Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

 


   

ЧЕТВЕР, 19 ЖОВТНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
10.08.2012

ПЕРЕМОГА, ЩО МОЖЕ СТАТИ ПОРАЗКОЮ

Ці парламентські вибори опозиція програла два роки тому, коли, будучи владою, програла президентські перегони. Наша владна верхівка і раніше не особливо шанувала закони та Конституцію, а упродовж останніх двох років узагалі, схоже, стала жити «за поняттями». Адже саме так, а не згідно з волевиявленням народу на попередніх парламентських виборах, було сформовано нову парламентську більшість. У Верховній Раді депутати (чи, точніше, кнопкодави на чолі з уповноваженим диригентом) теж давно та звично голосують «за поняттями». У дуже дивний спосіб, несподіваним поверненням після п’ятирічної перерви до старої Конституції, значно  розширено повноваження Президента, хоч народ обирав його з набагато вужчим реєстром прав. Перелік «чудес» можна продовжувати…
Та й найсвіжіший приклад - голосування в другому читанні за закон «Про засади державної мовної політики» з порушенням усіх можливих процедур - яскравий приклад антиморальних засад у верхніх ешелонах нашого суспільства. А Гарант Конституції, заплющивши очі на ці кричущі порушення, порадившись, як годиться, з представниками української інтелігенції (і навіщо ті козаки в Крим літали?), на другий день підписав закон. Щоправда, «з барського плеча» кинув кістку й українській інтелігенції: розпорядився якнайшвидше (до 27 серпня) розробити Державну програму всебічного розвитку та функціонування української мови. І доручив опі­куватися цією важливою справою Азарову, який за чверть віку проживання в Україні досі все ще робить відчайдушні спроби опанувати мову корінного народу.
У ході парламентських перегонів «мовний закон» став чудовою фішкою, щоб відволікти виборців на Сході та Півдні від претензій до попередньої передвиборчої фішки про «покращення життя вже сьогодні».
Російський політолог Андрій Окара після остаточного підписання «мовного закону» відверто написав: «Після вступу закону в дію можна вважати, що ця влада позбавлена легітимності, тому будь-який спротив їй не є злочином, не є правопорушенням, як не є правопорушенням спротив Батию, Наполеону, Муравйову чи Гітлеру».
Ще одним дієвим прийомом для влади ви­грати во­сени перегони стала змішана виборча система. І провладні кандидати на округах стали завчасно (десь за півтора року) готуватися до цьогорічних парламентських виборів. 
Це характерно не тільки для Кам’янеччини. Віце-спікер Микола Томенко, відслідковуючи ситуацію в округах, теж помітив, що там зде­більшого головними є не офіційно презентовані владною партією кандидати, а ті, хто не перший місяць фінансово «стимулює виборців» в округах. Висновок Томенка такий: «Для того, щоб зберегти владу і мати більшість, яка би підтримала Президента, команда Януковича йде на те, щоб принести в жертву власних представників від Партії регіонів і через самовисування завести до Ради залежних від влади осіб».
Опозиція за два роки нічого не зуміла протиставити систематичній підготовці влади до парламентських виборів. До того ж владі вдалося ізолювати за гратами двох найхаризматичніших опозиційних лідерів. Що ж далі? Як засвідчує світова практика, влада, яка не має міцних моральних засад (для прикладу, нацистська чи комуністична), неминуче, рано чи пізно, приречена на крах. Сьогодні українська влада майже стовідсотково запрограмувала та забезпечила собі перемогу 28 жовтня на виборах. Але чи не виявиться невдовзі ця перемога Пірровою? Як не так давно обернулася болючою поразкою яскрава перемога Помаранчевої революції.


Автор:  Олег БУДЗЕЙ

Повернення до списку