ХТО ПЕРШИМ «ПОСАДИВ» КАРМАЛЮКА В ПАПСЬКУ ВЕЖУ?
Два роки тому Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник спільно з національним університетом і міською організацією Національної спілки краєзнавців України провів Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Археологія та фортифікація Середнього Подністров’я», присвячену 10-річчю створення в музеї відділу старожитностей. Оперативно побачив світ збірник матеріалів наукового зібрання. Захід мав успіх, тож його повторили торік, а цього року, 8 жовтня, відбулася вже третя така конференція, до традиційних організаторів якої приєдналися Хмельницька облдержадміністрація та обласне управління культури, національностей і релігій.
Збереглася і гарна традиція в день проведення конференції вручати її учасникам збірник із їхніми опублікованими доповідями. Причому збірник щоразу товстішає: спочатку 178, торік 240, а тепер 266 сторінок великого формату. Зріс і наклад видання від 100 примірників позаторік і торік до 200 цього року.
Конференція має всі можливості набути статусу міжнародної. Адже цього року на неї завітав доктор історичних наук Костянтин НОСОВ із Москви – директор із наукової роботи Центру вивчення історії фортифікації. Костянтин Сергійович прибув до Кам’янця завчасно, щоб поближче ознайомитися з місцевими оборонними спорудами, а на пленарному засіданні конференції його доповідь про походження машикулів (навісних бійниць) була першою.
Після вітальних слів і п’яти доповідей, заслуханих на пленарному засіданні, а також брейк-кави робота конференції продовжилася в п’яти традиційних секціях: «Давня археологія», «Середньовічна археологія», «Історія фортифікації», «Археологічна експозиція» та «Галерея дослідників».
Тільки перелік 57 доповідей та їхніх авторів і співавторів «з’їв» би добрячий шматок місця. Тому зупинимося на найцікавішому, навіть сенсаційному. Так, доповідь на пленарному засіданні Петра БОЛТАНЮКА й Валерія МЕГЕЯ зі скромною назвою «Гончарні клейма з Вірменського бастіону Кам’янця-Подільського» містила сміливу гіпотезу, що місто над Смотричем заснували в середині XIII ст. князі Данило Галицький і його брат Василько. Утім читачі «Подолянина» ще 24 травня ознайомилися з популярним викладом цієї доповіді під промовистою назвою «Коріатовичі чи Романовичі?».
Уже давно славу борця із міфами про Устима Кармалюка заслужив кандидат історичних наук із Хмельницького Валерій ДЯЧОК. Цього разу він з усією відповідальністю стверджував, що на сьогодні в жодній архівній справі, пов’язаній з розслідуванням дій Кармалюка (чи Карманюка, як його іменує в доповіді Дячок), немає будь-якої згадки про ув’язнення Устима в Папській вежі. Цікаво ще й таке: в плані тюремного замку, який експонується в цій вежі, вона позначена як така, що не призначена для утримання арештантів. Дослідник зазначає, що в працях найкращих знавців Поділля Юзефа Ролле та Юхима Сіцінського немає жодних згадок про ув’язнення Кармалюка в Папській вежі. Першими ж його «посадили» туди письменник Володимир Бєляєв в оповіданні «В Старій фортеці» (1935) і заступник народного комісара освіти УРСР Андрій Хвиля в компілятивній праці «Устим Кармалюк: до 100-ліття з дня смерті» (1936). «ПОДОЛЯНИН» із радістю надасть шпальти для дослідників, які документально підтвердять, що Устима Кармалюка тричі ув’язнювали в Папській вежі, як про те засвідчує меморіальна дошка на башті.
