ПІШКИ НАВКОЛО УКРАЇНИ
Пройти пішки близько 7000 км навколо України – здається, такого ще ніхто не робив. «Магелланами» українського масштабу стали кияни Ігор Литвиненко та Антоніна Поліщук. 22 травня мандрівники завітали до Кам’янця-Подільського.
Впізнати туристів серед перехожих було просто: надто засмагле обличчя, рюкзак за плечима та туристична палиця в руках. У нашому місті подорожніх прихистив НПП «Подільські Товтри», працівники якого зі студентами природничого факультету К-ПНУ ім.Івана Огієнка влаштували урочисту зустріч.
Антоніна Поліщук та Ігор Литвиненко вирушили в дорогу з Києва 1 березня. Звідти проти годинникової стрілки вони подолали 8 областей і дійшли до Хмельниччини. Далі їхня подорож продовжиться на Вінниччині, Одещині, Миколаївщині, Херсонщині, Запоріжжі, Донеччині (поки пустять), Харківщині, Сумщині, Чернігівщині. В листопаді заплановано повернення до Києва. Втім слово «плани» не дуже підходить до мандрівки Ігоря та Антоніни, вони просто йдуть і сприймають усе, що трапляється на шляху.
– Щодня проходимо по 25-30 кілометрів, – розповідає Антоніна. – Бували і морози, і дощі, але для нас це не проблема. Маємо повне туристичне спорядження: в тому числі намет і невеликий газовий балон, щоб готувати їсти. Варимо каші, робимо бутерброди, але іноді заходимо і в кафе. В сільській місцевості ночуємо в наметі, у містах шукаємо готель. Часто люди нам допомагають, за власні кошти винаймають житло. Що ж до грошей, то витрачаємо менше, ніж потрібно було б для проживання в Києві.
– Мандрівка згодом втілиться в якусь книжку?
– Ще не знаємо. Поки пишемо щоденник у «Facebook» на сторінці «Пішки навколо України», але часу обробити інформацію немає.
– Намагаєтеся відвідати найбільш знакові місця України?
– Що випаде, те й оглядаємо. В нас філософський підхід: що Бог дасть – те буде. Коли мандри стають способом життя, то знаходяться і способи, і засоби для них. Якщо ж подорожувати за розписаним планом, то це буде більш напружено, та й ви побачите лише те, що очікували. Найприродніше – просто йти, спілкуватися з тими, хто зустрічається, реагувати на все, що трапляється. Щодня пригоди.
– Як рідні реагують на бажання подорожувати, адже в кожного з вас є власні сім’ї?
– Можете запитати у мого чоловіка, він сьогодні теж буде в Кам’янці.
Виявляється, її чоловік – науковець, викладач університету, а син – підприємець. У них немає часу на такі подорожі, але інколи вони приїжджають у міста, де зупиняються мандрівники.
P.S. Судячи із записів у «Фейсбуці», Ігор та Антоніна були вражені красою села Китайгород та гостинністю тамтешніх жителів, тож навіть провели для місцевих дітей туристичні навчання.
