УКРАЇНІСТИКА В ПОЛЬЩІ

Напередодні відзначення 100-літнього ювілею в Університеті Адама Міцкевича в Познані (Польща) відбулася ІV Міжнародна наукова конференція «Україністика: вчора, сьогодні, завтра…» (25-27 жовтня), в якій уже втретє взяли участь викладачі Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка професор, завідувач кафедри української мови, доктор філологічних наук Людмила Марчук, доцент цієї ж кафедри, кандидат філологічних наук Наталія Коваленко, декан факультету української філології та журналістики, доцент, кандидат філологічних наук Борис Коваленко та вчитель-методист ЗОШ №16, заслужений працівник освіти України Алла Лупійчук. 

Конференція була присвячена актуальним напрямкам дослідження української мови та літератури як в Україні, так і в Польщі. Більш ніж 80 науковців з України, Польщі та Австрії обговорили питання не лише розвитку філологічних наук, а й викладання української мови в університетах та школах Польщі з метою формування багатомовної особистості. На пленарному засіданні з цікавою доповіддю «Особливості лексикографічного опису українсько-німецьких лексичних паралелей» виступили Володимир Дубічинський та Ройтер Тільманн (Варшава, Польща; Kлагенфурт, Австрія). Окреслила питання розвитку нового напрямку в мові – лінгвістичної конфліктології – професор Тетяна Космеда у виступі «Україн­ська мова» у стані стресу: окреслення актуальної проблематики української лінгвоконфліктології» (Познань, Польща). Людмила Марчук проаналізувала мовні засоби реалізації поняття «толерантність»/«ворожість» у сучасних українських засобах масової комунікації, на прикладі мови регіональних ЗМК визначила такі види толерантності: 1) релігійну; 2) поведінкову; 3) національну; 4) соціальну; 5) політичну. Зазначила, що в засобах масової комунікації допускаються порушення моральних норм, норм толерантності, за рахунок чого з’явля­ються висловлювання дискримінаційного характеру.

Професор закликала до ненасильницького спілкування, технології, яка дозволяє зрозуміти власні потреби в конфлікт­них ситуаціях та припустити, які потреби має інша людина, всім цим обмінятися й виробити взаємні дії, що допомагають ухвалити прийнятне для обох сторін рішення. При цьому принципово важливо зберігати власну позицію і розуміти власні потреби.

Відбиттям подільських говіркових рис у працях польських дослідників кінця ХІХ ст. присвятив доповідь Борис Коваленко в рамках роботи секції «Традиції українського мовознавства і сучасність: осмислення мовних і мовленнєвих процесів та дискурсивної практики». Він зупинився на лінгвальних особливостях тогочасної української мови, презентованої у фольклорно-етнографічних збірниках та словниках, авторами яких є етнічні поляки.

Фразеологізми з назвами великодніх свят в українському діалектному мовленні схарактеризувала Наталія Коваленко. Алла Лупійчук взяла участь у роботі секції «Методика викладання української мови як іноземної в сучасному європейському просторі».

Праці учасників конференції буде опубліковано в нау­ковому виданні «Studia Ukrainica Poznaniensia».