ЕЛЕКТРОННО-ПАПЕРОВІ ВІЙНИ: ЧИ ПОТРІБНІ НАШИМ ДІТЯМ ЕЛЕКТРОННІ КНИЖКИ?
Кожен навчальний рік для батьків, у яких є школярі, стає випробуванням на міцність. І старт цього нелегкого марафону починається зі збиранням учня до школи. Одяг, канцелярське приладдя, зошити, підручники… Це далеко не весь перелік, за який потрібно викласти чималеньку суму з сімейного бюджету. Нововведення, яке незабаром чекає на навчальні заклади країни, може потягнути для когось як не на половину, то на всю місячну зарплатню. Мова про електронні книжки, запровадження яких у школах останнім часом так активно почали пропагувати.
«ЛЕД ТРОНУЛСЯ…»
Те, що реформи в нашій державі вкрай необхідні, – факт беззаперечний. Проте інколи складається враження, що, впроваджуючи їх у життя, ми не можемо обійтися без любіювання чиїхось інтересів. Чи вже натура така, чи інакше просто не буває?..
Згідно з минулорічним Указом Президента «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні», 2011 рік оголошено роком освіти та інформаційного суспільства. У зв’язку з цим розроблений проект «Відкритий світ», який вибрав торік наш Президент із-поміж 10 національних проектів, передбачає впровадження інформаційно-комп’ютерних технологій у систему управління освітніми установами та, власне, заснування освітньої інформаційної мережі. Реформатори планують за чотири роки втілити проект у життя. Серед майбутніх переваг, які
отримає освітня система, його розробники називають запровадження у навчальних закладах електронних книг.
Не забарилось і Міністерство освіти і науки України, яке наказом від 30 грудня 2010 року оголосило про проведення експериментального випробування електронного пристрою для читання «PocketBook». Учасниками експерименту стали учні Київської, Донецької, Івано-Франківської, Миколаївської та Полтавської областей. На думку чиновників, запровадження електронних книг у школі дасть низку переваг. Як головний аргумент: перша електронна читанка, яка презентується, автентична до паперового підручника та виготовлена відповідно до санітарно-гігієнічних норм, згідно з якими вона може використовуватися як технічний засіб у навчальному процесі. Проте державної програми з впровадження такого пристрою в шкільну програму наразі немає.
«POCKETBOOK»: ЧОГО БІЛЬШЕ – ПЛЮСІВ ЧИ МІНУСІВ?
Не секрет, що підростаюче покоління – ледь не з пелюшок стає активним користувачем ПК і за клавіатуру хапається швидше, ніж ми у свій час – за олівець чи ручку. Тож цяцька, яку пропонують запровадити у школах, дітлахам прийдеться до смаку. Електронний підручник автоматично вирішить проблему важких учнівських портфелів і щорічні проблеми з нестачею нових підручників, особливо у сільських школах. Однією з головних зручностей електронної книги називають її вагу, яка коливається в межах
500 г. Без підзарядки можна переглядати до 10 тисяч сторінок. Програма підтримує читання 16 форматів. Також електронна читанка містить текстовий і графічний редактори та допоміжні програми, які будуть корисними для школярів. Зазначають розробники і про можливість завантаження додаткових матеріалів, як-от таблиці та графіки, спеціалізовані словники та довідники.
Розмір екрана «PocketBook» відповідає сторінці паперового підручника, та й шрифт за бажанням можна збільшувати або ж навпаки. Поки що екран «читанки» не відтворює кольорових зображень, тож автоматично його не можна застосовувати у початковій школі. Та й для школярів старших класів, які вивчають, приміром, фізичні карти або анатомічні малюнки, бракуватиме наочності.
Щодо ціни питання, то вона коливатиметься у межах 200 –
400 у.о. І це лише власне електронний пристрій. А от підручник, який у нього завантажуватимуть, матиме символічну плату – 10 – 15 грн. Кожен підручник буде захищено, що не дасть можливості несанкціонованого копіювання та розповсюдження. Тож, хоч не хочеш, платити доведеться кожному учневі (точніше батькам) як за придбання електронного пристрою, так і за його внутрішнє наповнення.
