ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ: ЗРОБИ СВІТ СПРАВЕДЛИВИМ
«Через проблеми у психо - фізичному розвитку дитини наша сім’я довго не наважувалася віддавати її до дитячого садка. Адже залишати його в переповненій групі один на один з проблемами, без допомоги відповідних спеціалістів навряд чи було б позитивним. Та дізнавшись про відкриття групи з інклюзивним навчанням у ДНЗ №20, ми вирішили влаштувати його в цей заклад.
За час, коли Олексій почав його відвідувати, він став більш організованим, адаптувався у дитячому колективі, зменшились прояви гіперактивності, мовлення дитини стало зрозумілим для оточуючих. Альоша із задоволенням почав відвідувати заняття і намагається брати в них активну участь. Можете уявити мою радість, коли я дивлюся на щасливу усмішку своєї кровинки».
Зізнаюся, що з душевним хвилюванням, щемом у серці читав зворушливі материнські листи. Адже чи може бути для матері більше щастя, ніж бачити свою дитину здоровою та радісною, яка, незважаючи на особливі потреби, має можливість разом з ровесниками сидіти за однією партою, здобувати на рівні з ними якісну освіту, щоденно спілкуватися.
Не можу не процитувати рядків з листа бабусі-опікуна школярика Тарасика Людмили МАРТИНЮК: «Багато років 1-го вересня ми з онуком сиділи біля вікна і спостерігали, з якою радістю діти йшли до школи. Я потай витирала сльози і дивилась у сповнене мовчазними запитаннями обличчя дитини, яка страждає на дитячий атиповий аутизм. Але два роки тому багато чого змінилося в нашому житті. Власне, із запровадженням у загальноосвітній школі №7 інклюзивного навчання та з відкриттям у ній корекційно-навчального комплексу. Відтак мій Тарасик отримав змогу відвідувати цей загальноосвітній навчальний заклад. За цей час його психічний стан значно покращився, всі вчителі та лікарі відзначають чітку позитивну динаміку в навчанні та розвитку. В хлопчика значно розширилось коло спілкування з дітьми та дорослими. Поліпшився його психоемоційний стан.
Висловлюю щиру подяку від свого імені та імені всіх батьків дітей з особливими потребами, які відвідують нашу школу, керівництву міста в особі Михайла СІМАШКЕВИЧА, депутатському корпусу, начальнику міськуправління освіти і науки міської ради Світлані СТАРЧЕНКО, завідуючій міською психолого-медико-педагогічною консультацією Тамілі ОЛІЙНИК, особливо директору ЗОШ №7 Олегу ЛАВРУСЕВИЧУ, вчителям школи за облаштування цього прекрасного корекційно-навчального комплексу, де створені всі умови силами персоналу для навчання, відпочинку, гармонійного розвитку наших дітей, де вони оточені піклуванням і турботою».
А ось що розповідає в листі учениця 10-го класу цієї школи Тетяна ДЕМБІЦЬКА:
«Через проблеми зі здоров’ям я довгий час здобувала освіту вдома, тож коли почула про можливість навчатися в інклюзивному класі, не вагаючись, звернулася в ПМПК з проханням надати і мені можливість його відвідувати. Оскільки я потребую окремої допомоги для навчання в школі, то мені надає її мій асистент Ольга САВІНА.
Отримавши прекрасну можливість відвідувати школу, я познайомилася зі щирими і чудовими однокласниками та вчителями. Завдяки волонтерській організації «Факел», зокрема Ларисі БЄЛОЗЬОРОВІЙ, Яні ВАСИЛЬЧУК та Ізабеллі БЄЛОЗЬОРОВІЙ, здійснилася давня мрія – було видано мою першу поетичну збірку «Поезія». А ще мені як поету-початківцю зробив щедрий подарунок – комп’ютер – депутат обласної ради Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО.
Я щиро вдячна всім, хто створив умови для інклюзивної форми навчання, поставився з розумінням до мого бажання навчатись у школі, дав можливість повірити в свої сили, навчитися товаришувати, спілкуватися, розширювати кругозір, отримувати нові враження та переживати багато інших почуттів. Словом, жити повноцінним життям».
