НАШИМ РЕКОРДАМ ПОЗАЗДРИВ БИ Й ГІННЕСС

Побачити історію семи народів на 121 га землі, познайомитися з людиною, яка однією порцією заварює 333 літри кави, поспостерігати за художниками, яким вдалося з’єднати Новопланівський міст із Замковим, навчитися старовинному мистецтву малювання на воді та, нарешті, з’їсти 120 кілограмів каші й цілий центнер смачнючого торта – все це на травневі свята можна було зробити тільки у Кам’янці-Подільському. Бо саме в такій компанії з 1 до 3 травня місто відкривало свій туристичний сезон. У яскравій начинці туристичних пригощань, окрім виставок, майстер-класів, виступів музикантів і вуличних театрів, гостинне місто приховало два національні рекорди.

Через жалобу в Україні частину розважальних заходів організатори відмінили, але дехто відкриття нашого турсезону таки встиг прирівняти до «банкету під час чуми». Проте життя продовжується, і саме його смак бодай на кілька днів у Кам’янці змогли відчути гості з південно-східних областей держави, яких цьогоріч побільшало в рази.

КАМ’ЯНЕЦЬКА КАВА СТАРІША ЗА ВІДЕНСЬКУ

Цьогоріч манили їх насамперед ароматами кави. Адже в рамках офіційного старту турсезону 3 травня наше місто проводило свій перший кавовий фестиваль «Кам’янецька турка», який ініціював власник кав’ярні «Кава у Поліцмейстера» Олег ВОЩИНСЬКИЙ. Зазіхнувши на лаври кавоманського Львова, до його проведення організаторам (департамент гуманітарної політики міськради на чолі з Альоною КУЗЕМОЮ) вдалося залучити всі кав’ярні міста і навіть запросити до нас професійного кавовара з Туреччини, який частував гостей фестивалю автентичною турецькою кавою на піску.

До Кам’янця він приїхав разом із офіційною делегацією Посольства Туреччини в Україні, яка відгукнулася на запрошення й вперше навідалась на територію колишнього форпосту Османської імперії. Очолив делегацію аташе посольства з питань культури та інформації Берат ЙИЛДИЗ, який у компанії міського голови Михайла СІМАШКЕВИЧА й очільника РДА Володимира БАРАНОВСЬКОГО привітав Кам’янеччину з офіційним стартом нового туристичного сезону.

– Ваше місто дуже цікаве не лише для українців, але й для турків, – зазначив аташе. –  Сьогодні я вперше скуштував кам’янецької кави і можу впевнено сказати, що вона у вас така ж смачна, як і в Туреччині.

Власне саме кава цього дня була в епіцентрі всіх подій на площі Польський ринок. Нею тут вабили, торгували, пригощали, розважали, передрікали майбутнє і били нові рекорди.

З самого ранку свою душу кавомани відводили, смакуючи найрізноманітнішими сортами і видами цього ароматного напою. Ті ж, хто кави не п’є, тішились солодощами й цукерковими передбаченнями від привабливих віщунок і розважалися середньовічними фарсами театру «ЛІНК». Кавою пахло і на фотосушці, яку організували студенти місцевих училищ і технікумів.

Найбільше уваги, втім, привертала королева кавового фестивалю – велетенська турка, що з п’ятниці красувалася на центральній площі Польський ринок. Виготовили її на спецзамовлення пана Вощинського, який вирішив іти на новий гастрономічний рекорд (раніше підприємець уже потрапив в історію, зваривши найбільшу порцію козацького кулешу). Оздобивши дерев’яною ручкою і спеціальним краником для подачі кави, стару латунну посудину місцеві майстри перетворили на вишукану джезву об’ємом 350 л. Висота гігантки сягає 120 см, а об’єм нижньої частини рекордної посудини показує позначку 94 см.

Усі ці параметри ретельно нотували представники національного проекту Книга рекордів України. На її сторінках цього дня вони зафіксували нове досягнення – найбільшу 333-літрову порцію кави в турці. На такій дивній цифрі ініціатор звершення зупинився невипадково, адже рівно стільки років тому до Кам’янця привезли перші зерна екзотичної тоді кави. 

Довели достовірність цієї дати і місцеві науковці, які провели круглий стіл «Історія кавоваріння в Кам’янці» (модератором зустрічі був Олександр ЗАРЕМБА). В компанії хотинських і львівських колег вони з’ясували, що наші кавовари випередили не лише Львів, але й Відень.

– Турку такого розміру в Україні ще не виготовляв ніхто, – визнав голова редакційної ради проекту Книга рекордів України Олег ІВАНЕНКО. – В Києві встановлено рекорд найбільшої чашки кави, яка помістила в себе 60 літрів напою, але в порівняння із 333 літрами вашої порції ця цифра не йде.

Пригостити тонізуючим напоєм вдалося близько 6 тис. кавоманів, які ще з самого ранку спостерігали за тим, як на розжареному піску поволі закипали 30 кілограмів запашної бразильської арабіки. Три дні мішок зерен, який для рекорду надала відома компанія-виробник кави «Julius Meinl», мололо ледь не все місто. Коли ж рекорд зафіксували, поділившись із гостями, містяни її й випили.

За кавовий рекорд дипломами проекту нагородили міськраду і власне автора рекорду Олега Вощинського, сертифікати ж отримали «Кав’ярня на Зарванській», «Coffete», «Кавова студія» готелю «7 Днів», піцерія «МакСмак», ресторан «Пуаро» «Гала-Готелю», «Подільська кава» готелю «Reikartz».

