Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

 


   

СУБОТА, 18 ЛИСТОПАДА 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
21.12.2012

ЧИ ВДАСТЬСЯ РЕАНІМУВАТИ СІЛЬСЬКУ МЕДИЦИНУ

«ПОДОЛЯНИН» НЕ ЛІКАР, АЛЕ ПРО ЗДОРОВ’Я ДБАЄ

«Здоров’я дорожче за золото» - цей шекспірівський вислів було взято на озброєння засновником газети Віталієм Бабляком. Впродовж 20 років газета «Подолянин» приділяє значну увагу здоров’ю жителів Кам’янеччини. Починалося все з невеликих за обсягом рубрик: «Довідничок здоров’я», «Лікар радить», «Ліки матінки природи». З часом рубрики урізноманітнювалися, зароджувалися нові, яким потрібна була окрема шпальта, яку й нарекли «Здоров’я».
Ми впевнені, що поінформована людина - озброєна проти хвороб. Тому за ці два десятки років журналісти першими висвітлювали інформацію про початок епідемій, збільшення захворюваності на ту чи іншу недугу, випитували в медичних фахівців поради, як вберегтися від хвороб і що робити, аби швидко встати на ноги, популяризували здоровий спосіб життя.
У різні роки існування газети тему охорони здоров’я у своїх статтях висвітлювали Тетяна Дєвіна та Світлана Федоришина. Чимало матеріалів готували самі лікарі. Постійно на шпальтах публікуються матеріали, присвячені знаковим особам у медицині міста і району, до професійних свят, репортажі з медичних семінарів.
Якщо підвести підсумок роботи галузі охорони здоров’я, то знаковою подією є її глобальне реформування. В місті воно розпочалося 10 років тому із запровадженням сімейної медицини, оптимізацією лікувальних закладів і штату. Не можна сказати, що цей процес був безболісним. Питання реформування мало як прибічників, так і опонентів. Не всі міські обранці, самі лікарі, а також і пацієнти схвалювали такі зміни. Містом ширилися чутки. Пацієнти вважали, що лікування стане дорогим і недоступним, медики боялися втрати цілісності надання медичної допомоги. Кам’янець-Подільський увійшов до трійки міст, де розпочалося реформування на європейський зразок, яке лише сьогодні активно впроваджується в державі. 
Що ж стосується районної медицини, то вона лише п’ять років тому стала на шлях реформ.
Спільною ж бідою у місті, районі та, власне, державі залишається недостатність фінансування галузі, яка і призвела до масштабних змін.
Але чи побільшало здоров’я в жителів від цих реформ? Чи по кишені їм недешеві ліки? І головне - чи справді медицина у нас є безкоштовною, як це гарантує Основний закон України? Саме про це йтиметься у наступному матеріалі. Хоча на деякі запитання відповіді отримати так і не вдалося.

