Четвер, 28 Березня 2024 р.

ХЛІБ УСЬОМУ ГОЛОВА, АЛЕ БЕЗ ГРИБКА

До редакції з листом звернулася пенсіонерка Галина ВАСЮТА. Жінка поскаржилася на те, що не завжди виробники хліба сумлінно виробляють товар першої необхідності.

«Нині в магазинах і на ринках широкий асортимент хліба та хлібобулочних виробів. Ціна на них різна і може сягати навіть 30-40 гривень за буханець. На вигляд паляниці виглядають смачно, упаковка – привабливо, на етикетці вказано, що все відповідає ДСТУ. Але біда в тому, що хліб деяких виробників може запліснявіти вже наступного дня. Цвіль буває навіть кольоровою. А ще хліб кришиться, стає гливким і несмачним. Цікаво, чи контролюється якість хліба та борошна, з якого його випікають? Чи, як завжди, економлять на людях і використовують борошно низької якості?»цікавиться пенсіонерка.

Більшість виробників зазначають, що термін придатності випеченого хліба – три доби. Теоретично після цього він черствіє. Однак на практиці буває, що буханець ще до збігання терміну придатності покривається пліснявою. Варіантів її появи на свіжому хлібі є декілька. Виробники можуть не дотримуватися санітарних нормативів виробництва, виробляти у брудному приміщенні та посуді, не дотримува­тися температурного режиму випікання. «Зацвісти» продукт може і через неправильне зберігання, підвищену вологість, прострочене борошно. Про те, що цвіль небезпечна, знають усі. Медики стверджують, що їсти запліснявілий продукт, чи хліб, чи фрукти, не можна. Найбільший ворог – мікотоксини, які виділяє цвіль. Саме вони і є небезпечними, можуть призвести до харчових отруєнь, проблем із печінкою, а в разі систематичного вжи­вання плісняви – і до серйозніших хвороб, зокрема і онкології.

Визначити небезпеку можна за кольором цвілі:
– зелена – зустрічається на хлібних виробах, розмноження відбувається тільки в теплому кліматі;
– чорна – вражає фрукти, овочі, хліб, розмножується у вологому кліматі;
– рожева – не несе великої небезпеки, зараження починається ще на етапі вирощування злаку;
– біла – найнебезпечніша для здоров’я, розмножується на дере­в’яних поверхнях;
– сіра – найтоксичніша з усіх видів грибків, розвивається в будь-­якому середовищі.

У теплу пору року хліб радять зберігати у холодильнику в мішку з тканини або в паперовій упаковці – це захистить його від сторонніх запахів і підтримає оптимальну вологість.
Щодо контролю продукції, то з цим запитанням ми звернулися до Кам’янець-Подільського управління ГУ Держпродспоживслужби у Хмельницькій області. Там пояснили, що працюють за принципом «Від лану до столу», тобто держконтроль фахівці різних відділів здійс­нюють на всіх етапах – від садіння зерна і до продажу продукту в магазинах. Контролюється, як зерно росте, чи не має шкідників, чи з дотриманням усіх вимог працюють переробні борошномельні підприємства, хлібопекарні, як відбувається доставка в торгові точки, в яких умовах там зберігається продукція. Відповідно до закону про маркування, умови зберігання, термін придатності та склад продукту мають бути вказані на етикетці. Коли товар опинився в руках споживача, то вже він має подбати про умови, вказані на маркуванні. Нарікань на неякісний хліб останнім часом до управління не надходило. У разі появи скарг на харчову продукцію, спеціалісти радять звертатися до Кам’янець-Подільського управління ГУ Держпродспоживслужби у Хмельницькій області (Нігинське шосе, 30-А), тел.: 4-14-14.