Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:




П'ЯТНИЦЯ, 20 ЖОВТНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

02.08.2013

ГОЛОВНЕ - ЗАВЖДИ ПОВЕРТАТИСЯ

Юрій ЗАГОРУЙКОЯ цілком солідарний із Володимиром Висоцьким у тому, що «…лучше гор могут быть только горы, на которых ещё не бывал…». Гори породжують відчуття величі природи, а їхні вершини ваблять до підкорення. Гірський туризм завжди асоціюється з витривалістю, силою духу та певною ноткою романтики.

У Кам’янці ази гірського туризму опановують у Станції юних туристів, але серйозно цим непростим спортом займаються не так уже й багато людей - кілька десятків. Одним із найдосвідченіших підкорювачів гір у нашому місті є очільник обласної Федерації спортивного туризму Юрій ЗАГОРУЙКО. Декілька років тому його визнали найкращим тренером України в цьому спорті, а в Кам’янці-Подільському нагородили відзнакою міського голови «За заслуги перед міською громадою».

- Загалом у спортивному туризмі є шість категорій складності, - розповідає Юрій Михайлович. - Але щоб у гірському взяти шосту - потрібно цим займатися постійно і на професійному рівні. Кам’янчани неодноразово сходили на найвищу вершину Європи - кавказький Ельбрус - це третя категорія і найвища точка нашого сходження (5642 м). Тут піднімали прапор Кам’янця-Подільського. Наразі група збирається на Монблан - найвищу гору Західної Європи. Вона хоч і нижча за Ельбрус, зате складніша.

- Юрію Михайловичу, скільки потрібно часу, аби піднятися на Ельбрус?

- Можна за добу. Але щоб не було стресу для організму, потрібно майже п’ять днів для акліматизації. Організм має звикнути, адаптуватися до нестачі кисню на висоті. Адже там навіть вода закипає при температурі 88оC.

- А про Еверест кам’янчани ще не мріють?

- Це реально, але таке задоволення дороге. Два роки тому хмельничани проклали дорогу до Тибету, а гори-восьмитисячники ще зачекають. Можливо, колись ми або підростаюче покоління до них дійдемо.

- Для таких сходжень потрібне спеціальне спорядження?

- Обов’язково! І мотузки, і шиповані кішки на ноги, щоб не ковзатись, і льодоруби. Навіть влітку на Ельбрусі температура може бути 15-20о морозу.

- Таке спорядження, мабуть, не з дешевих?

Кам’янчанам підкорився Ельбрус- Якщо команда з 6-8 чоловік виступає у змаганнях, загальна вартість спорядження - близько 40 000 грн. Але його можна брати напрокат, в Інтернеті таких пропозицій досить. У нашому місті магазинів із таким туристичним спорядженням немає. Найближчий - у Хмельницькому. 2011 року ВАТ «Гіпсовик» (директор Володимир Постовий) спонсорував закупівлю спорядження для дітей, котрі займаються туризмом, за що йому вдячні. А загалом років тридцять тому спорядження на заводах виготовляли самотужки, нині можна придбати сертифіковане.

- А скільки потрібно витратити коштів охочим взяти участь у гірській експедиції?

- Якщо для категорійного походу в Карпати достатньо 500-600 гривень, то на експедицію на Кавказ кожен учасник витратить десь 2500-3000. В сусідній Росії половина цих витрат лягає на плечі держави, там є профспілкові путівки. У нас такого немає.

- Українські гори не досить високі для спортивного гірського туризму?

- У Карпатах і Криму з гірського туризму можна взяти лише першу категорію, та й то лише взимку, коли є крижаний і сніговий покрив. Для цього потрібно пройти 100 км з набором певних технічних перешкод. Хоча і досі точаться суперечки, мовляв, умов для спортивного гірського туризму в Україні немає.

- Щоб іти у категорійний похід, потрібно вже мати певні навички?

- Для проходження першої категорії, хоча б елементарні: вміти обирати безпечне місце для ночівлі, розкладати намети, розпалювати багаття, знати рослини, які можна вживати, вміти орієнтуватися на місцевості та за мапою тощо. Коли навколо сніги, потрібно вміти готувати на газових пальниках. До речі, технологія харчування для космонавтів нині активно використовується і в гірському туризмі. Беруть продукти висококалорійні, ті, які мають низьку вагу, але легко засвоюються організмом (наприклад, порошки, які перетворюються на пюре). Нині є пухові спальні мішки, в яких комфортно спати навіть у люті морози, і відповідне спорядження, що не промокає.

Перехід через гірську річку на Кавказі- Яка ймовірність нещасних випадків у цьому виді спорту?

- 95% нещасних випадків трапляються через недотримання техніки безпеки, 5% залишаються на випадок сходження лавини чи каменепаду. Але якщо все правильно робити, то їх можна уникнути. І в містах на людину чатує різна небезпека, що підтверджує статистика. Головне побажання туристам: аби кількість сходжень дорівнювала кількості повернень.

- Враження від таких мандрівок, певно, залишаються на все життя!

- Звісно, це і перемога над собою, і випробовування у висотних кліматичних умовах. Для науковців гори - неперевершена лабораторія для написання дисертацій з психології, соціоніки, медицини тощо. А для туристів найцікавіше - ознайомлення з культурою, історією, побутом місцевих народів, перебування на лоні недоторканої природи з чистими джерелами і реліктовими лісами.  


Автор:  Віталій ГОРБУЛЕНКО

Повернення до списку