ЯК НАРОДЖУВАЛИ ЗМІЯ ГОРИНИЧА

Юрій ПливанюкСенека стверджував, що реформи починаються там, де закінчуються гроші... 2001 р., коли медицина міста потерпала від фінансової скрути, а виділених зі скарбниці грошей вистачало лише на виплату заробітної плати та комунальних платежів, виходом із кризового становища стало реформування галузі охорони здоров’я.
Розпочалося все так. Тодішній міський голова Олександр Мазурчак запросив до Кам’янця, аби провести аудит медичної галузі, керівника незалежної консультативно-експертної групи ТОВ «Медичний менеджмент і аудит» (м.Дніпродзержинськ) Олександра Мостіпана, який згодом очолив міське УОЗ. Він одним із перших у нашій країні взяв на озброєння європейський досвід сімейних лікарів. За 
50 тис.грн., виділених з міської скарбниці, група фахівців провела ретельний аналіз роботи медичної галузі за декілька років та оприлюднила висновок: медицина Кам’янця-Подільського потребує реформ.  
І вони відбулися. Про зміни та їх доцільність ведемо мову із начальником міського управління охорони здоров’я Юрієм Пливанюком, який уже 9 років очолює цю галузь і чи не з першого дня відслідковує процес реформування.
- 10 років тому ми одними з перших ступили на шлях реформування, що дало можливість зекономити в рік близько мільйона гривень, - розповідає Юрій Васильович. - Ці кошти спрямували на лікування, діагностику хворих, закупівлю нового медобладнання.
Ми відділили амбулаторно-поліклінічну допомогу від стаціонарної - ці заклади тепер окремі самостійні господарі. Таким чином, вдалося зменшити витрати на дороге стаціонарне лікування та наблизити первинний рівень допомоги до пацієнта, створивши за 10 років 10 амбулаторій сімейної медицини та підготувавши необхідну кількість лікарів. Частково передали на обласний рівень і спеціалізовані види медичної допомоги, зокрема протитуберкульозний диспансер, заощадивши для міського бюджету не один мільйон гривень.
У відремонтовані примiщення на вул.Матросова, де колись розташовувалася дитяча лікарня, переведено всі стаціонарні відділення терапевтичного про¬філю, а це 45 кардiологiчних лiжок, 40 - нев¬рологiчних, 20 - наркологічних, 60 - терапевтичних i 10 - ендокринологічних.
Без цих кроків медицина зайшла б у глухий кут: якщо раніше галузь фінансувалася на ліжко-місце, то з 2001 р. - виключно на жителя міста. 2002 р. в місті нараховувалось 11 лікувальних закладів і 710 стаціонарних ліжок, які не використовувалися в повному обсязі. В результаті реформування маємо 5 лікувальних закладів (мiська лiкарня, мiська полiклiнiка, дитяча полi¬клiнiка, стоматологiчна полi¬клiнiка та станція швидкої медичної допомоги) та 510 ліжок у міській лікарні. Саме стільки потрібно пацієнтам і по кишені бюджету. Разом з цим вдалося розширити послуги денного стаціонару, який діє при міській поліклініці №1 з 8.00 до 20.00, а також у всіх амбулаторіях. 
Але навіть після проведеної оптимізації більша частина коштів, виділених на охорону здоров’я, витрачається на зарплати, комунальні платежі, тобто на утримання галузі. На пацієнта залишається мізер. Для прикладу, цього року на охорону здоров’я одного кам’янчанина виділено 900 грн. Проте частина коштів залишається в столиці та області. Лише близько 800 кам’янчан щороку користуються можливістю пролікуватись у Хмельницькій обласній лікарні, хоча обласні заклади фінансуються з розрахунку, в тому числі, і на 102 тисячі жителів міста. Потрібно кардинально змінити принцип фінансування.
- Юрію Васильовичу, а як зробити, аби пацієнт нарешті відчув покра-щення?
- Має запрацювати програмно-цільова методика фінансування, а лікувальні заклади повинні отримати фінансову самостійність. Державою на 100% має бути фінансово забезпечене надання екстреної та невідкладної медичної допомоги. Інші кошти, котрі йдуть на охорону здоров’я людини, повинні належати їй. Отже, пацієнт має право вільного вибору лікаря та лікувального закладу, а розрахунок за надані медичні послуги здійснюється бюджетом за кожного пролікованого пацієнта. Лікувальні заклади на сьогодні гостро потребують прозорого та зрозумілого для пацієнтів механізму заробляння та витрат коштів, щоб унеможливити неофіційні платежі. Зрозуміло, що в такому разі для пацієнта виникне необхідність оплачувати певні медичні послуги за власні кошти. Тому на часі запровадження страхової медицини.
- В Америці та Європі цей вид медицини прижився. А чи дозріли ми до неї?
- Актуальність медстрахування як додаткового джерела фінансування медичних закладів є безсумнівною. Навіть розроблено низку нормативно-правових документів, які поки що не затверджені керманичами держави. Недостатньо опрацьо¬ване питання роботи страхових компаній.
- Не один рік міські чиновники вивчають питання переселення міської дитячої поліклініки в приміщення по-ліклініки №2 на Руських філь¬варках. 
- Дитяча поліклініка потребує докорінного покращення умов як для медичного персоналу, так і для маленьких відвідувачів. Це є визначальним при розгляді питання про зміну розташування закладу. Тому на сьогодні немає однозначної прив’язки до певної споруди, а за основу береться можливість профінансувати вирішення цієї досить нагальної проблеми.
- Ви неодноразово висловлювали власне бачення сімейного лікаря як триглавого Змія Горинича...
- Таке бачення я закладаю на перспективу. Адже для того, щоб сімейний лікар охопив якомога більшу кількість лікарських вузьких спеціальностей, необхідний час і досвід. Хоча вже сьогодні певна кількість лікарів володіє знаннями і педіатра, і вузькопрофільного фахівця. Також потребує зміни система підготовки сімейних лікарів у вишах. На сьогодні співпраця сімейного лікаря, педіатра, акушера-гінеколога в межах однієї амбулаторії є шляхом до такої перспективи.
- Як на сьогодні можна оцінити роботу амбулаторій і первинної ланки загалом? Про що свідчить медична статистика?
- В певній мірі показники роботи мене задовольняють. Наприклад, що стосується туберкульозу, то маємо вдвічі нижчий показник захворюваності, ніж в країні та області. Чимало хвороб вдається діагностувати саме завдяки первинній ланці. Хоча перед початком реформ негативу було більше. Але за 10 років пацієнти відчули смак наближеного лікаря. В амбулаторіях проходять ЕКГ обстеження, скринінгову лабораторну діагностику, консультацію вузьких спеціалістів (невропатолога, кардіолога, гінеколога, дитячого лікаря). Разом з тим, мінуси неважко віднайти, але не помиляється лише той, хто нічого не робить. Кожен недолік аналізується та усувається в найкоротший термін. Зазвичай кам’янчани скаржаться на дорогі 
медикаменти, незабезпеченість пільговими ліками. Але вирішити ці питання нам не завжди під силу.
- За кордоном сімейному лікарю доплачують за здорового пацієнта. Чи приживеться така модель у нас?
- Біда нашої системи, яка була вчора і є сьогодні, в тому, що робота медичної галузі зорієнтована на хвору людину. Сімейний лікар має бути зацікавлений у здоров’ї пацієнта. І від цього й залежатиме його зарплатня. Чим нижчі показники захворюваності на дільниці, тим вищою має бути зарплата. Але для цього потрібно, в першу чергу, свідоме бажання людини бути здоровою, а також підкріпити роботу первинної ланки 25-30% бюджету, а не 12%, як нині.  
- Не один рік точаться розмови про злиття міської та районної медицин. Хто не поступається?
- Об’єднання лікарень міста і району, на мою думку, - наступний необхідний крок на шляху до створення оптимальної моделі охорони здоров’я на наших територіях. Це має бути єдина окружна лікарня, де можна отримати якісну послугу стаціонарного лікування. Але потрібне узгоджене рішення керівників міста, району та області. Місто готове працювати над цим питанням. Аналізуючи хід реформ в охороні здоров’я, котрі відбуваються загалом у державі (активна робота зі створення первинної медичної допомоги, централізація екстреної та невідкладної медичної допомоги на рівні областей у рамках відповідного Закону України), думаю, що такі питання 2013 року будуть на часі.
- Які зміни в медицині міста очікуються в новому році?
- 2013 року плануємо створити центр первинної медико-санітарної допомоги як окремий заклад, котрий опікуватиметься амбулаторіями, та консультативно-діагностичний центр, де можна буде отримати допомогу вузьких спеціалістів. Цих змін пацієнти не відчують. А ось відкриття нових амбулаторій у Старому місті та на Польських фільварках потішать жителів цих районів. З 1 січня в Кам’янці буде створено станцію швидкої медичної допомоги ІІІ категорії для Південного регіону, яка обслуговуватиме жителів нашого міста і району, а також Новоушицького, Дунаєвецького, Чемеровецького та Віньковецького. 

