Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

 


   

СУБОТА, 18 ЛИСТОПАДА 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
21.12.2012

ЧЕМПІОНИ ГАЗЕТНИХ ШПАЛЬТ

СПОРТИВНИЙ «ПОДОЛЯНИН»

Спорту «Подолянин» завжди приділяв чималу увагу. Першим спортивним оглядачем газети від 1994 р. був Михайло Маньковський (з 1996 р. він став і спеціальним кореспондентом тижневика «Український футбол»).
Згодом цю естафету перехопив інший журналіст - Роман Жилін. І якщо раніше хроніка спортивних подій міста перекочовувала зі шпальти на шпальту, то з 2009 р. в «Подолянині» регулярно виходить спортивна сторінка, яка сьогодні має назву «Швидше, вище, активніше!» і охоплює не лише спорт, а й активний спосіб життя.
У Кам’янці розвивалося чимало видів спорту, були свої герої, з’являлися і зникали команди, тому писати було про що. Однак у спорті газета має свого улюбленця - мотобол, котрий багато років був однією з візитних карток міста. На рівні всеукраїнських змагань кам’янецький мотобол розвивається ще з 1979 р. Відтоді команда «Поділля» 6 разів ставала чемпіоном України. Засновник газети Віталій Бабляк сам був палким прихильником мотоболу. В газеті постійно друкувалися календарі ігор і результати матчів кам’янецької команди (яка, в залежності від спонсорів, змінювала назву), фото гравців, аналіз її становища. Проте не лише друкованим словом газета підтримувала мотоболістів. Коли «Поділля» потрапило в скруту, Бабляк став ініціатором створення благодійного фонду «Кам’янецький мотобол» та ФСТ «Кам’янець».
І сьогодні, коли про мотобол, здавалось би, забули всі, «Подолянин» про нього пам’ятає.
А от у ювілейному номері, крім «гарячих» спортивних подій, ми вирішили зупинитися на спортивних фанатах. Тільки не в звичному розумінні цього слова. Наші фанати не вболівальники, наші фанати - кам’янецькі тренери, котрі все життя віддають себе справі виховання спортсменів.

ЧЕМПІОНИ ГАЗЕТНИХ ШПАЛЬТ

Кам’янець багатий і на талановитих спортсменів, і на фахових тренерів. Зрозуміло, що про всіх на одній шпальті згадати неможливо, тому відзначимо лише тих, хто найчастіше «гостював» на наших сторінках.

ВІН З ПТАШЕНЯТ РОСТИТЬ ОРЛІВ

тренер і президент футбольного клубу «Імпульс» Володимир ПТАШНИКМабуть, найбільше інтерв’ю та коментарів для «Подолянина» дав тренер і президент футбольного клубу «Імпульс» Володимир ПТАШНИК. По-перше, футбол у нас - найпопулярніша гра, а по-друге, Пташник - один з най¬більших ентузіастів у місті. Він - одіозна особистість. Володимир Петрович завжди каже те, що думає, і часто досить гостро. Можливо, тому деякі колеги-спеціалісти його недолюблюють і готові розкритикувати та звинуватити в непрофесійності. У Пташника завжди є аргументи та критика у відповідь. Однак сьогодні гострі кути хочеться обминути.
Гадаємо, всі однозначно погодяться, що Володимир Петрович - людина, яка щиро та віддано закохана у футбол, багато власних сил і ресурсів майже щодня витрачає на розвиток кам’янецького футболу. А про вихованців може розповідати годинами, адже чимало поколінь хлопчиків шліфували свою футбольну майстерність під керівництвом цього тренера.
Володимир Пташник у молоді роки починав як граючий наставник заводської команди «Приладобудівник». А згодом створив із неї клуб «Імпульс», який наступного року святкуватиме 50-річчя. «Імпульс» тривалий час мав дорослу команду, яка свого часу ставала чемпіоном області. Нині на це не вистачає коштів, тому у Пташника залишилися лише діти, з якими він займається на базі ДЮСШ №2. Незважаючи на міжнародну тренерську ліцензію, він все одно прагне працювати в рідному місті.

БАСКЕТБОЛЬНИЙ ГУРУ

Кім МІТЕЛЬМАНКім МІТЕЛЬМАН - це не просто гарний і досвідчений наставник, він - фанат своєї справи.
Він - патріот того краю, де народився і живе. Він - гуру баскетбольного життя Кам’янця, яким варто пишатися.
Вперше Кім Михайлович познайомився із баскетболом ще в шостому класі, коли до їхньої школи прийшов тренер Борис БАРАНОВ, аби набрати хлопцiв до ДЮСШ. Як i кожен хлопець, Кім Мітельман дуже хотiв потрапити туди, незважаючи на свiй невисокий зрiст. До речі, завдяки баскетболу, він змiг на голову перерости батькiв. Вони ж не поділяли захоплення сина, а мати бачила його тільки математиком.
Та все одно Кім Михайлович вперто прагнув займатись баскетболом і робив це досить вдало. Завдяки тому, що мiг бачити весь iгровий майданчик i віддати результативний пас, грав на позиції атакуючого захисника. На жаль, у той час в Кам’янцi не було професiйних команд i можливостей, аби реалiзувати себе як професійного спортсмена, тому Кім Михайлович сфокусувався на тренерській діяльності й не шкодує про такий вибір.
1973 р. надiйшов наказ Держкомспорту, в якому вказувалося, що баскетболом у Хмель¬ницькiй області займатися не¬доцiльно. Фактично за рахунок баскетболістів збiльшили групи легкої атлетики та гандболу. Довелося опановувати зовсім новий вид спорту - гандбол, нові рухи, техніку гри, її особливості. Але талановитому тренеру це було тільки на руку, так розширювався його професійний досвід. З часом, завдяки людям, небайдужим до баскетболу, цей вид спорту в місті відродився. І відразу Кім Мітельман повернувся до улюбленої гри. 
Не забарились і перші гучні перемоги. Його запрошували працювати тренером до Хмельницького та Києва. Лунали спокусливi пропозицiї, але в Кам’янцi він почувався набагато комфортнiше, незважаючи на чималі проблеми. Він - взірець для юних баскетболістів і молодих наставників, який і сьогодні залишається одним з найкращих на баскетбольному майданчику.

