Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

 


   

СУБОТА, 21 ЖОВТНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
22.07.2011

КОМУНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТ: 2+3+?..

КОМУНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТЯк не парадоксально, але сьогодні міська влада в одній зі сфер життєдіяльності міста зіткнулася з постулатом, у якому чомусь третього не дано. Так сталося, що нині ми стоїмо на порозі великих перетворень у транспортній галузі, зокрема у сфері міських пасажироперевезень. І тут простежуються лише два шляхи подальшого розвитку: або залишати все так, як є, віддаючи пасажирські перевезення приватним структурам, або ж йти шляхом створення комунального пасажирського транспорту.

ПОЛІТИЧНИЙ ПІАР ЧИ ТУРБОТА ПРО КАМ’ЯНЧАН?

Не буде великим секретом, коли скажемо, що започаткування комунального транспорту, чи пак його реанімація, викликали неоднозначне сприйняття у жителів міста. Одні таке відродження всіляко вихваляли, інші ж розцінювали такий хід не інакше, як спробу заробити додаткові політичні бали. І справді, хочеться знати, чого тут більше - політики чи турботи? А може, того й іншого?
До травня цього року навколо пасажироперевезь у місті виникали часті конфлікти. Кількість скарг від жителів міста на роботу маршрутних таксі можна прирівняти до такої ж кількості, що повсякчас лунає на адресу охорони здоров’я, освіти та соціального захисту населення. І якщо на останніх влада мала всі важелі впливу, то в транспортній галузі, якщо відверто, їх майже не було. Приватні перевізники стали такими собі диктаторами, на умови яких щоразу доводилося погоджуватися. Скільки разів вони порушували питання про підвищення плати за проїзд (обгрунтованого та не дуже), скільки разів переглядався графік перевезення пільгових категорій населення (і щоразу в бік зменшення днів і годин)? І в усіх цих питаннях влада змушена була йти на поступки. Протягом декількох років, самі того не усвідомлюючи, ми стали заручниками монополії в транспортній галузі. І, по суті, правила гри для всього міста диктували не ми, пасажири, головні гравці та ті, хто платить, а «хтось інший», хто би, за сценарієм, мав лише виконувати музику. 
З іншого боку, чи маємо сьогодні право ліпити з приватних перевізників такого собі монстра, адже саме вони впродовж багатьох років рятували місто від транспортного колапсу. І, чого би там не говорили, вони першими прийшли на заміну того ж комунального транспорту, який на початку 90-х був приречений канути в Лету. Звісно, приватні перевізники весь цей час працювали не за «спасибі», але...
Можливо, цьогорічне придбання депутатом обласної ради Володимиром МЕЛЬНИЧЕНКОМ двох автобусів для міста виглядало б як піар, хоч і недешевий, якби на цій покупці все скінчилося. Та прибічникам цієї теорії судилося швидко засмутитися, коли вслід за такими подарунками для міста з’явилися наступні кроки, а саме створення комунального підприємства «Комунтранссервіс».
НЕОГОЛОШЕНА ВІЙНА МАРШРУТКАМ?
Наше місто не першим взялося за реанімацію комунального транспорту. Якщо уважно промоніторити всеукраїнські новини, то обов’язково наткнешся на інформацію про те, що влада того чи іншого міста країни, в тому числі й столична, нині працює над питанням відновлення з подальшим повноцінним функціонуванням комунального транспорту. 
На Заході, а нині модно рівнятися на Європу, пасажирські перевезення у більшості країн здійснює саме комунальний транспорт. Згадана галузь там є стратегічно важливою, що зрозуміло та не потребує пояснень. Можливо, саме цей фактор, а не нинішня монополія з боку приватних перевізників, змусив владу повернутися до відновлення комунального підприємства у транспортній сфері. 
