1998 рік, Алла Бажан дещо розширює відомості про своїх предків по материній лінії. Уточнює вона і написання прізвища роду – Паржецькі замість Поржецькі:

«Мати – Галина Аркадіївна Паржецька, з шляхетського роду. Опис їхнього герба є в книзі Несецького «Herbar Polski». Вона і розповідала нам про історію своїх предків.

1653 року помер наш предок – поет Тимош Паржецький. Його книги збереглися в бібліотеці міста Вільнюса. Миколі вже після війни була дарована ксерокопія однієї з цих книг. Цей предок-поет більше за всіх цікавив Миколу. Тут якийсь переклик поетів у віках.

Тимош Паржецький своє життя присвятив боротьбі з чумою і сам помер від цієї страшної хвороби.

Другий предок – Зигмунд Паржецький, єпископ. За благочестиву службу був нагороджений Папою Римським іконою та індульгенцією, яка відпускала гріхи нашому роду аж до шостого коліна. Ікона ж і досі в мене збері­гається.

Одним із будівничих Вітебська був теж наш прадід.

З роду Паржецьких нікого вже не лишилось. Останнім був наш дід – мамин батько Аркадій Паржецький».

Доктор філологічних наук Наталія Кос­тенко у примітках до двотомника вибраних творів Миколи Бажана, виданих у 2003-2004 роках, зауважила, що литовські друзі надіслали Миколі Платоновичу витяг з книги Каспера Несецького «Herby і familie rycerskie tak w Koronie, jak i wielkiem księstwie Litewskiem» (1738-1743), де йдеться про діяння його предків по материнській лінії. Зокрема, Томаш Поржецький був ректором Пультуського колегіуму, поетом (як іронізував Микола Бажан, «не надто в польській і литовській літературі знаменитим літописцем»), друкував свої ла­тиномовні вірші у польських виданнях, видав низку книжок (помер 1653 року); Криш­тоф Войцех Поржецький – «канонік краківський, козьоглавський і рудавський плебан (тобто, парафіяльний католицький священик) 1639 року в Козьоглавцах костел поставив і каплицю малюнками страждань Ісусових оздобив…»; Онуфрій Поржецький – «будівничий вітебський» та інші.

БАТЬКО ТА ДІД АРКАДІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ

Почнемо з рідного діда Миколи Ба­-жана – Аркадія Костянтиновича Поржецького, який був, як свідчить його внучка Алла, скарбником у Кам’янці-Подільському. Зауважимо, що в усіх документах, які ми проглянули, його прізвище пишеться через «о»: Поржецький, а не Паржецький. Зокрема, саме так означено це прізвище в Центральному державному історичному архіві Санкт-Петербурга (надалі – ЦДІА СПб).

Коротко про те, як я вийшов на цей архів. 10 березня в Російській Федерації був День архівів, у зв’язку з чим на добу стали доступними для безплатного скачування всі метричні книги, які зберігаються в архівах Санкт-Петербурга. Мені вдалося знайти чотири записи, які сто­суються одруження батьків Миколи Ба­жана, про народження його самого, його брата Валентина та сестри Алли. Ось ці записи в перекладі на українську мову та в переведенні дат на новий стиль.

ЦДІА СПб. – Фонд 19. – Опис 128. – Справа 622. – Аркуш 12.

Місяць і день: 4 лютого (17 лютого за новим стилем) 1902 року, понеділок.

Звання, ім’я, по батькові, прізвище та віросповідання нареченого, яким шлюбом: під­поручик 74-го піхотного Ставропольського полку Платон Артемович Бажан, православного віросповідання, першим шлюбом.

Вік нареченого: 29 років.

Звання, ім’я, по батькові, прізвище та віросповідання нареченої, яким шлюбом: донька колезького радника Поржецького, дівиця Галина Аркадіївна Поржецька, православного віросповідання, першим шлюбом.

Вік нареченої: 23 роки.

Хто здійснював таїнство: церкви 74-го піхотного Ставропольського полку священик Олександр Васильович Сергєєв.

Хто були свідки з боку нареченого: поручик 74-го піхотного Ставропольського полку Роман Робертович Фанстиль і штабс-капітан того ж полку Микола Дмитрович Клєщов.

Хто були свідки з боку нареченої: підпоручик 74-го піхотного Ставропольського полку Олександр Ілліч Цепушелов і підпоручик того ж полку Євген Миколайович Байдак.

ЦДІА СПб. – Фонд 19. – Опис 128. – Справа 729. – Аркуш 92.