ТРЕНЕР НАЗАР

Навазiр КУЧУМОВНадзвичайно цiкава та неординарна людина, яка все життя присвятила спорту i виховала не одне поколiння вiдомих як в Українi, так i за її межами «качкiв», пробiгла вдвiчi довшу за довжину екватора Земної кулi вiдстань - приблизно 80 тис.км. Майстер спорту з легкої атлетики, президент обласної та мiської Федерацiї бодибiлдингу, суддя нацiональної категорiї, який за розвиток цього виду спорту в Українi був нагороджений Почесним знаком Нацiональної федерацiї. Це Навазiр КУЧУМОВ, або просто «тренер Назар», як дуже часто з великою повагою вчорашнi та сьогоднiшнi вихованцi називають Навазiра Назiфовича. 
Неодноразово Навазір Кучумов з’являвся на сторінках газети «Подолянин» як тренер, який підготував чемпіонів України та світу з бодибілдингу, який самовіддано працює над тим, аби інші знайшли себе в улюбленій справі.
Народився i вирiс він на Пiвденному Уралi, в Башкирiї, неподалiк вiд Уфи. З раннього дитинства захоплювався спор¬том, багато часу проводив у спортивних залах. Займався гiмнастикою, боксом, греко-римською боротьбою, але знайшов себе саме в легкiй атлетицi, в забiгах на середнi та довгi дистанцiї. Причому робив це досить успiшно - рекордiв, установлених більш ніж 30 рокiв тому, нiхто з учнiв його школи ще й досi не побив. 
Взяв участь у 18-ти марафонах, у п’яти з яких здобув перемогу, а в семи - срiбло та бронзу. Три з них пробiг за нормативом майстра спорту вперше 1984 р., пiд час Ашхабадського марафону. Найкращий результат - 2 год. 18 хв. i 52 сек.! Найважчим став Московський марафон 1985 р., в якому стартували 5000 учасникiв.
Навазір Кучумов після за¬кiнчення сiльгоспiнституту в Саратовi, де познайомився iз чудовою дiвчиною Валентиною, котра й стала його дружиною, пе¬реїхав до Кам’янця. Зрозумiвши, що працювати за фахом зооiнженера йому не до душi, знову повернувся у спорт. І цього разу став старшим спортiнструктором на «Електроприладi», де здобув надзвичайно великий досвiд роботи з орга¬нiзацiї спортивних заходiв. 
А пiсля вiдкриття клубу «Атлант» захопився новим для себе та дуже цiкавим видом спорту - бодибiлдингом. За час роботи тренером iз «Атланти» вийшло чимало вiдомих спортсменiв-переможцiв i призерiв чем¬пiо¬натiв України, Європи та свiту, які своїми перемогами завдячують саме «тренеру Назару»!

ВИЗНАЧНА ФІГУРА НА ШАХІВНИЦІ МІСТА

Анатолій ДУБОВИЙЩе однією доволі ексцентричною особою нашого міста є засновник і керівник шашково-шахового клубу «Гросмейстер» Анатолій Дубовий. До того ж у його біографії є навіть балотування на крісло мера міста та обирання двічі депутатом міськ¬ради, а своєю гіперактивністю він уже багатьом стоїть поперек горла. Адже Анатолій Васильович як людина з громадянською позицією завжди голосно від¬стоює свою думку і добивається від влади певних дій.
Втім мирне втілення його активна позиція знайшла в спорті. Без його настирності та наполегливості не було б «Гросмейстера» та стількох турнірів. Він, холерик за темпераментом, постійно шукає шляхи вдосконалення діяльності клубу.
 Фактично, спортивно-масову діяльність Анатолій Васильович розпочав ще наприкінці 70-х рр., коли був ініціатором відкриття дитячих клубів («Біла тура», «Ровесник», «Сатурн»). 20 років тому він зумів «вибити» нинішнє приміщення «Гросмейстера» в центрі міста. Отримавши більш просторий зал, Дубовий почав проводити турніри значних масштабів, аж до міжнародних («Подільська осінь» для дітей). Також він нині є президентом обласної Федерації шашок. 
 В «Подолянині» Анатолій Дубовий відзначався і як вмілий організатор, і як наставник, особливо для початківців, і як учасник деяких суперечок. До того ж він постійно дбав, аби в пресі були результати змагань членів його клубу. Дубовий видав декілька книжок, присячених шахам, та є редактором газети «Шахіст Поділля». А ще всі знають про його захоплення дерев’яними скульптурами, які красуються в залі «Гросмейстера».  

Віталій ГОРБУЛЕНКО,
 Володимир ОБРАЗЦОВ.


Повернення до списку