П'ятница, 29 Березня 2024 р.
19 Квітня 2019

НЕВИЧЕРПНЕ ДЖЕРЕЛО ДЛЯ ПІЗНАННЯ МИНУЛОГО

11 квітня на базі Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка відбулася Міжнародна нау­ково-практична конференція «Архівістика: теорія, методика, практика». Наукове зібрання присвячено сторіччю з часу створення архівної комісії на Поділлі. Матеріали конференції опубліковано у віснику Державного архіву Хмельницької області «Подільська старовина», що видається вже вчетверте. Там, зокрема, вміщено польською мовою три статті чотирьох дослідників із Польщі: одна – Маріуша Квасняка, друга – Яцека Рижка та Маріуша Жулавника, третя – знову Маріуша Жулавника та Януша Пивовара. Три з них представляють Інститут національної пам’яті Польщі, а Яцек Рижко – Центр надання інформації про жертви Другої світової війни. Це дало підстави вважати конференцію міжнародною, хоча гості з Польщі на науковий форум не прибули.

ОРГАНІЗАТОРИ

Груповий портрет на згадкуПотрібно немало потрудитися, щоб організувати солідну конференцію, тим паче міжнародну. Тому не дивно, що причетними до наукового форуму вказано аж дев’ять інституцій. Це:

Державна архівна служба України;

Державний архів Хмельницької області;

Державний архів Вінницької області;

Кам’янець-Подільський на­ціональний університет імені Івана Огієнка;

згадуваний уже Інститут на­ціональної пам’яті Польщі;

Кам’янець-Подільська міська рада;

Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства;

Хмельницька обласна громадська організація архівістів

та дослідників Поділля та Південно-Східної Волині «Поклик

віків»;

Хмельницька обласна організація Національної спілки крає­знавців України.

Було утворено організацій­-ний комітет конференції, який очолили співголови: кандидат історичних наук, директор Державного архіву Хмельницької області Володимир Байдич та доктор історичних наук, професор, академік Академії наук вищої освіти України, ректор Кам’янець-­Подільського національного університету імені Івана Огієнка Сергій Копилов. Ще 14 осіб уві­йшли як члени оргкомітету, серед них і доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри архівознавства, спеціальних історичних та правознавчих дисциплін нашого

національного університету Олександр Федь­ков. Секретарем був Олександр Баженов – кандидат історичних наук, доцент кафедри, яку очолює Олександр Федьков.

ПАМ’ЯТНА ДОШКА

Екскурсія в музеї історії національного університетуПочалася конференція з відкриття на першому поверсі головного корпусу національного університету пам’ятної дошки до 100-річчя створення архівної комісії. Доручили цю місію виконати співголовам конференції – Володимирові Байдичу та Сергієві Копилову.

Напис на дошці гласить:

«100 років з часу створення архівної комісії, яка організувала захист архівної спадщини Поділля та України».

Далі на дошці наведено фрагмент протоколу засідання архівної комісії Кам’янець-Подільського державного українського університету:

«…визначається необхідним упорядкувати архівну справу так, щоб догляд і збереження архівів на певній території доручалося постійній комісії, в склад якої входили б знавці архівного діла та археографи,

науково підготовлені…»

Наприкінці пам’ятної таблиці вказано дату: весна 1919 – 11 квіт­ня 1919 рр.

Видатна роль у захисті архівної спадщини Поділля належить Пилипу Клименку. Пилип Ва­сильович прибув до міста над Смотричем 1918 року. 30 грудня 1918 року його було призначе­но екстраординарним профе­сором Кам’янець-Подільського державного українського уні­верситету по кафедрі історії.

Далі він займав посаду декана історико-філологічного факультету, на яку був призначений ректором Іваном Огієнком 5 лютого 1919 року.

Після свого приїзду до міста Пилип Васильович розпочав активну пам’яткоохоронну роботу. Вже 1919 року за ініціативою Івана Огієнка та Пилипа Клименка було створено архівну комісію, обов’язком якої стало фахове упорядкування архівів університету, Кам’янця-Подільського та Поділля, започаткувавши таким чином збереження архівних фондів та колекцій, які залишилися без власників. До складу комісії, крім Пилипа Клименка, входили також Юхим Сіцінський, Павло Клепатський, Леонід Б’ялковський, Опанас Неселовський та інші.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИЖОК

Виступає Юрій Ковтанюк. У президії сидять (зліва направо): Володимир Байдич,  Олександр Федьков, Сергій КопиловДалі дійство перенеслося в конференц-зал університету. Відбулася презентація двох книжок. Перша з них: «В боротьбі за Україну: протистояння Якова Гальчевського більшовицькій владі в 1921-1924 рр. на Поділ­лі». Яків Васильович народився 22 жовтня (3 листопада) 1894 року в селі Гута-Літинська Літинського повіту Подільської губернії (нині це село Малинівка Літинського району Вінницької області). Він відомий як військовий діяч, активний учасник повстанського руху в Україні, громадський діяч, учитель, письменник. Був штабс-капітаном російської армії, сотником армії Української Народної Республіки, майором Війська Польського. Загинув 21 березня 1943-го в селі Пересоловичі Грубешівсь­кого повіту в бою з грубешівсь­ким відділом Армії Крайової.