Ось такі вони – листи-одкровення, щирі та безпосередні, за кожним з яких нелегкі дитячі долі, безсонні ночі їхніх родин, бажання бачити на обличчях своїх донечок чи синочків радість, внутрішнє задоволення від повноти осмисленості життя. Адже так складається, що поруч зі здоровими мешкають, ростуть, виховуються діти з різними вадами фізичного та розумового розвитку. Вони, як і всі без винятку громадяни нашої держави, мають право на здобуття
якісної освіти. І яка це удача, коли поруч є люди з щирим серцем, намаганням прийти на допомогу таким дітям, в міру своїх сил і можливостей чимось їм зарадити. Саме до таких можна віднести кам’янецьких освітян, які одними з перших у нашій
області активно впроваджують у дошкільних, загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладах міста інклюзивну освіту.
Що таке інклюзивне навчання та виховання дітей, як воно впроваджується в місті? З цього запитання ми і розпочали розмову з начальником міськуправління освіти та науки, депутатом міської ради Світланою СТАРЧЕНКО:
– Згідно з банком даних міської психолого-медико-педагогічної консультації, в Кам’янці-Подільському на обліку перебувають близько чотирьох тисяч дітей, що потребують корекції психофізичного розвитку, з них: з порушенням зору – 1601; з порушенням слуху – 65; з порушенням опорно-рухового апарату – 408; з порушенням мовлення – 1114; з аутизмом – 15; з неврологічними хворобами – 645; із затримкою психічного розвитку – 96; з розумовою відсталістю – 74 дитини, – розповідає Світлана Володимирівна. – Для забезпечення права таких дітей на освіту в місті існує розгалужена мережа дошкільних навчальних закладів з групами спеціального призначення, в яких виховуються 304 дошкільнят з вадами у розвитку, 439 дітей шкільного віку навчаються в спецшколах-інтернатах, 63 учні – за індивідуальними навчальними планами.
Разом з тим із загальної кількості дітей та учнів, які потребують корекції психофізичного розвитку, в загальноосвітніх і дошкільних навчальних закладах навчаються понад 500 таких дітей та 318 дітей-інвалідів. На жаль, навчаючись у загальноосвітніх навчальних закладах, ці хлопчики та дівчатка не отримують вкрай необхідної їм корекційно-розвиткової допомоги. Понад 90-річний світовий освітній досвід дозволяє зробити висновок: діти з вадами у психофізичному розвитку та розумовою відсталістю, які отримують спеціальну педагогічну, корекційну допомогу, як правило, розвиваються з позитивною динамікою. Вони швидше набувають необхідних умінь і навичок для навчання та життя в суспільстві.
Однією із форм навчання дітей з особливими освітніми потребами є нова, але визнана в багатьох країнах світу інклюзивна форма освіти, яка забезпечує безумовне право кожної дитини навчатися в загальноосвітньому закладі за місцем проживання із забезпеченням усіх необхідних для цього умов.
Інклюзивна форма навчання таких дітей є найбільш ефективним засобом, який гарантує отримання освіти, використання належним чином індивідуальних можливостей, а разом з тим сприяє солідарності між дітьми з особливими потребами та їхніми ровесниками.
– Чим обгрунтовується впровадження інклюзивної освіти?
– Насамперед вимогами до інклюзивних шкіл стосовно спільного навчання всіх дітей. Це означає, що школи мають розробити методи навчання, які відповідають індивідуальним відмінностям і таким чином приносять користь усім дітям. Є обгрунтування соціального характеру: інклюзивні школи можуть змінити ставлення до існуючих відмінностей через спільне навчання всіх дітей, створюючи таким чином основу для справедливого та недискримінаційного суспільства, яке заохочує людей жити разом у злагоді.
Маємо й економічне обгрунтування: підраховано, що дешевше створювати й утримувати школи, в яких навчаються всі діти разом, аніж мати складну систему різних типів навчальних закладів, що спеціалізуються в галузі освіти конкретних груп дітей. Інклюзивні школи, які забезпечують ефективну освіту для всіх учнів, є економічно більш вигідним засобом забезпечення освіти для всіх. Якщо на перший погляд введення інклюзивної освіти здається чимось нереальним, то потім приходить розуміння, що це не так.
