ВПУСТИ МЕНЕ У СВОЄ ЖИТТЯ

Поки немовля спало, вона тихо збирала речі. За нею ще навіть не зачинилися двері, як дитя жалісливо заплакало. Під цей плач впевненою ходою рухалася до виходу жінка, яка нещодавно подарувала життя та одним розчерком на папері відмовилася від нього. Проблему вирішено. Вона знову вільна…

ДЛЯ ТЕБЕ ТАМ МІСЦЯ НЕМАЄ

– У такі хвилини нас душать сльози, – схвильовано розповідає Наталія ЧЕРНИШ, завідувач акушерського відділення Кам’янець-Подільської міської лікарні №1. – Чому одні роками чекають на народження такої бажаної дитини, а інші з легкістю її покидають?..

– Наталіє Вікторівно, можливо, штовхає жінок на такий крок економічна криза, безробіття та безгрошів’я?

– Не думаю. В будь-який період існували мами, які відмовлялися від своїх дітей. Не можна сказати, що сьогодні їх стало більше. Причини відмов набагато глибші та мало пов’язані з фінансовими питаннями. Однією з основних причин є відсутність нормальних родинних стосунків. Батьки майже не спілкуються зі своїми дітьми, тому, завагітнівши, дівчина навіть не допускає думки, щоб поспілкуватися, наприклад, з мамою. Її єдиним порадником, у кращому випадку, буде подружка. Саме з нею вона прийде на пологи. Запитуємо, чи знають батьки. Виявляється, що ні. За її словами, знати їм нічого не треба, бо вони її вб’ють. Потенційний батько немовляти також нічого не знає, бо колишні закохані давно розбіглися. Відповідно, не знають і його батьки.

Другою важливою причиною є відсутність духовності. Деякі на поняття моралі та гріха мають збочений погляд. Прийти з дитиною додому – погано, а покинути в лікарні – добре… Народжувала якось у нас молода жінка. З нею була її мама. Пишуть вони відмову від дитини. «Це такий сором для нас! Що скажуть сусіди?!» – бідкалася новоспечена бабуся. Кажу їй: «Навіть якщо сусіди будуть про Вас чудової думки, як Ви з цим житимете далі? Вашу онучку виховуватимуть чужі люди, і Ви ніколи її не побачите…»

Приходить до мене нещодавно жінка, розповідає, що 10 років тому вона в нашому пологовому народила дитину та залишила. Сумління мучить досі. Просить лише дізнатися, чи з дитиною все гаразд, чи потрапила вона у гарну сім’ю… Звичайно, ніхто їй такої інформації не дасть. Підписуючи відмову, жінка перериває будь-який зв’язок зі своєю дитиною.

– Як часто вдається вмовити породіллю забрати документ про відмову від дитини?

– У більшості випадків. Як правило, вони ще не встигли переступити поріг лікарні, як заявляють, що відмовляться від дитини, ще навіть не народивши її. Але, вистраждавши дитя під час пологів, приклавши його до грудей, жінка по-іншому оцінює ситуацію та не ставиться до своєї дитини так критично. Хоча іноді це не допомагає. Тоді підключаємо працівників соціальної служби, шукаємо родичів породіллі. Звичайно, батьки новоспечених мами і татуся спочатку проходять через шокову терапію, потім посварять дітей і на тому все закінчується – маля все ж отримує повноцінну сім’ю.

– Чи ніколи не жалкували про те, що вмовили жінку забрати дитину додому?

– На жаль, іноді таке траплялося. Через деякий час дізнавалися, що мама ставиться до дитини погано, веде спосіб життя, який вела до народження дитини. Наприклад, однією такою дитиною опікується 60-річний дідусь. Звичайно, що в такому випадку дитині було б краще у прийомній сім’ї, де б вона отримала належну увагу та догляд.

– Чи траплялися випадки, коли жінка, вже маючи дітей, відмовлялася від новонародженого?

– Декілька років тому був у нас такий випадок. Жінці – за сорок, мала двох дорослих дітей і їй соромно було принести додому немовля. Тому вона написала відмову. Але коли про це дізналися її діти, вони вмовили маму не робити страшної помилки.

– Наталіє Вікторівно, який основний контингент жінок відмовляється від дітей?

