Четвер, 28 Березня 2024 р.
27 Серпня 2021

«ДЕЛЬТА» ОСВІТІ НЕ ЗАВАДИТЬ

Попри чутки, що через штам «Дельта» 1 вересня діти до школи не підуть, свято знань таки відбудеться за розкладом. Правда, і цьогоріч офіційні частини будуть не велелюдними.
Головне гасло навчального року – «Освіта без бар’єрів». Більшої актуальності набуває STEM-освіта. Її завдання просте: вчителі наочно і доступно пояснюють матеріал, а учні вчаться використовувати здобуті знання в різних життєвих ситуаціях. У пріоритеті залишається безпечне та здорове освітнє середовище. «Нова українська школа», яка добре себе зарекомендувала, й надалі активно впроваджується в базовій освіті. А ще на школярів чекає смачний сюрприз.
Детальніше про освіту говоримо із заступницею начальника управління освіти і науки міськради Маріанною ВЕЛИКОХАТЬКО. За її словами, всі навчальні заклади приведено до ладу, вони готові приймати школярів. Особ­лива увага приділялася шкільним їдальням.

ДО НАВЧАНЬ ПРИСТУПАЄМО, ПЛАНИ СКЛАДАЄМО

– У закладах організовано безпечні умови для харчування дітей. Виконано поточні ремонти обладнання, основних і допоміжних при­міщень харчоблоків. Поновлено посуд, інвентар. У ЗОШ №6 придбано стелаж із нержавіючої сталі для зберігання кухонного посуду, в ЗОШ №15 – морозильну камеру, в НВК №9 завершено роботи з ремонту електромережі на харчоблоці. Такі ж роботи проводи­тимуться і в СЗОШ №5, НВК №14, ЗОШ №16, – розповідає Маріанна Анатоліївна.
По-новому оцінюватимуть школярів молодшої школи:
– На заміну узагальненій бальній оцінці запропоновано використовувати вербальну. Вчителям початкової школи рекомендується запровадити поняття вербальної оцінки (оцінювальне судження) та рівневої оцінки (оцінювальне судження із зазначенням рівня результату), яку можуть виражати як усно, так і письмово. Рівень результату навчання рекомендується визначати з урахуванням динаміки його досягнення та позначати буквами: «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)». При цьому враховується, що оцінка буде допомагати учням усвідомлювати власні успіхи і шляхи подолання труднощів. Оцінка є конфіденційною інформацією, що має бути доступною лише для учня та його батьків.
Забігаючи наперед, говоримо про ДПА та ЗНО. Правда, розуміємо, що все залежатиме від епідситуації. Але при будь-якому рівні епідемічної небезпеки освітній процес триватиме. Якщо заклад освіти не зможе працювати в очному форматі, будуть організовані інші форми (змішана чи дистанційна).
– 2022-го випускники здава­тимуть обов’язкову ДПА у формі ЗНО, що складатиметься з чотирьох предметів: українська мова, математика, історія України або іноземна мова і четвертий – на вибір, – пояснює Маріанна Велико­хатько. – Максимально учасники зможуть пройти п’ять тестувань ЗНО бюджетним коштом. Окрім п’яти гарантованих державою тестів, учасник зможе додатково за бажанням скласти тестування з інших предметів, але вже за власні кошти. Міністерство освіти і науки 2022 року продовжить експеримент із двома тестами з української мови, який впровадили цьогоріч. Тож випускники зможуть обрати або складати тест з української мови та літератури, чи окремо лише з мови. Тест із математики й надалі матиме два рівні: завдання рівня стандарту та профільного. ЗНО заплановано провести з 23 травня до 15 липня.