ЧИ ВДАСТЬСЯ РЕАНІМУВАТИ СІЛЬСЬКУ МЕДИЦИНУ

Яків ЦУГЛЕВИЧЗ відривом у п’ять років наздогнали медичні реформи і Кам’янеччину. Їх девіз - якість і доступність ме-дичної допомоги для кожного паці¬єнта. Про зміни на повний голос тут заговорили тоді, коли в державі розпочався масштабний процес її реформування. Окреслимо найголовніші напрямки змін.
Першим рятівним кроком, за задумом реформаторів, стали амбулаторії сімейної медицини, які створюють на базі ФАПів відповідно до нормативних документів у селах, де нараховується більш ніж тисяча жителів. За останні 5 років у районі їх засновано 9: у селах Довжок, Сахкамінь, Думанів, Китайгород, Княжпіль, Велика Слобідка, Кам’янка, Рихта, Кадиївці. Відтепер тут допомагають не лише фельдшер і акушер, які мають середню медичну освіту, а й фахівець з вищою, який, власне, і є сімейним лікарем. 25 спеціалістів навіть пройшли навчання та отримали кваліфікацію.
Деякі районні медики підтримують ідею сімейної медицини в селі. Але змінити вивіску та пройти курси, на їхню думку, не означає стати кваліфікованим сімейним лікарем. Крім цього, потрібно мати й необхідну медапаратуру, якої там фактично немає! Поки що ж сільські медики задовольняються голим ентузіазмом і мінімальними умовами праці.
Наступний крок реформування, який 2013 р. охопить і район, - створення центру первинної медико-санітарної допомоги. 6 грудня на сесії районної ради було узгоджено питання щодо його відкриття та затверджено посаду головного лікаря. В.о. призначено Василя Яковенка. Лікувально-профілактичні під-розділи центру ПМСД охоплять ФАПи, амбулаторії та відділення сімейної медицини, що діють у поліклініках. Планується, що кошти на утримання буде виділено із районного бюджету.
Також запрацює і клініко-діагностичний центр, що фінансуватиметься за рахунок обласного бюджету. Він об’єднає поліклініку та ЦРЛ. Тут і надалі прийматимуть вузькі спеціалісти (ендокринолог, онколог, кардіолог, стоматолог, акушер-гінеколог тощо).
А поки що головний лікар ЦРЛ Яків Цуглевич пишається тим, що, незважаючи на недостатнє фінансування медичної галузі, вдалося зберегти мережу за¬кладів охорони здоров’я та кадровий потенціал. У районі функціонують 86 ФАПів, 9 амбулаторій, Орининська райлікарня №2, Староушицька - №3, Жванецька дільнична лікарня та центральна райлікарня, де працюють 1032 особи, які опікуються 69700 жителями району. Також при підтримці держави та місцевих чиновників ЦРЛ збагатилася необхідним медобладнанням, зроблено ремонт дитячого, приймального, терапевтичного відділень, реабілітаційної палати.  
Загалом, зміни можна оцінити як перші кроки влади до поліпшення ситуації в системі охорони здоров’я у селі. Та чи легше від цього стало селянам, залишається під запитанням. Адже реалізація запланованого потребує не лише паперово-наказових рішень, а й значних коштів і часу.
А ми і надалі відслідковуватимемо процес реформування як у місті, так і в селі...


Автор:  Галина ВЕЛИЧКО

Повернення до списку