Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

 


   

СУБОТА, 18 ЛИСТОПАДА 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
01.10.2010

НЕ ХЛІБОМ ЄДИНИМ ЖИВЕ СЛОБІДКА-КУЛЬЧІЄВЕЦЬКА

Упродовж багатьох років процвітання України пов’язувалося з розвитком села, адже основне багатство країни - це родючі землі та працьовиті люди. Проте останні декілька десятиліть ситуація кардинально змінилася - села почали занепадати. 
Нині багато хто зрозумів, що без розвитку села неможливо підняти економіку країни, тому почав робити інвестиції у сільське господарство. Обробляються землі, подекуди відроджується тваринництво.
Але, як переконаний депутат Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Руслан НЕСТЕРОВ, село лише тоді зможе почати жити повноцінно та встане з колін, коли тут буде відновлено інфраструктуру та створено умови для повноцінного життя його мешканців. Для цього необхідно підтримувати культуру, спорт, освіту, духовність, бо ж не хлібом єдиним живе людина.
НЕ ХЛІБОМ ЄДИНИМ ЖИВЕ СЛОБІДКА-КУЛЬЧІЄВЕЦЬКАУ минулому числі газети «ПОДОЛЯНИН» ми повідомляли про те, що за ініціативи чотирьох депутатів сільської ради у Слобідці-Кульчієвецькій почалося будівництво нового футбольного поля, яке стане початком створення сучасного стадіону. Така ініціатива одразу стала поштовхом до подальшого розвитку спорту. Стадіон лише будується, а вже з’явилися люди, котрі вирішили створити нову футбольну команду та в наступному сезоні заявити про себе в чемпіонаті Кам’янець-Подільського району. Спортсмени-любителі із сіл Боришківці та Оленівка створили команду та розпочали тренування на стадіоні в с.Кам’янка, проте згодом планують грати на новому стадіоні та відстоювати честь Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради.
НЕ ХЛІБОМ ЄДИНИМ ЖИВЕ СЛОБІДКА-КУЛЬЧІЄВЕЦЬКА- Коли я дізнався про нову футбольну команду, то одразу поїхав, щоб подивитися на їхню гру. Вважаю, що грають вони, як для новоствореної команди, на доволі високому рівні, та впевнений, що за належної підтримки зможуть гідно показати себе вже в наступному чемпіонаті району. Ми зможемо повернути колишню спортивну славу Слобідсько-Кульчієвецькій сільській раді! - розповідає Руслан НЕСТЕРОВ. - Команда поки що не має назви, але є бажання грати та вигравати, тому ми просто не могли не підтримати цих молодих людей. Разом із моїм колегою Олексієм ПШЕТАКОВСЬКИМ закупили для нової команди форму, необхідний спортивний інвентар. Будемо підтримувати її і надалі.
- Чи плануєте ще якось підтримувати спорт у селі?
- Ми це робимо вже не один рік і не плануємо зупинятися. На черзі - будівництво футбольного поля у селі Жовтневому, а також створення юнацької команди, адже дуже важливо, щоб саме молодь залучалася до спорту, бо, як це не банально звучить, але вона - наше майбутнє і для неї будуємо стадіони, церкви, заклади культури... 
Руслан Олегович не любить довго розповідати про себе та про свою благодійність, але Слобідсько-Кульчієвецька сільська рада, зокрема с.Жовтневе, де він народився та проживає, може впевнено говорити, що має свого мецената, котрий допомагає закладам культури, освіти, коли ті потребують цього. 
На території сільської ради він допомагає двом православним церквам. Нещодавно Руслан НЕСТЕРОВ та Олексій ПШЕТАКОВСЬКИЙ надали кошти для заміни вікон у церкві в с.Оленівка, невдовзі планується завершення цієї роботи. У Слобідці-Кульчієвецькій також за кошти громади вже не один рік будується церква. Руслан Олегович профінансував придбання бляхи, необхідної для завершення покриття купола.
Підтримує депутат сільради і колектив художньої самодіяльності с.Жовтневе,  якому було придбано костюми, а духовий оркестр с.Боришківці отримав кошти на нові інструменти.
Постійна посильна допомога надається школам і дитячим садочкам. Зокрема, нещодавно було виділено кошти для добудови теплого туалету в Жовтневській школі, навколо якого було багато скандалів, але діти таки залишилися без зручностей, тому і вирішили втрутитися. Не залишають без уваги і дітей-сиріт. Таких добрих справ, зроблених за останні п’ять років, можна перерахувати ще чимало. Але не це головне. Головне - що є справді меценати, котрі вболівають за долю села, а це значить, що село має майбутнє!
Максим НАРОЛЬСЬКИЙ, спец. для «ПОДОЛЯНИНА».

Повернутись до списку