Місяць і день народження: 26 вересня

(9 жовтня за новим стилем) 1904 року.

Місяць і день хрещення: 31 жовтня (13 лис­топада за новим стилем) 1904 року.

Ім’я того, хто народився: Микола.

Звання, ім’я, по батькові, прізвище батьків та їхнє віросповідання: поручик 74-го піхотного Ставропольського полку Платон Артемович Бажан та його законна дружина Галина Аркадіївна, обоє православного віросповідання.

Звання, ім’я, по батькові та прізвище хрещених батьків: Літинський повітовий військовий начальник полковник Микола Власович Андреєв і донька колезького радника Олена Аркадіївна Поржецька.

Хто здійснював таїнство хрещення: пол­ковий священик Олександр Васильович

Сергєєв.

ЦДІА СПб. – Фонд 19. – Опис 128. – Справа 941. – Аркуш 32.

Місяць і день народження: 17 червня

(30 червня за новим стилем) 1907 року.

Місяць і день хрещення: 29 червня (12 липня за новим стилем) 1907 року.

Ім’я того, хто народився: Валентин.

Звання, ім’я, по батькові, прізвище батьків та їхнє віросповідання: штабс-капітан 74-го піхотного Ставропольського полку Платон Артемович Бажан та його законна дружина Галина Аркадіївна, обоє православного віросповідання.

Звання, ім’я, по батькові та прізвище хрещених батьків: син козака Зіньківського по­віту Полтавської губернії Петро Артемович Бажан і донька Літинського повітового військового начальника полковника Зінаїда Миколаївна Андреєва.

Хто здійснював таїнство хрещення: пол­ковий священик Олександр Васильович

Сергєєв.

ЦДІА СПб. – Фонд 19. – Опис 128. – Справа 1235. – Аркуш 54.

Місяць і день народження: 19 серпня (1 вересня за новим стилем) 1911 року.

Місяць і день хрещення: 31 серпня (13 вересня за новим стилем) 1911 року.

Ім’я тієї, хто народилася: Алла.

Звання, ім’я, по батькові, прізвище батьків та їхнє віросповідання: штабс-капітан 74-го піхотного Ставропольського полку Платон Артемович Бажан та його законна дружина Галина Аркадіївна, обоє православного віросповідання.

Звання, ім’я, по батькові та прізвище хрещених батьків: колезький радник із міста Кам’янця-Подільського Аркадій Костянтинович Поржецький і дружина відставного генерал-майора Анастасія Аркадіївна Андреєва.

Хто здійснював таїнство хрещення: священик 74-го піхотного Ставропольського полку Костянтин Сарчинський.

Микола Бажан із батьком Платоном Артемовичем і матір’ю Галиною Аркадіївною, 1944 рікОтже, вдалося уточнити дані з монографії Наталі Костенко «Микола Бажан. Життя. Творчість. Особливості віршо­стилістики» (Київ, 2004). Вона писала: «З Платоном Артемовичем Бажаном доля звела Галину Аркадіївну, коли їй було двадцять два роки (на десять років менше, ніж її майбутньому чоловіку)». Насправді, різниця була в шість років. Наталя Василівна також зазначила: «Факт народження старшого сина в родині Бажанів був зафіксований у церковно-полковій книзі, однак, коли Ставропольський полк переводили з Кам’янця-Подільського до Умані, десь у дорозі книга загубилась». На щастя, метричний запис про народження Миколи Бажана зберігся.

Аналіз цих документів свідчить, що Аркадій Костянтинович Поржецький був батьком трьох доньок: Галини, яка була одружена з Платоном Бажаном, Анастасії, яка була одружена з Миколою Власовичем Андреєвим (її чоловік у ранзі полковника був у Літині повітовим військовим начальником, а, вийшовши у відставку, став генерал-майором), та Олени, дідом двох внуків – Миколи та Валентина (синів Галини), двох онучок – Алли (доньки Галини) та Зінаїди (доньки Анастасії). Крім того, він був хрещеним батьком внучки Алли.

ВІД БАЛТИ Й ЛІТИНА ДО КАМ’ЯНЦЯ

Фактично, зі слів внучки Алли, ми знає­мо тільки, що Аркадій Костянтино­-вич Поржецький «був скарбником у Кам’янці-Подільському». Це повторюється на численних сайтах і в статтях, присвячених Миколі Бажану. Зокрема, про кам’янецького скарбника Аркадія Поржецького писав у «Подолянині» й автор цих рядків 8 жовтня 2004 року в статті «Микола Бажан і Кам’янець». Проте це є неправдою. Він був скарбником, але не в Кам’янці-Подільському, а в Літині.

