• ПОТРІБНА ДОПОМОГА
  • ТЕРМІНОВО ПОТРІБНА МАТЕРІАЛЬНА ДОПОМОГА НА ДОРОГУ ОПЕРАЦІЮ!

Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

 


   

НЕДІЛЯ, 20 СЕРПНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
03.12.2010

САМОВРЯДУВАННЯ: ВЛАДА ВЛАДІ ЧИ ВЛАДА НАРОДУ

САМОВРЯДУВАННЯ: ВЛАДА ВЛАДІ ЧИ ВЛАДА НАРОДУ«Влада народу!». Насамперед, нині це гасло повинно реалізуватися саме через органи самоврядування. Однак їх формування (виборче законодавство) та функції (закони та фінансові можливості) викликають низку запитань. Головне серед яких: а чи насправді нинішні органи самоврядування є такими в повному розумінні цього слова?
Якщо поглянути на найвищий орган самоврядування в районі - районну раду, - то у порівнянні з минулим (п’ятим) скликанням вона зазнала радикальних перетворень і змін. У першу чергу, вони були продиктовані зміною самого виборчого законодавства, адже, відповідно до нових правил виборчої гри, районний парламент формувався не лише згідно із результатами голосування за багатомандатним виборчим округом (тут між собою змагалися районні осередки політичних партій), а й за результатами перемог на мажоритарних округах (тут за симпатії виборців змагалися окремі кандидати, які теж висувалися політичними силами). 
Наскільки на сьогоднішній день така нормативно-правова база забезпечує адекватне формування органу самоврядування (райради), важко відповісти. Як у симпатиків, так і у противників цього виборчого законодавства знайдеться достатньо аргументів на його підтримку. Або ж на критику. 
Врешті-решт, згідно з таким законодавством, ми отримали небувалий до цього часу кількісний склад найвищого районного представницького органу. Якщо минулого скликання склад райради нараховував 50 депутатів, то сьогодні ми маємо 86. Щоправда, цій райраді так і не судилося мати всіх 86 депутатів. У однієї з по-літичних сил, яка подолала тривідсотковий бар’єр, вичерпався список кандидатів.
Одразу після кількісної зміни кидається у вічі своєрідна гендерна нерівність районного парламенту VI скликання. Вісім представниць слабкої статі навіть не складають десятої частини від усього депутатського корпусу. Напевне, таке явище можна охарактеризувати таким чином: не жіноча це справа - бути депутатом районної ради. 
Зате цей склад райради став набагато різноманітнішим за політичним забарвленням у порівнянні з минулим скликанням. Якщо в минулому районному парламенті депутати представляли 6 політичних сил (на самому початку каденції), то цього разу депутати представляють аж десять політичних партій. Зокрема, Партію регіонів представляє 31 депутат, ВО «Батьківщина» - 16, «Фронт змін» - 10, Народну партію - 8, «Нашу Україну» - 7, «Сильну Україну» - 5, ПППУ - 3, УДАР - 2, УРП «Собор» - 1, Єдиний Центр -1. 
Дещо іншим політичне забарвлення депутатів виглядає, якщо заглянути у їхні кишені: є там партійний квиток чи ні? Так ось, партійні квитки тієї чи іншої політичної сили мають 59 депутатів, а от 25 депутатів райради на сьогодні не входять до складу жодної політичної сили. Проте це аж ніяк не заважає говорити, що сьогод-нішня райрада за політичним забарвленням є біло-блакитною (кольори Партії регіонів), коли минулого скликання її вважали білосердечною (символіка БЮТ). 
Цікаво, що майже половина депутатського складу V скликання стали депутатами райради і цього, шостого, скликання. Також цей районний парламент можна вважати доволі освіченим - 79 депутатів мають вищу освіту. 
Цікавою виглядає статистика і щодо роду діяльності: працівників промисловості, будівництва, транспорту, зв’язку в райраді 9, працівників агропромислового комплексу - стільки ж, працівників охорони здоров’я - 11, працівників освіти, культури - 10, пенсіонерів - 4, працівників місцевого самоврядування - 2, осіб, що не працюють, - 2, приватних підприєм-
ців - 12, інших - 9. 
Проте найбільше у райраді VI скликання працівників місцевої держадміністрації (управлінь, відділів, служб) -16. Остання цифра є дуже красномовною. Вона за-свідчує, що майже кожен п’ятий депутат є працівником виконавчої влади. Якщо ж врахувати працівників медицини, освіти, культури та інших дотичних до виконавчої влади депутатів, то представницький орган самоврядування (райрада) не такий уже й представницький. Це швидше нагадує владу у владі. За таких обставин доводиться говорити про те, чи здатний цей орган самоврядування ефективно та неупереджено контролювати орган виконавчої влади? Сьогодні це засвідчує, що контроль за виконанням рішення депутати будуть покладати на самих виконавців (себе). Парадоксально, чи не так? А де ж система стримувань і противаг?.. Одне, що є позитивним у цій ситуації, то це, скоріш за все, зникнення конфліктності між органами влади в районі. 
Дещо іншою є ситуація із селищним і сільськими головами. На відміну від депутатів райрад, їх кількість залишилася на попередній позначці - 43. Напевне, вона ще довго буде такою, зважаючи на те, що всі розмови про необхідність адміністративно-територіальної реформи на сьогодні практично зникли. Також, на відміну від  депутатів районної ради, більшість сільських голів не мають партійного квитка: понад 60% із них йшли на вибори шляхом самовисування. Зрештою, як і депутати, переважна більшість сільських голів мають вищу освіту. Найважливішим же показником, який відображає стан справ у самоврядуванні на селі, на нашу думку, є той факт, що склад сільських голів району оновився менш ніж на третину. 13 (сподіватимемося, що це число буде щасливим для району) голів територіальних громад стали новими сільськими головами. Решта ж (30) обрані на посаду селищного та сільського голови повторно. 
Такі результати можуть свідчити про декілька аспектів: по-перше, про те, що ці люди і справді є найбільш авторитетними та найбільш достойними у своїх громадах, а отже, саме вони зможуть найефективніше керувати господарством територіальної громади в подальшому. З іншого боку, цей аспект може свідчити про деяку законсервованість виборців у питанні формування органів самоврядування, зокрема щодо обрання сільського голови. Ілюстрацією до цього підходить вираз на зразок: «Ми голосуємо за нього, бо знаємо, що від нього можна очікувати». 
Не можна не відзначити й іншого фактору - відсутність достойної конкуренції кандидатам - сільським головам. Але це, швидше, не так. Лише декілька сільських голів, які були переобрані, могли похизуватися відсутністю реальних змагань. На окремі ж посади сільських голів претендували по десятку кандидатів. 
...Цьогорічні уроки самоврядування продемонстрували чимало проблем у питанні формування влади. Ці проблеми помітив і відзначив Президент, європейська спільнота, а отже, є надія, що надалі наше самоврядування на 100% стане самоврядуванням, а не лише напіввивіскою…


Автор: 

Повернення до списку