ОБІЙМИ – ЦЕ СПЛЕТІННЯ ДУШ

Чи замислювалися Ви над запитанням – що криється за, здавалося б, звичайними обіймами? Прояв слабкості чи природна потреба будь-якої людини будь-якого віку у взаємопроникненні душ. Дуже часто за цим криється бажання поєднатись з іншою людиною – іноді злитись з нею, а іноді відчути себе сильнішим, уві­брати в себе її впевненість у наші найслабші моменти.

День обіймів має досить цікаву історію. За однією з версій, молодий чоловік на ім’я Хуан в середині 70-х років минулого століття прилетів у Сідней. А оскільки в нього був не найкращий період у житті, та й у Сіднеї його ніхто не зустрічав, йому стало сумно. Він написав плакат із написом «Обійми безкоштовно» і став з ним біля аеропорту. 

Спочатку люди насторожено поглядали на хлопця, але потім до нього підійшла жінка (в неї рік тому померла дочка, а зранку – улюблений собака) і сказала, що вона залишилася сама і їй конче необхідно, щоб її хтось обійняв… Цей момент дав початок руху обіймів (Free Hugs) в Австралії, а потім традиція перекинулась і в Європу.

За іншою версією, родоначальниками цієї дати стали студенти, які саме цього дня кидалися один одному в обійми, ос­кільки наближався кінець сесії, коли більшість іспитів уже здано.

Отже, достеменно не відомо, кому саме ми маємо завдячувати появою цього свята, але саме 21січня світ відзначає Міжнарод­ний день обіймів.

Перші обійми в житті людини відбуваються між мамою і дитиною одразу ж після народження, коли новонароджену дитину прикладають до грудей матері. Звичайно, цей процес має не тільки суто фізіологічну осно­-

ву (відбувається заселення мікро­­флорою матері шкіри дитини), але й перший тактильний контакт між матір’ю і дитиною та обмін теплом.

Народжуючись, дитина потрапляє у величезний, наповнений небезпеками зовнішній світ, тому першими її відчуттями є страх і дискомфорт. Проте вони одразу ж зникають, щойно дитина шкірою починає відчувати матір. Мабуть, саме звідси і починається магічна дія обіймів. І якщо дитині стає страшно, боляче чи, навпаки, її переповнює відчуття щастя – вона одразу ж поспішає поділитися своїми почуттями з матір’ю. Пізніше такий спосіб обміну емоціями стає потребою в постійному тактильному контакті з батьками. А від­сутність чи дефіцит подібного контакту спричиняють так званий тактильний голод, який дуже схожий на звичайний фізичний голод.

Природно, що це відображається на самопочутті та настрої дитини. Що роблять батьки, коли дитина в поганому настрої? Зазвичай намагаються з’ясувати, в чому справа. А дитина сама не завжди може зрозуміти, в чому річ. Найчастіше їй просто не вистачає уваги, спілкування з близькими, їхніх любові, тепла і обіймів. Якщо Ви візьмете дитину на руки, поговорите з нею, обіймете, то вона, швидше за все, одразу ж за­спокоїться й усміхнеться. Її обличчя одразу ж розслабиться, і вона засне із задоволеною ус­мішкою. Адже так само часто вона засинає після прийому їжі. Потребу задоволено – і дитина відчуває себе спокійно та гармонійно.

Обійми викликають у люди­ни відчуття захищеності. І насправ­ді немає великої різниці між дитиною і дорослим, оскільки така ж природна потреба з’являється і в нас. Хоча в цьому ми часто не можемо зізнатись навіть са­мим собі.

Вважається, що для задоволення денної норми тактильного контакту батьки мають обійняти свою дитину не менше як 9 разів.

Вважається також, що дитина, яка відчувала дефіцит тілесного контакту з батьками, буде більш вразливою до стресів, схильною до психічних відхилень та менш здатною любити.

До речі, діти, батьки яких не просто їх люблять, але й проявляють свою любов (беруть дитину на руки, обіймають, гладять), краще сплять, рідше плачуть, відчувають себе більш спокійно і щасливо, на відміну від дітей, яким не вистачає прояву любові. Також вони більш слухняні та уважні. Краще засвоюють нові знання, швидше розвиваються інтелектуально, простіше йдуть на контакт з однолітками та набагато добріші.

А ще не варто забувати, що з недолюблених і недоласканих дітей виростають злі й агресивні дорослі. Тому обіймайте своїх дітей, близьких та коханих частіше, обмінюйтесь душевним теплом – і у Вашому житті з’явиться більше любові.

Віталій ПОЛІЩУК,

психолог міського Центру соціальних служб для молоді.