УРОКИ УРОКАМИ, АЛЕ ОБІД – ЗА РОЗКЛАДОМ

Маріанна Великохатько– МОЗ презентувало нам оновлені меню, а картотека страв перебуває на доопрацюванні й вилучена з доступу, – продовжує Маріанна Анатоліївна. – Однак управлінням освіти і науки спільно з керівниками закладів, організаторами харчування здійснюється опрацювання попередньо презентованих технологій приготування страв, моніторяться постачальники продуктів. У разі опуб­лікування доопрацьованих МОЗ 4-тижневих меню та картотеки страв, у закладах розпочнеться апробація їх приготування, враховуючи затверджену вартість харчування, наявні продукти та технологічні можливості. Адже в ході огляду готовності шкіл відзначено, що матеріально-технічна база більшості харчоблоків застаріла, а приміщення потребують капремонтів. Значна час­тина обладнання вичерпала термін експлуатації та потребує заміни. Заклади необхідно докомплектувати сучасним технологічним обладнанням, необхідним для приготування презентованих страв. Тому управління освіти і науки клопотатиме перед міською радою щодо виділення коштів на модернізацію харчоблоків, розроблятимуться програми щодо переоснащення харчоблоків із метою включення їх до переліку програм, які потребують фінансування з міського бюджету 2022 року. Щодо вартості обідів, то вона 2021 року не зміниться, зважаючи на об’єктивні труднощі з організацією закупівель харчових продуктів, встановлення гнучкого перехідного періоду на нові норми харчування до 1 січня 2022-го.
За інформацією Центру громадського моніторингу та контролю, понад рік в Україні триває реформа харчування у школах. Нею займається перша леді Олена Зеленська разом із фахівцями міністерств освіти, охорони здоров’я та Держпродспоживслужби. Минулий рік ініціатори реформи присвятили аналі­зу проблем шкільного харчування та оновленню нормативної бази. З початку 2021-го запрацював новий Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, а у травні експерти презентували нове шкільне меню.
Оновлене меню, за яким годуватимуть школярів уже з вересня, розраховане на 4 тижні. Воно складається із 160 страв, зокрема традиційних українських, середземноморських, сезонних, безглютенових та безлактозних пропозицій. Наприклад, школярам планують давати сирну запіканку з бананом та ягодами, чахохбілі з куркою, кускус, шпундру, риб­ні нагетси, полтавський борщ, банош, пудинг, лобіо та бефстроганов. Меню розробив відомий український кухар Євген Клопотенко разом із командою проєкту CultFood. Над раціоном працювали технологи, дієтологи і фахівці МОЗ. Згідно з новими нормами, у стравах школярів повинна бути обмежена кількість солі, цукру, жирів. У раціоні має з’явитися більше м’яса, молочних продуктів, фруктів, горіхів, ягід. Також встановлено калорійність сніданку – 25-30% від добової потреби, обіду – 30-45%. З вересня в українських школах заборонено подавати ковбаси, сосиски, рибні консерви, непастеризоване молоко, непастеризовані соки, снеки, які перевищують норму цукру чи солі, вироби з кремом.

У КРІСЛО – ЧЕРЕЗ КОНКУРС

Цьогоріч директорів навчальних за­кладів обирали на конкурсній основі, а кам’янчани мали змогу спостерігати за цим процесом онлайн. Нових керівників уже представили шкільній родині. Правда, декілька з переможців сіли в уже звич­не крісло.
Зокрема, очільником ЗОШ №7 залишився Олег Лаврусевич. В освіті він уже 40 років і викладає фізику. З 1999 р. – незмінний директор сьомої школи.
На старій посаді – директора ЗОШ №16 – залишився і В’ячеслав Ніколайчук. Учителем хімії почав працювати ще з 1988 р., викладав у першій школі, а згодом – у місь­кому ліцеї. З 2001 р. очолює ЗОШ №16.
Удруге на конкурс подавалася Оксана Чижевська, яка до цього виконувала обов’язки директора ЗОШ №15. Цього разу перемога за нею. Оксана Михайлівна з 1986 р. викладає математику в рідній 15 школі, а також тривалий час працювала тут завучем із навчально-виховної роботи.
Змінилося керівництво в ЗОШ №6. Очо­лив заклад Вадим БОЙКО, який 1995 р. прийшов до школи педагогом-організато­ром, а 2002 р. був переведений на посаду вчителя географії.
У новий навчальний рік із новою керівницею йде і міський ліцей. Очолила його Альона КУЗЕМА. Більшість кам’янчан знають її не лише як освітянку, вчительку історії та правознавства, а й креативну директорку департаменту гуманітарної політики з майже 10-річним досвідом. Керувати освітнім закладом для Альони Леонідівни не новинка. Адже шість років була директоркою ЗОШ №6, а до перемоги в конкурсі працювала директоркою центру виховної роботи і соціально-культурного розвитку ПДАТУ.
Директором Колибаївської гімназії став Олександр Гордійчук. Олександр Васильович навчався у К-ПНУ ім.І.Огієнка (історичний факультет), аспірант КНУ ім.Т.Шевченка, кандидат історичних наук. Закінчив Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна». Працював викладачем у Буковинському державному фінансово-економічному університеті та в ЧНУ ім.Ю.Федьковича. Досвід роботи на Кам’янеччині – вчитель історії та правознавства ПС «Нова школа» та головний спеціаліст в управлінні освіти і науки міськради.

ДВЕРІ ЯКИХ ШКІЛ НЕ ВІДЧИНЯТЬСЯ

Якщо робота міських шкіл стабільна, то в районі, на жаль, і цьогоріч не обі­йшлося без закриття закладів освіти. Стикаються селяни і з іншими проблемами, зокрема, як довести дитину до храму науки. Сільськими дорогами зробити це вкрай важко, навіть якщо є шкільний автобус. Особливо гостро постане питання підвезення перед «новачками», адже декілька шкіл на Кам’янеччині таки не відчинять своїх дверей. Слобідсько-­Кульчієвецькій і Гуменецькій громадам вдалося зберегти структуру навчальних закладів. А от школі в Дерев’яному, швидше за все, шкільний дзвінок не пролунає. Не назбиралися старші класи і в Чабанівці. Закрили Шустовецьку і Гаврилівську початкові школи, щоправда, в Гаврилівцях залишили садок. Під запитанням і доля Орининського інтернату. Майбутнє закладу вирішуватимуть обласні обранці.