До кави в Кам’янці спекли 100-кілограмового торта. Оздоблений символікою місцевих фестивалів смаколик від піцерії «МакСмак» вишикував навколо себе таку чергу, що за декілька хвилин від солодкого шедевра залишився тільки піднос. Скуштувати обидва халявні пригощання «Кавової турки» пощастило і «ПОДОЛЯНИНУ», тож скажемо чесно: було дуже смачно!

МИСТЕЦТВО ДИВУЄ, МИСТЕЦТВО ОБ’ЄДНУЄ, МИСТЕЦТВО Б’Є СВІТОВІ РЕКОРДИ

Оригінальним мистецтвом гостей численних атракцій відкриття турсезону 2 і 3 травня вражала киянка Наталія ДРАГУНОВА. На невеличкому столику поруч із прапором Туреччини глядачам вона демонструвала унікальну техніку малюнка на воді. За лічені хвилини у невеличкій посудині з водою вона філігранно вимальовувала дивовижні тюльпани і заворожувала погляди яскравими барвами схожих на жар-птицю абстракцій.

Стародавнє східне мистецтво ебру дівчина опановувала в Туреччині. Впродовж століть цей метод використовувався як основа для оздоблення обкладинок книжок. Охочих опанувати його вистачає і сьогодні, тож майстер-класи Наталії користуються чималим попитом.

– Ебру в Туреччині – це як петриківка в Україні. Ним на Сході професійно займаються чимало людей, – не відриваючись від роботи, розповідає нам майстриня. – Найчастіше до мене звертаються реставратори старовинних книг, відновити затерті форзаци яких можливо лише завдяки цій техніці.

Процес створення турецького ебру досить кропіткий, адже намалювати ідеальний малюнок на поверхні норовливої води непросто. Допомагають майстрині лише спеціальні пензлики і дуже рідкі фарби із додаванням бичачої жовчі. Розпливаючись природними кольорами, вони не дають воді пошкодити рівні краєчки малюнка. Завершений шедевр майстриня обережно переносила на звичайний папір і, час від часу ставлячи автограф, роздавала картини враженим глядачам. 

А от не менш оригінальному мистецтву місцевих митців вдалося не лише помилувати око глядача, але й теж увійти до Книги рекордів України. Її новою сторінкою відтепер стала найбільша дитячо-юнацька арт-галерея під відкритим небом «Мости єднання», яку всього за декілька годин 3 травня змонтували в Кам’янці.

З претензією не те що на рекорд України, але й на власний рядок у Книзі Гіннесса унікальний проект довжиною 1330 м, що складався із 4 тис. графічних і акварельних картин, своїми масштабами й оригінальністю вразив не лише туристів, але й вибагливих експертів проекту.

– Нічого такого ніхто ще не робив ані в Україні, ані в усьому сві-ті, – зазначив Олег Іваненко. – Це надзвичайно добрий і теплий проект, що стане однією з найяскравіших сторінок нашої Книги рекордів.

Своїх рук до встановлення рекорду доклали 183 юні художники віком від 6 до 19 років. Відзначилися серед них і викладачі й студенти кафедри мистецьких дисциплін педагогічного факультету К-ПНУ ім.І.Огієнка, ректор якого став володарем сертифіката Книги рекордів України. Крім нього, такі ж сертифікати отримали директори міської дитячої художньої школи, професійного художнього ліцею, центру дитячої творчості, дитяча школа мистецтв, НВК №9, коледж культури і мистецтв, управління освіти і науки, культури і туризму міськради. Дипломами національного проекту нагородили міського голову і директора департаменту гуманітарної політики міськради. 

Свої невеличкі шедеври маленькі митці-рекордсмени малювали впродовж декількох тижнів, адже завдання в них було не з легких – об’єднати мистецтвом не лише Україну, але й неблизькі за відстанню Новопланівський і Замковий мости. Чималих зусиль до цього доклали учні всіх дитячих мистецьких закладів міста та учасники Відкритого дитячо-юнацького конкурсу-пленеру «Замковий етюд», яких упродовж дня за роботою можна було застати просто посеред затишних вуличок і скверів Старого міста. Від краси деяких полотен неможливо було відірвати очей. Так само неможливо було й не помітити десятки яскравих, кумедних, зовсім дитячих малюнків, автори яких, окрім усього, нині мріють ще й про мир у своїй улюбленій Україні. На знак єдності в небо над Кам’янцем випустили повітряну кулю із синьо-жовтим стягом, що символізувала мрії народу про мирну і неподільну державу.

А от спокійно прогулятися «мостом єднання» добряче заважав інтенсивний рух автотранспорту в Старому місті. Цьогоріч через відміну платного проїзду Замковим автомобілі тут курсували як на проспекті, і вперемішку з маршрутками, екскурсійним БРДемом і натовпами пішоходів створювали чималі затори.

СВЯТО МОВОЮ ЦИФР

Загалом у проведенні заходів до відкриття турсезону міська влада задіяла близько тисячі кам’янчан. Гостей за три дні вдалося привабити удвічі більше, ніж торік – близько 7,5 тис. туристів прибули з Київської (61%), Дніпропетровської (6%), Донецької (2%), Вінницької (5%), Харківської (5%), Львівської (5%), Одеської (3%), Житомирської (2%), Миколаївської (1%) областей і Криму (1%).

Використовуючи ж міський бюджет, кажуть, зекономили і витратили з нього лише 26 тис.грн. Втім, за словами Альони Куземи, загальний кошторис свята сягає близько 90 тис.грн.: близько 50 тис. в нього вклали підприємці-учасники фестивалю кави, 10 тис. сплатили власники об’єктів виїзної торгівлі. Але в Кам’янці сподіваються, що витрати повернуться сторицею, адже в рукавах свого древнього камзола місто тримає ще чимало фестивальних козирів.