Друга презентована книжка – це «Церковні літописи Поділля. Документи Фонду 315 «Подільська духовна консисторія (1795-1920 рр.)». Детальніше з цією книжкою можна ознайомитися в «Подолянині» від 15 лютого 2019 ро­ку в матеріалі автора цих рядків «Джерела церковної іс­торії».

ВІТАННЯ ТА ПОДАРУНКИ

Під час урочистого відкриття конференції директор Державного архіву Хмельницької об­ласті Володимир Байдич по­дарував ректору університету Сергію Копилову копію Грамоти Ясновельможного пана Гетьмана усієї України Павла Скоропадського Кам’янець-Подільському державному українському університетові. У документі йдеться про те, що заснований у Ка­м’янці на Поділлі університет має стати «вогнищем народної освіти та осередком відродження української національної культури».

Виступає Володимир Байдич. У президії сидить Олександр ФедьковДиректор Українського нау­ково-дослідного інституту архівної справи та документознавства Олександр Гаранін як ви­конавчий директор Спілки архівістів України вручив грамоти спілки колективу кафедри архівознавства, спеціальних історичних та правознавчих дис­циплін Кам’янець-Подільського національного університету

імені Івана Огієнка та завідувачу цієї кафедри Олександру Федь­кову за вагомий внесок у під­готовку кваліфікованих кадрів для архівних установ України та сприяння розвитку архівної справи на Поділлі.

На пленарному засіданні до присутніх звернувся ректор університету Сергій Копилов, який зазначив, що такі зустрічі є важливими, адже під час наукових дискусій віднаходиться істина.

Також із вітальним словом виступив Володимир Байдич. Він зосередив увагу учасників конференції на необхідності жвавого обговорення нагальних проб­лем, що стосуються сучасної української архівістики. За до­рученням голови Хмельницької обласної ради Михайла Загороднього, директор державного архіву вручив грамоти обласної ради працівникам та викладачам університету.

Вітання учасникам конфе­ренції від міського голови Ка­м’ян­ця-Подільського Михайла Сімашкевича передав секретар міської ради Дмитро Васильянов (так збіглося, що саме цього дня проводилася сесія міської ра­-ди). Дмитро Сергійович побажав усім присутнім плідної роботи та змістовних дискусій.

ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ

Конференція проходила за такими тематичними напрямками:

Історія становлення та розвитку архівної справи в Україні. Постаті в царині архівної справи.

Історико-регіональні дослідження та архівна справа.

Збереження, формування та раціональне використання фондів – важливий напрям роботи архівів.

Традиційні та інноваційні методи архівної діяльності.

Сприяння архівів формуванню культури академічної доброчесності.

Корпоративна діяльність архівів.

Під час пленарного засідання директор Центрального державного електронного архіву України, кандидат історичних наук Юрій Ковтанюк виступив з доповіддю «Перспективи створення центрального фонду користування документами Національного архівного фонду». Також у ході роботи пленарного засідання виступили інші керівники державних архівних установ, вищих навчальних закладів із доповідями:

«З історії архівної справи на Хмельниччині» – кандидат історичних наук Володимир Бай­-дич.

«Аудіовізуальні документи, як об’єкт державної політики в архівній сфері» – директор Цент­рального державного кінофо­тофоноархіву України імені Гордія Пшеничного, кандидат історичних наук Владислав Бер­ковсь­кий.

«Використання терміну «архівна інформація»: запрошення до дискусії» – кандидат історичних наук Олександр Гаранін.

«Архівні установи Миколаївщини у 30-х роках ХХ століття» – директор Державного архіву Миколаївської області, доктор історичних наук Лариса Лев­ченко.

«Евристичний потенціал ар­хівів при виданні джерел з історії політичних організацій у Над­дніпрянській Україні наприкінці ХІХ – початку ХХ століть» – Олександр Федьков.

ЕКСКУРСІЯ МУЗЕЄМ

Після закінчення пленарного засідання для директорів архівних установ було проведено екскурсію до музею історії Кам’янець-Подільського національ­ного університету імені Івана Огієнка.

Директорам вручили пам’ятне видання «Перші 100 років поступу», присвячене історії університету, його першому сторіччю.

СЕКЦІЙНІ ЗАСІДАННЯ

Найважливіші доповіді ви­носяться на пленарне засідання. Але і під час роботи секцій було що послухати. Зокрема, доктор історичних наук Лев Баженов та його син – кандидат історичних наук Олександр Баженов під­готували доповідь та статтю до збірника «Подільська старовина» «Біля витоків архівної справи на Поділлі-Вінниччині (До 125-річчя від дня народження фундатора Державного архіву Вінницької області Юрія Семеновича Александровича)». Автори вважають, що постать Юрія Александровича заслуговує на вшанування його світлої пам’яті меморіальними плитами, створенням про нього книги-есе, досліджень, які б відтворили повний обсяг знань його біографії та творчості. Не­відомі факти про батька Юрія Александровича – отця Симео­-на – вдалося встановити й автору цих рядків, найближчим часом вони будуть опубліковані в «Подолянині».

Науковий форум зібрав понад 100 учасників і гостей. Серед яких було вісім осіб, що представляли Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства: керівництво інституту, його наукові співробітники, здобувачі наукового ступеня кандидата історичних наук при інституті. Це свідчить про вагомість розглядуваних питань.

Завершилася конференція неформальним спілкуванням. Висновок напрошується такий: надійно збережені архіви та вільний доступ до них – це невичерпне джерело для пізнання минулого.