П'ятница, 29 Березня 2024 р.
1 Жовтня 2010

З ПРОФЕСІЙНОЮ СОЛІДАРНІСТЮ!

Напередодні Міжнародного дня лікаря, який святкують 1 жовтня, хочеться подивитися на колег-лікарів у різних країнах нашої планети. Впевнена, що об’єднує нас професія лікаря та місія, яку ми виконуємо, бо поняття колегіальності не має національних меж і кордонів. Нас об’єднують проблеми здоров’я людства, пов’язані з онкологічними, вірусними захворюваннями, у тому числі СНІД, туберкульозом, – ті, які залишаються у світі вбивцями №1. А відрізняє нас, звичайно, рівень розвитку медицини, який обумовлений загальним розвитком країн світу. І, як не дивно, сьогодні, у час технологічного прогресу, публікація в «Інтернешнл Гаральд триб’юн» недавнього звіту Організації Об’єднаних Націй показує, що рівень бідності продовжує зростати, причому навіть у найрозвиненіших країнах світу. Не задовольняються основні людські потреби багатьох жителів промислово розвинутих держав, тобто потреби у роботі, освіті, охороні здоров’я. Згідно зі звітом, 16,5 млн. населення США живе у злиднях. Всесвітніми проблемами залишаються наркоманія, насилля над жінками, техногенні та стихійні лиха. Мільйони людей у світі сьогодні гинуть від голоду.

У складних умовах зниження життєвого рівня доводиться працювати лікарям у нашій країні. У самих лікарів заробітна плата не досягає середнього прожиткового мінімуму, а в кожного з нас є сім’ї та ті ж самі соціальні проблеми, які необхідно вирішувати. Більшість лікарів сьогодні працює на ентузіазмі, на професійно-етичних нормах лікаря. У нашій країні, як і в інших країнах світу, є різні форми медичної допомоги, я маю на увазі державну і приватну, але більшість населення поки що користується державною медициною, яка, на жаль, як і держава, залишається бідною. І все ж, не побоюся пафосного слова, я пишаюся своїми колегами-лікарями, які в скрутних економічних умовах роблять складні операції за сучасними медичними технологіями, впрова-джують новітні методи діагностики, лікування, просто надають меддопомогу на високому професійному  рівні, вкладаючи свої знання та душу. Таких сьогодні багато.

Престиж лікаря, повага до нього були високими у всі часи, при різному державному устрої. Поряд із духовником-учителем лікар завжди був цілителем душі та тіла. Саме йому довіряли найпотаємніше – таємницю свого здоров’я. Серед лікарів не часто зустрінеш черствих, не здатних на співчуття людей. Недарма вважають, що головними ліками є сам лікар. Гілберт ЧЕСТЕРТОН писав: «Зло підкрадається, як хвороба – добро вбігає захекавшись, як лікар». Лікар – єдиний, хто потрібен завжди, незалежно від місця знаходження, – на роботі, вдома,  в дорозі.

Розумні люди звертаються до лікаря через 5 хвилин після народження, а нерозумні – за 5 хвилин до смерті. В багатьох країнах світу з великою повагою ставляться до лікаря. Саме з повагою та визнанням. Причому незалежно від того, лікував він тебе чи ні. А як в Україні ставляться до лікаря?

Характер і тон висловлювань вітчизняних журналістів про медиків і медицину – це  стільки бруду, підозри, образ!.. Чого тільки немає! Від продажу дітей у пологових будинках – до навмисної шкоди від вакцинації. Від тотальної корупції та хабарів в охороні здоров’я – до наживи від надуманих медиками епідемій інфекційних хвороб. А говорити про вимагання серед медиків уже вважається гарним тоном.

Так, багато в нас негараздів в охороні здоров’я. І тривалість життя в Україні найменша в Європі. Також лідируємо ми за показниками смертності від туберкульозу, СНІДу, онкологічних захворювань. Але, як писав лауреат  Нобелівської премії з економіки КАНТОРОВИЧ, добре відомий у світі: «Якщо галузь недосконала, то винне її управління та організація».

Сподіваюся, й Україна підніметься до того, щоб поважати здоров’я нації, здоров’я людини. Неабиякі надії ми, лікарі, покладаємо на Уряд, який розпочав реформи та перетворення в багатьох галузях, у т.ч. в охороні здоров’я.

Шановні колеги, в Міжнародний день лікаря бажаю Вам витримки, успіхів,  щастя та здоров’я.