Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

 


   

ПОНЕДІЛОК, 11 ГРУДНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

28.01.2011

ЧОГО НІКОЛИ НЕ МОЖНА КАЗАТИ ДИТИНІ

 «Як же ти мені набрид!», «Мені краще знати!». Мало хто зможе чесно зізнатися, що ніколи не використовував подібних висловів у розмові зі своєю дитиною. Так, часто ці слова вириваються у нас необдумано, в запалі гніву, але від цього вони тільки точніше потрапляють у ціль, боляче вражаючи дітей. Cлово може вдарити сильніше від кулака - стара добра істина, про яку батькам не можна забувати в розмові з дитиною із раннього віку. Дитина пробачить своїх рідних, але вся біда в тім, що необережні батьківські слова можуть залишити великий слід, приліпивши вічний ярлик. 

Найдовірливіші 

Немовляті важливе не значення, а інтонація, з якою до нього звертаються. Ласкавий тон і посмішка - от і все, що сприймає малюк, навіть якщо в цей час мама називає його «розбійником». Але дуже скоро дитина починає розуміти значення слів, і тоді ключовим стає те, що саме було сказано. Слова батьків сприймаються дітьми буквально, і саме тому так важливо уникати багатьох заборонених слів. 
«Якщо ти зараз же не припиниш, я тебе он тому дядькові віддам!». Батько каже ці слова, не збираючись втілювати в життя свою погрозу, але малюк про це і не підозрює. Він більше не відчуває себе в безпеці, не відчуває себе потрібним та улюбленим, а це позначиться і на його врівноваженості, і на довірі до батьків і всього світу. Сюди ж належать і вічні погрози, покликані змусити дитину добре поводитися, їсти або спати, інакше прийде хтось страшний (міліціонер, лікар зі шприцом, бабай), і тоді... Бажаючи нагодувати або вгамувати малюка, батьки самі зароджують у ній страхи та комплекси. 
Не варто спекулювати і на власному здоров’ї. Слова «вже голова від тебе тріщить» чи «сил моїх більше немає» лякають дітей, звалюючи на них непосильний тягар відповідальності та провини. Навіть якщо Ви втомилися і шалено зайняті, зробіть над собою зусилля та стримайтеся від образливих слів. Позаплановий перегляд мультфільму стане меншим злом, яке дозволить зберегти мир у домі, а декілька хвилин, витрачених на організацію цікавого заняття для дитини, дозволять Вам знайти бажану свободу. 

Молодші школярі 

Діти дорослішають і поступово вчаться тому, що не всі слова батьків треба сприймати всерйоз, наприклад, що Баба-Яга не прилетить, навіть якщо в тарілці залишиться трішки каші. «Та що ж ти такий безрукий!», «Знову все плаття заляпала, нечепура!». Обурюючись через недосконалість власних дітей, батьки часто «нагороджують» їх ярликами. Ледар, нероба - схожі слова наче ставлять штамп «не придатний» на чолі дитини, вбиваючи в ній віру у власні сили та підриваючи її самооцінку. Дитина все ще довіряє батькам, і коли їй кажуть, що вона безглузда та лінива, вона може піти у життя з упевненістю в тому, що так воно і є. «Не чі-пай - розіб’єш!», «Відійди - впадеш!»... Необхідна турбота про дитину може легко перетворитися на руйнівну гіперопіку. Різкі, категоричні заборони провокують народження страхів і тривоги у дітей. 

Підлітковий вік 

Діти стають старшими, але проблема ярликів і порівнянь залишається для них усе такою ж болючою. Крім того, складний підлітковий вік, якого так побоюються батьки, здається, сам собою провокує дорослих на використання заборонених словесних прийомів. «Будеш робити тому, що я так сказав!», «Та що ти розумієш?!», «Мало чого ти не хочеш!» - усі ці вислови, здавалося б, наповнені безапеляційною впевненістю у власній правоті, насправді видають безпорадність і безсилля батьків, їх нездатність впоратися із ситуацією. Діти стрімко дорослішають, претендуючи на рівноправність і повну самостійність, а дорослих це лякає. Тому, не знайшовши відповідних аргументів, батьки намагаються притиснути підлітка авторитетом, але цим самим розписуються під тим, що не змогли знайти спільної мови зі своїми дітьми.  


Повернення до списку