Це повітове місто Подільської губернії було не тільки в долі Аркадія Костянтиновича, але на початку нашої статті воно фігурує в спогадах внучки Алли про не на­званого по імені брата-лікаря Аркадія Костянтиновича, а також стало місцем служби зятя Аркадія Поржецького – Мико­ли Власовича Андреєва. Сьогодні Літин – це один із районних центрів Вінницької області.

Аркадій Поржецький служив у Літині 15 років (як скарбник у цьому повітовому місті він згадується в адрес-календарях Російської імперії з 1874 до 1889 року), а вперше його зазначено як виконувача обов’язків скарбника у повітовій Балті Подільської губернії в списку на 1 червня 1872 року чинів, які перебувають на службі у цій губернії.

У губернському Кам’янці-Подільському Аркадій Костянтинович служив столоначальником у Подільській казенній палаті, а потім, справді, працював у губернській скарбниці (казначействі), але не очолював цю інституцію, а був помічником скарбника, потім одним із двох касирів першого розряду. Довідник 1913 року показує його старшим касиром.

Очолював же скарбницю у губернському Кам’янці-Подільському Іполит Олександрович Гербановський. Як свідчить «Вісник фінансів промисловості та торгівлі», 3 березня 1895 року видано високий наказ про призначення чиновника особ­ливих доручень Подільської казенної палати колезького радника Гербановського Кам’янець-Подільським губернським скарбником із 1 січня 1895 року.

Бачимо його і в списку особового складу Міністерства фінансів на 1917 рік. Там серед скарбників у містах зазначено, що в Кам’янці-Подільському цю посаду обіймає Іполит Олександрович Гербановський, православний, статський радник. Він народився 1848 року, прослухав повний курс гімназії, нагороджений орденом святого Володимира четвертого ступеня, вступив на службу й у відомство Міністерства фінансів 1867 року, на цій посаді з 1895 року.

Отже, Іполит Олександрович очолював губернську скарбницю в Кам’янці-Подільському понад 20 років, революційного 1917-го йому було вже 69 років.

РАНГИ: ЩОСЬ ПІШЛО НЕ ТАК

У Російській імперії, відповідно до табеля про ранги, чиновники поділялися на класи. У цивільних найнижчим був чотирнадцятий ранг (колезький реєстратор), а найвищими другий (дійсний таємний радник) та перший (канцлер). Ранги надавалися і при закінченні навчального закладу. Так, 1857 року 11 випускників імператорського училища правознавства в Санкт-Петербурзі отримали чин титулярного радника (дев’ятий ранг), чотири трохи гірші – колезького секретаря (де­сятий ранг), 11 ще гірших – губернського секретаря (дванадцятий ранг). Зауважимо, що тринадцятий та одинадцятий ранги не вживалися.

Була певна вислуга років сумлінної служби для отримання наступного рангу: по три роки, щоб стрибнути з колезького реєстратора (чотирнадцятий ранг) до губернського секретаря (дванадцятий ранг), далі до колезького секретаря (десятий ранг), потім до титулярного радника (дев’ятий ранг), нарешті до колезького асесора (восьмий ранг). Далі для зростання потрібно було по чотири роки: з колезького асесора (восьмий ранг) до надвірного радника (сьомий ранг), далі до колезького радника (шостий ранг), нарешті до статського радника (п’ятий ранг). Для підняття в чинах вище від статського радника жодного терміну не передбачено, дарування цих чинів залежало від ухвали імператора. Також кандидату на підвищення чину з чотирнадцятого до шостого потрібен був іменний дозвіл імператора для зменшення встановленого терміну на один рік.

Аркадій Поржецький ще в Літині став колезьким радником, тобто чиновником шостого класу. Цей ранг уперше вказано для нього в адрес-календарі Російської імперії на 1885 рік. Здавалося, що ще чотири роки – й Аркадій Костянтинович стане статським радником. Але щось пішло не так: у довіднику 1913 року «Весь Південно-Західний край», тобто через 28 років, ми бачимо його, як і раніше, колезьким радником. У цьому ж ранзі 1895 року починав службу скарбником у Кам’янці-Подільському й Іполит Гербановський, проте вже в адрес-календарі Російської імперії на 1896 рік він указаний як статський радник.