На сьогодні наше місто обслуговує 240 маршруток, що здійснюють пасажироперевезення за 29 маршрутами. 119 приватних перевізників і 6 приватних структур, близько чотирьох сотень людей, які безпосередньо задіяні у сфері громадського транспорту міста. Після таких цифр було б наївно казати, що два комунальні автобуси та штат із п’яти працівників може нанести хоч якийсь удар по монопольній армії приватних перевізників. Сильного удару справді не вийшло. Та хтозна, чи записано в сценарії, що перший удар має бути обов’язково нокаутуючим...
На одній із нещодавніх прес-конференцій міський голова Михайло СІМАШКЕВИЧ зазначив:
- До кінця вересня комунальне підприємство «Комунтранссервіс» поповниться ще трьома автобусами. Нині вони проходять процедуру розмитнення. Два автобуси було придбано за кошти міського бюджету, а один нашому місту безкоштовно передасть депутат облради Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО, який придбав і перші два автобуси.
П’ять - це не два. Зрештою, не лише кількість комунального транспорту може вдарити по роботі приватних перевізників. Навіть при сьогоднішніх двох автобусах деякі маршрутники відзначають тенденцію до зниження пасажиропотоку. Правда, літній період - це аж ніяк не показник, адже у цей час кількість населення у місті значно зменшується у зв’язку з відпустками та канікулами. 
Головний удар по приватних перевізниках криється у майбутніх схемах маршрутів. Незабаром до нинішніх двох, якими курсує комунальний транспорт, - №20 (мікрорайон Жовтневий - вул.Івана Франка) та №21 (селище Першотравневе - «М’ясокомбінат»), - додасться ще два. Нам вдалося побачити ексклюзивні проекти цих двох маршрутів. Планується, що це буде маршрут №22, який із селища Першотравневого, на відміну від №21, рухатиметься Нігинським шосе, заїжджатиме на вул.Суворова 
та Польські фільварки та через 
вул.Пушкінська і пр.Грушевського прямуватиме до кінцевої - «Пологовий будинок».  
Маршрут №23 охопить дві найболючіші транспортні точки міста - Підзамче та мікрорайон Черемушки, де, за даними міськуправління праці та соцзахисту населення, проживає найбільше пенсіонерів. Автобус за цим маршрутом рухатиметься із Підзамча через Старе місто, повз Центральний ринок із заїздом на залізничний вокзал, далі - вул.Червоноармійська, Лесі Українки, Північна, Нігинське шосе та своєрідне коло у мікрорайоні Жовтневому (Розвадовського - Жукова - Дружби народів).
От коли ці рейси запрацюють, буде справжній хук нинішній монополії приватних перевізників. 
- Ці маршрути охоплять 85-90% усіх сьогоднішніх пасажиропотоків нашого міста, - каже начальник транспортної служби міста Сергій ДЕРГУНОВ. - Із введенням в експлуатацію ще трьох автобусів ми справді відчуємо перерозподіл сил у транспортній галузі. Тоді комунальний транспорт стане повноцінною альтернативою приватним перевезенням. 
Альтернативою чи заміною? Здається, більше другим... Під час розмови з фахівцями у транспортній галузі ми часто натикалися на репліку з їх боку, що маршрутки були своєрідним перехідним періодом. Нині ці мікроавтобуси морально та фізично застаріли, а оновити автопарк приватні перевізники не в змозі через низку причин.
- Сьогодні на рівні Кабміну говорять про необхідність заборони використання переобладнаного вантажного транспорту для перевезення пасажирів, - відзначає директор КП «Комунтранссервіс» Руслан ПРИСТАЧ. - Якщо законодавчо справу буде доведено до кінця, то пасажирські перевезення маршрутками просто зникнуть. 
Зрештою, ніхто з наших співрозмовників так і не сказав, що при успішному розвитку комунальне підприємство «Комунтранссервіс» зможе замінити приватних перевізників. Але це не означає, що цього аж ніяк не станеться. 

