ХТО “ПАСЕТЬСЯ” НА КАМ’ЯНЕЦЬКИХ СКЕЛЯХ?

Колись, багато мільйонів років тому, на землях, де ми живемо, розливалося т.зв. Силурійське море, відклади якого

утворили стінки нашого каньйону. Згодом на цій території існувало Крейдове море. Залишки його органічного світу можна побачити у кременевих кар’єрах біля сіл Руда та Кадиївці. Наостанок кам’янецькі землі попали під води Неогенових морів – Тортонського та Сарматського. Їхні відклади утворили тов­трові гряди. У гірських породах цих морів збереглися закам’янілі рештки вимерлих тварин і рослин. Хоч такі скам’янілості оточують нас звідусіль, мало хто здогадується про їхню цінність.

Найцінніші скам’янілості трапляються у силурійських відкладах.

– Основними породоутворюючими організмами силурійської епохи в межах нашого каньйону є корали, мшанки, граптоліти, багато скам’янілих губок. Фактично з них і складаються кам’янець­-кі скелі, – розповідає викладач

природничого факультету К-ПНУ

ім.І.Огієнка Ігор КАСІЯНИК. – Час­тими є також рештки брахіопод, трилобітів і ракоскорпіонів. Останні найцінніші, оскільки трапляються у добре збереженому стані лише в межах одного шару порід.

«Гостей», яких цікавлять скам’янілі рештки нашого краю, вистачає. Сюди постійно приїжджають студенти з Києва та Львова на геологічну практику. Щоправда, їх більше цікавить наука, ніж промисел. Але і «чорних» геологів не бракує, як з далекого, так і з ближнього зару­біжжя, зокрема з Росії. Вони знають, що і де шукати та як заробити на цьому чималі гроші. Формально пред’явити до них якісь претензії складно, адже багато гірських порід із цінними викопними організмами виходять на поверхню на території пасовищ чи інших земель, які не охороняються. Дуже багато їх є і у вапнякових кар’єрах, звідки вони йдуть у будівельну промисловість і з часом перетворюються на щебінь чи вапно. До того ж таку діяльність законодавство не регулює, ліцензії на цю працю не видаються. Якщо ви видобуваєте корисні копалини, то мусите зареєструватися і сплачувати податки. А якщо видобуваєте скам’янілі організми, на яких можна добре збагатитися, то ви нікому нічого не винні. Кому яке діло до ваших чудернацьких камінчиків? Владні законодавчі структури їх ціну ще не зрозуміли, тож закон при цьому не порушується. А якщо такі геологи-промисловці і «пастимуться» на заповідних скелях, то хто це зможе довести?

Серед місцевих жителів «чорних» геологів або нема, або вони у «глухій тіні». Це вам не просто довбати скелі й витягувати із них вимерлі організми! По-перше, треба знати, які викопні рештки є цінними, а які ні. По-друге, треба вміти їх правильно витягти зі скелі чи кам’яного уламка. По-третє, треба реконструювати вимерлий організм: десь підрізати, десь підклеїти, щоб він мав цілісний вигляд. По-четверте, щоб був готовий продукт, його треба обробити та залакувати. По-п’яте, треба знайти клієнтів, які цікавляться такими речами і, при цьому, не потрапити до рук правоохоронців. Обробленого сувенірного трилобіта чи ракоскорпіона на «чорному ринку» можна продати за $100 і більше.

Хоча сам факт добування скам’янілих організмів не є негативним. Але одна справа, коли це робиться у промислових кар’єрах, і зовсім інша – коли шкодяться природні скелі, тим біль­ше у заповідній зоні.