– Старшокласниці, студентки, але трапляються і старші жінки. Багато з них думають, що вони кинуті напризволяще, що їхнім проблемам ніхто не зарадить. Але це не так…

А Я ЗНАЙДУ. …ЛИШЕ ДОЗВОЛЬ

…Суспільство звинувачує таких жінок у жорстокості, називаючи їх повіями, наркоманками або гультяйками. Насправді ж серед них багато таких, які опинилися у складних життєвих ситуаціях. Їм нікуди привезти новонароджене дитя. Крім материнського тепла, їм нема чого запропонувати. Щоб відказних дітей було якомога менше, в нашому місті працює консультативний пункт Кам’янець-Подільського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді.

– Одним з головних завдань нашого консультативного пункту є запобігання ранньому соціальному сирітству, – розповідає його головний спеціаліст Таїсія ЧЕРВОНЯК. – Ми працюємо з жінками, які відмовляються від своїх новонароджених дітей. Зазвичай такі жінки не перебувають на обліку в жіночій консультації. В основно-му – іногородні: приїхали, народили і поїхали. Іноді жінка під час вагітності потрапляє у складні життєві ситуації. Лікар-гінеколог, у якого вона перебуває на обліку, помічає, що з вагітною не все гаразд, що вона не відчуває тієї радості, яку б мала відчувати майбутня мати, і є ризик того, що після народження породілля може відмовитися від дитини. Лікарі повідомляють наших спеціалістів про таку жінку. Ми беремо її під свою опіку та намагаємося допомогти.

– Таїсіє Андріївно, чи багатьох жінок вдалося вмовити забрати документ про відмову?

– Лише за минулий рік у міському акушерському відділенні було сім відмов. Завдяки злагодженій роботі лікарів і спеціалістів Центру більшість новонароджених вдалося залишити в родині. Наша мета –  допомогти матері вирішити ті проблеми, які спричинили відмову від дитини.

Коли у матері та дитини немає необхідних документів і неможливо оформити державні виплати та допомоги, які хоча б на перший час забезпечили життя сім’ї, вирішити проблеми допоможе наш Центр. Ми допомагаємо в отриманні всіх державних соціальних виплат, які передбачені законом. Також тісно співпрацюємо з міською організацією Товариства Червоного Хреста, яка підтримує молодих мам матеріально та надає необхідні речі для немовляти. Через міське управління праці та соцзахисту населення допомагаємо жінці отримати одноразову матеріальну допомогу.

Жінкам, які опинилися у складних життєвих обставинах, ми допомагаємо влаштуватися в обласний соціальний Центр матері та дитини, який знаходиться в смт Чорний Острів. У цьому закладі вони можуть проживати до того моменту, коли дитині виповниться півтора року. Там вони знаходяться на повному державному забезпеченні. За бажанням жінка може отримувати кваліфіковані консультації психолога, педагога, медика та юриста. У разі потреби Центр організовує госпіталізацію та клінічне обстеження молодих мам, подає клопотання про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні їх прав та інтересів. За період перебування в Центрі жінка має можливість отримати фахову освіту.

– Чи можете навести приклад, як практично надає допомогу Ваш Центр?

– Так. Молода мама відмовляється від новонародженої дитини тому, що у свої 20 років у неї немає паспорта, вона ніде не працює, батько помер, мама п’є. Проживає породілля у двокімнатній квартирі, за яку назбиралися багатотисячні борги, створені батьками ще за її дитинства. Квартира не приватизована.

Лікарі викликають нас. Поспілкувавшись із жінкою, приймаємо рішення їй допомогти, бо бачимо, що насправді жінка не хоче покидати дитини. Ми допомогли їй отримати паспорт, реструктуризували борги, оформили одноразову допомогу на дитину та всі виплати, передбачені законом, а також уклали договір про здійснення соціального супроводу родини до повного подолання складних життєвих обставин. Коли дитині виповнилося 3 роки, оформили її в дитячий садок, а маму – в міський Центр зайнятості, де вона здобула освіту. Сьогодні допомагаємо знайти роботу. Це чудова мама. І такою може бути кожна, якщо довіриться нам. Важливо не покинути жінки з її проблемами напризволяще, допомогти, дати шанс відчути радість материнства. Для всіх жінок, які опиняються в подібних ситуаціях, повідомляємо нашу адресу: вулиця Князів Коріатовичів, 5а. Телефон: 3-99-35.

P.S. …Вона вільна від дитячого плачу, безсонних ночей біля колиски, коли прорізаються перші зубки у крихітки, вітрянок, кашлю та решти хвороб, які супроводжують дитину; …від перших несміливих кроків, такого довгоочікуваного «мама», спільних розваг, першого та останнього дзвоників, першого кохання і знайомства з майбутньою другою половинкою її ди-тини. Вона вільна від щастя бути МАМОЮ…