Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:




ПОНЕДІЛОК, 23 ЖОВТНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

19.07.2013

ГОЛЛЕАДОР ПРОДОВЖУЄ СТРІЛЯТИ

22 липня святкує свій 60-літній ювілей легендарний мотоболіст Володимир ДАНИЛЯК. Колишній бомбардир кам’янецького «Поділля» нині забиває вирішальні голи за «Ниву» із с.Вишняки Полтавської області, де він поєднує ігрову діяльність із тренерською.

Володимир ДАНИЛЯКЧотири роки тому Володимир Даниляк увійшов до «Книги рекордів України» - у номінації «Спортивне довголіття». За свою кар’єру він зіграв майже півтори тисячі матчів, у яких забив майже три з половиною тисячі м’ячів! Причому ці показники мотоболіст продовжує покращувати. Крім того, Даниляк - 10-разовий чемпіон України та чемпіон Спартакіади народів СРСР 1983 р. в складі збірної України.

- Після того, як мотобол у Кам’янці зник, мене запросили пограти цей сезон за вишняківську «Ниву», - розповідає Володимир Васильович. - Відіграв матчі двох кіл чемпіонату і Кубка України. Попереду ще третє-четверте коло, мене знову запрошують. Якщо зі здоров’ям усе буде нормально, поїду ще пограю.

- У Вишняках Ви також стали улюбленцем публіки?

- Повага відчувається, керівництво та місцеве населення мною задоволені, не ображають. Хочеться ще погасати, пограти заради втіхи.

- Ну, і полтавська сторона для Вас теж не чужа?

- Я родом зі Стрия Львівської області, де починав грати у мотобол. До Полтави я потрапив 1971 року, мене запросили виступати за «Вимпел», з яким 1973 року виграв чемпіонат і Кубок СРСР. Потім повернувся до Стрия. А до Кам’янця мене запросили 1979-го. В Стрию нині вже теж немає мотоболу. Колись в Україні було близько 30 команд, нині - тільки п’ять.

- Володимире Васильовичу, Кам’янеччину Ви все ж не залишаєте?

- Так, я проживаю тут, на Довжку, як і раніше. У Вишняки приїжджаю на ігри, після чого повертаюся додому. Будемо чекати, може, у нас щось зміниться. Хочеться, аби у Кам’янці була команда - все-таки це наша історія, традиції... Якби наступного року в нас відродилася команда, я б ще кілька сезончиків відіграв. Почуваю себе нормально. Поживемо - побачимо.

- Ювілей плануєте якось відзначити?

- Не знаю, де буду цього дня, може, доведеться працювати. Займаюся перевезеннями різної продукції власним бусом. Треба ж якось виживати в цьому світі. Все життя віддав спорту, а на старості займаюся й іншим.

Зазначимо, що такі непересічні таланти, як Володимир Даниляк, завжди будуть затребувані. Якщо ми не вміємо берегти те, що маємо, знайдуться інші, які вміють цінувати людей. А Володимиру Васильовичу зичимо міцного здоров’я і віримо, що попереду в нього - чимало яскравих матчів!


Автор:  Віталій ГОРБУЛЕНКО

Повернення до списку