ЧИ Є МЕЖА МІЖ ПІЛЬГАМИ ТА ГРОШИМА?

КОМУНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТПрезентація комунального транспорту, зокрема двох автобусів, відбувалася в соціальному ракурсі, адже цей транспорт перевозитиме насамперед пільгові категорії населення. На початку червня рішенням виконкому було розірвано договір між міською радою та більшістю приватних перевізників, за винятком двох маршрутів - №№1 і 8, на здійснення пільгових перевезень у місті.
Врешті, і в більшості жителів міста склалося враження, що ці два комунальні автобуси виключно для пільговиків. Непоодинокими були випадки, коли пенсіонери чи інші пільговики просто виганяли людей, котрі платили за проїзд у комунальному транспорті, мовляв, «Ваші маршрут-
ки - ними і їдьте, а це - наше!». 
- На жаль, такі факти не поодинокі, - підтвердив Руслан ПРИСТАЧ, - тому мусимо вкотре наголосити, що це транспорт не тільки для пільговиків.
Тут ми зіштовхнулися із культурою поведінки не лише стосовно людей, а й щодо транспорту. За два місяці вже декілька разів доводилося ремонтувати двері автобусів, які більшість наших громадян звикли відчиняти на ходу та брати штурмом. Коли ми отримали автобуси, незважаючи на їх 15-річний вік, складалося враження, що їх ще ніхто не експлуатував. 
За підрахунками міського 
управління праці та соцзахисту населення, в Кам’янці сьогодні проживає 27600 людей, котрі мають право користуватися пільгами у транспорті. Таким чином, практично кожен четвертий кам’янчанин має законне право на безкоштовний проїзд. Правда, не всі цим правом користуються. Чверті з цієї кількості з різних причин послуги міського транспорту не потрібні. Чого не скажеш про решту 20 тисяч людей. 
Напевно, всі розуміють, що безкоштовного нічого немає. І навіть за той сир, що в мишоловці, хтось таки та й заплатив. Це стосується і пільгових перевезень, на яких сьогодні сконцентровано увагу комунального транспорту. 
Впродовж багатьох років із Держбюджету на пільгові перевезення громадян держава нашому місту виділяла кошти у межах 1,2 млн.грн. щорічно. Інфляція та подорожчання паливно-мастильних матеріалів призводили до того, що раз за разом переглядалися, звісно в бік зменшення, години та дні перевезення пільгових категорій населення.
Справа дійшла до того, що пільговиків маршрутники перевозили лише декілька годин двічі на тиждень. Це, звичайно, не задовольняло нікого: ні самих пільговиків, ні владу, ні перевізників. До речі, щодо останніх, то розрахунки за пільгові перевезення відбувалися невчасно та не в повному обсязі. Окремі перевізники нам говорили, що традиційно у вересні влада скаржилася на нестачу коштів, тому з жовтня до грудня перевізники ставали кредиторами пільговиків.
Зрештою, питання пільгових перевезень не нове, і свого часу міська влада намагалася його вирішити за рахунок АТП-16808. Була ідея саме цьому підприємству передати всі пільгові перевезення, створивши декілька соціальних маршрутів. АТП, у свою чергу, закупило десяток нових автобусів. Але справа так і не зрушила з місця. За словами голови правління ВАТ «АТП-16808» Анатолія ШЕВЧУКА, причина такої зупинки - небажання як приватних перевізників, так і окремих посадовців монополізувати соціальні перевезення.
- Тоді говорили, що пільговиків повинні перевозити всі, - каже Анатолій Васильович. - Нині ж можу з радістю константувати, що ми нарешті дочекалися, що міська влада пішла на створення комунального транспортного підприємства. Переконаний, що це правильне рішення міського голови Михайла СІМАШКЕВИЧА та депутата облради Володимира МЕЛЬНИЧЕНКА.
Загалом, за підрахунками фахівців, для повноцінного перевезення протягом року пільгової категорії населення в нашому місті необхідно 6 млн.грн. А сьогоднішні 1,2 млн.грн., які виділяються на ці потреби державою, не відповідають реаліям. На те, чому ця цифра протягом кількох років залишається сталою, фахівці мають власне пояснення. Причина проста: ми завжди 
намагалися «втиснутися» в ці 
1,2 млн.грн., не бажаючи показувати «верхам» потреби збільшення дотацій на пільгові перевезення. 
Звідси виникає запитання: чи вистачить державних коштів на нинішній комунальний транспорт, який перетягнув на себе тягар пільговиків? Відповідь непроста і неоднозначна. Все залежить від менеджерської ефективності та розробки відповідного бізнес-плану розвитку комунального підприємства. Віриться, що Руслан ПРИСТАЧ - саме той менеджер, який зможе налагодити ефективну роботу комунального підприємства. 

ЧИ НЕ НАРОДЖЕНО МЕРТВОГО ДИТЯТИ?

Ще раз повторимо беззаперечну істину, яка стверджує, що за все треба платити. І підприємство, чим би воно не займалося, повинно мати власний бізнес-план розвитку, де наголос робитиметься саме на видатках і доходах. І чим більше останні переважатимуть над першими, тим успішнішим буде підприємство чи вид діяльності, у нашому випадку КП «Комунтранссервіс». 
На сьогодні фінансові показники цього підприємства не тішуть. За два з половиною міся-ці роботи воно влізло у мінус 
90 тис.грн. Економіка КП дуже проста: один автобус упродовж дня заробляє 200 грн. з людей, котрі платять за проїзд тоді, коли на заправку «Mercedes» витрачається 80 л пального (приблизно 800 грн.), а МАНу - 100 м3 газу (близько 500 грн.). Додати сюди заробітну плату для поки що п’ятьох працівників КП, амортизацію та технічне обслуговування... Ось Вам і мінус 90 тисяч.
За словами міського голови Михайла СІМАШКЕВИЧА, вийти хоча б на нуль підприємству дозволить саме виплата державою компенсацій за пільгові перевезення. Проте держава поки що не поспішає виділяти ці кошти. 
Більш оптимістично на ситуацію дивиться директор «Комунтранссервісу». Він зазначає, що за цей час підприємство надало послуги на пільгові перевезення на суму 120 тис.грн. І якщо її буде відшкодовано державою, то підприємство не лише вийде на нуль, а й розраховуватиме на отримання деякого прибутку. 
Зрештою, врятувати новостворене комунальне підприємство зможуть не лише дотації з Держбюджету, бо на них далеко не заїдеш, а ми з Вами. Розрахунок йде на те, що комунальним транспортом усе більше користуватимуться не тільки пільговики. 
Про перспективу дозволить говорити і розширення автопарку КП «Комунтранссервіс». Загалом, за словами Руслана ПРИСТАЧА, для успішної діяльності підприємства необхідно 17 автобусів. Саме така кількість автранспорту зможе забезпечити ефективне пасажироперевезення за вищезазначеними чотирма маршрутами. Та все це лише перспектива...
Нині перед підприємством, окрім фінансових, стоїть і так забагато проблем: це і необхідність формування матеріально-технічної бази, і підбір персоналу, і зрештою, формування самої культури як водіїв, так і пасажирів.


Автор: 

Повернення до списку