Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

 


   

СУБОТА, 21 ЖОВТНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
24.09.2010

ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД ПОЛІТИКІВ - ЗДОРОВ’Я НАЦІЇ

Протягом останніх тижнів «ПОДОЛЯНИН» знайомить земляків з найбільш яскравими представниками УРП «Собор», що живуть і працюють на Поділлі.
Від своїх колег естафету прийняв Олександр СИЧ. Наш сьогоднішній співрозмовник - не просто підприємець і політик. Член збірної України з біатлону, майстер спорту СРСР, він з тих людей, що є спортивною гордістю країни.
Олександр СИЧ- Олександре Миколайовичу, Вам путівку в бізнес і політику дав комсомол?
- Активним молодим людям мого покоління комсомол дав не тільки хороших друзів і спогади, а й справжню путівку в життя. Наприкінці 80-х я працював у Прилуцькому райкомі комсомолу. Це був час перебудови, час проб і помилок, час пошуку чогось нового. А першим секретарем ЦК комсомолу України в ті часи був Анатолій МАТВІЄНКО, нинішній лідер УРП «Собор». 
- Отже, вступ до лав УРП «Собор»  був не випадковим?
Олександр СИЧ- Випадково до опозиційної політичної сили не вступають. Ви пам’ятаєте, яким «цікавим» для бізнесу був час років так із десять назад. Тому національно свідомий бізнес і хотів, і чекав на зміни. Найголовнішим бажанням було змінити ставлення держави, щоб не відводилася підприємцям роль дійної корови, а існували партнерські взаємовідносини. 
2002 року, в розпал виборів до Верховної Ради України, підтримуючи та працюючи на кандидата від нашої партії Володимира ШОВКОШИТНОГО, я з прихильників тоді ще УНП «Собор» став її членом. У той час познайомився з Віктором МІЩИШИНИМ, який створював районну організацію. Відтоді ми співпрацюємо. На сьогодні в партії обіймаю посаду заступника голови Кам’янець-Подільської районної організації УРП «СОБОР» з гуманітарних питань.
- Німеччина для Вас стала кращим «бізнес-університетом», ніж Україна в нестабільні 90-ті?
- Так. За кордоном я  і працював, і вчився вести бізнес одночасно. Це була велика школа, адже в цей час на території колишнього СРСР був розгул «дикого» капіталізму, а Німеччина була тоді та є тепер прикладом нормальних відносин як між державою і бізнесом, так і всередині бізнесу.
- В кого, як не в спортсмена, запитати, що УРП «Собор» планує робити для розвитку спорту в нашому районі?
- Наші діти повинні бути здоровими. Але як їх виростити здоровими, якщо по телевізору постійно йде реклама тютюну та горілки? У всіх фільмах головний герой курить з якимось несамовитим задоволенням, а випити чарку горілки чи пляшку пива вважається чи не найбільшою доблестю… Потрібно твердо сказати: «Досить споювати наших дітей!». Тільки протиставивши шкідливим звичкам здоровий спосіб життя, тільки пропагуючи спорт, ми зможемо вирвати наших дітей із тенет тютюну, алкоголю та хвороб. 
Серед наших ідей основною є введення штатної посади організатора фізичної культури при кожній сільраді, як це було раніше. Інший напрямок - це популяризація здорового способу життя, фізичної культури та спорту через зустрічі сільської молоді з відомими українськими спортсменами.  Тим більше, що така змога є.
- Якою Ви бачите роль влади у вихованні молоді? 
- Роки мого вчителювання - одні з найкращих. Грошей, звичайно, було мало, але ту насолоду, яку отримує педагог від спілкування з учнями, не можна нічим ні передати, ні замінити. 
А влада, як на мене, повинна пропагувати традиційні чесноти. Ввічливі хлопці та цнотливі дівчата - замість Рембо та інтердівчаток. Розум, що перемагає грубу агресивну силу. Завзяття до праці - замість легких грошей казино. Ми повинні славити не «пєвічок», що під фанеру дригають чим тільки можна, а Матір, яка виростила дітей. Хлібороби та будівельники повинні стати прикладами для молоді сьогодення. Винахідник - замість шоумена, патріот - замість клоуна-політика, підприємець-вироб-ник - замість банкіра. Це нелегка справа - поставити кордон усій тій каналізації, що засмічує розум підлітків і молоді, але ми повинні пояснити нашим дітям, що є добро, і що є зло. 
- Якраз Вам, Олександре Миколайовичу, це вдалося пояснити, зокрема, своєму синові. Ви підтримуєте футбольну команду «НВК №9 - Фортеця» тому, що Олександр СИЧ- молодший захоплюється футболом, чи це просто благодійність?
- І те, і інше. Дивно було б, якби я не допомагав своєму синові. 
Колись  сказав Віталію АВІНОВУ, що кращого тренера для сина не бачу. Це було визначальним у рішенні допомагати юним спортсменам, тим більше вони показують гарні результати. 
Сашко є капітаном команди «НВК №9 - Фортеця», яка минулого року виборола срібло в Кубку України з міні-футболу та бронзу в чемпіонаті України з міні-футболу. Після цьогорічної перемоги в Суперкубку України з міні-футболу вони отримали запрошення на чемпіонат світу серед дітей з футболу, де здобули перше місце. 
З іншого боку, завжди треба пам’ятати, що якщо Господь Бог допомагає тобі успішно рухатись по життю, то найбільшою віддякою буде допомога тим, хто її потребує. 
- Окрім дитячого футболу, Ви з колегами є спонсорами Федерації біатлону України. У Вас там залишилися друзі?
 - Ви знаєте, біатлон - це рідне назавжди. Я сам колись виступав, давно в дружніх стосунках із президентом Федерації біатлону Володимиром БРИНЗАКОМ, який є ще й першим віце-президентом Національного олімпійського комітету України. Взагалі, біатлоністи - це велика і дружна сім’я. У свій час, коли біатлону майже не було і спортсменам була потрібна допомога, ми разом з колегою Борисом БЕНЬКОВСЬКИМ підтримували національну збірну України, і продовжуємо це робити вже протягом десяти років. 
Нинішня українська збірна - еліта світового біатлону. Минулого року, якраз напередодні зимової Олімпіади у Ванкувері, члени збірної були в Кам’янці. У Сатанові проходили курс відновлення, оздоровлення. 
- А Вас на Олімпіаду не за-прошували?
- Ми набагато комфортніше почуваємось там, де можна активно повболівати та поспілкуватися з нашою командою. Зокрема, щороку є почесними гостями етапу Кубка світу з біатлону. Олімпіада таких можливостей не дає.
- «Собор» у виборах керується олімпійським принципом: «Головне - не перемога, а участь»?
- Ми все ж таки спрямовані на перемогу, але багато олімпійського в нашій партії є. Це дух миру, єдності та патріотизму.
Ірина ШЕВЧУК, спец. для «ПОДОЛЯНИНА».
Олександр СИЧ народився 12 лютого 1965 р. в м.Прилуки Чернігівської області. Після школи, у 1980-84 рр. навчався в Прилуцькому педучилищі. Факультет фізвиховання Чернігівського педінституту закінчив 1989 р. Протягом п’яти років (1982-1987) був членом збірної України з біатлону. Майстер спорту СРСР з біатлону. Протягом 1989-1992 рр. працював викладачем у середній школі м.Прилуки, а з 1992 р. зацікавився підприємницькою діяльністю, яку, починаючи з 2000 р., здійснює в Хмельницькій області. 
Член УРП «Собор» з 2002 р. 
Одружений. Разом з дружиною Оленою виховують доньку Ліну та сина Сашка.


Повернення до списку