АДЕНОЇДИ: ВИДАЛЯТИ НЕ МОЖНА ЗАЛИШИТИ
Уявіть собі, що у Вас нежить: соплі в три струмки і дихати можете тільки через рот. Ніс повністю закладений! Одне щастя – за тиждень усе скінчиться – хоч лікуй, хоч не лікуй. А тепер уявіть, що Ви не можете дихати носом рік… Жах! А деякі діти живуть із цим постійно, тому що в них аденоїди…
Втомлена, виснажена дитина, яка дихає ротом, не менше втомлені батьки, котрі поставлені перед вибором, де в реченні «Видаляти не можна залишити» поставити кому.
– Страх і хвилювання викликає як сам факт оперативного втручання, так і все те, що з ним пов’язане, – можливі ускладнення, знеболювання під час операції тощо, – розповідає районний отоларинголог Володимир ГРИЦИК. – Але аденотомія – єдиний ефективний метод і повинна проводитися якомога раніше з моменту встановлення діагнозу при наявності показань.
– Володимире Петровичу, чи дійсно операція є єдиним шляхом лікування аденоїдів?
– Не існує ніяких ліків, крапель і пігулок, лікувальних процедур і примов, які могли б позбавити дитину від аденоїдних розростань. Переконати в цьому батьків найчастіше буває дуже складно. Вони чомусь не сприймають такого простого факту, що аденоїдні розростання – це анатомічне утворення. Це не набряк, що може з’являтися та зникати, не скупчення рідини, що може розсмоктатися, а частина тіла, як, наприклад, рука чи нога, тому нікуди вони не подінуться.
Інша справа, коли мова йде про хронічне запалення аденоїдної тканини, що називається аденоїдитом. Як правило, цей стан поєднується зі збільшенням аденоїдної тканини, хоча й не у всіх випадках. Отож, у чистому вигляді аденоїдит підлягає консервативному лікуванню. Операція повинна проводитися тільки тоді, коли всі лікувальні заходи виявилися неефективними, або у випадку сполучення аденоїдиту та аденоїдних вегетацій (аденоїдів). У дітей дуже часто спостерігається паралельний ріст аденоїдів і піднебінних мигдалин (гланд). У цій ситуації найбільш ефективним методом лікування також є хірургічне втручання.
– Побутує думка, що аденоїди після операції можуть з’явитися знову…
– На жаль, рецидиви (повторне наростання аденоїдів) зустрічаються досить часто. Залежить це від низки причин. Найголовніше – це якість проведеної операції. Якщо хірург не повністю видалив аденоїдну тканину, то навіть із міліметра, що залишився, можливе повторне розростання. Тому операція повинна проводитися в спеціалізованому дитячому стаціонарі кваліфікованим хірургом. Саме тепер у практику впроваджується ендоскопічний метод видалення аденоїдів, що дозволяє провести більш повне видалення аденоїдної тканини. Важливо зазначити, що, чим раніше проводиться аденотомія, тим вища ймовірність рецидиву. Тому доцільніше проводити її дітям, яким більше трьох років. Однак при наявності абсолютних показань операція проводиться в будь-якому віці.
Найчастіше рецидиви виникають у дітей, які страждають на алергію. Є дітки з індивідуальними особливостями, що характеризуються підвищеним розростанням аденоїдної тканини. У цьому випадку нічого вдіяти не можна – такі особливості закладені генетично.
– Колись пацієнтам аденотомію проводили без анестезії. Тому батьки часто турбуються із цього приводу, посилаючись на те, що їм або їхнім знайомим видаляли аденоїди «без наркозу». Володимире Петровичу, а як усе відбувається тепер?
– Нині аденотомія проводиться як під загальним наркозом, так і під місцевим. Місцевий проводиться шляхом змащування або розпилювання на слизову оболонку глотки знеболювальних засобів. Болісні відчуття знімаються повністю. Недоліком цього виду анестезії є те, що під час операції дитина перебуває у свідомості та сприймає все, що відбувається навколо. Нерідко, побачивши кров, вона лякається і плаче, що може негативно позначитися на психіці. Саме тому місцеву анестезію рекомендують доповнювати внутрішньом’язовим введенням заспокійливих препаратів. У цьому випадку дитина перебуває у свідомості, але спить, що дозволяє зменшити психічну травму.
– Чи часто трапляються післяопераційні ускладнення?
– Увечері після операції або наступного ранку в дитини може піднятися температура до 38 градусів. У жодному разі при цьому не використовуйте препаратів, що містять аспірин (ацетилсаліцилова кислота) – вони можуть спровокувати кровотечу. Після операції можливе виникнення одно- дворазового блювання згустками крові. Іноді виникають помірні болі в животі, пов’язані з тим, що дитина під час операції наковталася крові. Ці симптоми швидко минають. У більшості випадків відразу після операції виникає помітне поліпшення при диханні носом, однак у наступні дні можлива поява в дитини закладеності носа, «хлюпання» в ньому. Проте це пов’язане з наявністю в слизовій оболонці післяопераційного набряку, який зникає протягом 10 днів.
– Чи потребує дитина особливого догляду після аденотомії?
– Обов’язково. Протягом місяця повинні бути виключені фізичні навантаження. Як мінімум протягом трьох днів дитину не слід купати в гарячій воді. Варто також обмежити її перебування на сонці. Протягом 3-10 днів (залежно від вказівок лікаря) слід дотримуватися дієти. При цьому з харчування дитини виключають грубу, тверду, гостру та гарячу їжу. Перевага повинна надаватися рідкій, але досить калорійній і багатій на вітаміни їжі. Для кращого загоювання операційної рани призначаються краплі в ніс. Як мінімум протягом п’яти днів застосовуються судиннозвужувальні краплі (нафтизин, тизин, називін, глазолін, санорин, назол тощо), а також розчини протаргол, коларгол, які мають підсушувальну дію тощо. Останні варто крапати не менше 10 днів. Рекомендується проведення дихальної гімнастики, з приводу якої Вас проконсультує лікар.