Якщо провести нескладні підрахунки, то вартість одного електронного пристрою – це придбані батьками близько 60 шкільних підручників (якщо врахувати, що один підручник у середньому коштує 40 грн.). Сюди додайте спеціалізовані зошити, атласи, карти, задачники, підручники з мов. Загалом, щороку батьки на «укомплектування» дитини паперовими носіями знань витрачають близько 400 – 500 грн., а от майбутні цифрові обійдуться у 100 – 250 грн. Виходить, що пристрій окупиться приблизно за 4-6 років.
Якщо припустити, що електронний підручник проживе з дитиною всі роки навчання у школі, а потім перекочує до молодшого брата чи сестри, то ціна покупки є ніби цілком виправданою.
Та разом з цим виникає чи не головна проблема «покетбуків» – вразливий екран. Хоч він, за висновками МОН і МОЗ, не псує зору, зручний у використанні та безпечний для здоров’я школярів, та разом з тим, це пряма загроза батьківським гаманцям. Усі без винятку електронні книжки, незалежно від компанії-виробника, мають чутливі до пошкоджень екрани. Навіть сильне натискання на нього пальцем може призвести до появи чорних плям, через які неможливо буде переглядати завантажені файли. Відремонтувати, звичайно, можна, але це обійдеться чи не у половину вартості самого пристрою. В майбутньому компанія «PocketBook» планує випускати пристрої з гнучкими та стійкими до удару екранами. Але це ж коли буде?! Тож економічна ефективність, точніше неефективність говорить аж ніяк не на користь майбутнього нововведення.
Ще один нюанс: «покетбуки» додадуть роботи правоохоронцям. Пристрої стануть спокусою не лише для крадіїв зі стажем, а й будуть подразником для самих учнів. Кожному захочеться мати крутішу, ніж у всіх, модель. Ті ж школярі, що не матимуть змоги «розкрутити» батьків на недешеву покупку, можуть спробувати відібрати її в однокласників. Схожа ситуація сьогодні є з мобільними телефонами, які буквально заполонили навчальні заклади.
ГЛАС НАРОДУ
Електронними «покетбуками» і справді в майбутньому можна було б замінити паперові книги, тим самим анулювати низку пов’язаних з останніми проблем, що наразі маємо в освітній системі. Але… Навряд чи держава закупить кожному учневі такий пристрій. І якщо на сьогодні вартість проекту з впровадженням у навчальних закладах електронних книг оцінюється у щонайменше 5 мільярдів доларів, то ця сума більше схожа на можливість збагачення чергового владного гаманця, ніж на турботу держави про звичайних громадян.
Та й, зрештою, як бути з авторським правом? На думку книговидавців, держава має укласти з кожним розробником посібника договір про право на розповсюдження його праці в електронному вигляді, інакше не позбутися нескінченних судових процесів. Проте в нашій далеко не багатій державі знайдуться автори, які, впевнена, захочуть, щоб за їхніми посібниками навчалися у кожній школі країни. Питання – наскільки вони будуть якісними і чи не постраждає від цього рівень знань учнів? Та й переведення нині існуючих посібників за шкільною програмою в електронний вигляд – теж питання лише часу.
Загалом складається враження, що наша країна в плані запровадження електронних підручників у школах хоче бути піонером перед цілим світом, адже поки що жодна з країн не взяла на себе такий фінансово ризиковий проект. У США, наприклад, його вартість оцінили у понад 9 млрд. доларів і досі вагаються з подальшим впровадженням. А от сусідня Росія взагалі припинила експеримент, здавшись перед активними протестами видавців підручників. У цій війні «електронний» супротивник програв «друкованому».
Наразі не відомо, чиї інтереси в першу чергу лобіюватимуть у нас, але гачок із наживкою вже закинуто…
Безумовно, зміст електронного підручника набагато легше коригувати, ніж перевидавати паперові підручники, але цифрових носіїв на полицю не поставиш, не вдихнеш незрівнянний аромат щойно віддрукованого паперу. На відміну від паперової, електронною книжкою ти не стукнеш по голові свого кривдника, навіть не зможеш з’їхати із засніженої гірки, спритно закинувши під м’яке місце шкільний портфель. І немає гарантій, що «покетбук» випадково не злетить з парти, розлетівшись за одну мить на друзки.
