П'ятница, 29 Березня 2024 р.
4 Листопада 2016

НОТАТКИ ПРО ЇХНІ СТАТКИ

Хіба ми дізналися про щось принципово нове, коли наші чиновники й народні обранці задекларували свої статки? Хіба ми не знали, що вони набагато багатші, ніж ми, простий народ, чиєю невтомною працею якраз і створюються всі багатства України? Хоча гроші-то заробляємо ми, але ж їх розподіляють і фінансові потоки контролюють-то вони! Тож здивувало не те, що вони багаті, а надто неприємно вразило (просто через край!), наскільки багато з них багатші, ніж ми собі уявляли! І це після Революції Гідності! І це тоді, коли третій рік точиться війна на східних рубежах держави!

НОТАТКИ ПРО ЇХНІ СТАТКИ

Народ здавна помітив, що безсоромні очі все перекліпають. Тож у багатіїв із мільйонними статками є реальна надія, що після оприлюднення їхніх електронних декларацій, котрі явно зашкалюють, ми пошумимо, достатньо настьобаємося над ними ­- «готівковими богатирями», тим самим випустимо пару, а вони і надалі неприродно багатітимуть. А щоб ми наївно вірили в їхнє щире вболівання за долю народу, вони і далі полум’яно говоритимуть із високих трибун пра­вильні слова, світитимуться у храмах під час релігійних празників, найкращими словами вітатимуть нас зі святами, якнайголосніше гукатимуть: «Слава Україні!».

Що ж робити нам? Передусім, самим будувати своє щастя, не упускати щонайменшого шансу себе реалізувати, не покладатися на те, що хтось подбає про тебе, якщо ти сам про себе не подбаєш. По­друге, під час чергових і позачергових виборів їм украй, як повітря, потрібні наші голоси. Тоді вони нас задобрюватимуть усякими подачками ­- нібито з барського плеча, а насправді з того, що ми їм самі­то і заробили. Спробуймо обминути цей підступний гачок!

Не забуваймо також, що крап­ля камінь точить. Заповнення електронних декларацій ­- це вже не крапля, а добрячий дощ на голови наших можновладців. У повітрі навіть грозою (серйозною загрозою!) запахло!

Ще один аспект: чи щасливі ті, що мають надмірне багатство, входять до вищих ешелонів влади? Досить згадати печальну долю Михайла Чечетова, який викинувся з вікна власної квартири на сімнадцятому поверсі, щоб засумніватися в цьому.

Навпаки, можна бути щасливим, живучи на хуторі, як, наприклад, герой одного з віршів, написаного 1960 року російським поетом Миколою Рубцовим, ­ добрий Філя. Він живе на хуторі «в избе деревянной, без претензий и льгот», «без газа, без ванной», «ест любую еду». Із розваг тільки: «Филя ходит в долину, Филя дует в дуду!». Завершується вірш так: «Мир такой справедливый, даже нечего крыть… ­- Филя, что мол­ча­ли­вый? ­ А о чём говорить?».

Як бачимо, можна бути щасливим, знизивши свої потреби до крайньої межі. Напевно, наші чиновники були би щасливими, якби кожен із нас став ось таким добрим і невибагливим Філею з вірша поета. Але ж надворі не 1960-­й, а 2016-­й рік! І ще, як дотепно зауважив один політик, Україна -­ не Росія! Український народ, як засвідчили два Майдани в XXI ст., не звик, не хоче й ніколи не буде колективним безсловесним Філею! І це треба пам’ятати й щоразу згадувати нашим чиновникам і народним обранцям, коли вони збільшують свої статки, нажиті нашою непосильною працею. Тож, насправді, є про що говорити!

Олег БУДЗЕЙ.


P.S. Кожен, хто бажає дізнатися про статки місцевих декларантів, може зайти на сайт Національного агентства з питань запобігання корупції (public.nazk.gov.ua).

Там видно, скільки нерухомості та «рухомості» у наших перших осіб і чиновників, наскільки вони бідніші чи багатші від своїх дружин і дітей та чи не заважають їм спати розміри стосів купюр під подушками…