– Чи знають педагоги загальноосвітніх навчальних закладів, як працювати з такою категорією дітей та учнів?
– Звичайно. Це кращі з кращих фахівців. 32 педагогічних працівників пройшли курс навчання за програмою «Залучення дітей з особливими потребами в загальноосвітні навчаль-
ні заклади». У штати шкіл і дошкільних закладів введено 7 ставок вчителів-дефектологів-олігофренопедагогів, 5 ставок вчителів-дефектологів-тифлопедагогів, 2 ставки вчителів-логопедів, 3 ставки спеціальних психологів (фахівці з питань інтелектуального розвитку дитини),
3 ставки асистентів вихователів, 1 ставка соціального педагога.
Для кожного учня корекційним педагогом за участю консультантів міської ПМПК розроблені індивідуальні плани корекційно-розвиткової роботи, які спрямовані на відновлення частково втрачених або послаблених властивостей і функцій організму, одержання належної корекційної допомоги та розвиток індивідуальних здібностей згідно з можливостями.
– Які умови створені в базових загальноосвітніх навчальних закладах для забезпечення інклюзивного навчання і виховання дітей та учнів?
– Гарний досвід з цього питання склався в ЗОШ №7 (директор Олег ЛАВРУСЕВИЧ). У школі обладнано навчально-корекційний комплекс, переобладнано санітарно-гігієнічне приміщення, вхід до школи обладнаний пандусом і перилами. Виділені спеціальні класи, корекційні кабінети, встановлені пандуси в ЗОШ №№2, 6, 12, ДНЗ №20 (директори Олег КИРИК, Тетяна ОСТАФІЙЧУК, Інна ОХОТА, завідуюча Світлана КОНФІТОВСЬКА). Проведено переобладнання санітарно-гігієнічних приміщень у ЗОШ №12. На станції юних техніків організовані гуртки за інтересами, а з 24 учнями проводяться заняття за місцем навчання.
Зарахування учнів до класів та груп з інклюзивним навчанням, встановлення кількості годин на тиждень для проведення корекційно-розвиткових занять з кожним учнем здійснюється за висновками та рекомендаціями міської психолого-медико-педагогічної консультації.
Організацію методичного забезпечення здійснює науково-методичний центр та міська психолого-медико-педагогічна консультація. Укладено угоду про співпрацю з кафедрою корекційної педагогіки та інклюзивної освіти факультету корекційної та соціальної педагогіки і психології Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.
– Як давно в місті прийнято Програму інклюзивного навчання і виховання дітей, що потребують корекції психофізичного розвитку в навчальних закладах міста?
– Ще 2010 року. Реалізують її НВК №№3, 16, ЗОШ №№6, 7, 11, 12 – в них нараховується 39 класів з інклюзивним навчан-ням, які відвідують 89 учнів; ДНЗ №№1, 20, 22 – тут 11 інклюзивних груп (25 дітей); станція юних техніків, де 5 таких груп (37 юних кам’янчан).
Фінансуванням цієї програми (ремонтні роботи, реконструкція класних-групових кімнат, приміщень для проведення корекційно-розвиткової роботи, лікувально-оздоровчої фізкультури, навчально-виробничої практики, облаштування санітарно-гігієнічних вузлів, ліфтових підйомників, придбання меблів і реабілітаційно-технічного обладнання тощо) передбачено за рахунок коштів бюджету міста, бюджету на освіту, інших джерел, не заборонених законом, в сумі 2836 тис.грн.
Програма інклюзивного навчання розрахована до 2013 року, тому впевнена, що депутати міськради з розумінням поставляться до дитячих проблем і по можливості виділять необхідні кошти.
Моя думка як педагога та й, врешті-решт, як громадянина така: чим більшою увагою ми оточимо дітей, яких обділила доля, тим щирішим, добрішим, чеснішим і милосерднішим буде наше суспільство.
Василь ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ, спец. для «ПОДОЛЯНИНА».