Ми поцікавилися, що з цього приводу думають кам’янчани.
Наталія, мати першокласника:
– Можливо, електронна книга і добре нововведення, але я як мама непокоюся за здоров’я свого сина. Чи не погіршиться від цього зір? Чи буде йому в початковій школі цікаво читати таку книжку, де не передбачено кольорових малюнків? У мене, наприклад, є багато скачаних з Інтернету книг, але користуюся я живими – друкованими.
Галина Володимирівна, мати 5-річної доньки:
– Ще рік – і наша дитина піде в перший клас. За цей час може відбутися багато змін, у тому числі й в освіті. Якщо держава забезпечить школярів електронними книгами, то це буде лише плюс. Ми повинні йти в ногу з новітніми технологіями, але якщо це не шкодитиме здоров’ю. До того ж наше суспільство не настільки багате, що батьки можуть дозволити придбати для дитини таку дорогу річ. І пнутися зі шкіри, щоб бути в школі не гіршим за всіх, абсурдно.
Руслан, батько двох дітей:
– Я категорично проти. В дитини і так розвивається залежність від комп’ютера та Інтернету, і може дійти до того, що вона взагалі відмовиться від живого спілкування. Фінансове питання: навіть якщо держава виділить гроші на підручник, де гарантія, що дитина його не поб’є? І тоді вже доведеться десь знаходити «зайві»
2 тисячі гривень чи сидіти на сухому пайку, аби дитина в школі не була білою вороною. Ще один момент: ми з дружиною хочемо, щоб наші діти читали живу книжку. Вони й так сьогодні читають її
з-під палки, а коли будуть електронні, не читатимуть взагалі. І, звичайно, зір. Чи не погіршиться він від таких підручників?
Олександр, батько двох школярів:
– Якщо з боку держави не буде забезпечення електронними підручниками, то єдиний мінус у тому, що батьки повинні витратити гроші на цю покупку чи можливий ремонт. У решті випадків бачу лише плюси. Наприклад, мої діти не будуть таскати до школи непідйомні портфелі. В одній такій книжці будуть знаходитися всі підручники, таку ж саму версію можна буде тримати в домашньому комп’ютері. Якщо ми хочемо створити конкурентоспроможне суспільство, то маємо дати нашим дітям відповідні інструменти. Сьогодні багато дітей змалку вміють користуватися технікою. Моїм дітям було набагато цікавіше вивчати комп’ютер, ніж тримати в руках звичайну книжку. І якщо електронні книжки набудуть поширення, то їх розробники зроблять усе для того, аби вдосконалити існуючі моделі.
Денис, 15 років:
– Електронна книжка – класна річ! Перш за все, це фізиче розвантаження для школярів: не треба ходити до школи з повними сумками та заробляти собі сколіоз. По-друге, ти ніколи не забудеш підручник удома. Також це дасть можливість закачати додаткову літературу або носити матеріали уроків на флешці. Тут головне – правильно вибрати модель, щоб не завдавати шкоди очам. От мій друг вчиться в інституті в Києві та активно користується електронною книжкою. Література для вищих навчальних закладів не дешева, а знайти посібник в Інтернеті – це без проблем. Та й дешевше, ніж у книжкових магазинах.
Коментар спеціаліста:
Ігор ГОРАЙЧУК, експерт у галузі мобільної електроніки:
– Безумовно, у використанні електронних книг як носія інформації, необхідної для навчального процесу, є свої переваги: школярам не потрібно буде носити з собою великі рюкзаки з книгами, завжди під рукою будуть не лише підручники, а й додаткова література, зменшаться витрати на друк підручників і час впровадження нових навчальних посібників.
Одночасно є деякі стримуючі фактори. На сьогодні пристрої читання електронних текстів не достатньо вандалостійкі, що може призвести до їх поломки. Другий фактор, що стримує впрова-
дження електронних книг у систему освіти, – це деякі обмеження: недостатньо висока швидкість та обмежена передача кольорів цих пристроїв. Зате вони безпечні для зору. І додатково варто відзначити достатньо високу вартість техніки формату 9 дюймів, яка найкраще замінить класичні підручники.